1.25. Підривник зобов'язаний:

1.25.1. Знати і виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці, правила поводження з устаткуванням, користуватися засобами колективного і індивідуального захисту, інструментом для допоміжних робіт при проходці підземних гірничих виробок.

1.25.2. Дотримуватись правил з охорони праці, передбачених колективним договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.

1.25.3. Співробітничати з керівниками і фахівцями в справі організації безпечних умов праці, особисто вживати посильні заходи по усуненню будь-якої виробничої ситуації, що створює загрозу життю і здоров'ю працівника або навколишньому природному середовищу.

1.25.4. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена йому керівником робіт з дотриманням всіх вимог інструкції з охорони праці.

1.25.5. Повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника робіт або посадовця.

1.26. Підривник, винний в порушенні правил, що містяться в даній інструкції по безпечному веденню робіт, залежно від характеру порушень і їх наслідків, несе відповідальність згідно чинному законодавству.

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ

2.1. Перед початком роботи підривник зобов'язаний одержати наряд на виробництво підривних робіт від начальника (заступника начальника) дільниці, через гірничого майстра зміни конкретний інструктаж по безпечних методах роботи, про що поставити свій підпис в книзі нарядів, а при підготовці і проведенню масового вибуху, одержати додатковий інструктаж по безпеці, ознайомитися з протипожежними заходами і відповідною позицією ПЛА, про що поставити підпис в "Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці".

2.2. Ознайомитися із записами в книзі нарядів про стан робочих місць на

кінець зміни, із записами в "Журналі запису відмов при вибухових роботах", з паспортами буропідривних робіт на проведення виробок; на подрібнення негабаритів і ліквідацію заторів, з проектом на підготовку і проведення масових вибухів - ознайомитися під розпис.

2.3. Оформити наряд-путівку на отримання вибухових матеріалів у витратному складі.

2.4. Переконатися в справності: сумок для перенесення вибухових речовин (ВР) і засобів ініціації (ЗІ), інструментів і пристосувань (забійників, ножів, свистків, годинника, контрольно-вимірювальних приладів) для ведення підривних робіт (ВР), вибухового дроту і засобів індивідуального захисту (респіратора, саморятівника, рукавичок), а також наявності попереджувальних знаків.

2.5. Перевірити справність і надійність замків на сейфах змінного зберігання, контейнерах для транспортування ВР по підняткових виробках. Оглянути місце установки сейфа, звернувши увагу на наявність і справність кріплення, відсутність заколів, чистоту підходів до місця установки.

2.6. Зняти і змотати в бухти підривні магістралі, що залишилися від попередніх вибухів. Оглянути висаджену гірничу масу на предмет наявності залишків ВМ, які не вибухли.

2.7. Одержати письмове підтвердження дозволу на проведення підривних робіт в зміні.

2.8. При механізованому заряджанні підривник зобов'язаний:

2.8.1. Оглянути стан виробок, справність кріплення в місці установки зарядної машини і вжити заходів по створенню безпечних умов праці, що виключають травмування від вивалів, шматків породи, що відшарувалися із стінок і покрівлі, а також по усуненню можливості їх попадання в завантажувальний бункер.

2.8.2. Незалежно від стану вологості гірничих порід зросити стінки виробок в районі установки зарядної машини.

2.8.3. Очистити від бурового шламу шпури, свердловини в цілях забезпечення прохідності транспортних труб, шлангів в свердловину (шпур).

2.8.4. Виконати перед початком робіт щозмінний огляд і замір опору заземляючих ланцюгів пневмозарядних машин і транспортних трубопроводів.

2.8.5. На місці заряджання під висхідними свердловинами розстелити брезент або інший матеріал, що забезпечує повний збір розсипних ВМ.

2.8.6. Перевірити наявність на всіх зарядних шлангах інвентарних номерів, результатів вимірів питомого об'ємного електричного опору.

2.8.7. При монтажі зарядного трубопроводу не допускати пережимів або вигинів радіусом менше 0,6 м.

2.8.8. Шляхом огляду перевірити стан рукавів стислого повітря і води, затягування кріплення вузлів машини, наявність масла в автомасельничці, справність манометрів і запірної арматури.

2.8.9. Переконатися в надійній роботі засобів двостороннього зв'язку між машиною і буровою виробкою.

2.8.10. Забезпечити відключення контактного дроту і наявність заземляючого контура на рейковий шлях. Контактний дріт повинен бути знеструмлений на відстані не менше 25 м від місця установки зарядної машини в обидва кінці.

2.8.11. Переконатися у наявності засобів пожежогасіння (вогнегасників, пожежного стволу з рукавом, що під'єднується до водяної магістралі), телефонного апарату для зв'язку з комутатором шахти.

2.8.12. Перед початком заряджання випробувати роботу зарядної машини на холостому ходу і продути зарядний трубопровід повітряно-водяною сумішшю.

2.8.13. Перед доставкою ВР до місця зберігання і заряджання, в дільничній підземній підстанції відключається електрична силова мережа, що живить електроустановки в блоці, де здійснюється заряджання. На рубильник вивішується табличка "Не включати - заряджання свердловин".

2.8.14. У місцях зберігання ВР і роботи зарядної машини з боку можливого підходу людей на відстані не менше 25 м в обидва кінці від зарядної машини, виставляються пости охорони.

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ

3.1 Після отримання письмового підтвердження на дозвіл підривних робіт в зміні підривник одержує ВМ з складу, про що розписується в Книзі обліку видачі і повернення ВМ. (форма2). Наряд-путівка підписується особою, що видала ВМ, і зберігається у підривника до закінчення робочої зміни.

3.2. Під час роботи підривник зобов'язаний:

3.2.1. При будь-яких операціях з ВМ дотримуватися максимальної обережності, ВМ не повинні піддаватися ударам. Забороняється кидати, кантувати ящики з ВМ.

3.2.2. Операції з відкритим вогнем повинні виконуватися не ближче 100 м від місця розташування ВМ.

3.2.3. Доставка ВМ і ЗІ до місця роботи виконується без охорони, але під обов'язковим спостереженням підривника, що одержав їх на складі ВМ. Прізвища піднощиків ВМ повинні бути занесені в наряд-путівку. При перенесенні ВМ кількома особами між ними повинен витримуватися інтервал не менше 10 м. ЗІ переносяться тільки самим підривником, який в цьому випадку йде останнім.

3.3. При сумісній доставці ЗІ і ВМ підривнику дозволяється переносити не більш 12 кг ВМ. При перенесенні ВМ в сумках без ЗІ норма може бути збільшена до 24 кг. При перенесенні підривником бойовиків їх маса не повинна перевищувати 10 кг. При перенесенні ВМ в заводській упаковці їх кількість

повинна знаходиться в межах діючих норм перенесення важких предметів.

3.4. При транспортуванні ВМ в сумках по стволу або ліфтовому піднятковому в кліті може знаходитися декілька підривників, але при цьому їх кількість повинна задовольняти вимозі: 1 чоловік на їм2 площі кліті. Спуск і підйом підривників з ВМ виконується поза чергою.

3.5. Одержані з складу ВМ на робочих місцях повинні знаходиться в металевих сейфах змінного зберігання ВМ або в сумках під охороною. При цьому особі, що охороняє ВМ, забороняється виконувати інші роботи.

Сейф змінного зберігання ВМ повинен мати надійні замки, ключі від яких підривник зберігає при собі.

3.6. Підривник, що одержав ВМ, зобов'язаний витратити їх протягом зміни за призначенням. Якщо ВМ не витрачені або витрачені не повністю, підривник зобов'язаний здати ВМ або їх залишки на склад.

3.7. Завантаження вагонеток (місткостей) вибуховими речовинами на поверхні шахти виконується на спеціальному майданчику. На час розвантажувально-навантажувальних робіт майданчик, за відсутності стаціонарної огорожі, захищається канатом з прикріпленням через 2-2.5м червоних прапорців.

3.8. Вагонетки або транспортно-зарядні машини з ВМ в шахті розміщуються в пунктах-виробках відстою, що знаходяться під охороною. При цьому, кожне місце зосередження ВМ необхідно забезпечити чотирма вогнегасниками, пожежним стволом, приєднаним до протипожежної магістралі з водою.

3.9. При доставці контактними електровозами вагонетки накриваються вогнезахисним покриттям. При цьому у вагоні для перевезення людей необхідно мати не менш 4-х справних вогнегасників.

3.10. Підривники, що вперше виділені на доставку ВМ, повинні бути проінструктовані на загальних підставах про правила поводження з ВМ і ЗІ і протипожежними заходами із записом в книзі інструктажу.

3.11. Доставка ВМ на підповерхові виробки виконується підривником або проінструктованим підривником в справних сумках по вертикальним виробкам - піднятковим, обладнаним згідно типового паспорта сходовим ходом.

3.12. При доставці ВМ у витратні склади і в місця тимчасового зберігання ВМ при підготовці масових вибухів підривник повинен супроводжувати рухомий склад з ВМ знаходячись в спеціальному вагоні. Допускається піший супровід складу з ВМ, при цьому швидкість руху складу повинна відповідати швидкості пересування підривника.

3.13. Підривник зобов'язаний охороняти доставлені ВМ як в період доставки, так і в міжзмінні перерви, міняючись на місцях зберігання ВМ. Пропуск осіб в небезпечну зону здійснюється згідно пропусків або письмових дозволів відповідального керівника вибуху.

3.14. Підривник, що виконує вибухові роботи по ліквідації зависань руди в дучках (рудоперепускпиках), а також при подрібненні негабаритів, зобов'язаний:

3.14.1. Ознайомитися з паспортом вибухових робіт на вторинне подрібнення і "Проектом організації робіт на випуск, доставку і виробництво підривних робіт по подрібненню негабаритів і ліквідацію заторів в дучках і рудоспусках" - під розпис.

3.14.2. Перед виконанням підривних робіт, перш ніж подати звуковий сигнал, видалити всіх людей, не зайнятих підривними роботами, за межі небезпечної зони і на всіх можливих підступах до місця виконання підривних робіт виставити пости охорони.

3.14.3. Подавши попереджувальний сигнал, підготувати і встановити накладний заряд, змонтувати і перевірити з безпечної відстані вибухову мережу, подати бойовий сигнал і виконати вибух, замкнути накоротко кінці проводки, і після провітрювання виробки, але не раніше ніж через 5 хв. після вибуху, змотати вибуховий дріт і оглянути місце виконання вибуху. Після чого підривник зобов'язаний подати сигнал "відбій".

3.14.4. Монтаж вибухової мережі здійснювати від заряду до джерела струму.

3.14.5. Якщо при включенні джерела струму вибуху не відбулося, від'єднати магістральні дроти від клем джерела струму, кінці їх накоротко замкнути, узяти з собою ключ від джерела струму і з'ясувати причину "відмови". Підходити в цьому випадку до місця вибуху можна не раніше, ніж через 10 хв., незалежно від типу електродетонаторів, що застосовані.

3.14.6. Різати детонуючий шнур на відрізки необхідної довжини до введення його в заряд необхідно гострим ножем .

3.14.7. Заряд вводити під завислу руду в дучці (рудоперепускнику) на місці із застосуванням детонуючого шнура, знаходячись при цьому збоку від випускного отвору в закріпленій частині виробки. Звернути увагу на справність кріплення, відсутність навислих кусків породи.

3.14.8. При заряджанні накладних, шпурових і концентрованих зарядів свердловин не повинні виконуватись інші роботи, не позв'язані з підготовкою і проведенням підривних робіт; всіх сторонніх осіб необхідно видалити за межі небезпечної зони.

5.75. Підривник, що виконує заряджання і вибух шпурівих зарядів при проходці гірничих виробок, зобов'язаний:

3.15.1. Ознайомитися з паспортом буропідривних робіт і "Проектом організації робіт на проходку гірничої виробки" під розпис.

3.15.2. При не відповідності кількості шпурів в забої, їх розбіжності, глибині і т.д. паспорту БВР (буро-вибухових робіт), підривник зобов'язаний доповісти про це нагляду, а підривнику роботи вести в тому випадку, якщо в наряд-путівку внесені відповідні корективи гірничим майстром.

3.15.3. Перед заряджанням шпурів необхідно:

3.15.3.1. Видалити всіх людей, не пов'язаних із заряджанням, з небезпечної зони.

3.15.3.2. Разставити пости або встановити попереджувальні знаки (плакати) в місцях обумовлених в паспорті буропідривних робіт.

3.15.3.3. Обібрати куски породи, що відшарувалися, в чолі забою і покрівлі.

3.15.3.4. Переконатися утому, що забій відбурений згідно пасторта БВР, засоби провітрювання справні і відповідають проекту, шляхи відходу із забою не захаращені породою, матеріалами, кріплення не порушено, і відставання його не більше передбаченого паспортом кріплення.

3.15.3.5. Вибрати і підготувати місце для виготовлення патронів-бойовиків і подати попереджувальний сигнал, який означає що вхід в забій заборонений і постові припиняють допуск людей в небезпечну зону.

3.16 При заряджанні шпурів для забезпечення безпеки підривник зобов'язаний:

3.16.1. Виготовити патрони-бойовики в кількості, необхідній для вибуху в даному забої (окрім стволів шахти), з виконанням наступних вимог:

3.16.2. Подрібнити патрон, з торця патрона розвернути паперову обгортку, голкою з матеріалу, що не дає іскри, зробити заглиблення для детонатора і ввести запалювальну трубку або електродетонатор. Краї обгортки потім зібрати і зав'язати шпагатом разом з вогнепровідним шнуром або дротами ел ектродето н атору.

3.16.3. При електричному вибуху допускається проколювати торець патрона, не розвертаючи паперову обгортку, здійснити введення електродетонатора в патрон ВМ, закріпивши його накладенням петлі дротів на кінець патрона-бойовика.

3.16.4. Патрон-бойовик з пресованих ВМ виготовляти тільки з патронів з гніздами заводського виготовлення.

3.16.5 Вводити патрони-бойовики і патрони ВМ в шпури без зусиль і поштовхів, користуючись для цього дерев'яними, алюмінієвими або поліетиленовими забійниками.

3.16.6. При заклинюванні патронів в шпурах не тягнути за вогнепровідний шнур або дроти електродетонаторів.