Страница 12: ДСТУ EN 115-1:2013. Безпечність ескалаторів і рухомих доріжок. Частина 1. Конструкція та установлення (61506)

h) заяву щодо рівня звукового тиску, виміряного в умовах вільного простору на відстані 1 м від поверхні устатковання і на висоті 1,6 м від рівня плити поверху, як передбачено, має бути не більше ніж 70 дБ (А).

7.4.2 Вигляд довідника з настановами

1. Тип і розмір шрифта мають забезпечувати чітке читання. Знаки застороги і/або написи треба особливо виділяти, використовуючи кольори, символи і/або крупний шрифт.

2. Відомості щодо використовування мають бути мовою(-ами) країни, в якій ескалатори або рухо­мі доріжки буде використано вперше і в оригінальній версії. Якщо буде використано більше ніж одну мову, кожна мова має легко відрізнятися від іншої(-их), і перекладений текст потрібно зберігати разом з відповідними ілюстраціями.

3. Для полегшення у використовуванні тексту, його потрібно проілюструвати. Ілюстрації треба до­повнити підписами, наприклад щодо розташування й ідентифікації ручного керування (приводу), вони не можуть бути окремо від супроводжувального тексту для дотримання послідовних дій.

4. Для кращого розуміння інформацію потрібно надавати у формі таблиці. Таблиці мають бути суміжними з відповідним текстом.

5. Використання кольорів має бути розглянуто, особливо щодо компонентів, які вимагають швид­кої ідентифікації.

6. Якщо інформації для використання забагато, має бути наведено зміст і номер таблиці.

д) Відповідні настанови щодо безпеки, які містять безпосередньо опис дій, мають бути у формі, доступній для оператора.

7.4.3 Рекомендації щодо складання і редагування відомостей для використання

1. Відомості мають стосуватися певної моделі ескалатора або рухомої доріжки.

2. У відомості має бути наявним процес зв’язку з відповідним дотриманням послідовних дій «ди­вись — думай — використовуй» для досягнення максимального ефекту. Питання «як?», «чому?» по­трібно передбачати і забезпечувати відповіді на них.

3. Відомості для використовування мають бути простими і короткими, терміни й одиниці з пояс­ненням у разі нетипових технічних термінів.

4. Документи, у яких надано настанови з використовування, мають бути на міцному папері (тобто вони мають витримувати багаторазове використання). їхня довговічність може знадобитися для по­дальшого використовування. Якщо відомості щодо безпеки, пов’язаної з електроживленням, що вима­гає негайних дій, зберігають в електронній формі (наприклад, на компакт-диску, DVD, магнітній стрічці) завжди має бути копія у друкованому вигляді, прикріплена й у вільному доступі.

7.5 Марковання

Принаймні на одному посадковому майданчику має бути видимий ззовні ярлик з такою інформацією, як:

• назва і повна адреса виробника і його уповноважений представник;

• познака серії або типу машини;

• серійний номер;

• рік виготовлення (рік, завершення виробничого процесу).

ДОДАТОК А
(обов'язковий)
БУДІВЕЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ, ЩО ОТОЧУЮТЬ ЕСКАЛАТОРИ
І РУХОМІ ДОРІЖКИ

А.1 Загальні вимоги

Вимоги в А.2 і А.З важливі для безпеки користувачів і персоналу з технічного обслуговування.

Якщо для виробників ескалатора або рухомої доріжки неможливо дотриматися цих вимог (або дея­ких з них) завдяки тому, що, наприклад, вони не встановлюють ескалатор або рухому доріжку, у цьому разі ці вимоги не мають бути частиною настанови щодо використовування, виконання яких є обов’язковим для власника (див. 7.4).

А.2 Вільний простір для користувачів

А.2.1 Вільна висота над східцями ескалатора або пластинами, або стрічкою рухомої доріжки у всіх точках має бути не менше ніж 2,30 м (див. h₄ на рисунку 2 і А.1).

Вільна висота має поширюватися до кінця стійки балюстради.

Примітка. Вільна висота 2,30 м має також застосовуватися біля входів/виходів.

А.2.2 Щоб запобігти зіткненню, мінімальний вільний простір навкруги ескалатора або рухомої до­ріжки визначають як показано на рисунку А.1. Висота Щ₂, виміряна від східця ескалатора або пластин, або стрічки рухомої доріжки, має бути не менше ніж 2,10 м. Відстань між зовнішнім краєм поручнів і стінами або іншими перешкодами (див. Ь₁₀ на рисунку А.1) не мають за будь-яких умов бути менше ніж 80 мм по горизонталі та 25 мм по вертикалі нижче за нижній край поручнів (див. Ь₁₂ на рисунку 3). Дозволено мати менші площі, якщо ризик травмування мінімізовано відповідними засобами.

А.2.3 Для ескалаторів, розташованих суміжно один до одного або паралельно, або навхрест, від­стань між поручнями має бути не менше ніж 160 мм (див. Ьц на рисунку А.1).

А.2.4 Якщо конструкційні особливості будівлі створюють перешкоди, що можуть заподіювати травми, мають бути застосовані запобіжні засоби.

Зокрема на перетинах поверхів і перехресних ескалаторах або рухомих доріжках має бути вста­новлено вертикальні перегородки вище за рівень поручнів висотою не менше ніж 0,30 м, без жодних гострих країв, і шириною не менше ніж 25 мм нижче за нижній край поручнів, наприклад як трикутник без отворів (див. h₅ на рисунках 2 і 4).

Необов’язково виконувати цю вимогу, якщо відстань Ь₉ між зовнішнім краєм поручня і будь-якою перешкодою дорівнює або більше ніж 400 мм (див. рисунок А.1).

A.2.5 На посадкових майданчиках кожного ескалатора або рухомої доріжки має бути достатньо необмежена площа, доступна для розташування пасажирів. Ширина необмеженої площі має бути не меншою, ніж відстань між зовнішніми краями поручнів, а також 80 мм з обох боків. Глибина має бути не менше ніж 2,50 м, виміряна з кінця балюстради. Дозволено зменшувати її до 2,00 м, якщо ширину необмеженої площі збільшено, не менше ніж на подвійну відстань між зовнішніми краями поручнів, а також 80 мм з обох боків.

Для послідовних ескалаторів і рухомих доріжок глибину необмеженої площі визначають залежно від кожного індивідуального випадку, наприклад від типу використовування (тільки особами або осо­бами з транспортними пристроями, кількість проміжних виходів, відносна орієнтація і теоретична про­пускна здатність).

Там, де вихід з ескалатора або рухомої доріжки блокується інженерними спорудами (наприклад, жалюзями, протипожежними перегородками) на рівні поручня має бути встановлено додатковий при­стрій для аварійного зупинення у разі аварійної ситуації (беручи до уваги А.2.2). Цей пристрій має бути встановлено на відстані від 2,0 м до 3,0 м перед лінією перетинання східця, пластини, стрічки та гребінки і бути доступним зсередини ескалатора і/або рухомої доріжки.

А.2.6 У разі послідовних ескалаторів і рухомих доріжок без проміжних виходів у них має бути така сама пропускна здатність (див. h) таблиці 6).

А.2.7 Там, де може бути контактування пасажирів із зовнішнім краєм поручнів на посадковому майданчику, що може спричинити ризиковану ситуацію, як, наприклад, падіння через балюстраду, мають бути застосовані відповідні захисні заходи (для прикладу див. рисунок А.2).

Деякими прикладами є:

— розташування постійних бар’єрів для запобігання входженню в небезпечний простір;

— збільшення висоти конструкції будівлі в небезпечних точках біля балюстради не менше ніж 100 мм вище за рівень поручнів і на відстані від 80 мм до 120 мм від зовнішнього краю поручня.

А.2.8 Навколо ескалатора або рухомої доріжки має бути достатнє освітлення, особливо на ділян­ці гребінок.

Примітка. Цю вимогу треба узгоджувати між виробником і власником.

А.2.9 Дозволено влаштовувати освітлення навколо і/або безпосередньо усередині установки. Інтенсивність освітлення на майданчиках, зокрема гребінки, має бути однаковим з інтенсивністю за­гальної освітленості площі. Інтенсивність освітлення має бути не менше ніж 50 лк на лінії перетину гребінки, виміряної на лінії поверху.

А.З Машинні простори за межами тримальної конструкції

А.3.1 Доступ до машинних просторів має бути безпечним для персоналу.

А.3.2 Машинні простори потрібно замикати і вони мають бути доступні тільки для уповноважених осіб (див. 4.3.2.13 EN 13015:2001).

А.3.3 Машинні простори має бути постійно інтенсивно освітлено, а також вони мають відповідати вимогам:

1. щонайменше 200 лк на рівні поверху в робочих зонах;

2. щонайменше 50 лк на рівні поверху для пересування до цих робочих зон.

А.3.4 Має бути встановлено аварійне освітлення для безпечного евакуювання всього персоналу, що працює в будь-якій точці машинного простору.

Примітка. Аварійне освітлення не призначено для проведення технічного обслуговування або інших дій.

А.3.5 Розміри машинного простору мають бути достатніми, щоб легко і безпечно працювати на устаткованні, особливо з електроапаратурою.

Зокрема вільна висота робочої зони має бути не менше ніж 2,00 м і:

1. вільна горизонтальна зона перед панелями керування і шафами. Цю зону визначають як на­ведено нижче:

1. глибина, виміряна від зовнішньої поверхні огорожі: не менше ніж 0,70 м;

2. ширина, більша від таких значень: 0,50 м або повна ширина шафи або панелі;

2. вільна горизонтальна зона розміром не менше ніж 0,50 м х 0,60 м для технічного обслугову­вання й оглядання рухомих частин у точках, де це необхідно.

А.3.6 Вільна висота проходу має бути не менше ніж 1,80 м

Шляхи пересування до вільних просторів, зазначених в А.3.6, мають бути шириною не менше ніж 0,50 м. Це значення може бути зменшено до 0,40 м, де немає жодних рухомих частин.

Вільну висоту проходу вимірюють до покриву підлоги від рівня:

1. підлоги зони доступу;

2. підлоги робочої зони.

А.3.7 У машинному просторі вільна висота за будь-яких умов має бути не менше ніж 2,0 м

А.4 Електричне постачання

Власник і виробник повинні ухвалити угоди щодо електричного постачання і захисту (наприклад, ураження електричним струмом, коротке замикання, перевантаження).

Установка має відповідати вимогам:

1. EN 60204-1 або

2. національних правил країни, де її встановлено.

Умовна познака:

1 — перешкода (наприклад, колона).

Примітка. Цей рисунок виконано не у масштабі. Його наведено тільки для ілюстрації вимог.

Рисунок А.1 — Проміжки між конструкцією будівлі й ескалатором або рухомою доріжкою

Примітка. Цей рисунок виконано не у масштабі. Його наведено тільки для ілюстрації вимог.

Рисунок А.2 — Приклад перешкод на посадкових майданчиках

ДОДАТОК В

(обов’язковий)

ЕЛЕКТРОННІ КОМПОНЕНТИ
УНЕМОЖЛИВЛЕННЯ НЕСПРАВНОСТІ

У 5.12.1 передбачено ряд несправностей електричного устатковання ескалатора і рухомої доріжки.

Аналізуючи відмови, деякі несправності може бути усунено за певних умов.

Цей додаток описує ці умови і надає вимоги щодо їх виконання.

У таблиці В.1 наведено:

1. перелік звичайних і найчастіше використовуваних компонентів, використаних у наявній електрон­ній технології; компоненти згруповано так:

1. пасивні компоненти 1;

2. напівпровідники 2;

3. різне 3;

4. складені друковані схеми 4;

2. категорії основних несправностей:

1. переривання І;

2. замикання II;

3. змінення номіналу значення до більшого значення III;

4. змінення номіналу значення до меншого значення IV;

5. змінення функції V;

3. можливість і умови унеможливлення несправності:

«Першою умовою для унеможливлення несправності є те, що компоненти треба завжди вико­ристовувати в межах їхнього власного найгіршого випадку, у разі навіть найгірших специфічних умов, визначених у стандартах, у межах температури, вологості, напруги і вібрації»;

4. деякі зауваги.

У таблиці:

• «НІ» в клітинці засобів: несправність наявна, тобто її потрібно розглядати;

• немаркована клітинка засобів: ідентифікований тип несправності несуттєвий.

Примітка. Рекомендації щодо конструкції ланцюгів безпеки наведено в додатку Е.

Таблиця В.1 — Унеможливлення несправності