Страница 10: ДСТУ EN 777-3:2013. Багатопальникові газові підвісні опалювальні системи з випромінювальними трубами промислового застосування. Частина 3. Система типу F. Вимоги щодо безпеки (61767)

Це випробовування проводять, коли пристрій встановлений відповідно до інструкцій вироб­ника, якщо будь-яка частина POCED (труба для видалення продуктів згорання) є менше ніж 25 мм від займистих частин конструкції будівлі.

Необхідно встановити пристрій згідно з 7.1.6.3 і приєднати стик термоелементів (термопар) до зовнішньої поверхні тих частин POCED (труби для видалення продуктів згорання), які будуть менше ніж 25 мм від займистих частин конструкції будівлі. Термоелементи (термопари) необхідно вико­ристовувати згідно з EN 60584-1 з межами точності термоелектрорушійної сили, використовуваної відповідно до класу 2 EN 60584-2.

До пристрою подають один з газів порівняння, вказаних у 7.1.1, відповідно до їх категорій і регулюють згідно з 7.1.3.2.1.

Випробовування проводять на пристрої, що працює за номінальної підведеної теплоти. Усі вимірювання виконують, коли досягається теплова рівновага. Рекомендовано, щоб для цього випробовування пристрій було розміщено у кімнаті, де температура навколишнього середовища становила^|‘приблизно 20 °С. '

У кінці випробовування необхідно перевірити, щоб максимальне зростання температури POCED не перевищувало граничних значень, вказаних у 6.3.3.

Це випробовування проводять, якщо, згідно з інструкціями виробника щодо встановлювання, потрібно, щоб POCED розміщувалась в іншій трубі, перехідній втулці або ізоляційному матеріалі, коли вона проходить через займисту стіну або стелю.

Необхідно встановити пристрій відповідно до 7.1.6.3. Трубу, перехідну втулку або ізоляційний матеріал, в який вкладено POCED (труба для видалення продуктів згорання), потрібно встанов­лювати відповідно до інструкцій виробника. Ця труба, перехідна втулка або ізоляційний матеріал повинні бути такими, щоб їхні розміри були відповідними і були встановлені так, щоб вони вміщували секцію POCED (труби для видалення продуктів згорання), довжина якої становить 350 міліметрів, як зазначено для даного пристрою в інструкціях виробника.

Необхідно приєднати стик термоелементів (термопар) до зовнішньої поверхні труби, перехідної втулки або ізоляційного матеріалу, а потім накласти на трубу, перехідну втулку або ізоляційний матеріал шар ізоляції, завтовшки в 25 мм. Термоелементи (термопари) необхідно використовува­ти згідно.з EN 60584-1:1995 з межами точності термоелектрорушійної сили, який використовують згідно з класом 2 EN 60584-2:1993.

До пристрою подають один з газів порівнювання, вказаних у 7.1.1, відповідно до їх категорій і регулюють згідно з 7.1.3.2.1.

Випробовування проводять на пристрої, що працює за номінальної підведеної теплоти. Усі вимірювання виконують, коли досягається теплова рівновага. Рекомендовано, щоб для цього ви­пробовування пристрій був розміщений в кімнаті, де б температура навколишнього середовища становила приблизно 20 °С.

У кінці випробовування необхідно перевірити, щоб максимальне зростання температури на зовнішній поверхні труби, перехідної втулки або ізоляційного матеріалу POCED (труби для вида­лення продуктів згорання) не перевищувало граничних значень, вказаних у 6.3.3.

Ці випробовування проводять на установці в холодному стані і на установці в стані теплової рівноваги в умовах затишку.

Установлюють таким способом:

1. установку, призначену для приєднання до димоходу зі стінним терміналом, в свою чергу, потрібно приєднувати до димоходу з мінімальним і максимальним еквівалентним опором зазна­ченим виробником;

2. установку, призначену для приєднування до вертикального димоходу з даховим терміналом, в свою чергу, потрібно приєднувати до вертикального димоходу з мінімальним і максимальним еквівалентним опором зазначеним виробником.

Крім того, якщо у випробовуванні не зазначено іншого, випробовування проводять на демпфері у відвідній трубі, встановленому для забезпечення поперемінного мінімального та максимального всмоктування або тисків (згідно з мінімальними та максимальними умовами потоку), зазначених виробником для відвідної труби.

Пальниковий пристрій спочатку регулюють згідно з 7.1.3.2.1 і проводять випробування, опи­сані в 7.3.4.1.1 із с) по е).

3. Випробовування № 1

До пальникового пристрою подають відповідні гази порівнювання і граничні гази (див. таблицю 6) за нормального тиску згідно з 7.1.4.

За цих умов подавання перевіряють, щоб запалювання основного пальника або запалюваль­ного пальника відбувалось правильно, і щоб запалювання різних частин пальника відбувалось правильно.

4. Випробовування № 2

Для цього випробовування початкові регулювання пальника і запалювального пальника не змінюються, і до пальникового пристрою подають газ порівнювання з тиском на вхідному отворі пальникового пристрою, зниженому до 70 % від нормального тиску або мінімального тиску, за­значених в 7.1.4.

За цих умов подавання перевіряють, щоб запалювання основного пальника або запалюваль­ного пальника відбувалось правильно, і щоб запалювання основного пальника запалювальним пальником, а також перехресне загорання різних частин пальника відбувалось правильно.

5. Випробовування № З

Без зміни початкового регулювання пальника або запалювального пальника, відповідні граничні гази відриву полум’я та проскакування полум'я замінюються послідовно на газ порівняння, а тиск знижується на вхідному отворі пальникового пристрою до мінімального тиску, зазначеного в 7.1.4.

За цих умов подавання перевіряють, щоб запалювання основного пальника або запалюваль­ного пальника відбувалось правильно, і щоб запалювання основного пальника запалювальним пальником, а також перехресне загорання різних частин пальника відбувалось правильно.

Це випробовування проводять як на установці в холодному стані, так і на установці в стані теплової рівноваги в умовах затишку згідно з 7.1.6.2.

Пальниковий пристрій спочатку регулюють згідно з 7.1.3.2.1 і до нього подають відповідні гази порівнювання (див. таблицю 6) за номінальної підведеної теплоти.

Рівень газу запалювального пальника потім зменшують до потрібного мінімуму, щоб зберігати відкритим подавання газу до основного пальника.

Необхідне зниження рівня газу в запалювальному пальнику можна досягати одним із способів:

1. регулювання пристроєм регулювання рівня запалювального пальника, за наявності або, якщо це є неможливим, тоді

2. пристроєм регулювання, вмонтованого для цього в пристрій подавання газу запалювального пальника.

Потім перевіряють правильне запалювання основного пальника запалювальним пальником.

Якщо запалювальний пальник має кілька виходів, які, ймовірно, заблоковані, випробовуван­ня проводять на всіх заблокованих отворах запалювального пальника, за винятком такого, який визначає давач полум’я.

Це випробовування проводять як на установці в холодному стані, так і на установці в стані теплової рівноваги в умовах затишку згідно з 7.1.6.2. Пальниковий пристрій спочатку регулюють згідно з 7.1.3.2.1 і до нього подають відповідні гази порівнювання (див. таблицю 6) за номінальної підведеної теплоти з автоматичним газовим клапаном нижнього потоку в основному газопроводі, що перебуває у відкритому положенні. Правильне запалювання системи перевіряють.

Це випробовування проводять, як з установкою в холодному стані, так і з установкою в стані теплової рівноваги в умовах затишку згідно з 7.1.6.2 за мінімального всмоктування, вказаного ви­робником.

Пальниковий пристрій спочатку регулюють згідно з 7.1.3.2.1 і до нього подають відповідні гази порівнювання (див. таблицю 6) за номінальної підведеної теплоти.

Потім перевіряють запалювання запалювального пальника або основного пальника, якщо його запалюють безпосередньо. Випробовування повторюють з поступовим затримуванням запа­лювання до максимального значення, на 50 % довше ніж безпечний час, заявлений виробником.

Щоб затримати запалювання, необхідно забезпечити незалежне контролювання автоматич­них відсічних клапанів основного газу або пускового газу і функціювання пристрою запалюван­ня. Відповідний пристрій використовують для забезпечення подавання напруги, незалежно від автоматичної системи керування пальником, до відповідного газового клапана(-ів) і до пристрою запалювання. З точки зору безпеки затримку запалювання потрібно збільшувати поступово.

Пальниковий пристрій не повинен мати будь-яких пошкоджень, які можуть впливати на без­печну роботу.

Установка виконується таким способом:

1. установку, призначену для приєднування до димоходу зі стінним терміналом, в свою чергу, потрібно приєднувати до димоходу з мінімальним і максимальним еквівалентним опором, зазна­ченими виробником;

2. установку, призначену для приєднування до вертикального димоходу з даховим терміналом, в свою чергу, потрібно ^приєднувати до вертикального димоходу з мінімальним і максимальним еквівалентним опором, зазначеними виробником.

Крім того, якщо у випробовуванні не зазначено інше, випробовування проводять на демпфері у відвідній трубі, який встановлено для забезпечення поперемінного мінімального та максималь­ного всмоктування або тисків (згідно з мінімальними та максимальними характеристиками потоку), зазначених виробником для відвідної труби.

Пальниковий пристрій спочатку регулюють згідно з 7.1.3.2.1, і проводять випробовування, описані в 7.3.4.2. з с) по d).

3. Випробовування № 1

Без зміни початкового регулювання основного пальника або запалювального пальника, відповідні граничні гази проскакування полум’я замінюються послідовно на газ порівнювання, а тиск знижується на вхідному отворі пальникового пристрою до мінімального тиску, зазначеного в 7.1.4.

За цих умов перевіряють, щоб полум’я було стабільним.

4. Випробовування № 2

Без зміни початкового регулювання основного пальника або запалювального пальника відповідні граничні гази відриву полум’я та проскакування полум'я замінюють послідовно на газ порівнювання, а тиск підвищують на вхідному отворі пальникового пристрою до максимального значення, зазначеного в 7.1.4.

За цих умов перевіряють, щоб полум'я було стабільним.

Якщо пальниковий пристрій має регулятор, це регулювання необхідне для забезпечення номінальної підведеної теплоти для газу порівнювання за нормального тиску, вказаного в 7.1.4.

Дотримуючись початкових налаштувань, тиск подавання змінюють в межах відповідних міні­мального та максимального значень. Це випробовування проводять для всіх газів порівнювання, для яких регулятор не виведено з ладу.

Установлюють таким способом:

1. установку, призначену для‘приєднування до димоходу зі стінним терміналом, в свою чергу, потрібно приєднувати до димоходу з мінімальним і максимальним еквівалентним опором, зазна­ченим виробником;

2. установку, призначену для приєднування до вертикального димоходу з даховим терміналом, в свою чергу, потрібно приєднувати до вертикального димоходу з мінімальним і максимальним еквівалентним опором, зазначеним виробником.

Крім того, якщо у випробовуванні не зазначено інше, випробовування проводять на демпфері у відвідній трубі, який встановлено для забезпечення поперемінного мінімального та максимального всмоктування або тисків (згідно з мінімальними та максимальними умовами потоку), зазначених виробником або відвідної труби.

Пальниковий пристрій спочатку регулюють до номінальної підведеної теплоти згідно з 7.1.3.2.3.

Продукти згорання збирають так, щоб типовий зразок можна було визначити без впливу на ха­рактеристики і концентрації оксиду вуглецю (чадного газу) та діоксиду вуглецю (вуглекислого газу).

Концентрацію чадного газу CO вимірюють інструментом, здатним визначати концентрації чадного газу в межах між 5 • 10^-5 і 100 ■ 10“⁵ частинами по об’єму.

Концентрації чадного газу CO та вуглекислого газу СО₂ вимірюють методом, який має точність в межах ± 6 %.

Для всіх випробовувань зразок беруть тоді, коли установка досягла теплової рівноваги, поки вона функціює за вказаних умов.

Концентрацію чадного газу CO в сухих, без домішок повітря продуктах згорання (нейтральне горіння) розраховують за формулою (9):

і/ _ / ^усо, м /а

’'co, N “ ‘'СОо. N '77 ' ' '

'^/СО₂, м

Д^е '/co, N — концентрація CO в сухих продуктах згорання без домішок повітря, виражена

у відсотках;

^СО N — розрахунковий вміст СО₂ в сухих продуктах згорання без домішок повітря, ₍ виражений у відсотках;

У_со М'^со м — концентрація оксиду вуглецю (чадного газу) та діоксиду вуглецю (вуглекис­лого газу) відповідно, виміряні як зразок під час випробовування горіння, обидві концентрації виражені у відсотках.

Значення У_соN (нейтральне горіння) вказані для випробовувальних газів у таблиці 9.

Таблиця 9 — Значення V _N