Значення випробувальних параметрів
Усі випробовування на перевіряння номінальної комутаційної здатності за короткого замикання виконують за значень, які заявив виробник, згідно з відповідними таблицями цього стандарту.
Значення прикладеної напруги — це таке значення напруги, яке необхідне, щоб виробити зазначену відновну напругу промислової частоти.
Значення відновної напруги промислової частоти (див. 3.5.8.2) має становити 105 % від номінальної напруги випробуваного автоматичного вимикача.
Для однополюсних автоматичних вимикачів, які мають двозначне значення номінальної напруги (наприклад, 230/400 В), відповідна напруга промислової частоти має становити 105 % від більшого значення (наприклад, 400 В) для випробовування за 9.12.11.4.2 d), 9.12.11.4.3 b) і 9.12.11.2.2 b); воно має становити 105 % від меншого значення (наприклад, 230 В) для інших випробовувань за 9.12.
Для двополюсних автоматичних вимикачів, які мають двозначне значення номінальної напруги (наприклад, 120/240 В), відновна напруга має становити 105 % від меншого значення (наприклад, 120 В) для випробовування за 9.12.11.2 та 105 % від більшого значення (наприклад, 240 В) для інших випробовувань за 9.12.
Примітка. Значення 105 % (± 5 %) від номінальної напруги, як вважають, охоплює впливи змінення напруги системи за нормальних умов експлуатування. За згодою виробника верхню межу можна збільшити.
Допустимі відхили на випробувальні параметри
Випробування вважають дійсними, якщо середньоквадратичні значення, зафіксовані у протоколі випробування, відрізняються від зазначених значень у межах таких допустимих відхилів:
сила струму +0%;
напруга (в тому числі відновна напруга): ± 5 %;
частота ± 5 %.
Випробувальне коло для виконування короткого замикання
На рисунках від 3 до 6, відповідно, подано схеми кіл, використовуваних відповідно для:
однополюсних автоматичних вимикачів (рисунок 3);
двополюсних автоматичних вимикачів з одним захищеним полюсом (рисунок 4а);
двополюсних автоматичних вимикачів із двома захищеним полюсом (рисунок 4b);
триполюсних автоматичних вимикачів (рисунок 5);
чотириполюсних автоматичних вимикачів (рисунок 6).
Активний і реактивний складники імпедансу Z і Z1 треба відрегулювати, щоб виконати зазначені умови випробовування. Дроселі мають бути переважно без осердя. Вони мають завжди з’єднуватися послідовно з резистором, і їх значення треба отримувати послідовним з’єднуванням окремих дроселів; допустиме паралельне з’єднання дроселів, якщо ці дроселі мають приблизно однакову сталу часу.
Оскільки характеристики перехідної відновної напруги (див. 3.5.8.1) випробувальних кіл, які містять дроселі без осердя, нетипові для звичайних умов експлуатування, то дросель без осердя потрібно шунтувати в кожній фазі резистором, що відводить приблизно 0,6 % від струму, який проходить через дросель.
Якщо використовують дросель із залізним осердям, то втрати потужності у залізному осерді цих дроселів не повинні перевищувати втрати, зумовлені паралельним приєднуванням резисторів до дроселів без осердя.
Тут одна і тільки одна заземлена точка випробувального кола; це може бути лінія короткого замикання випробувального кола, чи нейтральна точка живлення, чи будь-яка інша зручна точка. В будь-якому разі метод заземлювання потрібно зазначати в протоколі випробування.
У кожне випробувальне коло для перевіряння на номінальну комутаційну здатність за короткого замикання між джерелом живлення S і автоматичним вимикачем вмикають імпеданси Z.
Якщо випробовують зі струмом, сила якого менше номінальної комутаційної здатності вимикання за короткого замикання, то на стороні навантаження автоматичного вимикача треба увімкнути додаткові імпеданси Z1 .
Для випробовувань і на номінальну, і на робочу комутаційну здатність вимикання за короткого замикання автоматичний вимикач потрібно приєднати кабелями довжиною 0,75 м на полюс і максимальним поперечним перерізом, що відповідає силі струму, згідно з таблицею 5.
Примітка. Рекомендовано використовувати довжину 0,5 м зі сторони живлення та 0,25 м зі сторони навантаження випробуваного автоматичного вимикача.
Резистор R2 опором приблизно 0,5 Ом під’єднують послідовно мідним проводом F:
для кола на рисунках 3 та 4а між металевою опорною рамою і селекторним перемикачем Р: цей перемикач перебуває в одному зі своїх двох положень для приблизно половини спрацьовувань автоматичного вимикача та в іншому положенні для операцій, які залишилися;
для кола на рисунках 4b, 5 та 6 між металевою опорною рамою та нейтраллю живлення.
Мідний провід F має бути завдовжки принаймні 50 мм та
0,1 мм в діаметрі для автоматичних вимикачів, які перевіряють за атмосферного повітря та встановлюють на металевих опорних рамах;
0,3 мм в діаметрі для автоматичних вимикачів, які перевіряють у найменшій окремій оболонці, яку зазначив виробник.
Резистор R1, що відводить струм силою 10 А на фазу, приєднаний зі сторони живлення автоматичного вимикача між імпедансами для регулювання сили очікуваного струму до номінальної комутаційної здатності автоматичного вимикача за короткого замикання.
Коефіцієнт потужності випробувального кола
Коефіцієнт потужності кожної фази випробуваного кола треба визначати згідно з визнаним методом, який потрібно зазначати в протоколі випробування.
Два приклади наведено в додатку А.
Коефіцієнтом потужності багатофазного кола вважають середнє значення коефіцієнта потужності кожної фази.
Діапазони коефіцієнтів потужності наведено в таблиці 17.
Таблиця 17 — Діапазони коефіцієнтів потужності випробувального кола
|
Сила випробувального струму Ics, А |
Відповідний діапазон коефіцієнта потужності |
|
До 1500 включно |
Від 0,93 до 0,98 |
|
Від 1500 до 3000 включно |
» 0,85 » 0,90 |
|
» 3000 » 4500 » |
» 0,75 » 0,80 |
|
» 4500 » 6000 » |
» 0,65 » 0,70 |
|
» 6000 » 10 000 » |
» 0,45 » 0,50 |
|
» 10 000 » 25 000 » |
» 0,20 » 0,25 |
Вимірювання та перевіряння l2t та пікового струму (Ір)
Значення 121 і Ір вимірюють під час випробовувань за 9.12.11.2, 9.12.11.3 і 9.12.11.4.
У разі випробовування автоматичного вимикача в трифазних колах значення І21 треба вимірювати на кожному полюсі.
Максимальні виміряні значення І21 треба реєструвати в протоколі випробування, і вони не повинні перевищувати відповідні значення характеристик І2t, які зазначив виробник.
7 Калібрування випробувального кола
1 Для калібрування випробувального кола з’єднання G, що має незначний імпеданс порівняно з цим випробувальним колом, потрібно приєднати в точках, зазначених на рисунках 3—6.
2 Щоб отримати очікувану силу струму, що дорівнює номінальній комутаційній здатності автоматичного вимикача за короткого замикання з відповідним коефіцієнтом потужності згідно з таблицею 17, імпеданси Z треба увімкнути зі сторони живлення з’єднаннями G.
3 Щоб отримати випробувальну силу струму меншу за номінальну комутаційну здатність автоматичного вимикача за короткого замикання додаткові імпеданси Z1 потрібно увімкнути зі сторони навантаження з’єднаннями G, як показано на рисунках 3—6.
8 Інтерпретування записів
1 Визначання прикладеної напруги та відновної напруги промислової частоти
Прикладену напругу та відновну напругу промислової частоти, визначають за записом, що відповідає операції розмикання О (див. 9.12.11.1) апарата під час випробовування, та оцінюють згідно із записом рисунку 7. Напругу зі сторони живлення треба вимірювати протягом першого циклу після зникнення дуги в усіх полюсах і після припинення високовольтних явищ.
2 Визначання очікуваного струму короткого замикання
Складник змінного струму для очікуваного струму дорівнює середньоквадратичному значенню складника змінного струму для струму калібрування (значення, що відповідає А2 на рисунку 7).
Де застосовно, очікувана сила струму короткого замикання має дорівнювати середньому значенню очікуваної сили струму в усіх фазах.
9 Стан автоматичного вимикача перед випробовуваннями
Автоматичні вимикачі треба перевіряти за атмосферного повітря відповідно до 9.12.9.1, якщо їх не призначено, щоб застосовувати тільки в оболонках, які зазначив виробник, або, якщо їх призначено, щоб застосовувати тільки в індивідуальних оболонках, то їх потрібно перевіряти згідно з 9.12.9.2 або, за згодою виробника, відповідно до 9.12.9.1.
Примітка. Індивідуальні оболонки — це оболонки, призначені тільки для одного пристрою.
Автоматичними вимикачами треба керувати вручну чи випробувальним апаратом, який імітує, настільки близько, наскільки можливо, нормальну операцію замикання.
Потрібно вжити таких заходів обережності
випробувальний апарат не повинен завдавати шкоди автоматичному вимикачу під час випробовувань;
вільному руху робочих засобів автоматичного вимикача під час випробовувань не повинні заважати;
швидкість робочих засобів випробувального апарата не повинна надмірно впливати на робочі засоби автоматичного вимикача під час випробовування.
За вимогою виробника в разі автоматичного вимикача з залежною ручною операцією автоматичний вимикач треба використовувати з робочою швидкістю під час задіювання 0,1 м/с ± 25 %, ця швидкість вимірювана в надзвичайній ситуації, коли та де робочі засоби випробувального апарата торкаються засобів задіювання автоматичних вимикачів під час випробовування. Для поворотних вимикачів кутова швидкість має значною мірою відповідати зазначеним вище умовам, зазначеній вище швидкості робочих засобів (в надзвичайній ситуації) під час випробовування автоматичного вимикача.
1 Випробовування на атмосферному повітрі
Автоматичний вимикач під час випробовування встановлюють, як показано на рисунку Н.1.
Поліетиленову плівку та бар’єр з ізоляційного матеріалу, зазначені в додатку Н, розміщують, як показано на рисунку Н.1, лише для О-операцій.
Ґрати, зазначені в додатку Н, треба розміщувати так, щоб більша частина випромінюваних іонізувальних газів проходила крізь ґрати. Ґрати потрібно розташувати в найнесприятливіше(-і) положення.
Примітка. Якщо положення отворів не очевидне чи якщо немає ніяких отворів, то відповідну інформацію повинен забезпечити виробник.
Коло(-а) ґрат (див. рисунок Н.3) треба приєднувати до точок В і С згідно з випробувальним колом за схемами рисунків 3—6; для випробовування однополюсних автоматичних вимикачів, які мають номінальну напругу 230/400 В коло(-а) ґрат потрібно, однак, приєднувати між фазами, в точках В і С', відповідно, до випробувального кола схеми рисунка 3.
Резистор R’ повинен мати опір 1,5 Ом. Мідний провід F’ (див. рисунок Н.3) має бути завдовжки 50 мм і діаметром 0,12 мм для автоматичних вимикачів, які мають номінальну напругу 230 В, та 0,16 мм для автоматичних вимикачів, які мають номінальну напругу 400 В чи 230/400 В.
