ДСТУ 3899-99


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДИЗАЙН І ЕРГОНОМІКА

Терміни та визначення

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ
1999ПЕРЕДМОВА

  1. РОЗРОБЛЕНО Національним науково-дослідним інститутом дизайну Мінекономіки України ВНЕСЕНО Технічним комітетом України зі стандартизації «Дизайн та ергономіка» (ТК 121)

  2. ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 21 серпня 1999 р. № 130

  3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

  4. РОЗРОБНИКИ: О.Ю. Буров, канд. техн, наук, В.М. Бондаровська, канд. психолог, наук, Б.М. Герасимов, д-р техн, наук, проф., Л.В. РемІзовський, А.Л. Рубцов, Б.О. Свірко, канд. психо­лог. наук (керівник розробки)

© Держстандарт України, 1939

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держстандарту України

ЗМІСТ

с.

  1. Сфера застосування 1

  2. Нормативні посилання 1

  3. Основні положення 1

  4. ТерглІни та визначення 2

    1. Основоположні терміни 2

    2. Загальні терміни З

    3. Види дизайн-ергономічної діяльності 6

    4. Дизайн-ергономічне проектування 9

    5. Дизайн-ергономічне оцінювання 15

    6. Функціювання системи «людина-техніка-середовище» 19

Абетковий покажчик українських термінів 23

Абетковий покажчик німецьких термінів 27

Абетковий покажчик англійських термінів 27

Абетковий покажчик французьки»термінів 28

Абетковий покажчик російських термінів 28ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДИЗАЙН І ЕРГОНОМІКА

Терміни та визначення

ДИЗАЙН И ЭРГОНОМИКА
Термины и определения
DESIGN AND ERGONOMICS
Terms and definitions

Чинний від 2000-04-01

  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

    1. Цей стандарт установлює терміни та визначення основних понять з дизайну та ергономі­ки в науці, техніці, виробництві, споживанні, оцінюванні якості (експертуванні, сертифікації) промис­лових виробів, об’єктів середовища життєдіяльності людини, а також у розроблюваних нових стандартах.

Ергономічна термінологія розроблена з пріоритетом сфери проектної діяльності.

    1. Терміни, що регламентуються цим стандартом, є обов’язкові для застосування в усіх ви­дах нормативної документації, довідкової та науково-методичної літератури з дизайну та ергоно­міки, а також для робіт зі стандартизації або у разі використання таких робіт, зокрема у програмних засобах для комп’ютерних систем.

    2. Цей стандарт доцільно використовувати разом із ДСТУ 2429, що встановлює терміни і виз­начення до вимог дизайну і ергономіки в системі «людина-машина» (СЛМ).

    3. Терміни і визначення, що встановлюються цим стандартом, повинні використовуватися в роботі підприємств, установ, організацій, що діють на території України, технічних комітетів зі стан­дартизації, науково-технічних та інженерних товариств, міністерств ( відомств).

  1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на

ДСТУ 2429-94 Система «людина-машина». Ергономічні та техніко-естетичні вимоги. Терміни та визначення.

З ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. Для кожного поняття встановлено един стандартизований термін. Терміни-синоніми подані як довідкові і не є стандартизованими.

  2. Видання офіційнеПомітку про сферу застосування багатозначного терміна подано в круглих дужках світлим шрифтом після терміна. Помітка не є частиною терміна.

  3. Наявність квадратних дужок у термінологічний статті означає, що вона містить два термі­ни, які мають спільні терміноелементи. В абетковому покажчику ці терміни подано окремо із зазна­ченням номера тієї ж статті.

  4. Наведені визначення можна, у разі потреби, змінювати, якщо ці зміни не порушують меж поняття.

  5. . У стандарті подано як довідкові німецькі (de), англійські (ел), французькі (fr) і російські (ги) відповідники стандартизованих термінів, а також визначення російською мовою.

Якщо визначення терміна російською мовою відсутнє в чинних державних російськомовних стандартах, то подається переклад терміна та визначення російською мовою в круглих дужках.

  1. У стандарті наведено абетковий покажчик термінів українською мовою та абеткові покаж­чики іншомовних відповідників стандартизованих термінів кожною мовою окремо.

  2. Стандартизовані терміни подані напівгрубим шрифтом, їхні короткі форми, подані абреві­атурою, — світлим шрифтом, а синоніми — курсивом.

4 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

  1. Основоположні термінидизайн; дизайнування

Комплексна науково-практична діяльність щодо формування гармонійного, естетично повноцін­ного середовища життєдіяльності людини і роз­робляння об’єктів матеріальної культури

  1. об’єкт дизайну

Предметно-просторове середовище і його еле­менти, що підлягають впливу дизайну

  1. предмет дизайну

Дизайнові характеристики об’єкта дизайну

  1. технічна естетика

Наукова дисципліна, що вивчає естетичні ас­пекти формування середовища життєдіяль­ності людини

  1. середовище життєдіяльності людини Сукупність предметів, процесів, природних та техногенних чинників, які визначають умови життєдіяльності людини

  2. людський чинник; людський фактор (у дизайні, ергономіці)

Інтегральна характеристика предметно-про­сторового середовища, яка зумовлена спе- de Design

en design fr design ru (дизайн

Комплексная научно-практическая деятель­ность по формированию гармоничной, эстети­чески полноценной среды жизнедеятельности человека и разработке объектов материаль­ной культуры)

ru (объект дизайна

Предметно-пространственная среда и ее эле­менты, подлежащие воздействию дизайна)

ru (предмет дизайна

Дизайнерские характеристики объекта дизай­на)

de Technjsce Asthetik еп technical aesthetics fr esthetique technique ru техническая эстетика

Научная дисциплина, изучающая эстетические аспекты формирования среды жизнедеятель­ности человека

ги среда жизнедеятельности человека

Совокупность предметов, процессов, природ­ных и техногенных факторов, определяющих условия жизнедеятельности человека

еп human factor

fr Ie facteur humain ru человеческий фактор

Интегральная характеристика предметно-про-

цифікою життєдіяльності людини (групи лю­дей) і визначає вплив людини (групи людей) на функцїювання соцїо-технічної системи

  1. система «людина-техніка-середови- ел

ще»; СЛТС іг

Система, що містить складники, які взаємоді- ги ють між собою: людину, технічні засоби діяль­ності і середовище, в якому реалізується діяль­ність людини

  1. ергономіка de

Науково-практична дисципліна, яка вивчає ел функціональний стан, діяльність людини, зна- fr ряддя та засоби її діяльності, довкілля в про- ги цесі їхньої взаємодії з метою забезпечення ефективності, безпеки та комфортності життє­діяльності людини

  1. об’єкт ергономіки ги

СГГС, у якій реалізується діяльність людини

  1. предмет ергономіки ги

Ергономічні властивості СЛТС

  1. ергатична система ги

СЛТС, в якій людина є провідним функційним складником

  1. біотехнічна система ги

Сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовле- них біологічних та технічних систем або об'єктів, що функціюють як єдине ціле странственной среды, обусловленная специ­фикой жизнедеятельности человека (группы людей) и определяющая воздействие челове­ка (группы людей) на функционирование со­цио-технической системы

man machine environment system

Ie systeme de homme-machine-environnement система «человек-техника-среда»; СЧТС Система, состоящая из взаимодействующих составляющих: человека, технических средств деятельности и среды, в которой реализуется деятельность человека

Ergonomie ergonomics ergonomie эргономика Научно-практическая дисциплина, изучающая функциональное состояние, деятельность че­ловека, орудия и средства его деятельности, окружающую среду в процессе их взаимодей­ствия с целью обеспечения эффективности, безопасности и комфортности жизнедеятель­ности человека

(объект эргономики

СЧТС, в которой реализуется деятельность человека)

(предмет эргономики

Эргономические свойства СЧТС)

эргатическая система

СЧТС, в которой человек является ведущей функциональной составляющей биотехническая система

Совокупность взаимосвязанных и взаимообус­ловленных биологических и технических сис­тем или объектов, функционирующих как еди­ное целое

  1. Загальні терміни

  1. дизайнові вимоги еп

Сукупність дизайнових характеристик, що їх fr задають у процесі проектування або оцінювач- ги ня об’єкта

design requirements ies exigences de design (дизайнерские требования

Совокупность дизайнерских характеристик, задаваемых в процессе проектирования или оценки объекта

)

  1. дизайнові характеристики

Властивості об’єкта дизайну, що визначають його естетичні, ергономічні, соціально-куль- ел design characteristics

fr les caracteristiques de design ru (дизайнерские характеристики

турні, функційні, експлуатаційні та дизайн-мар- кетингові особливості

  1. естетичні характеристики

Властивості об’єкта дизайну, що визначають рівень його естетичної досконалості і відобра­жають загальноприйняті культурні норми в про­цесі естетичного сприймання

  1. дизайн-маркетингові характеристики Властивості об'єкта дизайну, що відображають у сукупності та взаємозалежності рівень його споживчих якостей та можливості просування на ринку

  2. експлуатаційні характеристики

(у дизайні)

Властивості об’єкта дизайну, що відображають ступінь досконалості виконання ним функцій і рівень комфортності роботи з ним

  1. естетична цінність (у дизайні)

Ступінь художньої виразності об’єкта дизайну, що відображає естетичні уявлення, які склали­ся в суспільстві

  1. художня цінність (у дизайні)

Ступінь значимості для людини чи соціальної групи виробу як елемента середовища життє­діяльності, що в процесі конктакту естетично впливає на суб’єкт сприймання

  1. культурний зразок (у дизайні)

Предмет, предметно-просторовий комплекс або явище громадського життя, що виражає суттєві ознаки культури, соціальні або про­грамні настанови суспільства, що їх обирають як орієнтир для проектного дизайну

  1. образ (у дизайні)

Уявлення, що постає у свідомості людини в процесі формування задуму дизайнерського вирішення, через яке виникає усвідомлення художньої цінності об’єкта дизайну

  1. гармонія (у дизайні)

Співрозмірність елементів, скоординованість форми частин виробу, узгодженість їхніх пла­стичних, кольорових і композиційних характе­ристик, загальна композиційна організація, що

Свойства объекта дизайна, определяющие его эстетические, эргономические, социально- культурные, функциональные, эксплуатацион­ные и дизайн-маркетинговые особенности)

ги эстетические характеристики

Свойства объекта дизайна, определяющие уро­вень его эстетического совершенства и отража­ющие общепринятые культурные нормы в про­цессе эстетического восприятия

ги (дизайн-маркетинговые характеристики Свойства объекта дизайна, отражающие в со­вокупности и взаимозависимости уровень его потребительских свойств и возможности про­движения на рынке)

ги (эксплуатационные характеристики

Свойства объекта дизайна, отражающие сте­пень совершенства выполнения им функций и уровень комфортности работы с ним)

ги (эстетическая ценность

Степень художественной выразительности объекта дизайна, отражающая сложившиеся в обществе эстетические представления)

ги (художественная ценность

Степень значимости для человека или соци­альной группы изделия как элемента среды жизнедеятельности, оказывающего в процессе контакта эстетическое воздействие на субъект восприятия)

ги (культурный образец

Предмет, предметно-пространственный комп­лекс или явление общественной жизни, выра­жающие существенные признаки культуры, социальные или программные установки об­щества, выбираемые в качестве ориентира для проектного дизайна)

ги (образ

Представление, возникающее в сознании че­ловека в процессе формирования замысла дизайнерского решения, через которое проис­ходит осознание художественной ценности объекта дизайна)

ги (гармония

Соразмерность элементов, скоординирован­ность формы частей изделия, согласован­ность их пластических, цветовых и композици­онных характеристик, общая композиционная забезпечують досягнення цілісності виробу як об'єкта естетичного сприймання і оцінювання

  1. стиль (у дизайні) ги

Сукупність художніх, образних, пластичних, композиційних, графічних, кольорових і фак­турних ознак, які стійко виявляються і є харак­терними для групи виробів або культурного зразка

  1. стилізація (у дизайні) ги

Використання ознак певного стилю в процесі дизайнерського проектування виробів

  1. форма (у дизайні) ги

Сукупність зовнішніх ознак виробу, яка є ре­зультатом процесу дизайнерського проекту­вання щодо вироблення гармонійного поєд­нання його зовнішнього вигляду, технологіч­ності, колористичного І композиційно-пластич­ного вирішення