Страница 4: ДСТУ IEC 61140:2005. Захист проти ураження електричним струмом. Загальні аспекти щодо установок та обладнання (61685)

• у разі низьковольтних установок і устатковання, ненавмисне одночасне торкання електропро­відних частин, між якими може бути небезпечна напруга,

• у разі високовольтних установок і устатковання, ненавмисне проникання в небезпечну зону.

Докладні дані має бути зазначено технічними комітетами.

Примітка. Для низьковольтних установок, частини, які відокремлено відстанню більше за 2,5 м, не вважають одночасно доступними. Якщо доступ обмежено кваліфікованими фахівцями і проінструктованими особами, то може бути зазначено менші відстані.

Значення напруги між одночасно доступними частинами не повинно перевищувати відповідні норми НН, які встановлено ІЕС 61201.

Примітка. Цей засіб, що забезпечує основний захист, не відносять до необхідних запобіжних засобів, що забезпечують захист за наявності несправності (див. 6.6 і 6.7).

Обмеження сили струму дотику в усталеному режимі і електричного заряду повинно захистити людей і тварин за рівнями, які можуть бути небезпечними або відчутними.

Примітка. Для людей, наведені нижче значення (значення сили змінного струму з частотою до 100 Гц) зазначено як настанова: — при струмі в усталеному режимі, що протікає між одночасно доступними електропровідними частинами за активного опору, що дорівнює 2000 Ом, І що не перевищуює поріг чутливості, рекомендують значення 0,5 мА змінного струму або 2 мА постійно­го струму;

• для значень, що не перевищують больовий поріг, може бути зазначено значення сили 3,5 мА змінного струму або 10 мА постійного струму;

• рекомендовано, щоб накопичений заряд між одночасно доступними електропровідними частинами не перевищував 0,5 мКл (поріг чутливості); також може бути зазначено значення сили 50 мКп (больовий поріг);

• технічні комітети можуть встановити більші значення накопиченого заряду і сили струму в усталеному режимі для час­тин, які умисно призначено для того, щоб викликати реакцію (наприклад, електрична огорожа). Треба також враховувати значен­ия порогу вентрикулярної фібриляції згідно з ІЕС 60479-1;

• граничні значення сили змінного струму в усталеному режимі наведено для синусоїдного струму з частотою 15—100 Гц. Значення для інших частот, форм хвиль і для випадків накладення постійного струму на змінний перебувають на розгляді;

• для медичного електроустатковання, на яке поширюється ІЕС 60601-1-1, можуть бути потрібні інші значення.

У разі високовольтних установок та устатковання вирівнювання електричного потенціалу повин­но захистити людей або тварин від крокової напруги і напруги дотику за нормальних умов, забезпечу­ючи вирівнювання потенціалу заземлювальними електродами.

Примітка. Вирівнювання електричних потенціалів зазвичай застосовують для електричних залізничних систем, де існують високі струми спливу в землю.

Будь-які інші засоби, для основного захисту, мають відповідати основному правилу захисту про­ти ураження електричним струмом (див. розділ 4).

Захисні заходи за наявності несправності можуть складатися з одного або більше засобів, які за­стосовують незалежно або додатково до засобів, які забезпечують основний захист.

Підпункти 5,2.1 —5.2.7 встановлюють індивідуальні засоби, що забезпечують захист за наявності несправності.

Розміри додаткової ізоляції треба визначати так, щоб ця ізоляція витримувала такі самі напруги, які встановлено для основної ізоляції.

Система захисного еквіпотенціального з'єднання має складатися з одного елементу або з відпо­відної комбінації двох або більш елементів:

• пристрій для захисного еквіпотенціального з’єднання в електроустаткованні (див. розділ 7);

• захисне еквіпотенціальне з’єднання із заземленням або без заземлення в електроустановці (див. примітку)

• захисний провідник (РЕ);

• суміщений нульовий робочий і захисний провідник (PEN-провідник);

• захисне екранування;

• заземлена точка джерела живлення або штучна нейтральна точка;

• заземлювальний електрод (у тому числі заземлювальні електроди для вирівнювання електрич­них потенціалів)

• заземлювальний провідник.

Примітка. У низьковольтних електроустановках захисне еквіпотенціальне з'єднання із заземленням зазвичай складається з таких елементів;

• основне еквіпотенціальне з’єднання, що сполучає разом:

• основний захисний провідник;

• основний заземлювальний провідник або основний затискач заземлення;

• металеві труби, що забезпечують технічне обслуговування будівлі (наприклад, газопровід, водопровід);

• структурні металеві частини, системи центрального опалювання і кондиціювання повітря, якщо їх застосовують;

• будь-які металеві оболонки телекомунікаційних кабелів, якщо це дозволено власниками і операторами цих кабелів;

• додаткове еквіпотенціальне з’єднання, що забезпечує з'єднання доступних електропровідних частин разом;

• локальне еквіпотенціальне з’єднання, що забезпечує з'єднання доступних електропровідних частин разом у локальній зоні, де існують специфічні умови.

Систему еквіпотенціального з’єднання для високовольтних установок або систем треба сполучити із заземлювачем, оскільки існує небезпека, наприклад, небезпека виникнення високої напруги дотику І крокової напруги І можливість того, що відкрита електропровідна частина опиниться під напругою внаслідок електричного розряду. Повний опір до землі схеми заземлення має бути розраховано так, щоб унеможливити небезпеку напруги дотику. Відкриту електропровідну частину, яка може опинитися під напругою за несправності, треба підключити до схеми заземлення.

• .2.2.1 Доступні електропровідні частини, які можуть опинитися під небезпечною ефективною на­пругою дотику у разі відмови основного захисту, тобто відкриті електропровідні частини, і будь-який захисний екран треба підключити до системи захисного еквіпотенціального з’єднання.

Примітка. Електропровідну частину елвктроустатковання, яка може стати струмовідною лише через контакт із відкритою елекропровідною частиною, що стала струмовідною, не вважають відкритою елекропровідною частиною.

• .2.2.2 Система захисного еквіпотенціального з’єднання повинна мати достатньо низький повний опір із тим, щоб уникнути небезпечної різниці потенціалів між частинами у разі пробою ізоляції І, якщо необхідно, її застовують разом із захисним пристроєм, що спрацьовує від струму, що протікає за не­справності (див. 5.2.4). Максимальна різниця потенціалів і її тривалість мають відповідати ІЕС 60479-1.

Примітка 1. Це може викликати необхідність у розгляді відносних значень повного опору різних елементів системи захис­ного еквіпотенціального з'єднання.

Примітка 2. Немає потреби розглядати різницю потенціалів, якщо повний опір кола обмежує сили струму дотику в устале­ному режимі у разі одиночної несправності з тим, щоб він не перевищував 3,5 мА змінного струму (дійове значення) для частот до 100 Гц і 10 мА постійного струму під час вимірювання згідно з ІЕС 60990.

Примітка 3. У деяких середовищах або ситуаціях, наприклад у медичних приміщеннях (див. граничні значення, наведені в ІЕС 60601 -1-1), приміщеннях із високою струмопровідністю, у вологому середовищі і в аналогічних середовищах, граничні зна­чення мають бути нижчі.

• .2.2.3 Усі елементи системи захисного еквіпотенціального з’єднання повинні мати такі розміри, щоб теплові і динамічні навантаження, які можуть виникнути через струм, що протікає внаслідок не­справності, не погіршували характеристик системи захисного еквіпотенціального з’єднання внаслідок несправності або шунтування основної ізоляції.

Примітка. Допускають деяке місцеве пошкодження, що не порушує безпеку (наприклад, металева частина оболонки) в місці, де виникне несправність, відповідно до особливих вказівок технічних комітетів.

• .2.2.4 Усі елементи системи захисного еквіпотенціального з’єднання мають витримувати су­купність внутрішніх і зовнішніх дій (у тому числі механічні, теплові і ті, що спричинююють корозію), які можуть мати місце.

• .2.2.5 Рухомі електропровідні з’єднання (наприклад петлі і напрямні паралелі) не треба вважати за елементи системи захисного еквіпотенціального з’єднання, якщо не забезпечується відповідність вимогам 5.2.2.2—Б.2.2.4.

• .2.2.Є Якщо елемент електроустановки, системи або електроустатковання передбачає його зніман­ня, то захисне еквіпотенціальне з’єднання для будь-якої іншої частини електроустановки, системи або електроустатковання не має бути перервано під час знімання цього елементу, якщо спочатку не відклю­чено електроживлення, яке подається на іншу частину.

• .2.2.7 За винятком наведеного в 5.2.2.8, жоден елемент системи захисного еквіпотенціального з’єднання не повинен мати будь-якого пристрою, який міг би порушити електричну безперервність кола або збільшити значення повного опору.

Примітка. Цю вимогу може не бути пред'явлено технічними комітетами для перевірки електропровідності захисних провідників або вимірювання сили струму захисного провідника.

• .2.2.8 Якщо елементи системи захисного еквіпотенціального з’єднання може бути відключено за допомогою того самого сполучного елементу або штепсельного з’єднання, які застосовують для відключення відповідних провідників джерела живлення, то захисне еквіпотенціальне з’єднання не має бути перервано попереду провідників джерела живлення. Захисне еквіпотенціальне з’єднання має бути відновлено не пізніше за повторне підключення провідників джерела живлення. Ці вимоги не застосо­вують, коли відключення і повторне підключення можливі лише з устаткованням у вимкненому стані.

У високовольтних електроустановках, системах і устаткованні систему захисного еквіпотенціаль­ного з’єднання не має бути перервано, перш ніж головний контакт досягне ізолювальної відстані, яка зможе витримати максимально допустиму імпульсну напругу устатковання.

• .2.2.9 Провідники, які застосовують за захисного еквіпотенціального з’єднання з ізоляцією або без ізоляції, мають відрізнятися за формою, місцем розташування, маркованням або кольором, за ви­нятком тих провідників, які не може бути від’єднано без руйнування (наприклад, з’єднання скручуван­ням, аналогічне з’єднання в електронній апаратурі, провідники печатних плат). Якщо використовують ідентифікацію за кольором, то це має бути згідно з ІЕС 60446.

Захисне екранування треба забезпечувати за допомогою електропровідного екрану, встановленого між небезпечними струмовідними частинами електроустановки, системи або електроустатковання і частиною, яку захищають. Захисний екран має:

• бути приєднано до системи захисного еквіпотенціального з’єднання в електроустановці, системі або електроустаткованні, а його під’єднання має відповідати вимогам 5.2.2;

• відповідати вимогам до елементів системи захисного еквіпотенціального з’єднання (див. 5.2.2.2— 5.2.2.4).

Пристрій повинен передбачати індикацію несправності. Залежно від методу заземлення нейтралі струм, що протікає за несправності, має бути відключено вручну або автоматично (див. 5.2.5). Допу­стиме значення напруги дотику залежно від тривалості несправності має бути визначено технічними комітетами згідно з ІЕС 60479-1.

Для автоматичного відключення живлення:

Захисний пристрій повинен відключати струм, що протікає у разі несправності, протягом часу, встановлюваного технічними комітетами згідно з ІЕС 60479-1. Для низьковольтних установок три­валість встановлюють залежно від номінальної напруги дотику в системі захисного еквіпотенціального з’єднання