---

Вимірювання проводять устаткованням, що відповідає ISO 266, ІЕС 60225 і ІЕС 60651 (вимір­ники рівня звуку класу 2 чи вище).

Для вимірювання навколишнього шуму перевагу слід віддавати зважуванню за часовою ха­рактеристикою «Повільно». У випадках коливання шуму повинно бути враховане максимальне значення.

Вимоги до звукових сигналів небезпеки, наведені в 5.2, вважаються виконаними, якщо люди, що перебувають у зоні приймання сигналу, розпізнають звуковий сигнал небезпеки.

Для проведення контролю чутності, наприклад, на робочому місці, можна використовувати таку процедуру:

Обирається група, принаймні, з 10 осіб, які перебувають у зоні приймання сигналу та які, наскільки можливо, представляють усі вікові групи.

Без повідомлення цій групі подається звуковий сигнал небезпеки в найнесприятливішій си­туації в зоні приймання сигналу (тобто за найвищого рівня навколишнього шуму і, можливо, під час приймання інших сигналів). Випробування повинно бути повторене п’ять разів.

За необхідності, відібрані для випробувань особи повинні використовувати засоби індивідуаль­ного захисту від шуму. Звуковий сигнал небезпеки вважається розпізнаваним, якщо це визнаєть­ся усіма учасниками випробувань. Якщо в зоні приймання сигналу перебуває менше ніж десять осіб, то випробування повинно бути проведено в присутності всіх цих людей. До участі у випробу­ваннях повинні бути залучені люди старшого віку і люди з порушенням слуху.

4. ОБЧИСЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО СХОВАНОГО ПОРОГА

Схований поріг може бути приблизно обчислений із рівня навколишнього шуму в смузі частот п в октавних смугах, L_{N oct}, чи у третинооктавних смугах, L_{N 1/3oct} .

Схований поріг, L_T"_oct, при аналізі в октавних смугах обчислюють відповідно до такої про­цедури: ’

Крок 1: У найнижчій октавній смузі «1»

^LT₁, oct ^—LN₁, oct

Крок п: (п > 1)

^L- ..-^ах. (^LNn,oct; ^LTn-1, oct - ^⁵ д^Б)

Повторювати крок п для п - 2 ... до найвищої октавної смуги .

Примітка 1. Приклад обчислення наведено в додатку А.

Схований поріг L_{T 1/3oct} при аналізі в третинооктавних смугах обчислюють відповідно до такої процедури:

Крок 1: У найнижчий третинооктавній смузі «1»

^T₁, 1/3oct ⁼ ^N₁, 1/3oct

Крок л: (л > 1)

^T_n, 1/3oct ^=max- ⁽^N_n, 1/3oct’ ^Т_л-1, 1/3oct^_ 2,5 ^дБ⁾

Повторювати крок л для л = 2 ... до найвищої третинооктавної смуги.

Примітка 2. Цей метод у разі використання засобів захисту органів слуху може застосовуватися шляхом змен­шення в кожній смузі частот рівнів шуму і сигналу відповідно до ослаблення звуку засобами захисту органів слуху (див. приклад 6 у додатку В).

8. КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ ЗВУКОВОГО СИГНАЛУ НЕБЕЗПЕКИ

Таких керівних принципів необхідно дотримуватися під час проектування звукових сигналів небезпеки.

Звукові сигнали небезпеки звичайно ясно чутні, якщо їхні A-зважені рівні звуку перевищують рівень навколишнього шуму на 15 дБ та більше і A-зважений рівень сигналу дорівнює більше 65 дБ. Ця умова звичайно є достатньою (див. 5.2.1), але не завжди необхідною для точного розпізна­вання. Якщо частота і/чи час розподілу звукового сигналу небезпеки чітко відрізняються від відпо­відних характеристик навколишнього шуму, тоді більш низький рівень звукового тиску сигналу може бути достатній. Цей рівень, однак, не повинен бути меншим, ніж зазначено в 5.2.1.

Рівень звуку звукового сигналу небезпеки повинен бути відрегульований так, щоб сигнал був ясно розпізнаваний, але реакція страху на звуковий сигнал була невеликою. Реакція страху може очікуватися кожного разу, коли відбувається непередбачене різке збільшення рівня звуку (на­приклад, більше ніж на 30 дБ за 0,5 с).

Якщо A-зважений рівень звуку навколишнього шуму в зоні приймання сигналу перевищує 110 дБ, рекомендується, крім звукових, використання додаткових сигналів небезпеки (наприк­лад, візуальних).

Звуковий сигнал небезпеки повинен бути в діапазоні частот від 300 до 3000 Гц. Централь­на частота октавної смуги, де сигнал небезпеки найвищий, повинна значно відрізнятися від цент­ральної частоти октавної смуги, де найвищим є навколишній шум, — це дозволить легше розпіз­навати сигнал небезпеки. Звуковий сигнал небезпеки повинен мати достатню енергію в діапа­зоні частот нижче 1500 Гц, з огляду на особливості людей із втратою слуху чи людей, що корис­туються засобами захисту органів слуху (див. 5.2.1).

Пульсуючим звуковим сигналам небезпеки повинна віддаватись перевага перед сигналами, постійними в часі. Частота повторення імпульсів повинна бути в діапазоні від 0,2 до 5 Гц. Трива­лість імпульсу і частота повторення імпульсів звукового сигналу небезпеки не повинна бути ідентич­на тривалості імпульсу і частоті повторення імпульсів періодично змінюваного навколишнього шуму в зоні приймання сигналу.

Примітка. Сигнал аварійної евакуації — спеціальний сигнал небезпеки. Всі інші сигнали небезпеки повинні значно відрізнятися за їх часовим характером від сигналу аварійної евакуації.

Звукові сигнали небезпеки, висота тону яких змінюється за часом (наприклад, високочас­тотна трель або послідовність звуків із різною висотою тону) прийнятні також.

В деяких випадках тимчасове перекриття навколишнім шумом звукового сигналу небезпеки допускається (наприклад, якщо навколишній шум швидко змінюється за часом). Однак, у такому випадку повинно бути гарантовано, що не пізніше ніж за 1 с після початку подання звукового сигналу небезпеки сигнал протягом не менше як 2 с буде відповідати вимогам 5.1 і 5.2. Часові характеристики звукового сигналу небезпеки повинні відповідати тривалості та типу небезпеки.

8. НЕОБХІДНА ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ДЖЕРЕЛ ЗВУКУ ДЛЯ ЗВУКОВИХ СИГНАЛІВ НЕБЕЗПЕКИ

Виробники і постачальники джерел звуку для звукових сигналів небезпеки повинні давати таку інформацію в переліку технічних характеристик:

1. мінімальні та максимальні значення A-зваженого рівня звукової потужності, L_wА , чи, якщо такі значення відсутні, A-зважений рівень, L_{sА 1т} , виміряний в умовах вільного поля на відстані 1 м від джерела звуку в основному напрямку випромінювання;

2. максимальне значення рівня звуку в октавній смузі, L_soct1т , на відстані 1 м в основному напрямку випромінювання;

3. звуковий спектр, що показує рівні окремих тонів, вимірюваних у третинооктавних чи вузь­ких смугах усередині діапазону від основної частоти, до 6000 Гц на відстані 1 м в основному напрямку випромінювання. У разі використання змінюваної частоти повинні бути задіяні спектри, найнижчого та найвищого тонів.

ДОДАТОК А
(інформаційний)

ПРИКЛАД ДЛЯ ОБЧИСЛЕННЯ
ЕФЕКТИВНОГО СХОВАНОГО ПОРОГА
ВІДПОВІДНО ДО РОЗДІЛУ 7

Таблиця А.1 — Обчислення рівня схованого порога для використовуваного октавного спектра

ДОДАТОК В
(інформаційний)

ПРИКЛАДИ ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИХ СИГНАЛІВ

У нижче наведених прикладах суцільна лінія використовується для спектрів сигналу, пунк­тирна лінія — для навколишніх шумових спектрів, точкова лінія для схованого порога, що відрізняється від спектра шуму.

Приклад 1:

Звуковий сигнал небезпеки, що вказує на пуск транспортного конвеєра

Навколишній шум у зоні приймання сигналу: від звукоізольованого осьового вентилятора

Характеристики навколишнього шуму: не змінюється в часі

Рівень навколишнього шума: L_{N A} = 78 дБ

Обраний рівень звуку сигналу небезпеки: L_sA = 84 дБ

Характеристики звукового сигналу небезпеки: електро-акустичний переривчастий сигнал

Тривалість сигналу: ~ 1 с

Рисунок В.1: Графік, аналізу в октавних смугах навколишнього шуму, схованого порога і звукового сигналу небезпеки протягом періоду «ВВІМКНЕНО»

Частотний та часовий розподіли звукового сигналу небезпеки та навколишнього шуму чітко відрізняються один від одного.

Звуковий сигнал небезпеки знаходиться в межах діапазону частот хорошої чутності. Схова­ний поріг перевищено більше ніж на 10 дБ в межах однієї октави. Звуковий сигнал небезпеки, таким чином, може бути легко розпізнаний.

Приклад 2:

Звуковий сигнал небезпеки, що вказує на нестачу мастила в прокатному стані

Характеристики звукового сигналу небезпеки: гудок (безупинний сигнал), порівнювані сигнали не зустрічаються в зоні прийман­ня сигналу.

Рисунок В.2: Графік, аналізу в октавних смугах навколишнього шуму (що дорівнює схованому порогові) і звукового сигналу небезпеки

Звуковий сигнал небезпеки перевищує навколишній шум більше ніж на 15 дБ усередині однієї октавної смуги; порівнювані сигнали не зустрічаються. Звуковий сигнал небезпеки, таким чином, може бути легко розпізнаний.

Приклад 3:

Звуковий сигнал небезпеки, що вказує на наближення козлового крана

Навколишній шум у зоні приймання сигналу: а) Шум основного руху: L_NiА = 54 дБ;

b) Шум підіймального крана: L_N2А = 74 дБ

Характеристики шуму: обидва змінюються за часом , отже, А-зва-

жений рівень звуку, також як і рівень в октав­ній смузі, виміряні до максимальних значень з використанням часової характеристики «Повільно»

Обраний рівень звуку сигналу небезпеки: L_SASmax = 90 дБ

Характеристики звукового сигналу небезпеки: дзвоник (дзвоник з низькою частотою повто­рення).

Рисунок В.З: Графік, аналізу октавних смуг основного руху і шуму підіймального крана, схованого порога і звукового сигналу небезпеки

Звуковий сигнал небезпеки перевищує A-зважений рівень навколишнього шуму більше, ніж на 15 дБ і знаходиться в іншому діапазоні частот. Таким чином, сигнал може бути легко розпіз­наний.

Приклад 4:

Звуковий сигнал небезпеки, використовуваний у зоні біля конвеєра

Навколишній шум у зоні приймання сигналу L_NA = 59 дБ;

(кабіна оператора):

Характеристики навколишнього шуму: тільки невеликі коливання під час роботи;

Обраний звуковий сигнал небезпеки: L_SA = 80 дБ;

Характеристики звукового сигналу небезпеки: дзвоник (висока частота повторення).

Рисунок В.4: Графік аналізу октавних смуг навколишнього шуму (що дорівнює схованому порогу) і звукового сигналу небезпеки

Не зважаючи на суміш частот, різниця в рівнях звуку між звуковим сигналом небезпеки та навколишнім шумом і різниця за часовим розподілом дає можливість легко розпізнати сигнал небезпеки за умови, що відсутні інші сильніші джерела шуму.

Приклад 5:

Звуковий сигнал небезпеки, що вказує на наближення пристрою, який очищає залізничні колії на території підприємства.

Навколишній шум в зоні приймання сигналу: L_NА = 94 дБ;

Обраний звуковий сигнал небезпеки: L_sА = 100 дБ;

Характеристики звукового сигналу небезпеки: гудок; основна частота у смузі 250 Гц;

тривалість кожного імпульсу приблизно 2 с.

Г

Рисунок В.5:

рафік аналізу октавних смуг навколишнього шуму, схованого порога і звукового сигналу небезпеки.

Частотний та часовий розподіли звукового сигналу небезпеки та навколишнього шуму по­мітно відрізняються один від одного. Схований поріг перевищено більше ніж на 10 дБ в межах двох октав. Таким чином, звуковий сигнал небезпеки може бути легко розпізнаний.

Приклад 6:

Звуковий сигнал небезпеки з прикладу 5, коли використано засоби захисту органів слуху

Примітка. У випадку, коли використано засоби захисту органів слуху, перевага віддається контролю чутності (див. 6.2) методом розрахунку з урахуванням послаблення звуку. Методам розрахунку віддається перевага при виборі типу засобу захисту органів слуху для певного сигналу та структури шуму.