1. Властивості сталі уточнюються на підставі результатів випробувань зразків з визна­ченням її границі текучості crf і тимчасового опору ов для окремих конструктивних елементів (як правило, найбільш навантажених чи відповідальних) або для групи однотипних елементів (партії).

Обробка результатів випробувань і визначення Rym та Rum виконується відповідно до до­датка Г.

  1. Розрахункові опори прокату і труб для різних видів напруженого стану слід визначати згідно з ДБН В.2.6-198. При цьому значення характеристичних опорів Ryn і Run та коефіцієнт надійності за матеріалом ут слід приймати:

- для металу конструкцій, які виготовлені до 1932 р., - за отриманим при випробуваннях мінімальним значенням границі текучості та тимчасового опору, ут= 1,2 (при цьому для пуд- лінгової сталі слід приймати Ry <170 Н/мм2, а для конверторної, мартенівської та електросталі Ry <210 Н/мм2);

-для металу конструкцій, які виготовлені після 1932 р.:

  1. за наявності сертифіката - за мінімальним значенням границі текучості та тимчасового опору в державних стандартах та технічних умовах, за якими виготовлена дана металопредукція; ут= 1,025 для прокату, який виготовлено згідно з ГОСТ 27772; ут= 1,05 для прокату, який виготовлено після 1982 р. згідно з ГОСТ 19281, [5] та [6] з границею текучості до 380 Н/мм2; ут= 1,1 - для іншого прокату;

  2. за відсутності сертифіката (за результатами досліджень металу згідно з 6.6.1 і 6.6.5, а також згідно з відомостями про вид прокату та час будівництва належить визначати марку сталі і нормативний документ, за яким виготовлена ця металопродукція) - за мінімальним значенням границі текучості та тимчасового опору у нормативному документі для даної продукції, ут = 1,1;

  3. у випадках, коли ідентифікувати сталь не вдалось, - за мінімальним результатом випро­бувань, ут- 1,1; Ry не повинно перевищувати 210 Н/мм2.

Допускається не проводити випробування металу конструкцій, в елементах яких нормальні напруження не перевищують 165 Н/мм2 (для металу зварних конструкцій з врахуванням вимог згідно з ДБН В.2.6-198).

  1. При оцінці експлуатаційних властивостей сталі і визначенні ступеня їх відповідності умовам роботи конструкцій рекомендується враховувати дані хімічного аналізу проб, за якими у багатьох випадках може бути ідентифікована марка сталі. Більш точною є оцінка за результатами випробування зразків на ударну в'язкість згідно з ГОСТ 7268 і ГОСТ 9454. При проведенні цієї оцінки допускається одержані значення ударної в'язкості зіставляти з вимогами, наведеними у таблиці 6.1. Таблиця 6.1 - Характеристичні показники ударної в'язкості прокату за розрахункової температури

Група конструкцій1)

Нормативні показники ударної в'язкості 2 Дж/см2, для прокату з характеристичним опором сталі, Н/мм2

Ryn = 235

245 < Ryn< 2903>

290 < Ryn < 390

Ryn > 390

1

'Т ш Sj CO CM ™ ЛІ ЛІ ™ > > о О О У

І

KCV20 > 344)

KCV"20 > 255)

KCV"40 > 25

2

Те саме

Те саме

Те саме

3

»

»

»

4

»

1> Групи конструкцій наведені за класифікацією згідно з ДБН В.2.6-198;

2) За винятком конструкцій з труб згідно з ГОСТ 10705; ГОСТ 10706 та ГОСТ 8731, для яких можливі-до застосування сталі та їх категорії за ударною в'язкістю згідно з ДБН В.2.6-198 (таблиця Г1);

3> Допускається для сталей згідно з ДСТУ 4484/ГОСТ 535 та ГОСТ 14637 за нормативні показники ударної в’язкості приймати КСА та КСИ.

4) Показник при проведенні випробувань на повздовжніх зразках;

5> Показник при проведенні випробувань на поперечних зразках.

Примітка 1. KCV - ударна в'язкість на зразках з V-подібним надрізом згідно з ГОСТ 9454;

індекс t (KCV*) - регламентована температура випробувань на ударний згин, відсутність індексу означає температуру випробувань плюс 20 °С; напрямок вирізання зразків встановлюється у відповідності з нормативним документом на виготовлення прокату;

КСА - ударна в'язкість за температури плюс 20 °С при випробуванні зразків з U-подібним надрізом після деформаційного (механічного) старіння згідно з ГОСТ 9454, що вирізаються упоперек прокату.

Примітка 2. Розрахункова температура визначається згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27.



  1. Зварюваність сталі оцінюється за значенням наведеного вуглецевого еквівалента Сє, %, який враховує хімічний склад сталі:

  1. _ _ Мп Cr + Mo + V Ni + Си .

Ср = С + — + + , (6.1)

є 6 5 15

де С, Мп, Cr, Mo, V, Ni, Си - масові частки вуглецю, марганцю, хрому, молібдену, ванадію, нікелю і міді відповідно у відсотках.

Сталь визначається придатною для зварювання, якщо виконуються умови:

С

(6.2)

є < 0,35 С< 0,22 % S< 0,055 % Р<0,05% S/ <0,22% де С, S, Р, Si
- фактичний відсотковий вміст вуглецю, сірки, фосфору і кремнію.

При порушенні умов формул (6.2) використання зварювання при ремонті і підсиленні сталевих конструкцій допускається тільки за спеціального обґрунтування.

  1. Уточнення навантажень та впливів

    1. Характеристичне значення навантаження від власної ваги конструкцій визначається за результатами вимірювань.

Власну вагу сталевих конструкцій допускається встановлювати за кресленнями КМД з обо­в'язковими контрольними замірами перерізів, а за відсутності цих креслень - за результатами вимірювань елементів конструкцій.

Навантаження від власної ваги стаціонарно встановленого обладнання, трубопроводів, пром- проводок і агрегатів визначається за робочими кресленнями, враховуючи фактичну схему їх роз­міщення і спирання на конструкції.

Для експлуатаційного розрахункового значення зазначених навантажень коефіцієнт надійності за навантаженням yfe дорівнює одиниці.

Для граничного розрахункового значення зазначених навантажень коефіцієнт надійності за граничним навантаженням yfm приймається yfm= 1,05.

  1. Постійні навантаження дп, Па, від ваги покриттів (перекриттів) рекомендується приймати з урахуванням результатів розкриття покрівлі (загорож) і фактичного складу її шарів. Харак­теристичні значення цих навантажень визначаються зважуванням зразків і обробкою результатів зважування за формулою:

So

дпп±К-—~, (6.3)

1 т

де рп = — ■ Ур,- - середнє арифметичне значення ваги зразків, Па; т /=1

SaІьІРі ~Рп)2~ середній квадратичний відхил результатів зважування, Па;

/Ті

Pi - сумарна вага усіх шарів огороджувальної конструкції в /-му шурфі, Па;

т - кількість зразків (не менше ніж 5);

К - коефіцієнт, який враховує обсяг вибірки, визначається за таблицею 6.2.

Таблиця 6.2 - Коефіцієнт К

Кількість зразків т

К

Кількість зразків т

К

Кількість зразків т

К

5

2,13

9

1,86

25

1,71

6

2,02

12

1,80

ЗО

1,70

7

1,94

15

1,76

40

1,68

8

1,89

20

1,73

60 і більше

1,67

Примітка. Для проміжних значень т величину К визначають лінійною інтерполяцією.



Знак "плюс" у формулі (6.3) приймається за несприятливої дії збільшеного навантаження, знак "мінус" - за сприятливої.

Допускається визначати дп з урахуванням нерівномірного розподілу постійного навантаження по поверхні огороджувальної конструкції за формулою:

1

(6.4)

,64’Sg
дп= Рп ± , -= >

д/1+ 0,1 (L+B)+ 0,006 L S

де L і В - довжина і ширина вантажної площі конструкції, що розраховується, м.



Із двох значень дп, які розраховані згідно з формулами (6.3) і (6.4), приймається найбільш несприятливе.

Коефіцієнт надійності за навантаженням yfe для експлуатаційних значень навантажень дп, які визначені згідно з формулами (6.3) або (6.4), дорівнює одиниці.

  1. Характеристичні значення вертикальних навантажень, які передаються колесами мосто­вих і підвісних кранів, визначають за паспортними даними або за результатами зважування кранів.

При зважуванні вертикальний розрахунковий тиск колеса мостового крана Fu , Н, визначається за формулою: де тсг - кількість коліс з одного боку крана;

=— L,-Ser

mcr L L 2


(6.5)



усг - коефіцієнт надійності за власною вагою візка і моста крана, що приймається усг= 1, при визначенні ваги за результатами зважування і усг= 1,05 - при визначенні ваги за паспортними даними (якщо проводилося підсилення конструкції крана, то треба врахувати вагу елементів підсилення);

дсг, Gcr- відповідно власна вага візка і моста крана, Н;

усг1 - коефіцієнт надійності за вантажем, що піднімається, приймається за таблицею 6.3;

G - максимальна величина ваги корисного вантажу, що піднімається на гаку крана, Н;

L - прогін моста крана, м;

d - мінімально можлива відстань від осі візків до осі ряду, який розглядається, м.

Таблиця 6.3 - Коефіцієнт надійності за вантажем усг1

Тип і вантажо­підйомність крана

Вантаж, що піднімається

Умови навантаження

Коефіцієнт усг1 для кранів за режимною групою ЗГІДНО 3 ГОСТ 25546

1К, 2К

ЗК, 4К

6К-8К

Гаковий з вантажо­підйомністю, тс:

до 5

Штучні вантажі

1,15

1,25

1,35

1,50

від 5 до 12,5

1,10

1,20

1,25

1,50

від 12,5 до 20

1,10

1,15

1,20

1,40

більше 20

1,10

1,10

1,15

1,30

Грейферний

Щебінь, вугілля та інші нелипкі і нев'язкі матеріали

Із штабеля

1,10

1,10

1,10

Із приямка з водою

1,40

1,40

1,40

Магнітний

Скрап сталевий, чавун у чушках

Із неметалевої основи

1,30

1,30

1,30

Із металевої основи

1,50

1,60

1,70

Сталевий прокат

Із решітчастої основи

1,40

1,50

1,60

Із суцільної металевої основи

1,60

1,70

1,80



Величина Fu , яка обчислюється згідно з формулою (6.5), приймається не більшою ніж визна­чається відповідно до ДБН В.1.2-2.

При визначенні кранових навантажень допускається врахування фактичного розміщення зон обслуговування крана і фактичного наближення візка до ряду колон, якщо розміщення й габарити постійно встановленого в будинку обладнання такі, що порушення цих обмежень фізично немож­ливе, або ж у відповідних місцях встановлені обмежувачі переміщення кранів по коліях і візків по мосту крана (упори).

При цьому вертикальне кранове навантаження на конструкції ряду колон, що розглядається, може бути скориговане шляхом множення на коефіцієнт Ку, який обчислюють згідно з ДБН В.1.2-2.

  1. Бічні сили на колесо крана Н" Н, визначаються згідно з ДБН В.1.2-2. К

Якщо частки вертикального і бокового навантаження у загальному напруженні елемента, що розглядається, становлять не менше ЗО % кожна, тоді допускається вводити у розрахунок коефі­цієнт поєднання вертикального тиску і бічної сили, який дорівнює 0,9.

  1. Розрахункові значення атмосферних навантажень рекомендується визначати згідно з ДБН В. 1.2-2. Можливо визначати атмосферні навантаження, у тому числі і для гірських місце­востей, на підставі даних найближчих метеостанцій, які знаходяться в аналогічних з розглядуваним об'єктом умовах за ступенем захищеності і типом місцевості.