Страница 2: ДСТУ EN 10002-5:2006. Матеріали металеві. Випробування на розтяг. Частина 5. Метод випробування за підвищених температур (61591)

Напруження під час визначеного загального видовження (пружнього видовження та залиш­кового видовження) вимірюваної приладом довжини (L_e) (див. рисунок 4). Літерну познаку допов­нюють індексом, який вказує числове значення загального видовження вимірюваної приладом довжини у відсотках, наприклад R_to,5

Напруження, у разі якого після зняття зусилля не перевищено задане залишкове видовження початкової розрахункової довжини (L_o) або вимірюваної приладом довжини (L_e) (див. рисунок 5). Літерну познаку доповнюють індексом, який вказує числове значення загального видовження у відсотках, наприклад R _{г0 2}.

5. ЛІТЕРНІ ПОЗНАКИ І НАЗВА

Літерні познаки та їх назви наведено у таблиці 1.

Таблиця 1 — Літерні познаки і назви

Кінець таблиці 1

5. ЗРАЗКИ

   1. Форма та розміри

      1. Загальні положення

Форма та розміри зразків залежать від форми та розмірів виробів з металевих матеріалів, а також характеристики механічних властивостей, які потрібно визначити. Зазвичай зразок вирі­зують із виробу або із пресованої, чи із відлитої заготовки. Вироби з постійним поперечним пе­рерізом (профілі, прутки, дріт), а також литі зразки (наприклад, чавун, сплави кольорових металів) можна випробувати без обробляння.

Поперечний переріз зразка може бути круглої, квадратної, прямокутної форми та у формі кільця. А в особливих випадках він може також мати яку-небудь іншу форму.

Зразки, у яких відношення початкової розрахункової довжини до початкової площі попереч­ного перерізу виражають рівнянням:

І-о ⁼к >/Sq зазначають як пропорційні зразки. Встановленим у світовій практиці значенням для к являєть­ся 5,65. Початкова розрахункова довжина не може бути менша ніж 20 мм. Якщо поперечний пе­реріз зразка є занадто малим для того, щоб у разі к = 5,65 виконати цю умову, то може бути пе­редбачено більший коефіцієнт (наприклад, к = 11,3) або може бути застосований непропорцій­ний зразок. ■

У разі застосування непропорційних зразків початкову розрахункову довжину (L_o) вибирають незалежно від початкової площі поперечного перерізу (S_o).

Розміри та допуски зразків повинні відповідати даним, які вказані у наведених додатках (див. 6.2).

Оброблені зразки повинні мати поступовий перехід між робочою довжиною та головками зразка, якщо головки та робоча частина мають різні розміри. Величина відповідного радіуса пе­реходу може бути важлива. У цьому разі рекомендовано встановлювати радіус в умовах поста­чання металу, якщо він не наведений у відповідному додатку (див. 6.2).

Форма головок зразка може бути будь-яка, відповідно до типу захватів випробовувальної машини.

Робоча довжина (L_c) або вільна довжина між захватами, призначеними для розтягування зразків без головок, повинні бути завжди більші ніж початкова розрахункова довжина (L_o).

Якщо зразок виготовляють з необробленого відрізка виробу або він необроблений, то вільна довжина між захватами повинна бути така, щоб усі вимірювальні мітки можна було нанести на достатній відстані від захватів.

Відлиті зразки повинні мати поступовий перехід між головками зразка та робочою довжиною. Розміри цього переходу є дуже важливі. Рекомендовано встановлювати ці розміри в стандартах на металопродукцію. Форма головок зразка може бути будь-якою відповідно до типу захватів випробовувальної машини. Робоча довжина (L_c) завжди повинна бути більша ніж початкова роз­рахункова довжина (to).

Найчастіше застосовувані види зразків описані у додатках А — D для різних форм виробів відповідно до таблиці 2. Інші види зразків можна встановлювати у стандартах на продукцію або можна узгоджувати.

Зразки відбирають та виготовляють відповідно до вимог європейських стандартів для різних матеріалів (EU 18 тощо )

Таблиця 2 — Форми виробу

5. ВИЗНАЧАННЯ ПОЧАТКОВОЇ ПЛОЩІ ПОПЕРЕЧНОГО ПЕРЕРІЗУ (S_o)

Початкову площу поперечного перерізу розраховують із розмірів зразка. Похибка такого роз­рахунку залежить від якості виготовляння і виду зразка. У додатках А — D наведено це визначен­ня для різних видів зразків.

5. МАРКУВАННЯ ПОЧАТКОВОЇ РОЗРАХУНКОВОЇ ДОВЖИНИ (L_o)

Початкову розрахункову довжину маркують тонкими вимірювальними мітками або рисками фарбою. Вимірювальні мітки не повинні діяти як надрізи, оскільки це може привести до перед­часного розірвання (див. 11.2).

У разі пропорційних зразків розраховане значення можна округляти до найближчого числа кратного 5 мм, якщо різниця між розрахованою та маркованою початковою розрахунковою дов­жиною є менша, ніж 10 %. Початкову розрахункову довжину потрібно маркувати з похибкою що­найбільше ± 1%.

Якщо робоча довжина (L_c) значно перевищує початкову розрахункову довжину, наприклад, у разі необроблених зразків, то маркують декілька початкових розрахункових довжин, які перекри­вають одна одну, деякі з яких можуть доходити до захватів.

У деяких випадках може бути корисним провести на поверхні зразка лінії, паралельні по­здовжній осі, на які наносять вимірювальні мітки.

5. ВИПРОБОВУВАЛЬНЕ УСТАТКОВАННЯ

   1. Машина для випробовування на розтяг

Машина для випробовування на розтяг повинна бути відкалібрована згідно з EN 10002-2. Якщо стандарт на продукцію нічого іншого не передбачає, то ця випробовувальна машина повинна відповідати умовам класу 1.

Використовуваний прилад для вимірювання видовження повинен відповідати класу 1 згідно з EN10002-4 для визначання верхньої та нижньої границі плинності під час переривистого пере­ходу з пружньої в пластичну зону та границі плинності під час плавного переходу (у разі непро­порційного видовження вимірюваної приладом довжини); для визначання інших параметрів (з більшими видовженнями вимірюваної приладом довжини) можна застосовувати прилади для вимірювання видовження класу 2 згідно з EN10002-4.

Вимірювана приладом довжина (база тензометра) повинна бути не менша ніж 10 мм і по­винна перебувати у середині робочої довжини. Найкраще, щоб прилад для вимірювання видов­ження був придатний для вимірювання видовження з двох сторін зразка, для отримування серед­нього значення.

Примітка. Потрібно захистити від протягу усі частини приладу для вимірювання видовження, які виступають з печі, та розмістити їх таким чином, щоб коливання кімнатної температури лише незначною мірою відбивались на зніманні по­казів. В будь-якому випадку потрібно підтримувати постійну температуру і швидкість навколишнього повітря біля випро- бовувальної машини.

Устатковання для нагрівання зразка повинно бути сконструйовано таким чином, щоб мож­на було нагріти зразок до заданої температури 0.

Між заданою температурою 0 і показаною на приладі температурою 0₁ допустимий такий відхил:

± З °С за температури 0 < 600 °С;

± 4 °С за температури 600 °С < 0 < 800 °С;

± 5 °С за температури 800 °С < 0 < 1000 °С.

За заданої температури вище 1000 °С допустимий відхил потрібно узгоджувати між парт­

нерами.

За визначеної на приладі температури 0₁ мова йде про температуру, яка виміряна на по­верхні циліндричної або призматичної частини зразка.

Допустимих значень температури потрібно дотримуватися в межах початкової розрахункової довжини L_o до досягнення точки, яка відповідає границі плинності під час непропорційного ви­довження (вимірюваної приладом довжини).

Устатковання для вимірювання температури повинно мати роздільну можливість щонаймен­ше 1 °С і не повинно мати похибку вимірювання більш ніж ± 2 °С.