Страница 5: ДСТУ 4189:2003. Інформаційні технології. Метод цифрового кодування напівтонових нерухомих зображень JPEG. Випробовування на відповідність (61568)

ВР є покажчиком на байти потоку стиснених даних. Після перевіряння параметрів ВР розташо­вано після сегмента. HP є прапором ієрархічної прогресії.

Маркер ЕОІ визначає кінець потоку стиснених даних. Якщо перед точками ВР поза стисненими даними не виявлено маркера ЕОІ, то потік стиснених даних, який перевіряють, не є відповідним.

Перевіряння “Усі потрібні маркери знайдено?” означає, що знайдено всі маркери, позначені “G” у колонці процесу таблиці 3 для ієрархічних процесів. Відсутність потрібного маркера робить дані, які перевіряють, невідповідними синтаксису. Усі інші виявлені маркери повинні мати “о” у колонці для відповідного процесу. Виявлений у стиснених даних маркер, що має (-) у колонці для відпові­дного процесу, робить стиснені дані, які перевіряють, невідповідними синтаксису.

Синтаксис високого рівня в ISO/IEC 10918-1, В.3.1 та рисунок В.13 визначає потрібний поря­док для тесту “Порядок проходження маркерів нормальний?” для процесу ієрархічного кодування.

Таблиця 4 — Колонка параметрів стандарту ISO/IEC 10918-1, таблиці додатка В для ієрархічних процесів

Таблиця 4 визначає колонку параметрів ISO/IEC 10918-1, таблиці В.2—В.11, які треба використо­вувати для визначання допустимого діапазону значень параметрів у сегментах маркерів для ієрархіч­них процесів.

7. 2 Вимоги до синтаксису скороченого формату стиснених даних

Випробовування на відповідність синтаксису скороченого формату даних стисненого зображення таке саме, як для формату обміну даних стисненого зображення, визначеного в 5.1.1, за винятком того, що деякі або всі вимоги таблиці може бути опущено (див. ISO/IEC 10918-1, В.4). Якщо з сегмента маркера вилучено всі таблиці, то вилучають також маркер і параметр його довжини.

Випробовування на відповідність синтаксису стиснених даних зображення скороченого формату таке саме, як даних стисненого зображення формату обміну (5.1.2), за винятком того, що деякі або всі вимоги таблиці може бути опущено (див. ISO/IEC 10918-1, В.4). Якщо із сегмента маркера вилу­чено всі таблиці, то вилучають також маркер і параметр його довжини.

8. 3 Випробовування на відповідність синтаксису скороченого формату даних таблиці специфікації

Основну процедуру випробовування на відповідність для скороченого формату синтаксису да­них таблиці специфікації показано на рисунку 3.

Маркер ЕОІ визначає кінець потоку стиснених даних. Якщо маркера ЕОІ не виявлено перед точками ВР поза стисненими даними, потік стиснених даних, який перевіряють, не є відповідним.

Перевіряння “Усі потрібні маркери знайдено?” означає, що знайдено всі маркери, позначені “G" у колонці процесу таблиці 5 для скороченого формату даних таблиці специфікацій. Відсутність потріб­ного маркера робить стиснені дані, які перевіряють, невідповідними синтаксису. Усі інші виявлені маркери повинні мати “о” у колонці для відповідного процесу. Виявлений у стиснених даних мар­кер, що має (-) у колонці для відповідного процесу або опущений з таблиці 5, робить стиснені дані, які перевіряють, невідповідними синтаксису.

Рисунок 3 — Процедура випробовування синтаксису таблиці специфікації

Синтаксис високого рівня в ISO/IEC 10918-1, В.5 та рисунок В.15 визначає потрібний поря­док для перевіряння “Порядок проходження маркерів нормальний?” для скороченого формату даних таблиці специфікації.

Таблиця 5 — Вимоги до синтаксису маркера для скороченого формату даних таблиці специфікації

9. 4 Додаткові процедури

Процедуру “Пошук SOI”, що ідентифікує маркер SOI, показано на рисунку 4. Цей маркер виз­начає початок потоку стиснених даних.

Рисунок 4 — Процедура пошуку маркера SOI

Процедура ідентифікування маркера SOI, що пропускає всі попередні заповнені байти, може потребувати інформації про місце початку стиснених даних, що виходить за межі цього стандарту. Помилка находження SOI на початку стиснених даних означає невідповідність стиснених даних, які перевіряють.

Прапор ієрархічної прогресії (HP), прапор диференційного циклу (DF) і прапор інтервалу повтор­ного запуску (RI) очищують. їх буде встановлено маркером DHP, маркером ЕХР і маркером DRI відпо­відно. Прапори HP та DF дозволяють використовувати деякі процедури для випробовування обох процесів - неієрархічного та ієрархічного.

На рисунку 5 подано процедуру “Пропускання заповнення”.

Рисунок 5 — Процедура пропускання байтів заповнення

По-перше, байт В, на який вказує ВР, повинен бути байтом X’FF’. ВР, нарощуваний додатко­вими байтами “заповнення” X’FF’, вказує на останній байт X’FF’. В2 є байт, що йде за В, його відмічено як ВР + 1.

Процедуру “Перевіряння кадру” показано на рисунку 6.

Рисунок 6 — Процедура перевіряння кадру для всіх процесів кодування

Блок “Дозволений SOF_n?” перевіряє, чи пересікання колонки з номером даного процесу та рядка з кодом виявленого маркера SOF_n в таблиці 1 для неієрархічних процесів і в таблиці З для ієрархічних процесів має позначку “G” або “о”.

Якщо маркер EXP встановив прапор DF на “1” (тільки в ієрархічних процесах), то далі повинен іти диференційний кадр.

У цьому стандарті не описано процедуру “Перевіряння параметрів кадру”, яка залишається на розсуд того, хто перевіряє. Останній повинен використовувати посилання, надані в таблиці 1 у рядку, що містить знайдений SOF_n для неієрархічних процесів кодування. Таблиця 2 має колонку, яку використовують для визначання допустимого інтервалу значень параметра на базі маркера SOF_n для неієрархічних процесів кодування. Для ієрархічних процесів кодування той, хто перевіряє, повинен використовувати посилання, які надано в таблиці 4 в рядку, що містить SOF_n для ієрархічних кадрів. Крім того, таблиця 4 має колонку, яку використовують для визначання допустимого інтервалу зна­чень параметра на базі маркера SOF_n для диференційних кадрів.

Процедуру “Перевіряння таблиці/різне” для всіх процесів показано на рисунку 7.

Рисунок 7 — Процедура перевіряння маркерів “таблиці/різне”

Блок “Дозволений маркер таблиці/різне?” перевіряє, чи в таблиці 1 для неієрархічних про­цесів, у таблиці 3 для ієрархічних процесів і в таблиці 5 для скороченого формату таблиці спе­цифікації під заголовком “таблиці/різне” пересікання колонки з номером даного процесу та рядка з кодом маркера, який перевіряють, має позначку “G” або “о”.

Якщо маркером є DRI (визначити інтервал повторного запуску), то до ВР додається чотири, так що В вказує на старший розряд і В2 на молодший розряд параметра R., щоб використовувати їх для встановлення прапора RI інтервалу повторного запуску. Потім від ВР віднімають чотири для того, щоб він вказував на маркер DRI.

Процедуру “Перевіряння параметрів маркера” в цьому документі не специфіковано, вона за­лишена тому, хто перевіряє. Останній повинен використовувати посилання, вказані у таблиці 1 для неієрархічних процесів, в таблиці 3 для ієрархічних процесів і в таблиці 5 для скороченого формату таблиці специфікації, в рядку, що містить виявлений маркер таблиці/різне. Відповідна колонка, яку використовують для перевіряння достовірності значень параметрів, міститься в таблиці 2 для неієрархічних процесів і в таблиці 4 для ієрархічних процесів.

На рисунку 8 показано процедуру “Перевіряння сканів" для всіх процесів кодування.

Рисунок 8 — Процедура перевіряння сканів

FS є прапор першого скану в кадрі, необхідний для перевіряння синтаксису маркера DNL в процедурі “Перевіряння DNL”.

Процедуру “Перевіряння параметрів сканів” у цьому документі не визначено, її залишено тому, хто перевіряє. Останній повинен використовувати посилання, вказані в таблиці 1 для неієрархічних процесів і в таблиці 3 для ієрархічних процесів у рядку, що містить SOS. Відповідна колонка, яку використовують для перевіряння достовірності значень параметрів, міститься в таблиці 2 для неієрархічних процесів і в таблиці 4 для ієрархічних процесів.

Маркер ЕОІ визначає кінець потоку стиснених даних. Якщо перед точками ВР поза стисненими даними маркера ЕОІ не виявлено, потік стиснених даних, який перевіряють, не є відповідним.

На рисунку 9 показано процедуру “Пропускання ECS”.

Рисунок 9 — Процедура пропускання ентропійно-кодованого сегмента

На рисунку 10 показано процедуру “Перевіряння DNL”.

Рисунок 10 — Процедура перевіряння DNL

Процедуру “Перевіряння параметрів DNL” у цьому документі не визначено, її залишено тому, хто перевіряє. Останній повинен використовувати посилання, вказані в таблиці 1 для неієрархічних процесів і в таблиці 3 для ієрархічних процесів у рядку, що містить DNL. Відповідна колонка, яку використовують для перевіряння достовірності значень параметрів, міститься в таблиці 2 для неієрархічних процесів і в таблиці 4 для ієрархічних процесів.

На рисунку 11 показано процедуру “Перевіряння ЕХР”.

Рисунок 11 — Процедура перевіряння ЕХР

Процедуру “Перевіряння параметрів EXP” у цьому документі не визначено, її залишено тому, хто перевіряє. Останній повинен використовувати посилання, вказані в таблиці 3 для ієрархіч­них процесів у рядку, що містить ЕХР. Значення параметрів не залежать від процесу. DF встанов­люють у “1” для перевіряння того, що черговий SOF_n є маркером диференційного SOF.

На рисунку 12 представлено процедуру “Перевіряння RST_m”.

Якщо прапор інтервалу повторного запуску (RI) дорівнює нулю, маркери RST_m не дозволе­но. Три молодших розряди маркера RST_m повинні бути узгоджені з лічильником по модулю т.

Рисунок 12 — Процедура перевіряння маркера повторного запуску

4. ВИПРОБОВУВАННЯ НА ВІДПОВІДНІСТЬ КОДЕРА

Кодер вважають відповідним процесу кодування, якщо він задовольняє вимоги, викладені у розділі 6 ISO/IEC 10918-1, та вимоги до точності випробовування на відповідність, визначені для заданого процесу у цьому стандарті.

Для визначання відповідності кодерів на базі ДКП має бути виконано процедуру випробовування, яку встановлено нижче в А.1.1 і А.1.2. Кодер вважають відповідним, якщо результати тесту задовольняють вимоги точності, обговорені в А.1.2.

Для кодера без втрат не визначено і не вимагають ніяких тестів на відповідність.

Для тих, хто бажає визначити відповідність кодера на базі ДКП, доступні тестові дані початко­вого зображення та еталонні тестові дані кодера згідно з ISO/IEC та ITU (див. 4.4).

4. ВИПРОБОВУВАННЯ НА ВІДПОВІДНІСТЬ ДЕКОДЕРА

Декодер вважають відповідним процесу декодування, якщо він задовольняє вимоги розділу 7 ISO/IEC 10918-1 і вимоги точності для випробовування на відповідність, установлені в цьому стан­дарті для зазначеного процесу.