1. електромагнітне збурення (electromagnetic disturbance)

Наведені або випромінювані електромагнітні завади, що можуть впливати на функційні або метрологічні характеристики лічильника

  1. нормальна температура (reference temperature)

Температура довкілля, установлена для нормальних умов

  1. середній температурний коефіцієнт (mean temperature coefficient)

Відношення відхилу відносної похибки до зміни температури, що зумовлює цей відхил

  1. установлені робочі умови (rated operating conditions)

Сукупність установлених діапазонів вимірювання для технічних характеристик та встановле­них робочих діапазонів впливних величин, у межах яких установлено та визначено зміни похибок, або похибки лічильника у робочих умовах застосовування

  1. установлений діапазон вимірювання (specified measuring range)

Сукупність значень вимірюваної величини, для якої похибка лічильника повинна бути в уста­новлених межах

  1. установлений робочий діапазон (specified operating range)

Діапазон значень однієї впливної величини, що становить частину встановлених робочих умов

  1. граничний робочий діапазон (limit range of operating)

Граничні умови, які лічильник у роботі може витримувати без пошкодження та погіршення його метрологічних характеристик, якщо надалі його експлуатують у встановлених робочих умовах

  1. умови зберігання та транспортування (storage and transport conditions)

Граничні умови, які лічильник, що не працює, може витримувати без пошкодження та без по­гіршення його метрологічних характеристик, якщо надалі його експлуатують у встановлених робо­чих умовах

  1. нормальне робоче положення (normal working position)

Положення лічильника, визначене виробником для нормального експлуатування

  1. сталий тепловий режим (thermal stability)

Сталий тепловий режим вважають досягнутим, коли зміна похибки, спричинена тепловими впли­ваннями протягом 20 хв становить менше 0,1 максимально допустимої похибки щодо вимірювання

  1. Терміни та визначення понять випробовування

    1. випробовування типу (type test)

Процедура, відповідно до якої виконують серію випробовувань одного лічильника або неве­ликої кількості лічильників одного типу, що мають ідентичні характеристики, і який(-і) вибрано(-і) виробником для перевіряння відповідності певного типу лічильника вимогам цього стандарту для відповідного класу точності лічильників.

  1. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

    1. Стандартні значення електричних величин

      1. Стандартні значення опорних напруг

Таблиця 1 — Стандартні значення опорних напруг

Лічильники для

Стандартні значення, В

Допустимі значення, В

Під’єднання лише через трансфор-

120—230—277—400—480

100—127—200—220—

матор(и) струму

(IEC60038)

240—380—415

Під’єднання через трансформатор(и) напруги

57,7—63,5—100—110— 115—120—200 (IEC 60186)

173—190—220



  1. Стандартні значення номінальних сил струмів

Стандартними значеннями номінальних сил струмів є 1 А, 2 А та 5 А.

  1. Стандартне значення максимальної сили струму

Стандартне значення максимальної сили струму лічильника дорівнює 1,2/n.

  1. Стандартні значення опорних частот

Стандартними значеннями опорних частот є 50 Гц та 60 Гц.

  1. Механічні вимоги

    1. Загальні механічні вимоги

Лічильники має бути розроблено та сконструйовано так, щоб можна було уникнути утворен­ня будь-якої небезпеки в їх нормальному робочому положенні і встановлених експлуатаційних умо­вах, щоб гарантувати:

  • безпеку персоналу від ураження електричним струмом;

  • безпеку персоналу від впливання підвищеної температури;

  • безпеку від поширення вогню;

  • захист лічильників від проникання твердих тіл, пилу та води.

Усі частини, які піддаються корозії у встановлених робочих умовах, потрібно надійно захис­тити. Будь-який захисний покрив не повинно бути пошкоджено в разі звичайного використовуван­ня, а також у разі атмосферного впливання за встановлених робочих умов.

Примітка. Для лічильників, призначених для використовування в корозійній атмосфері, додаткові вимоги має бути встановлено в угоді на постачання (наприклад, випробовування соляним туманом згідно з ІЕС 60068-2-11).

  1. Корпус

Лічильник повинен мати корпус, який можна опломбовувати так, щоб внутрішні частини лічиль­ника були доступні тільки лише порушення пломби.

Конструкція кожуха повинна унеможливлювати зняття його без застосовування інструмента.

Корпус потрібно так сконструювати й розмістити, щоб будь-яке постійне деформування не могло порушити нормальне функціювання лічильника.

Якщо не визначено інше, то лічильники, призначені для під’єднання до мереж електроживлен­ня, у яких напруга за нормальних умов перевищує 250 В відносно землі, і чий корпус цілком або частково виготовлено з металу, має бути оснащено затискачем захисного заземлення.

  1. Вікно

Якщо кожух непрозорий, то для зчитування показів дисплея та спостереження за індикатором функціювання, за його наявності, має бути передбачено одне вікно або більше. Ці вікна повинні бути з прозорого матеріалу, який не можна вилучити непошкодженим без порушення цілісності пломби.

  1. Затискачі, колодка(-и) затискачів, затискач захисного заземлення

Затискачі можна згрупувати в колодці(-ках) затискачів, що має(-ють) необхідні ізолювальні вла­стивості та механічну міцність. Для забезпечення відповідності таким вимогам вибирати ізолю­вальні матеріали для колодок затискачів необхідно на основі відповідного випробовування мате­ріалів.

Матеріал, з якого виготовлено колодку затискачів, має витримувати випробовування за темпе­ратури 135 °С і тиску 1,8 МПа, наведеного в ISO 75 (метод А).

Отвори в ізоляційному матеріалі, призначені для під’єднання проводів до затискачів, повинні бути таких розмірів, щоб у них розмістилися проводи разом з ізоляцією.

Спосіб кріплення проводів до затискачів повинен забезпечувати надійний і довговічний кон­такт, щоб не було небезпеки ослаблення з’єднання або надмірного нагрівання. Гвинтові з’єднан­ня, що забезпечують силу притискання контактів та інші гвинтові кріплення, що можуть бути ослаб­лені та затиснуті кілька разів протягом терміну служби лічильника потрібно вкручувати в металеві гайки.

Усі частини кожного затискача мають бути такими, щоб можливість виникнення корозії через контакт із будь-якою іншою металевою частиною була мінімальною.

Електричні з’єднання потрібно сконструювати так, щоб контактний тиск не передавався через ізолювальний матеріал.

Для кіл струму напругу приймають такою самою, як для відповідного кола напруги.

Затискачі з різними потенціалами, згруповані близько одне від одного, має бути захищено від випадкового короткого замикання. Захист можна здійснювати за допомогою ізолювальних перего­родок. Потенціали затискачів одного кола струму вважають однаковими.

Якщо кришку затискачів зроблено з металу, то між нею та затискачами, гвинтами кріплення проводів зовнішніми та внутрішніми проводами не повинно бути контакту.

Затискач захисного заземлення:

  1. повинен мати електричне з’єднання з доступними для дотику металевими частинами;

  2. за можливості, повинен бути частиною основи лічильника;

  3. повинен бути розташованим переважно поблизу колодки затискачів;

  4. повинен забезпечувати можливість приєднання проводу, що має поперечний переріз, при­наймні такий, що дорівнює поперечному перерізу головних проводів кіл струму;

  5. повинен мати чітко позначений символ заземлення (див. ІЕС 60417С, № 5019).

Після встановлення, не повинно бути ослаблення затискача захисного заземлення без зас­тосування інструмента.

  1. Кришка(-и) затискачів

Затискачі лічильника, якщо вони згруповані на колодці затискачів і не захищені будь-яким іншим засобом, повинні закриватися окремою кришкою, яку можна опломбовувати незалежно від кожуха лічильника. Кришка затискачів повинна закривати всі затискачі, гвинти кріплення проводів і, якщо не визначено інше, відповідну довжину зовнішніх проводів і їхню ізоляцію.

Якщо лічильник установлено на щиті, потрібно унеможливити будь-який доступ до затискачів без порушення цілісності пломб кришки затискачів.

  1. Повітряний проміжок і шляхи спливу

Повітряні проміжки та шляхи спливу затискної колодки, а також між затискачами і металеви­ми частинами корпусу, що розташовані поблизу від них, повинно бути не менше значень, встанов­лених у таблиці 2. Ці значення встановлено згідно з IEC 60664 за таких впливних чинників:

  • категорія установлення III;

  • ступінь забрудненості 2;

  • група матеріалу IIIb;

  • корпус А, за умови неоднорідності поля;

  • висота до 2000 м над рівнем моря.

Повітряний проміжок між кришкою затискачів, якщо її виготовлено з металу, і верхньою повер­хнею гвинтів, якщо вони закріплюють проводи максимально допустимого діаметра, повинен бути не менше значень, наведених у таблиці 2.

Таблиця 2 — Повітряні проміжки та довжини шляхів спливу для затискачів колодки

Напруга між фазою та землею

Мінімальні повітряні

Мінімальна довжина

номінальної напруги системи, В

проміжки, мм

шляху спливу, мм

< 50

0,8

1,2

< 100

0,8

1,4

Кінець таблиці 2

Напруга між фазою та землею номінальної напруги системи, В

Мінімальні повітряні проміжки, мм

Мінімальна довжина шляху спливу, мм

< 150

1,5

1,6

< 300

3,0

3,2

< 600

5,5

6,3



Вимоги до випробовування імпульсом напруги буде також розглянуто (див. 5.4.6.2).

  1. Стійкість до нагрівання та вогню

Колодка затискачів, кришка затискачів та корпус лічильника повинні забезпечувати достатній захист від поширення вогню. Вони не повинні запалюватися у разі теплового перевантаження час­тин, що перебувають під напругою, під час контактування з ними.

Для перевірки відповідності цим вимогам повинно бути проведено випробовування відповід­но до 5.2.4 цього стандарту.

  1. Захист від проникання пилу та води

Лічильники повинні відповідати ступеню захисту IP 51, наведеному в ІЕС 60529, але без ус­моктування в лічильник. Випробовувати треба відповідно до 5.2.5 цього стандарту.

  1. Відображання вимірюваних величин

Інформацію може відображати електромеханічний лічильний механізм або електронний дис­плей. У разі електронного дисплея відповідний енергонезалежний запам’ятовувач повинен мати мінімальний строк зберігання інформації — чотири місяці.

Примітка. Довший строк зберігання інформації енергонезалежного запам’ятовувана треба зазначати в угоді щодо по­стачання.

У разі, коли множину значень відображають одиничним дисплеєм, повинна бути можливість відображання змісту всіх запам’ятовувачів. Коли відображається зміст запам’ятовувача, повинна бути можливою ідентифікація кожного застосовуваного тарифу.

Потрібно, щоб відображався дійовий тариф.

Якщо лічильник не під’єднано до джерела енергії, електронний дисплей не обов’язково по­винен бути видимим.

Основною одиницею для вимірюваних значень повинні бути кіловат-година (кВт-год) або ме­гават-година (МВт-год).

В електромеханічних лічильних механізмах останній барабан, що показує найнижчі значення, якщо він обертається безупинно, має бути поградуйовано та понумеровано на десять поділок, при цьому кожну поділку треба підрозділити ще на десять поділок. Можливе також інше розміщення поділок, що забезпечує таку саму точність зчитування. Барабани, що показують десяті частки оди­ниці, повинні відрізнятися маркованням, якщо вони видимі.

Кожен цифровий елемент електронного дисплея має показувати всі числа від нуля до дев’яти.

Лічильний механізм повинен відображати покази та робити облік енергії, що відповідає макси­мальній силі струму за опорної напруги та за коефіцієнта потужності — одиниці, починаючи з нуля до, щонайменше, 1500 год.

Примітка. Значення, що перевищують 1500 год, необхідно зазначати в угоді щодо постачання.

  1. Пристрої виводу