---

Концентрацію CO в сухих, без домішок повітря, продуктах згорання також можна розраховувати за формулою (10): '

21

^co,n=t— '/со.м. (10)

^{z l-v}o₂, м

Де Vco, n — концентрація оксиду вуглецю (чадного газу) в сухих, без домішок повітря, продуктах згорання (%);

I/oj.m — концентрація кисню, виміряна як зразок (%);

'/co, м — концентрація оксиду вуглецю (чадного газу), виміряна як зразок (%).

Рекомендується використання цієї формули, якщо вона дає більшу точність, ніж формула, що базується на концентрації СО₂.

На системі, яку встановлено та на якій виміряно горіння згідно з 7.3.6.1, випробовування, описані в 7.3.6.2 від а) по е) потрібно провести в умовах затишку.

1. Випробовування № 1

Без зміни початкового регулювання пальника, до пальникового пристрою подають гази порів­нювання (див. таблицю 6) відповідно до їх категорій, а тиск на вхідному отворі пальникового при­строю підвищують до максимального тиску, зазначеного в 7.1.4.

2. Випробовування № 2

Без зміни початкового регулювання пальника до пальникового пристрою подають гази порів­нювання (див. таблицю 6) відповідно до їх категорій, а тиск на вхідному отворі пальникового при­строю знижують до мінімального тиску, зазначеного в 7.1.4.

3. Випробовування № З

Без зміни початкового регулювання пальника, відповідні граничні гази неповного згорання замінюють послідовно на газ порівнювання, а тиск на вхідному отворі пальникового пристрою підвищують до максимального тиску, зазначеного в 7.1.4.

Якщо необхідно, відповідні граничні сажоутворювальні гази замінюють послідовно на граничні гази неповного згорання і пальниковий пристрій відпрацьовує 3 цикли тривалістю ЗО хв у ввімкненому положенні і ЗО хв у вимкненому положенні. Після випробовування установку перевіряють на відкладання сажі всередині випромінювальних труб і вентилятора.

4. Випробовування № 4

Без зміни початкового регулювання пальника до пальникового пристрою подають гази порівнювання (див. таблицю 6) відповідно до їх категорій і цей пальниковий пристрій працює за номінальної підведеної теплоти.

Випробовують на установці, до якої подають електропостачання за електричної напруги, що дорівнює 85 % від мінімального значення, і потім за електричної напруги, що дорівнює 110 % від максимального значення з діапазону напруг, вказаних виробником.

5. Випробовування № 5

Без зміни початкового регулювання пальника до пальникового пристрою подають гази порівнювання (див. таблицю 6) відповідно до їх категорій і цей пальниковий пристрій працює за номінальної підведеної теплоти.

Щоб провести це випробовування, до вентилятора потрібно подавати лише електропостачання за допомогою відповідного пристрою, який дає можливість змінити напругу.

На установці, що працює за термічної рівноваги, необхідно поступово зменшити подавання напруги до вентилятора, поки подавання газу не вимкнеться пристроєм перевіряння повфря. Беруть зразки продуктів згорання до того моменту, поки подавання газу не вимкнеться.

Без зміни початкового регулювання до пальникового пристрою подають відповідні гази порівнювання (див. таблицю 6) відповідно до їх категорій і цей пальниковий пристрій працює за номінальної підведеної теплоти, а потім: '

1. систему, призначену для використання з димоходом зі стінним терміналом, випробовуватимуть:

1. на установці, приєднаній до димоходу з максимальним еквівалентним опором, зазначе­ним виробником, вихідний отвір димоходу послідовно обмежують, поки подавання газу до пальникового пристрою не вимкнеться за допомогою пристрою перевіряння повітря на загальному трубопроводі;

2. щодо всмоктування, яке застосовують на вихідному отворі димоходу так, щоб знизи­ти тиск на вхідному отворі установки на 0,5 мбар нижче того, яке виробляє димохід з мінімальним еквівалентним опором, зазначеним виробником.

2. систему, призначену для використання з вертикальним димоходом з даховим терміналом, випробовуватимуть: -

1. на установці, приєднаній до димоходу з максимальним еквівалентним опором, зазначе­ним виробником, вихідний отвір димоходу послідовно обмежують, поки подавання газу до пальникового пристрою не вимкнеться за допомогою пристрою перевіряння повітря на загальному трубопроводі;

2. щодо всмоктування, застосовного на вихідному отворі димоходу таким чином, щоб знизити тиск на вхідному отворі установки на 0,5 мбар нижче того, яке виробляється димоходом з мінімальним еквівалентним опором, який зазначено виробником.

Ці випробовування проводять на демпфері пальникового пристрою, відрегульованого для за­безпечення максимального або мінімального тиску (тобто еквівалентного максимального потоку), заявленого виробником.

Випробовування проводять на установці згідно з 7.1.6.3 з загальним трубопроводом з макси­мальним опором трубопроводу, заявленим виробником.

Вентилятор у загальному трубопроводі функціює без подавання газу до пальникового при­строю. У цьому випадку визначають швидкість потоку через загальний трубопровід.

Швидкість вентилятора поступово знижується, поки швидкість потоку через загальний трубопровід не дорівнюватиме 80 % від швидкості, визначеної для вентилятора, дійового в холодних умовах.

Випробовування проводять після проведення всіх випробувань, зазначених у 7.3.

Установлюють згідно з 7.1.6.2 і спочатку регулюють, як описано в 7.1.3.2.1. Демпфер установки регулюють для забезпечення мінімального всмоктування (тобто, забезпечення мінімального по­току), заявленого виробником.

Випробовування проводять на трьох пальникових пристроях, до яких подають один з від­повідних газів порівнювання (див. таблицю 6) відповідно до їх категорій. Тиск на вході пальникового пристрою потім збільшують до максимального тиску, вказаного в 7.1.4.

Установка функціює безперервно впродовж 20 год за цих умов регулювання і потім пере­віряють відповідність 6.8.

Систему встановлюють як вказано в 7.1.6 і під'єднують до димоходу, як описано в 7.1.6.2.

Для систем, призначених для використання газів другого сімейства, випробовування про­водять з використанням випробовувального газу G 20, якщо категорія системи така, що цей ви- пробовувальний газ використовують як газ порівнювання. Якщо G 20 не використовують як газ порівнювання, випробовування проводять тільки з використанням G 25.

Для систем, призначених для використання всіх газів третього сімейства, випробовування проводять з газом порівнювання G ЗО, і максимальну концентрацію NO_X (див. таблицю 2) множать на коефіцієнт 1,30.

Для систем, призначених для використання тільки пропану, випробовування проводять з газом порівнювання G 31 і максимальну концентрацію NO_X множать на коефіцієнт 1,20.

Система має бути відрегульована на її номінальну підведену теплоту.

Вимірювання NO_X проводять, коли система перебуває в тепловій рівновазі, згідно з даними, наданими в CR 1404:1994.

Не можна використовувати вологі лічильники.

Нормальні умови для повітря для горіння такі:

1. температура: 20 °С;

2. відносна вологість Н_о: 10 г (Н₂О)/кг (повітря).

Якщо умови випробувань відрізняються від цих нормальних умов, необхідно виправити зна­чення NO_X, використовуючи формулу (11):

0,02NO_xm-0,34 , _{ч х}

NO_X|refe_renc_e=NO_xm+ (Ь_т-10) ₊ 0.85-(20-Г_т), (11) де NO_X reference— значення NO_X, виправлене до нормальних умов, мг/кВттод;

NO_X m — NO_X виміряне за і Т_т, мг/кВттод, в діапазоні від 50 мг/кВттод до 300 мг/кВт • год.

Примітка. Якщо NO_K вимірюєть в ppm, то перетворюють в мг/кВттод згідно з додатком Н.

h_m— вологість під час вимірювання NO_xm, г/кг, в діапазоні від 5 г/кг до 15 г/кг;

Т_т— температура навколишнього середовища, °С, під час вимірювання NO_xm в діапазоні від 15 °С до 25 °С. '

Виміряні значення NO_X зважують згідно з 7.4.2.

Необхідно перевірити, щоб зважені значення NO_X відповідали значенням таблиці 2 залежно від обраного класу NO_X.

Зважують виміряні значення NO_X як описано в 7.4.2.2—7.4.2.5 на основі значень, наведених в таблиці 10.

Таблиця 10 — Вагові коефіцієнти

Для випромінювальних швидкісних систем Q_n замінюється на Q_a, середнє арифметичне зна­чення максимальної і мінімальної підведеної теплоти діапазону, як зазначено виробником.

Концентрацію NO_X вимірюють (і, можливо, виправляють як вказано в 7.4.1) за номінальної підведеної теплоти Q_n.

Концентрацію NO_X вимірюють (і, можливо, виправляють як вказано в 7.4.1) за часткової підведеної теплоти, що відповідає кожному рівню і зважують згідно з таблицею 10.

Якщо необхідно, ваговий коефіцієнт, зазначений в таблиці 10, повторно розраховують для кожного рівня, як вказано нижче.

Якщо значення підведеної теплоти двох рівнів перебуває між значеннями часткової підведеної теплоти, зазначеними в таблиці 10, необхідно пропорційно розподілити ваговий коефіцієнт між значеннями підведеної теплоти вищого рівня, використовуючи формулу (12):

р _р Qpi,% Qlow rale,% Qhigh rate,% (12)

^rp, high rate ^{_ r}pi ’ _n _ _{n n} ’

**high rate,% '''low rate,% pi,%

F

Де

p, high rate — пропорційно розподілений ваговий коефіцієнт, вищий рівень;

F_pj — ваговий коефіцієнт, що відповідає частковій підведеній теплоті Q_pi %;

Q_pi — часткова підведена теплота для зважування, виражена у відсотках від Q_n;

Qiow rate, % — рівень підведеної теплоти, менший ніж Q_pii %;

Qhighrate, % — рівень підведеної теплоти, більший ніж Q_pi %, і нижчого рівня, використовуючи

формулу (13): •

Fp, low rate ^— Fpj ^— Fp pjgp rate > (13)

де Fp, — ваговий коефіцієнт, що відповідає частковій підведеній теплоті Q_pi

F_p, low rate — пропорційно розподілений ваговий коефіцієнт, нижчий рівень;

Fp, high rate ~ ПРОПОРЦІЙНО рОЗПОДІЛЄНИЙ ВЭГОВИЙ КОефІЦІЄНТ, ВИЩИЙ рівень.

Якщо значення підведеної теплоти двох рівнів дорівнюють більше ніж одній частковій підведеній теплоті, вказаній в таблиці 10, тоді необхідно пропорційно розподілити кожен ваговий коефіцієнт між значеннями підведеної теплоти вищого і нижчого рівня, як вказано вище.

Тоді зважене значення NO_X (_{NOx pon}d) дорівнює сумі результатів виміряних значень ІЮ_хза різних рівнів, помножених на їх ваговий коефіцієнт, як зазначено в формулі (14):

N

(14)

O_X, p_Oncj S(NO_{X mes} high ’ Fp, high rate) > де NO_{X pond} — зважене значення NO_X, мг/кВт • год;

NO_{X mes high} — виміряне (і можливо виправлене) значення NO_X, мг/кВт • год, вищий рівень; '

F_p high rate — пропорційно розподілений ваговий коефіцієнт, вищий рівень (див. додаток G і додаток Н).

Концентрацію NO_X вимірюють (і, можливо, виправляють як вказано в 7.4.1) за значень частко­вої підведеної теплоти, вказаних в таблиці 10.

Зважене значення NO_X (NO_{X pond}) визначають за формулою (15):

NO_X1Pond = 0,15 • NO_{X meS}(₇₀) + 0,25 ■ NO_{X mes(60)} + 0,3 • NO_{X mes(40)} + 0,3 • NO_{X mes(20)}, (15)

де NO_{X pond} — зважене значення NO_X, мг/кВт • год;

NO_X mes(70) — виміряне (і можливо виправлене) значення NO_X, мг/кВт год, підведена теплота 70 %;

NO_{X meS}(6o; — виміряне (і можливо виправлене) значення NO_X, мг/кВттод, підведена теплота 60 %;

NO_X mes(40) — виміряне (і можливо виправлене) значення NO_X, мг/кВттод, підведена теплота 40 %;

NO_{X mes}(20) — виміряне (і можливо виправлене) значення NO_X, мг/кВттод, підведена теплота 20 %.

Концентрацію NO_X вимірюють (і, можливо, виправляють як вказано в 7.4.1) за мінімального рівня модуляції і за значень часткової підведеної теплоти Q_pio_/o, вказаних в таблиці 10, які є біль­шими ніж мінімальний рівень модуляції.

Вагові коефіцієнти для значень часткової підведеної теплоти в таблиці 10, які є не більшими від мінімального рівня модуляції, додають і множать на NO_{X mes Q} .

Зважене значення NO_{X value}, NO_{X pond} визначають за формулою (16):

NO_х pond ⁼ NO_{X mes Qmjn}^F_pi(Q_pio_/o < Q_mino_/o) + ^(NO_{x mes} -F_pi •[О_рр/_о^>О_т|_П%]), (1®)

де NO_{X pond} —зважене значення NO_X, мг/кВт год;

NO_{X mes} — виміряне (і можливо виправлене) значення NO_X, мг/кВттод, при частковій підведеній теплоті(-ах), Q_pi%, які є більшими ніж мінімальний рівень модуляції, Q_min%;