Страница 2: ДСТУ EN 420-2001. Загальні вимоги до рукавиць (61586)

Таблиця 2 — Розміри рукавиць

Для таких рукавиць, виробник повинен зазначити, що їх потрібно використовувати для спеціальної мети, чітко вказавши в рекомендаціях по використовуванню (7.3.3) їхню призначеність і вказавши при­чину, чому рукавиці не відповідають таблиці 2.

У разі використовування її за призначеністю, рукавиця не повинна заважати спритності.

Якщо встановлюють вимоги до спритності пальців, то її перевіряють відповідно до методу вип­робовування 6.3.

Після цього рівень виконуваної роботи визначають відповідно до таблиці 3.

У цьому випадку, під час випробовування згідно з 6.4, шкіряні рукавиці повинні мати паропро- никність не менше 2 мг/(см² • год).

У цьому випадку, шкіряні рукавиці повинні мати паропроникність не менше 8 мг/см² за 8 год, виз­начену згідно з 6.5.

Таблиця 3 — Рівні діяльності — випробовування спритності пальця

4. МЕТОДИ ВИПРОБОВУВАННЯ

   1. Методи визначання вмісту розчинного хромату та вільного хрому (VI)

      1. Метод визначання розчинного хромату

         1. Принцип

Водяну витяжку, яку підготовлено відповідно до 4.4.2 (визначання значення pH), перевіряють на присутність розчинного хромату.

1 мл сірчаної кислоти, приготованої відповідно до 6.1.1.2.2 та 1 мл свіжоприготованого реакти­ву дифенілкарбазиду відповідно до 6.1.1.2.1 додати до 10 мл водяної витяжки. Розчин фіолетового кольору вказує на наявність розчинного хромату.

Якщо розчинний хромат присутній, необхідно визначити його кількість відповідно до методу опи­саного в 6.1.2.

10 г мілкоподрібнених частин зразка рукавиці (відповідно до ISO 4044) витримують 2 год у роз­чині, що містить 99 мл здистильованої води і 1 мл фосфорнокислого буферного розчину, приготова­ного відповідно до 6.1.2.1.1, після чого відфільтровують і визначають значення pH отриманої водяної витяжки. Значення pH фільтрату повинно бути між 7,5 і 8,0. Для випробовування використовують 25 мл цього розчину.

Поміщають 25 мл водяної витяжки у проградуйовану 100 мл колбу. Згідно з 6.1.2.1.2 додають 2 мл фосфорної кислоти і вміст колби розбавляють здистильованою водою до 40 мл. Додатково до­дають 2 мл фосфорної кислоти, приготованої відповідно до 6.1.2.1.2, 2 мл розчину дифенілкарбази­ду, згідно з 6.1.2.1.3. Об'єм поповнюють до 100 мл і після витримання від 5 до 20 хв, вимірюють по­глинання за 550 нм.

Калібрований розчин готують із стандартного розчину хрому (VI), який відповідає 6.1.2.1.5.

Випробовують чотири пари рукавиць. Зразки для випробовування повинні бути цілі та нові. Вони не повинні бути пом’якшені будь-яким оброблянням, наприклад, биттям молотком або стисканням між валками.

Для випробовування необхідно п'ять твердих штирків із нержавіючої сталі, кожен довжиною по 40 мм і діаметром відповідно 5; 6,5; 8; 9,5 і 11 мм.

Штирки повинні бути поміщені на плоску поверхню, наприклад на поверхню столу. Навчений опе­ратор, що одягнув рукавиці, які відповідають 5.1, повинен узяти штирок відповідного діаметра між вка­зівним і великим пальцями рукавиці без допомоги будь-яких засобів. Оператор повинен підібрати кожен штирок три рази послідовно, без затримання, у межах до ЗО с.

Результат відповідає самому маленькому діаметру штирка, що його піднімають відповідно до про­цедури описано" в 6.3.3.

Цей метод заснований на методі IUP 15 Міжнародного Хімічного Союзу Товариства Шкір.

Цей метод застосовний до всіх шкіряних рукавиць.

Довжина руки

Рисунок 2 — Вимірювання окружності руки та довжини руки

Кожен шкіряний зразок фіксують на шийці пляшки, в якій перебуває твердий осушувач, і витри­мують у швидкому потоці повітря в кондиційованому приміщенні. Повітря проникаючи в середину пляшки потрапляє на осушувач, що перебуває в русі.

Апаратура складається з:

1. Пляшки приблизно тієї самої форми, що і на рисунку 3, із круглим отвором і зовнішньою ґвин- товою наріззю у верхній частині для накривки, що загвинчується, з отвором, який має плоску поверхню перпендикулярну до внутрішньої стінки шийки, і діаметром рівним внутрішньому діаметру шийки (кож­ний приблизно ЗО мм).

2. Штатив для пляшок має форму колеса, що його обертає електродвигун зі швидкістю (75 ± 5) об/хв. Пляшки встановлюють на колесі так, щоб їхні осі були паралельними горизонтальній осі штатива (рисунок 4) і розміщувалися на відстані 67 мм від неї.

3. Вентилятор установлюють вище штатива для пляшок і він складається з трьох однакових ло­патей, що перебувають у площинах під кутом 120° відносно одна другої. Площини лопатей перебува­ють у одній площині з віссю колеса. Лопаті мають розміри приблизно від 90 до 75 мм, і довжину сторо­ни кожної лопаті 90 мм; найближча шийка пляшки знаходиться від нього на відстані не більше 15 мм. Двигун обертає вентилятор із частотою обертання (1400 ± 100) хв’¹. Апарат повинен перебувати в кондиціонованому приміщенні за температури (23 ± 2) °С і відносної вологості (50 ± 2) %.

4. Силікогель, який повинен бути тільки но висушений не менше 16 год у провітрюваній су­шильній шафі за (125 + 5) °С до постійної маси та охолоджений протягом 6 год у закритій пляшці. Розміри часток геля повинні бути досить великі, для цього його просівають через сито з візком 2 мм.

Силікогель перед висушуванням потрібно просіяти, щоб видалити маленькі частинки. Темпера­тура висушування повинна бути не більша за 125 °С, щоб не зменшити абсорбувальну спроможність гелю. Щоб забезпечити безупинний обмін повітря в сушильній шафі, вентилювання за допомогою вен­тилятора не обов'язкове, але сушильна шафа не повинна бути герметична. Гель не потрібно викори­стовувати, якщо його температура вища ніж шкіряні зразки.

5. Терези з точністю зважування до міліграма, засіб вимірювання часу, штангенциркуль із ціною поділки 0,1 мм для вимірювання внутрішнього діаметра шийки пляшок.

Рисунок 3 — Пляшка

Рисунок 4 — Штатив для пляшок

Зразки — це кола діаметром рівним зовнішньому діаметру шийки пляшки (приблизно 34 мм).

Примітка. Більшість шкір мають поверхневу оболонку, яка зменшує передачу водяного пару, але ця властивість оболонки змінюється після того, як її вигинали, або піддавали невеликій абразивній дії. Якщо не передбачено іншого методу, зразки треба зробити трохи шорсткими перед випробовуванням. Мета цього не в тому, щоб видалити поверх­неву оболонку, а просто злегка надсікти її. Навантагу, яку прикладають під час виконання цього процесу не нормують і значення 2 Н просто подають як приблизне значення. Оскільки у цьому випадку шкіра може бути здеформована, круг­лий зразок не вирізають, поки шкіра не піддалася абразивній дії.

Примітка. Для більшості зразків тонких шкір немає необхідності герметизувати з’єднання між зразком і пляшкою бджолиним воском, тому що зразок досить добре зафіксований, якщо накривка його міцно притискає, але для жорстких шкір, товщиною більше 3 мм, з’єднання повинно бути герметизовано бджолиним воском як описано вище. Крім того, по­винні бути герметизовані і зразки гладких легких шкір або шкір із рельєфною поверхнею, тому що при простій фіксації не можна цілком унеможливити витікання по краях. З цієї причини, якщо зразок, перевірений без герметизування дає значення Р менше ніж 5 мг/см²тод визначають повторно з герметизуванням поверхні бджолиним воском, як описано, і отримане значення треба прийняти як зразкове.

Навіть з особливо жорсткими або непроникними шкірами немає необхідності герметизувати з’єднання зразка з шийкою першої пляшки, тому що попередня процедура для цієї пляшки служить просто, щоб створити умови рівноваги для зразка до стійких потоків пару.

Примітка. Якщо шкіра така, що необхідно герметизувати шийку другої пляшки бджолиним воском, пляшку треба нагріти в сушильній шафі до 50 °С перед введенням силікогеля та фіксування шкіри.