---

Узгоджено, що приймається одна сторона колеса як лицьова сторона, і її маркують цифрою «І». Інша сторона може бути позначена як сторона «II».

Для спостерігача, який дивиться на лицьову сторону і бачить верхню половину зубчастого вінця, правий профіль перебуває справа, лівий профіль — зліва.

Правий та лівий профілі позначають літерами «R» та «Ь> відповідно.

Де 30R — крок № ЗО, правий профіль;

2L — крок № 2, лівий профіль.

Рисунок 1 — Познаки та нумерація для колеса зовнішнього зчеплення

Ґвинтова лінія косозубого зубчастого колеса внутрішнього чи зовнішнього зчеплення може бути направлена в ліву чи в праву сторону.

Де 1L — крок № 1, лівий профіль; 30R — крок № 30, правий профіль.

Рисунок 2 — Познаки та нумерація для коліс внутрішнього зчеплення

Нахил Гвинтової лінії в праву сторону позначають літерою «г», у ліву — літерою «/».

Ґвинтова лінія має правий нахил (лівий нахил), якщо, дивлячись на одну сторону поперечного перерізу профілю,.видно поступове за часовою (проти часової) стрілкою переміщення зі збільшен­ням відстані від спостерігача.

Зубці нумерують послідовно за часовою стрілкою, якщо дивитись на лицьову сторону зубчастого колеса. До номера зуба додають літеру «R» або «!_», вказуючи тим самим на правий чи лівий профіль.

Наприклад, «Профіль 29L».

Нумерація кроків відповідає нумерації зубців таким чином: крок номер «N» лежить між одно- ■ йменними профілями зубців номер «N-1» та «N»; додаткова літера R або L вказує на те, що крок лежить між правим або лівим профілями.

Наприклад, «Крок 2L» , див. рисунок 1.

Познака відхилу з підписом «к» визначає кількість послідовних кроків, до яких відносять цей відхил.

На практиці число заміняє літеру «к», наприклад, F_p3 — це сукупний відхил кроку на трьох кроках.

Як правило, вимірювання зазвичай проводять приблизно на середині висоти зуба або на се­редині його ширини. Якщо ширина зуба більше ніж 250 мм, то проводять два вимірювання за профілем. Рекомендовано, щоб вимірювання були одне від одного і від кінців профілю на відстані 15 % від ширини. Відхил профілю та ґвинтової лінії треба вимірювати на трьох або більше рівно­мірно розташованих ділянках однойменних профілів.

Для забезпечення точності вимірювань засоби вимірювальної техніки треба періодично по­віряти (калібрувати) відповідно до чинних стандартів.

11. КОНТРОЛЬ ВІДХИЛУ КРОКУ

ТА ВІДХИЛУ СУКУПНОГО КРОКУ

Під час контролювання відхилів кроку можуть бути проведені вимірювання дійсних значень або порівняння між однойменними профілями зубців по всьому колесу. .

Рисунок 3 — Крок (P_t), відхил кроку (f_pt), окружний основний крок (P_bt), відхил окружного основного кроку (fpbt), сукупний крок (к • Р₍, на рисунку k = 3), відхил сукупного кроку (F_pk, на рисунку k = 3)

На відміну від звичайних вимірювань, вимірювання відхилів окружного кроку, сукупних відхилів кроку, відхилів основного кроку проводять у дотичній площині і вони не залежать від осі колеса.

Рисунок 4 — Приклад таблиці з гіпотетичними величинами відхилів, отриманими під час контролювання одиничного кроку компаруванням, цілі числа рідко трапляються

Коли вимірюють кутовий крок (один щуп), то значення D визначають, віднімаючи теоретичний кут від виміряного кута в кожному положенні, потім множачи різницю (у радіанах) на радіальну відстань до точок контакту «щуп/профіль». Значення С отримують, віднімаючи значення D з но­мером профілю N-I від значення D з номером профілю N.

Сторона №

Де а —одиничний відхил кроку f_p(; максимальний f_pt = +5 мкм, на 17 кроці;

b —відхил сукупного кроку F_pk, на рисунку відповідає профілю 18;

максимальний F_pk дорівнює загальному відхилу сукупного кроку;

F_p = 19 мкм між профілями 4 і 14;

максимальний F_p3 дорівнює 10 мкм між профілями 14 і 17;

с — відхил кроку на секторі f_pS, вимірюють за секторами, S = 3 крокам кожний;

максимальний f_pS = 8 мкм між профілями 18 і 3;

d — відхил сукупного кроку сектора F_pkS, на рисунку це профіль 18, отриманий з вимірювання кроку секторами (с). Загальний відхил сукупного кроку сектора F_pS - F_pS3 = 15 мкм між профілями З і 15.

Рисунок 5 — Діаграма відхилів кроку для колеса з рисунка 4 (z = 18)

Взагалі, для великої кількості зубців різниця між F_p і F_pS стає незначною.

Рисунок 6 — Окружний крок p_t і відхип одиничного кроку fpt

Рисунок 7 Контроль кроку з компаратором кроку

Для того щоб перевіряти точність кроку, за­звичай використовують пристрої чи компаратори, що мають два щупи, чи кутовий ділильний пристрій, що має єдиний вимірювальний щуп. Методи контролю, що відповідають цим проце­сам, описані в 6.2.1 і 6.2.2 відповідно.

Координатно-вимірювальні машини без обертового столу можна також використовувати для вимірювання кроку і відхилів кроку, застосо­вуючи відповідні' відносні' рухи, що взагалі'відпо­відають правилу, описаному в 6.2.2.

6.2.1 Контроль одиничного кроку з ком­паратором кроку (два щупи)

Два щупи мають бути розміщені на тій самій радіальній відстані від осі колеса й у тій самій поперечній площині. Напрямок зсуву щупа має бути тангенційним до вимірюваного кола.

Через те що точне значення радіальної

відстані важко встановити, такі компарат$р_И рідко використовують для визначення дійсних значень окружного кроку. Вони найбільше підход&]_ТЬ д_ЛЯ визначення відхилів кроку.

Деякі компаратори кроку обладнано кареткою ковзання, яка попередньо встановлює щупи до постійної радіальної глибини, зазвичай Приблизно до середини глибини зуба (рисунок 7). Зубча­сте колесо під час контролювання повіл_ьно повертається чи безупинно, чи періодично навколо його осі, і щупи на каретці ковзання пере_м[щу_{ЮТЬСЯд0 та В}щ положення повірки (калібрування).

К&нтріять мето&у кутовоґгнх?ексащ7'(о&ин щуп/

Цей спосіб використовує кутовий ап_ар_ат індексації. Ступінь його точності повинен бути су­місний з діаметром зубчастого колеса.

Вимірювальну головку встановлюють радіально до та від визначеного положення повірки (ка­лібрування) для кожного профілю, вимірн-)_ЮТЬ відхил дійсного положення від теоретичного поло- 8ження. Кожне зареєстроване значення представляє відхил відповідного профілю щодо ділильного чи нульового профілю. Діаграма" зареєстрованих значень показує відхил сукупного кроку F_pk на­вколо окружності зубчастого колеса.

Кожний відхил одиничного кроку визначають відніманням відхилу профілю з номером N-1 від відхилу профілю з номером N. Від’ємні значення має бути відповідно позначено.

Рисунок 8 — Застосування методу кутової індексації для контролю кроку

Рисунок 9 — Нормальний крок р_п і відхил нормального кроку f_pn (нормальний перетин)

Вимірювання відхилу нормального кроку треба замінити на вимірювання відхилу окружного кроку, коли переносний компаратор контролює лише відхили «нормального» кроку. З приладом

такого типу, як зображено на рисунку 10, вершину зубців зубчастого колеса використовують для розташування, і воно має бути концентричним з віссю зубчастого колеса. Інші компаратори, які можна застосувати для тієї самої мети, мають різний спосіб для розташування, і вони не викори­стовують поверхню вершини зубців для базування приладу.

Рисунок 10 — Переносний компаратор кроку для контролю відхилів нормального кроку представлено на прямозубому циліндричному колесі

Оскільки границі допусків, наведені в частині 1 ISO 1328, відносять до окружного кроку, ре­зультати вимірювань відхилу нормального кроку мають бути перетворені до значення окружного кроку, перш ніж робити порівняння зі значеннями допуску.

Ця залежність є така:

f ^^рЬ
pt cosp'

З іншого боку, значення допуску можуть бути помножені на cos р, тоді, імовірно, буде необ­хідно менше обчислень.

Вимірювання відхилу нормального кроку не треба підсумовувати, щоб визначити відхил су­купного кроку.

Основний окружний крок зубчастого колеса дорівнює довжині загальної нормалі до попереч­них профілів двох послідовних відповідних профілів зуба. Це також довжина дуги основної окруж­ності між початками евольвенти послідовних однойменних профілів (рисунок 11).

P_bt=db.-|.

Рисунок 11 — Основний окружний крок Ppt

Нормальний і окружний кроки пов’язані відповідно таким рівнянням:

Р_Ьп = P_bt • cos p_b.

Ефективний розподіл навантаження між зубцями зчеплених зубчастих коліс потребує адекват­ного контролю точності основного кроку обох елементів. Це особливо важливо, коли обидва еле­менти зубчастого колеса мають бути взаємозамінними. У таких випадках важлива мета вимірюван­ня — це визначення значення основного середнього кроку, щоб порівняти з основними середніми кроками інших зубчастих коліс цього діапазону.

Теоретичне значення основного нормального кроку — це функція нормального модуля і нор­мального кута профілю:

P_bn = m • я • cos а_п.

Зазвичай переносний компаратор використовують для вимірювання відхилів нормального кро­ку. Принцип дії такого приладу зображено на рисунку 12. За допомогою відповідної міри компара­тор основного кроку може бути повірено (відкалібровано), щоб безпосередньо виміряти відхили від основного теоретичного кроку.

Рисунок 12 — Переносний прилад для вимірювання основного кроку, представлений на прямозубому циліндричному колесі

Під час вимірювання основного кроку треба забезпечити, щоб точки контакту зі щупами ком­паратора не лежали в зонах модифікованих профілів або ґвинтової лінії.Коли немає устатковання для контролю відповідного профілю, то виміряні значення відхилу основного кроку можуть бути основою, з якої може бути отримано значення відхилу кута профі­лю^. Оскільки на вимірювані'значення відхилу основного кроку впливають відхили кроку і відхи­ли форми профілю, то цю процедуру можна застосовувати, лише коли два останніх відхили — малі значення.

У будь-якому обчисленні приблизних середніх значень кута профілю чи інших відхилів вико­ристовують середнє значення основного кроку.

Середній відхил нормального кроку, f_Pbm> середня різниця основного діаметра, f_dbm, середній відхил кута профілю, f_am, і ефективний основний діаметр пов’язані так:

fdbm “ fpbm ’ Z / Л • COS P_b, f_am « fpbm I Cl ■ 7t,
^dbeff -d_b+fpbm-2/7C-COS₽_b.

Сукупні відхили кроку можуть бути визначені за допомогою алгебраїчного підсумовування вимірювань відхилів будь-якого точно встановленого номера окружного кроку (див. рисунок 5Ь). Індивідуальні значення одиничного відхилу кроку визначені відповідно до 6.2.1.

Метод кутової індексації, описаний у 6.2.2, безпосередньо надає значення сукупного відхилу кроку.

За визначенням, «загальний сукупний відхил кроку» — це максимальний сукупний відхил кро­ку будь-якого сектора однойменних профілів зубчастого колеса. Його значення дорівнює відстані, виміряній у відповідному масштабі між найвищими і найнижчими точками кривої сукупного відхи­лу кроку (див. рисунок 5Ь).