IEC 60801-3:1984 Електромагнітна сумісність промислового вимірювального устатковання й апаратури керування. Частина 3. Вимоги до випромінювальних електромагнітних полів

IEC 60801-4:1988 Електромагнітна сумісність промислового вимірювального устатковання й апаратури керування. Частина 4. Вимоги до електричних швидких перехідних процесів/пакетів імпульсів або коливань

IEC 60817:1984 Апарат пружинного типу для випробовування на стійкість до ударів та його калібрування

IEC 61036:1990 Лічильники активної електроенергії змінного струму статичні (класи точності 1 і 2)

CISPR 14:1985 Границі і методи вимірювання характеристик радіозавад електропобутових приладів, портативних інструментів і подібного електричного устатковання

ISO 75:1987 Пластмаси та ебоніт. Визначання температури деформування під навантагою.

  1. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використані та наведені нижче такі терміни та визначення понять.

Більшість термінів і визначень, наведених нижче, було взято з відповідних глав Міжнародно­го Електротехнічного Словника (IEV), IEC 60050 (301, 302, 303). У такому разі наведено відповід­не посилання на IEV. Деякі нові визначення понять або змінення визначень IEV було додано у цей стандарт, щоб полегшити його розуміння. Подання робочих характеристик електричного та елект­ронного вимірювального устатковання взято з IEC 60359.

  1. Загальні терміни та визначення понять

    1. лічильник електроенергії (watt-hour meter)

Прилад, призначений для вимірювання активної енергії інтегруванням активної потужності в часі (IEV 301-04-17)

  1. статичний лічильник електроенергії (static watt-hour meter)

Лічильник, у якому сила струму й напруга впливають на твердотільні (електронні) елементи для створення на виході імпульсу, періодичність якого пропорційна вимірювальній активній енергії

  1. багатотарифний лічильник (multi-rate meter)

Лічильник електричної енергії, оснащений набором лічильних механізмів, кожний з який пра­цює у встановлені проміжки часу, що відповідають різним тарифам (IEV 302-04-06)

  1. тип лічильника (meter type)

Термін, використовуваний для визначання специфічної конструкції лічильника, виготовлено­го одним виробником, що має:

  1. подібні метрологічні характеристики;

  2. однакову конструкцію частин, які визначають ці характеристики.

Тип може мати кілька значень номінальної сили струму й опорної напруги.

Виробник позначає лічильники однією або кількома групами літер або цифр, або комбінацією літер і цифр. Кожен тип має лише одну познаку.

Примітка. Тип представлено зразком(-ами) лічильника(-ів), призначеним(-их) для випробовування типу, характеристики якого(-их) (номінальні сили струму й опорну напругу) вибрано зі значень, наведених у таблицях, запропонованих виробником

  1. еталонний лічильник (reference meter)

Лічильник, який використовують для вимірювання одиниці електричної енергії. Зазвичай його проектують і застосовують для досягнення найвищої точності і стабільності в контрольованому довкіллі лабораторії

  1. Терміни та визначення понять стосовно функційних елементів

    1. вимірювальний елемент (measuring element)

Частина лічильника, яка створює на виході імпульс частотою, пропорційною енергії

  1. пристрої виводу (output devices)

    1. випробовувальний пристрій виводу (test output)

Пристрій, який використовують для випробовування лічильника

  1. індикатор функціювання (operation indicator)

Пристрій, який видає видимий сигнал функціювання лічильника

  1. запам’ятовувач (memory)

Елемент, що зберігає цифрову інформацію

  1. енергонезалежний запам’ятовувач (non-volatile memory)

Запам’ятовувальний пристрій, який може зберігати інформацію, якщо немає електроживлення

  1. дисплей (display)

Пристрій, що відображає зміст запам’ятовувача(-ів)

  1. лічильний механізм (register)

Електромеханічний або електронний пристрій, який складається із запам’ятовувача та дисп­лея, що зберігає й відображає інформацію.

Один дисплей можна використовувати з кількома електронними запам’ятовувачами для фор­мування кількох лічильних механізмів

  1. коло струму (current circuit)

Внутрішні з’єднання лічильника та частини вимірювального елемента, по яких протікає струм кола, до якого під’єднано лічильник

  1. коло напруги (voltage circuit)

Внутрішні з’єднання лічильника, частина вимірювального елемента і блок живлення лічиль­ника (якщо лічильник не живиться від зовнішнього джерела живлення), що живляться напругою кола, до якого під’єднано лічильник

  1. допоміжне коло (auxiliary circuit)

Елементи (лампи, контакти тощо) та з’єднання допоміжного пристрою всередині корпусу лічильника, призначені для приєднання зовнішнього пристрою, наприклад, годинника, реле, лічиль­ника імпульсів або зовнішнього джерела живлення, за необхідності

  1. стала лічильника (constant)

Значення, що виражає співвідношення між значенням активної енергії, зареєстрованої лічиль­ником, і відповідним значенням на випробному пристрої виводу. Якщо це значення — кількість імпульсів, сталу лічильника треба виражати або в імпульсах на кіловат-годину (імп/(кВт • год)), або у ват-годинах на імпульс ((Вт • год)/імп)

  1. Терміни та визначення понять механічних елементів

    1. внутрішній лічильник (indoor meter)

Лічильник, який можна використовувати тільки з додатковим захистом від впливання довкіл­ля (установлюють у приміщенні, у шафі)

  1. основа (base)

Задня частина лічильника, яку зазвичай використовують для його кріплення та до якої кріплять вимірювальний елемент, затискачі або колодку затискачів та кожух.

Для лічильника, встановлюваного в рівень із поверхнею, основа лічильника може охоплюва­ти бічні частини корпусу

  1. з’єднувач (socket)

Цоколь із затискними пристосованнями до затискачів знімного лічильника активної енергії, в якій є затискачі для під’єднання до мережі живлення. Це може бути однопозиційний з’єднувач для одного лічильника або багатопозиційний з’єднувач для двох і більшої кількості лічильників

  1. кожух (cover)

Передня частина оболонки лічильника, зроблена цілком із прозорого матеріалу, або з непро­зорого матеріалу, обладнана вікном(-ами), через яке(-і) можна спостерігати рух диска (якщо його встановлено) і зчитувати покази дисплея

  1. корпус (case)

Оболонка, яка складається з основи та кожуха

  1. доступна провідна частина (ассеєєіЬІе conductive part)

Провідна частина, до якої можна доторкнутися стандартним випробовувальним пальцем, коли лічильник установлено й підготовлено до експлуатування

  1. затискач захисного заземлення (protective earth terminal)

Затискач, який для безпеки з’єднано з доступними провідними частинами лічильника

  1. колодка затискачів (terminal block)

Пластина, зроблена з ізольованого матеріалу, на якій згруповано разом усі затискачі лічиль­ника або деякі з них

  1. кришка затискачів (terminal cover)

Кришка, що закриває затискачі лічильника і зазвичай кінці зовнішніх проводів або кабелів, приєднаних до затискачів

  1. повітряний проміжок (clearance)

Найкоротша відстань, виміряна між провідними частинами в повітрі

  1. шлях спливу (creepage distance)

Найкоротша відстань, виміряна між провідними частинами на поверхні ізоляції

  1. Терміни та визначення понять типів ізоляції

    1. основна ізоляція (basic insulation)

Ізоляція, застосована до частин, що перебувають під напругою, для забезпечення основного захисту від ураження електричним струмом.

Примітка. До основної ізоляції не обов’язково належить ізоляція, використовувана винятково для функційних цілей.

  1. додаткова ізоляція (supplementary insulation)

Незалежна ізоляція, застосована як додаток до основної ізоляції для забезпечення захисту від ураження електричним струмом у разі пошкодження основної ізоляції

  1. подвійна ізоляція (double insulation)

Ізоляція, що складається як з основної, так і з додаткової ізоляції

  1. посилена ізоляція (reinforced insulation)

Єдина система ізоляції, застосовувана до частин, що перебувають під напругою, яка забез­печує такий само ступінь захисту від ураження електричним струмом, як і подвійна ізоляція.

Примітка. Термін «система ізоляції» не означає, що ізоляція має бути єдиною однорідною частиною. Вона може мати кілька шарів, які не можна випробовувати окремо як додаткову або основну ізоляцію.

  1. Терміни та визначення понять величин, які характеризують лічильник

    1. номінальна сила струму (In)1 (rated current (In))

Значення сили струму, згідно з яким установлюють відповідну робочу характеристику лічиль­ника, під’єднаного через трансформатор

  1. максимальна сила струму (Imax)* (maximum current (Imax))

Найбільше значення сили струму, за якого лічильник відповідає вимогам точності цього стан­дарту

  1. опорна напруга (Un)* (reference voltage (Un))

Значення напруги, згідно з яким установлюють відповідну робочу характеристику лічильника

  1. опорна частота (reference frequency)

Значення частоти, згідно з яким установлюють відповідну робочу характеристику лічильника

  1. показник класу точності (class index)

Число, що дорівнює межі допустимої відносної похибки для всіх значень діапазону вимірюван­ня з коефіцієнтом потужності, що дорівнює одиниці (а в разі багатофазних лічильників — із симет­ричними навантажуваннями), коли випробовують лічильник за нормальних умов (включаючи до­пустимі відхили від нормальних значень), як визначено в цьому стандарті.

Примітка. У цьому стандарті лічильники покласифіковані відповідно до їхніх показників класів точності, тобто 0,2 S і 0,5 S.

  1. відносна похибка (percentage error)

Похибку у відсотках, визначено за формулою:

_ Енергія, виміряна лічильником - Істинне значення енергії .„

Відносна похибка = —100 .

Істинне значення енергії

Примітка. Оскільки істинне значення не може бути визначено, його апроксимують значенням з установленою точністю, яку можа визначити за нормами, погодженими між виготовлювачем і споживачем або на національному рівні.

  1. Терміни та визначення понять впливних величин

    1. впливна величина (influence quantity)

Будь-яка величина, зазвичай зовнішня стосовно лічильника, що може впливати на його робочі характеристики (IEV 301-08-09, MOD)

  1. нормальні умови (reference conditions')

Відповідна сукупність впливних величин та технічних характеристик, разом із нормальними та номінальними значеннями, їхніми допустимими межами та нормальними областями значень, відносно яких визначають основну похибку (IEV 301-08-10, MOD)

  1. відхил похибки, спричинений впливною величиною (variation of error due to an influence quantity)

Різниця між вираженими у відсотках значеннями похибки лічильника, коли тільки одна впливна величина приймає послідовно два встановлених значення, одне з яких є нормальним значенням

  1. коефіцієнт гармонік (distortion factor)

Відношення середньоквадратичного значення вмісту гармонік (отримане відніманням від не- синусоїдної змінної величини її основного складника) до середньоквадратичного значення неси- нусоїдної величини. Коефіцієнт гармонік зазвичай виражають у відсотках