---

БЗ № 8-2002/467

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВОДА ДЛЯ ЗАСТОСОВУВАННЯ
В ЛАБОРАТОРІЯХ

Вимоги та методи перевіряння
(ISO 3696:1987, IDT)

ДСТУ ISO 3696:2003

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2004

ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО: Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського Української Академії аграрних наук, ТК 142 («Ґрунтознавство»)

ПЕРЕКЛАД ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: С. Балюк, д-р с.-г. наук, (науковий керівник);

Н. Чешко, канд. с.-г. наук; О. Ільїна; І. Вінниченко

2. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 11 червня 2003 р. № 102 з 2004-07-01

З Національний стандарт відповідає ISO 3696:1987 Water for analytical laboratory use — Specification and test methods (Вода для застосовування в лабораторіях. Вимоги та методи перевіряння)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 200

4ЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Опис 1

3. Класифікація 1

4. Вимоги 2

5. Вибирання зразків 2

6. Зберігання З

7. Методи випробовування З

8. Протокол випробовування 6

Додаток НА 7НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 3696:1987 Water for analytical laboratory use — Specification and test methods (Вода для застосовування в лабораторіях. Вимоги та методи пе­ревіряння).

Метою розроблення стандарту є переклад ISO 3696 для застосовування його в галузі ґрунто­знавства, агрохімії та захисту ґрунтів.

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 142 «Ґрунтознавство».

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

• структурні елементи стандарту: «Обкладинку», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ» та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

• до стандарту долучено «Національні пояснення» та «Національні примітки», виділені рам­кою;

• наведено довідковий додаток НА;

одиниці об’єму рідини мілілітри «мл», замінено на сантиметри кубічні «см³», а літри «л» — на дициметри кубічні «дм³», згідно з вимогами Міжнародної системи одиниць (SI).ДСТУ ISO 3696:2003

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВОДА ДЛЯ ЗАСТОСОВУВАННЯ В ЛАБОРАТОРІЯХ

Вимоги та методи перевіряння

ВОДА ДЛЯ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В ЛАБОРАТОРИЯХ

Требования и методы проверки

WATER FOR ANALYTICAL LABORATORY USE

Specification and test methods

Чинний від 2004-07-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт встановлює вимоги та відповідні методи перевіряння до трьох класів води, використовуваних в лабораторіях для аналізування неорганічних хімічних речовин.

Його не застосовують до води для органічного слідового аналізування, води для аналізування поверхнево-активних засобів або води для біологічного чи медичного аналізування.

Примітка Для деяких цілей (наприклад, для окремих аналітичних методів або для дослідів, у яких вода має бути стерильна або апірогенна чи мати визначений поверхневий натяг) може бути необхідне додаткове специфічне перевіряння або подальше очищання.

2. ОПИС

Матеріал повинний бути чистою безкольоровою рідиною: це має бути встановлено оглядово.

3. КЛАСИФІКАЦІЯ

Цей стандарт охоплює три класи води:

Клас 1

Практично вільна від розчинених або колоїдних іонних та органічних забрудників та відповідна до найсуворіших вимог аналізування, зокрема вимоги високоефективної рідинної хроматографії; повинна бути одержана подальшим оброблянням води класу 2 (наприклад, зворотним осмосом або деіонізацією з наступним фільтруванням крізь мембранний фільтр з розмірами пор 0,2 мкм для видалення диспергованого матеріалу, або повторним дистилюванням в апараті з плавленого кварцу).

Клас 2

З дуже низьким вмістом неорганічних, органічних або колоїдних забрудників та придатна для чутливого аналізування, зокрема атомно-абсорбційна спектрометрія (ААС) та визначання ком­понентів у слідових концентраціях; повинна бути одержана, наприклад, кількаразовим дистилю­ванням або деіонізацією, або зворотним осмосом з подальшим дистилюванням.

Національна примітка.

В Україні замість абревіатури «...AAS...» використовують «...ААС...».

Клас З

Придатна для більшості лабораторних «вологих» хімічних робіт та готування розчинів реактивів; повинна бути одержана, наприклад, одноразовим дистилюванням, деіонізацією або зворотним осмосом. Якщо не зазначено інше, може бути застосована для звичайної аналітичної роботи.

Видання офіційнеПримітка. Припущено, що вихідна вода, призначена для обробляння, є питна та певною мірою чиста. Якщо вона сильно забруднена у будь-якому відношенні, можуть бути необхідні деякі попередні процедури.

4. ВИМОГИ

Матеріал повинен задовольняти відповідні вимоги, наведені у таблиці. Перевіряти на непридатність потрібно методами, зазначеними у розділі 7.

Примітка 1. Через труднощі, пов’язані з вимірюванням значення pH високочистої води, та сумнівність ваги одержаних значень межі для pH води класів 1 та 2 не встановлені.

Примітка 2. Значення провідності для води класів 1 та 2 стосуються свіжоприготованої води; під час зберігання можливе розчинювання таких забрудників, як атмосферний діоксид вуглецю та луги зі скляних посудин, що призведе до змін у провідності.

Примітка 3. Межу для окисноздатного матеріалу та осаду після випарення для води класу 1 не визначено через труднощі перевіряння відповідності на цьому рівні чистоти. Якість води класу 1, однак, підтверджують відповідністю до інших вимог та методом готування.

Таблиця - Вимоги

5. ВІДБИРАННЯ ЗРАЗКІВ

Репрезентативний зразок матеріалу, не менший двох літрів, потрібно відібрати із загального об’єму для обстежування відповідно до встановлених тут умов.

Примітка. Зразки не відбирають для вимірювання провідності води класів 1 та 2 (див. 7.2.2.1).

Зразок потрібно помістити у придатний, чистий, повітронепроникний контейнер, застосовний тільки для зразків води такого розміру, щоб зразок заповнював його повністю. Треба вжити заходів, щоб запобігти будь-якому забрудненню вмісту.

6. Постарені контейнери (тобто контейнери, викип’ячені щонайменше протягом двох годин у розчині соляної кислоти, с (НСІ) = 1 моль/дм³, потім двічі по годині у здистильованій воді), виготовлені з боросилікатного скла, можна застосовувати так само, як і придатні контейнери з інертного пластику (наприклад, поліетилену або поліпропілену), але важливо впевнитися, що зберігання в них не впливає на зразок, особливо стосовно окисноздатного матеріалу та вбирної здатності.ЗБЕРІГАННЯ

Забрудненість води під час зберігання може бути спричинена в основному розчиненням розчинних компонентів скляних або пластикових контейнерів або вбиранням атмосферного діоксиду вуглецю та будь-яких інших домішок, присутніх в атмосфері лабораторії.

З цієї причини зберігання води класів 1 та 2 не є рекомендоване, вода повинна бути підго­тована мірою необхідності, для негайного застосування.

Однак воду класу 2 можна готувати у помірній кількості та зберігати у придатних інертних, чистих, повітронепроникних, повних контейнерах, ретельно виполосканих попередньо водою того самого класу.

Зберігання води класу 3 не викликає великих ускладнень, але контейнери та умови збері­гання повинні бути ті самі, що й для зберігання води класу 2.

Рекомендовано будь-який зберігальний контейнер застосовувати тільки для зберігання певного класу води.

7. МЕТОДИ ВИПРОБОВУВАННЯ

Важливо, визначання, встановлені в цьому розділі, проводити в чистій атмосфері без пилу та щоб було вжито належних заходів, щоб уникнути будь-якого забруднення зразків та аналітичних проб.

Звичайне лабораторне устатковання, а також:

pH-метр, обладнаний скляним вимірювальним електродом та хлорсрібним електродом порівняння.

Національна примітка.

8. Україні замість виразу «...Ад/АдСІ...» використовують вираз «...хлоросрібний...».

7.1.2 Процедура

Відкалібрувати рН-метр (7.1.1) відповідно до інструкцій виробника, застосовуючи буферні розчини зі значенням pH, що покривають проміжок від 4,0 до 8,0.

Перенести деяку кількість лабораторного зразка у придатний посуд та довести температу­ру води до (25 ± 1) °С. Занурити електроди та виміряти pH.

Звичайне лабораторне устатковання, а також:

Національна примітка.

«Самоіндикаторні» вбирачі — очевидно такі, що містять індикаторні домішки, які дозволяють оглядово контролювати насичування вбирача — в наших умовах є малодоступні. Вбирач потрібно регулярно поновлювати для збереження збиральної здатності.

Примітка. Якщо прилад не має температурної компенсації, треба пристосувати в лінію теплообмінник, придатний для підтримування температури досліджуваної води на рівні (25 ± 1) °С.

Перенести 400 см³ зразка у колбу (7.2.1.1), прилаштувати запобіжну трубку та довести тем­пературу води до (25 ± 1) °С. Виміряти провідність за допомогою вимірювача електропровідності (7.2.1.3) відповідно до інструкцій виробника.

Примітка. Ці межі еквівалентні кількості матеріалу, здатного до окиснювання, вираженій у міліграмах кисню (О) на дециметр кубічний; 0,08 та 0,4 відповідно для води класів 2 та 3.

Для готування таких розчинів реактивів застосовувати воду класу 2.

Національна примітка.

В Україні замість виразу «...розчин стандарту, с(1/5 КМпО₄) = 0,01 моль/дм³...» використовуть вираз «...розчин концентрації с(1/5 КМпО₄) » 0,01 моль/дм³(бажано, виготовлений із стандарту)...».

1000 см³ води класу 2 або 200 см³ води класу 3.

Додати 10 см³ розчину сірчаної кислоти (7.3.1.1) та 1,0 см³ стандартного розчину перман­ганату калію (7.3.1.2) до дослідної проби (7.3.2.1), довести до кипіння та кип’ятити протягом п’яти хвилин. Перевірити, чи не повністю втратила колір досліджувана суміш.

Національна примітка.

В Україні замість виразу «...1,0 см³ стандартного розчину перманганату...» використовують вираз «...1,0 см³ розчину перманганату...».