ДСТУ Б В.2.6-210:2016 сторінка 4 з 12
-
Властивості сталі уточнюються на підставі результатів випробувань зразків з визначенням її границі текучості crf і тимчасового опору ов для окремих конструктивних елементів (як правило, найбільш навантажених чи відповідальних) або для групи однотипних елементів (партії).
Обробка результатів випробувань і визначення Rym та Rum виконується відповідно до додатка Г.
-
Розрахункові опори прокату і труб для різних видів напруженого стану слід визначати згідно з ДБН В.2.6-198. При цьому значення характеристичних опорів Ryn і Run та коефіцієнт надійності за матеріалом ут слід приймати:
- для металу конструкцій, які виготовлені до 1932 р., - за отриманим при випробуваннях мінімальним значенням границі текучості та тимчасового опору, ут= 1,2 (при цьому для пуд- лінгової сталі слід приймати Ry <170 Н/мм2, а для конверторної, мартенівської та електросталі Ry <210 Н/мм2);
-для металу конструкцій, які виготовлені після 1932 р.:
-
за наявності сертифіката - за мінімальним значенням границі текучості та тимчасового опору в державних стандартах та технічних умовах, за якими виготовлена дана металопредукція; ут= 1,025 для прокату, який виготовлено згідно з ГОСТ 27772; ут= 1,05 для прокату, який виготовлено після 1982 р. згідно з ГОСТ 19281, [5] та [6] з границею текучості до 380 Н/мм2; ут= 1,1 - для іншого прокату;
-
за відсутності сертифіката (за результатами досліджень металу згідно з 6.6.1 і 6.6.5, а також згідно з відомостями про вид прокату та час будівництва належить визначати марку сталі і нормативний документ, за яким виготовлена ця металопродукція) - за мінімальним значенням границі текучості та тимчасового опору у нормативному документі для даної продукції, ут = 1,1;
-
у випадках, коли ідентифікувати сталь не вдалось, - за мінімальним результатом випробувань, ут- 1,1; Ry не повинно перевищувати 210 Н/мм2.
Допускається не проводити випробування металу конструкцій, в елементах яких нормальні напруження не перевищують 165 Н/мм2 (для металу зварних конструкцій з врахуванням вимог згідно з ДБН В.2.6-198).
-
При оцінці експлуатаційних властивостей сталі і визначенні ступеня їх відповідності умовам роботи конструкцій рекомендується враховувати дані хімічного аналізу проб, за якими у багатьох випадках може бути ідентифікована марка сталі. Більш точною є оцінка за результатами випробування зразків на ударну в'язкість згідно з ГОСТ 7268 і ГОСТ 9454. При проведенні цієї оцінки допускається одержані значення ударної в'язкості зіставляти з вимогами, наведеними у таблиці 6.1. Таблиця 6.1 - Характеристичні показники ударної в'язкості прокату за розрахункової температури
|
Група конструкцій1) |
Нормативні показники ударної в'язкості 2 Дж/см2, для прокату з характеристичним опором сталі, Н/мм2 |
|||
|
Ryn = 235 |
245 < Ryn< 2903> |
290 < Ryn < 390 |
Ryn > 390 |
|
|
1 |
— |
'Т ш Sj CO CM ™ ЛІ ЛІ ™ > > о О О У І |
KCV20 > 344) KCV"20 > 255) |
KCV"40 > 25 |
|
2 |
— |
Те саме |
Те саме |
Те саме |
|
3 |
— |
» |
» |
» |
|
4 |
— |
» |
— |
— |
|
1> Групи конструкцій наведені за класифікацією згідно з ДБН В.2.6-198; 2) За винятком конструкцій з труб згідно з ГОСТ 10705; ГОСТ 10706 та ГОСТ 8731, для яких можливі-до застосування сталі та їх категорії за ударною в'язкістю згідно з ДБН В.2.6-198 (таблиця Г1); 3> Допускається для сталей згідно з ДСТУ 4484/ГОСТ 535 та ГОСТ 14637 за нормативні показники ударної в’язкості приймати КСА та КСИ. 4) Показник при проведенні випробувань на повздовжніх зразках; 5> Показник при проведенні випробувань на поперечних зразках. Примітка 1. KCV - ударна в'язкість на зразках з V-подібним надрізом згідно з ГОСТ 9454; індекс t (KCV*) - регламентована температура випробувань на ударний згин, відсутність індексу означає температуру випробувань плюс 20 °С; напрямок вирізання зразків встановлюється у відповідності з нормативним документом на виготовлення прокату; КСА - ударна в'язкість за температури плюс 20 °С при випробуванні зразків з U-подібним надрізом після деформаційного (механічного) старіння згідно з ГОСТ 9454, що вирізаються упоперек прокату. Примітка 2. Розрахункова температура визначається згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27. |
||||
-
Зварюваність сталі оцінюється за значенням наведеного вуглецевого еквівалента Сє, %, який враховує хімічний склад сталі:
-
_ _ Мп Cr + Mo + V Ni + Си .
Ср = С + — + + , (6.1)
є 6 5 15
де С, Мп, Cr, Mo, V, Ni, Си - масові частки вуглецю, марганцю, хрому, молібдену, ванадію, нікелю і міді відповідно у відсотках.
Сталь визначається придатною для зварювання, якщо виконуються умови:
С
(6.2)
є < 0,35 С< 0,22 % S< 0,055 % Р<0,05% S/ <0,22% де С, S, Р, Si - фактичний відсотковий вміст вуглецю, сірки, фосфору і кремнію.При порушенні умов формул (6.2) використання зварювання при ремонті і підсиленні сталевих конструкцій допускається тільки за спеціального обґрунтування.
-
Уточнення навантажень та впливів
-
Характеристичне значення навантаження від власної ваги конструкцій визначається за результатами вимірювань.
-
Власну вагу сталевих конструкцій допускається встановлювати за кресленнями КМД з обов'язковими контрольними замірами перерізів, а за відсутності цих креслень - за результатами вимірювань елементів конструкцій.
Навантаження від власної ваги стаціонарно встановленого обладнання, трубопроводів, пром- проводок і агрегатів визначається за робочими кресленнями, враховуючи фактичну схему їх розміщення і спирання на конструкції.
Для експлуатаційного розрахункового значення зазначених навантажень коефіцієнт надійності за навантаженням yfe дорівнює одиниці.
Для граничного розрахункового значення зазначених навантажень коефіцієнт надійності за граничним навантаженням yfm приймається yfm= 1,05.
-
Постійні навантаження дп, Па, від ваги покриттів (перекриттів) рекомендується приймати з урахуванням результатів розкриття покрівлі (загорож) і фактичного складу її шарів. Характеристичні значення цих навантажень визначаються зважуванням зразків і обробкою результатів зважування за формулою:
So
дп=рп±К-—~, (6.3)
1 т
де рп = — ■ Ур,- - середнє арифметичне значення ваги зразків, Па; т /=1
SaІьІРі ~Рп)2~ середній квадратичний відхил результатів зважування, Па;
/Ті
Pi - сумарна вага усіх шарів огороджувальної конструкції в /-му шурфі, Па;
т - кількість зразків (не менше ніж 5);
К - коефіцієнт, який враховує обсяг вибірки, визначається за таблицею 6.2.
Таблиця 6.2 - Коефіцієнт К
|
Кількість зразків т |
К |
Кількість зразків т |
К |
Кількість зразків т |
К |
|
5 |
2,13 |
9 |
1,86 |
25 |
1,71 |
|
6 |
2,02 |
12 |
1,80 |
ЗО |
1,70 |
|
7 |
1,94 |
15 |
1,76 |
40 |
1,68 |
|
8 |
1,89 |
20 |
1,73 |
60 і більше |
1,67 |
|
Примітка. Для проміжних значень т величину К визначають лінійною інтерполяцією. |
|||||
Знак "плюс" у формулі (6.3) приймається за несприятливої дії збільшеного навантаження, знак "мінус" - за сприятливої.
Допускається визначати дп з урахуванням нерівномірного розподілу постійного навантаження по поверхні огороджувальної конструкції за формулою:
1
(6.4)
,64’Sgдп= Рп ± , -= >
д/1+ 0,1 (L+B)+ 0,006 L S
де L і В - довжина і ширина вантажної площі конструкції, що розраховується, м.
Із двох значень дп, які розраховані згідно з формулами (6.3) і (6.4), приймається найбільш несприятливе.
Коефіцієнт надійності за навантаженням yfe для експлуатаційних значень навантажень дп, які визначені згідно з формулами (6.3) або (6.4), дорівнює одиниці.
-
Характеристичні значення вертикальних навантажень, які передаються колесами мостових і підвісних кранів, визначають за паспортними даними або за результатами зважування кранів.
При зважуванні вертикальний розрахунковий тиск колеса мостового крана Fu , Н, визначається за формулою: де тсг - кількість коліс з одного боку крана;
=— L,-Ser
mcr L L 2
(6.5)
усг - коефіцієнт надійності за власною вагою візка і моста крана, що приймається усг= 1, при визначенні ваги за результатами зважування і усг= 1,05 - при визначенні ваги за паспортними даними (якщо проводилося підсилення конструкції крана, то треба врахувати вагу елементів підсилення);
дсг, Gcr- відповідно власна вага візка і моста крана, Н;
усг1 - коефіцієнт надійності за вантажем, що піднімається, приймається за таблицею 6.3;
G - максимальна величина ваги корисного вантажу, що піднімається на гаку крана, Н;
L - прогін моста крана, м;
d - мінімально можлива відстань від осі візків до осі ряду, який розглядається, м.
Таблиця 6.3 - Коефіцієнт надійності за вантажем усг1
|
Тип і вантажопідйомність крана |
Вантаж, що піднімається |
Умови навантаження |
Коефіцієнт усг1 для кранів за режимною групою ЗГІДНО 3 ГОСТ 25546 |
|||
|
1К, 2К |
ЗК, 4К |
5К |
6К-8К |
|||
|
Гаковий з вантажопідйомністю, тс: до 5 |
Штучні вантажі |
— |
1,15 |
1,25 |
1,35 |
1,50 |
|
від 5 до 12,5 |
1,10 |
1,20 |
1,25 |
1,50 |
||
|
від 12,5 до 20 |
1,10 |
1,15 |
1,20 |
1,40 |
||
|
більше 20 |
1,10 |
1,10 |
1,15 |
1,30 |
||
|
Грейферний |
Щебінь, вугілля та інші нелипкі і нев'язкі матеріали |
Із штабеля |
— |
1,10 |
1,10 |
1,10 |
|
Із приямка з водою |
— |
1,40 |
1,40 |
1,40 |
||
|
Магнітний |
Скрап сталевий, чавун у чушках |
Із неметалевої основи |
— |
1,30 |
1,30 |
1,30 |
|
Із металевої основи |
— |
1,50 |
1,60 |
1,70 |
||
|
Сталевий прокат |
Із решітчастої основи |
— |
1,40 |
1,50 |
1,60 |
|
|
Із суцільної металевої основи |
— |
1,60 |
1,70 |
1,80 |
||
Величина Fu , яка обчислюється згідно з формулою (6.5), приймається не більшою ніж визначається відповідно до ДБН В.1.2-2.
При визначенні кранових навантажень допускається врахування фактичного розміщення зон обслуговування крана і фактичного наближення візка до ряду колон, якщо розміщення й габарити постійно встановленого в будинку обладнання такі, що порушення цих обмежень фізично неможливе, або ж у відповідних місцях встановлені обмежувачі переміщення кранів по коліях і візків по мосту крана (упори).
При цьому вертикальне кранове навантаження на конструкції ряду колон, що розглядається, може бути скориговане шляхом множення на коефіцієнт Ку, який обчислюють згідно з ДБН В.1.2-2.
-
Бічні сили на колесо крана Н" Н, визначаються згідно з ДБН В.1.2-2. К
Якщо частки вертикального і бокового навантаження у загальному напруженні елемента, що розглядається, становлять не менше ЗО % кожна, тоді допускається вводити у розрахунок коефіцієнт поєднання вертикального тиску і бічної сили, який дорівнює 0,9.
-
Розрахункові значення атмосферних навантажень рекомендується визначати згідно з ДБН В. 1.2-2. Можливо визначати атмосферні навантаження, у тому числі і для гірських місцевостей, на підставі даних найближчих метеостанцій, які знаходяться в аналогічних з розглядуваним об'єктом умовах за ступенем захищеності і типом місцевості.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
Сборник ГОСТ ЕСКД
Збірник із 154 стандартів