---

Процес (3.4.1), який дає можливість продемонструвати здатність виконати установлені вимоги (3.1.2).

Примітка 1. Термін «проатестовано» використовують для позначення відповідного статусу.

Примітка 2. Атестування може стосуватися осіб, продукції (3.4.2), процесів або систем (3.2.1).

Прикладі

Атестування аудиторів, атестування матеріалів

Певні дії, які розпочинають, щоб визначити придатність, адекватність і результативність (3.2.14) того, що розглядають, для досягнення поставлених цілей.

Примітка. Критичне аналізування може також охоплювати визначання ефективності (3.2.15).

Приклади

Критичне аналізування з боку керівництва, критичне аналізування проекту та розробки, кри­тичне аналізування вимог замовників і критичне аналізування невідповідностей.

Систематичний, незалежний і задокументований процес (3.4.1) отримання доказів аудиту (3.9.4) та об'єктивного їх оцінювання, щоб визначити ступінь дотримування критеріїв аудиту (3.9.3).

Примітка 1. Внутрішні аудити, що їх іноді називають «аудити першою стороною», провадить зазвичай або сама органі­зація (3.3.1) або за її дорученням певна особа для критичного аналізування з боку керівництва і для інших внутрішніх цілей, і вони можуть бути основою для декларування відповідності (3.6.if організацією. У багатьох випадках, особливо в малих організаціях, незалежність аудитора може бути доведено тим, що він не відповідає за діяльність, аудит якої провадять.

Примітка 2. До зовнішніх аудитів належать ті, що їх зазвичай називають «аудити другою стороною» або «аудити третьою стороною». Аудити другою стороною провадять ті особи, що мають певний інтерес до діяльності організації, наприклад, замов­ники (3.3.5) або інші особи за їхнім дорученням. Аудити третьою стороною провадять зовнішні незалежні аудиторські органі­зації, наприклад, ті, які здійснюють сертифікацію/реєстрацію на відповідність вимогам ISO 9001 чи ISO 14001.

Примітка 3. Якщо кілька систем управління (3.2.2) перевіряють разом, це називають скомбінованим аудитом.

Примітка 4. Якщо кілька аудиторських організацій виконують аудит одного об'єкта аудиту (3.9.8), це називають спільним аудитом

Один чи кілька аудитів (3.9.1), запланованих на конкретний період часу і спрямованих на до­сягнення конкретної цілі.

Примітка. Програма аудиту охоплює всі роботи, потрібні для планування, організування та проведення аудитів

Сукупність політик, методик (3.4.5) чи вимог (3.1.2).

Примітка. Критерії аудиту використовують як еталон, з яким порівнюють докази аудиту (3.9.4)

Протоколи (3.7.6), виклади фактів чи інша інформація (3.7.1), що стосуються критеріїв ауди­ту (3.9.3) і можуть бути перевірені.

Примітка. Доказ аудиту може бути якісним або кількісним

Результати оцінювання зібраних доказів аудиту (3.9.4) за критеріями аудиту (3.9.3).

Примітка. Дані аудиту можуть вказувати на відповідність (3.6.1) чи невідповідність (3.6.2) критеріям аудиту або на можливості поліпшування

Підсумок аудиту (3.9.1), який формулює група аудиту (3.9.10) після розгляду цілей аудиту та всіх даних аудиту (3.9.5)

Організація (3.3.1) чи особа, яка подає заявку на проведення аудиту (3.9.1).

Примітка. Замовником аудиту може бути об’єкт аудиту (3.9.8) чи будь-яка інша організація (3.3.1), яка має регулятор­не або контрактне право подавати заявку на проведення аудиту

Організація (3.3.1), яку піддають аудиту

Особа з виявленими особистими якостями й доведеною компетентністю (3.1.6 і 3.9.14), не­обхідними для проведення аудиту (3.9.1).

Примітка. Відповідні особисті якості аудитора описано в ISO 19011

Один чи кілька аудиторів (3.9.9), що провадять аудит (3.9.1) за підтримання, якщо потрібно, технічних експертів (3.9.11).

Примітка 1. Одного з аудиторів групи аудиту призначають керівником групи аудиту.

Примітка 2. До групи аудиту можуть входити аудитори-стажисти

Особа, яка має спеціальні знання чи досвід у групі аудиту (3.9.10).

Примітка 1. Спеціальні знання чи досвід стосуються організації (3.3.1), процесу (3.4.1) або діяльності, що піддають аудиту, або мови чи культури.

Примітка 2. Технічний експерт не має повноважень аудитора (3.9.9) в групі аудиту

Опис дій та заходів для проведення аудиту (3.9.1)

Обсяг та межі аудиту (3.9.1).

Примітка. Сфера аудиту зазвичай охоплює опис місця розташування ділянок, структурних підрозділів організації, видів діяльності і процесів, а також термін проведення аудиту

Виявлені особисті якості й доведена здатність застосовувати знання та вміння.

Сукупність взаємопов'язаних і взаємодійних елементів, потрібних для забезпечування метро­логічного підтвердження (3.10.3) та постійного контролю процесів вимірювання (3.10.2)

Сукупність операцій для встановлення значення величини

Сукупність операцій, потрібних для гарантування того, що вимірювальне устатковання (3.10.4) відповідає метрологічним вимогам (3.1.2) щодо його використання за призначеністю.

Примітка 1. Метрологічне підтвердження звичайно охоплює калібрування чи перевіряння (3.8.4), будь-яке потрібне ре­гулювання чи ремонтування (3.6.9) і наступне повторне калібрування, порівняння з метрологічними вимогами до використан­ня за призначеністю вимірювального устатковання, а також необхідні пломбування та маркування.

Примітка 2. Метрологічне підтвердження не вважають завершеним доти, доки придатність вимірювального устаткован­ня до використання за призначеністю не буде доведено та задокументовано.

Примітка 3. Вимоги до використання за призначеністю охоплюють такі характеристики як діапазон, роздільну здатність і гранично допустимі похибки.

Примітка 4. Метрологічні вимоги звичайно відрізняються від вимог до продукції й не зазначені в них

Вимірювальний прилад, програмний засіб, еталон, стандартний зразок або допоміжні прила­ди чи їх комбінація, потрібні для виконання процесу вимірювання (3.10.2)

Характерна особливість, яка може впливати на результати вимірювання.

Примітка 1. Вимірювальне устатковання (3.10.4) звичайно має кілька метрологічних характеристик.

Примітка 2. Метрологічні характеристики можуть бути предметом калібрування.

Функційна структура, що адміністративно й технічно відповідає за визначення та запроваджу­вання системи керування вимірюванням (3.10.1).

Примітка. Слово «визначення» має значення «установлення». Його не використовують у термінологічному розумінні «визначення поняття» (у деяких мовах ця відмінність не є чіткою поза контекстом).

ДОДАТОК А
(довідковий)

МЕТОДОЛОГІЯ, ВИКОРИСТАНА ДЛЯ УКЛАДАННЯ СЛОВНИКА ТЕРМІНІВ

А.1 Вступ

Універсальність застосування стандартів ISO серії 9000 вимагає використання:

• технічного опису, але не технічною мовою, і

• узгодженого та згармонізованого термінологічного словника, легко зрозумілого для всіх потенційних користувачів стандартів на системи управління якістю.

Поняття не є незалежними одне від одного, і аналіз зв'язків між поняттями у сфері систем управління якістю та їх упорядкування в системи є передумовою для укладання узгодженого слов­ника термінів. Такий аналіз було використано для укладання словника термінів, установленого в цьому документі. Оскільки схеми понять, використані в процесі розроблення, можуть бути корис­ними як інформація, їх відтворено в А.4.

А.2 Зміст словникової статті і правило заміщення

Поняття становить одиницю переходу від однієї мови до іншої (охоплюючи варіанти однієї мови, наприклад американську англійську та британську англійську мови). У кожній мові вибира­ють термін, який найточніше відображає поняття цією мовою, що означає підхід небуквального перекладу.

Визначення формують описуванням лише тих характеристик, які є суттєвими для ототожню­вання поняття. Інформацію, важливу стосовно поняття, але не суттєву для його опису, наводять в одній чи кількох примітках до визначення.

Якщо термін заміщують його визначенням із незначними синтаксичними змінами, тоді зміст тексту не має змінюватися. Таке заміщення забезпечує простий метод перевіряння точності ви­значення поняття. Проте, якщо визначення є складним і має кілька термінів, заміщення краще про­вадити, беручи одне чи щонайбільше два визначення за один раз. Заміщення всіх термінів одночасно створюватиме синтаксичні труднощі і не сприятиме передаванню значення.

А.З Зв’язки між поняттями та їх графічне подання

А.3.1 Загальні положення

У термінологічній роботі зв’язки між поняттями ґрунтуються на ієрархічній структурі ознак пев­ного видового поняття таким чином, щоб у найекономнішому описі поняття було зазначено його видове поняття й описувано ознаки, які відрізняють його від понять вищого чи нижчого рівня.

У цьому додатку подано три основні типи зв’язків між поняттями: родові (А.3.2), частинні (А.3.3) та асоціативні (А.З.4).

А.3.2 Родові зв’язки

Підрядні поняття в межах ієрархії успадковують усі ознаки надрядного поняття і охоплюють описи тих ознак, які відрізняють їх від надрядних (вищого рівня) і сурядних (нижчого рівня) понять, наприклад, зв’язки весни, літа, осені та зими щодо пори року.

Родові зв’язки зображають віялоподібними чи деревоподібними схемами без стрілок (рисунок А.1).

пора року

Рисунок А.1 — Графічне подання родових зв'язків

А.3.3 Частинні зв 'язки

Підрядні поняття в межах однієї ієрархічної структури є складовими частинами надрядного понят­тя, наприклад, весна, літо, осінь та зима може бути визначено як частини поняття «рік». Для порівнян­ня, недоречно визначати сонячну погоду (одна з можливих характеристик літа) як частину року.

Частинні зв’язки зображають у формі граблів (рисунок А.2). Одиничні частини зображають однією лінією, а множинні — подвійною.

рік

весна

літо

зима

Рисунок А.2 — Графічне подання частинних зв’язків

А.3.4 Асоціативні зв’язки

Асоціативні зв’язки не забезпечують утворення такого економного опису, як родові та частинні зв’язки, проте вони допомагають визначити природу взаємозв’язків між двома поняттями в межах понятійної системи, наприклад, причина та наслідок, дія та місце, дія та результат, інструмент і функція, матеріал і продукція.

Асоціативні зв’язки зображають лінією зі стрілками з обох кінців (рисунок А.З).

с

літо

онячна погода

Рисунок А.З — Графічне подання асоціативних зв’язків

А.4 Схеми понять

На рисунках А.4 — А.13 показано схеми понять, на яких базовано тематичні угруповання розділу 3.

Оскільки визначення термінів відтворено без наведення відповідних приміток, для ознайом­лення з цими примітками треба звертатися до розділу 3

.вимога (3.1.2)
сформульовані потреба
чи очікування загальнозрозумілі
чи обов’язкові

рівень якості (3.1.3)
категорія чи розряд,
надані різним вимогам
щодо якості продукції, процесів
або систем, які мають те саме
функційне застосування

якість (3.1.1) .

ступінь, до якого сукупність
власних характеристик
задовольняє вимоги

компетентність (3.1.6)
доведена здатність застосовувати
знання та вмінн

я

задоволеність замовника (3.1.4)
сприйняття замовником ступеня
виконання його вимог

система (3.2.1)
сукупність
взаємопов’язаних
або взаємодійних

управління (3.2.6)
скоординовані дії
щодо спрямовування
та контролювання
діяльності організації