Ефект від автоматизації технологічного процесу збагачення на секціях збагачувальної фаб­рики можна отримати:

  • підвищенням продуктивності всіх стадій подрібнення за «готовим класом» 70(50) мкм з одночасним зниженням вироблення фракцій менше ніж 10—15 мкм.

  • підвищенням ефективності операцій дешламування та сепарації.

На першій стадії подрібнення два шарових млини МШЦ 45x60 обсягом 82 м , працюють па­ралельно в замкненому циклі з двосліральним класифікатором. За наявного співвідношення об­сягу млинів та площі класифікатора складно підтримувати потрібне циркуляційне навантаження та оптимальну густину пульпи в млині, особливо за змінних властивостей руди

.На першій стадії подрібнення існує лише одна система регулювання — система стабілізації подавання руди. Споживання води млином та класифікатором не регулюються й не контролюється. Запровадження на першій стадії подрібнення взаємозв’язаних систем регулювання.серживання води, співвідношення (рудаў(вода у млині), кількості лісків класифікатора та густини зливної рідини дасть змогу працювати з підвищеним циркуляційним навантаженням та забезпечить оптимальну густину пульпи у млині. Це збільшить продуктивність на першій стадії на 8 %—10 % та сприяти­ме зменшенню вироблення надтонких фракцій (менше ніж 10—15 мкм), які негативно впливають на фільтрацію. Таким чином заходи щодо автоматизації процесу на першій стадії подрібнення дають змогу підвищити продуктивність і якість концентрату. .

На другій стадії подрібнення та класифікації необхідно запровадити системи підтримання рівня пульпи в технологічному зумпфі та стабілізації густини розвантаження млина. Це стабілізує процес класифікації та забезпечить сталу густину пульпи у млині. Завдяки цьому зросте продук­тивність млина за «готовим класом». Підтримання рівня рідини у зумпфі підвищить також термін служби насосів 12Гр-8.

На третій стадії подрібнення слід запровадити системи стабілізації рівня пульпи у зумпфах. Це підвищить продуктивність млинів за «готовим класом» та зменшить лереподрібнення внаслі­док стабілізації роботи гідроциклонів, а також підвищить термін експлуатації насосів.

Дешламування та магнітна сепарація взаємопов’язані і являють собою один блок. Його об­лаштування системами автоматичного регулювання густини завантаження дешламаторів і рівня пульпи в зумпфах додаванням води дасть змогу стабілізувати роботу. Це підвищить якість концен­трату та зменшить втрати заліза в «хвостах».

Досвід експлуатації подібних автоматизованих систем управління технологічним процесом (АСУТП) свідчить про те, що візуальне сприйняття оператором інформації про хід процесу пози­тивно впливає на ефективність процесу управління.

Досвід однієї компанії (умовно назвемо її «Г»), що є постачальником обладнання подібних АСУТП на вітчизняні гірничо-збагачувальні комбінати, свідчить про то, що їх запровадження доз­волить підвищити продуктивність секцій щонайменше на 8 %—10 %, а вміст заліза у концентраті збільшити на 0,5 %—0,7 %. У грошовому еквіваленті це становитиме ($397485...$485815)/рік на одну з шести секцій збагачувальної фабрики.

Для реалізації системи автоматики на одній секції необхідним є таке обладнання та інші су­путні витрати (за тендерною пропозицією фірми «Е» ціни наведемо в марках ФРН (ОМ,)):

  1. Кероване за програмою обладнання з програмним забезпеченням —CM 39197,0

  2. Сенсори та дросельно-регулювальна аппаратура — DM 75197,0

  3. Загальноцехове обладнання (компресорна установка, контролер, робоча станція з пуль­том оператора і т.ін.) — DM 172322,0

  4. Витрати на транспортування, страхування та пакування — DM 26000,0

  5. Вартість монтажно-налагоджувальних робіт, які будуть виконуватися сторонніми організа­ціями (на одну секцію) — DM 25000,0

Усього витрат; DM 337716 = $187620

Оскільки загальноцехове обладнання для цього ЕЗЗ є необхідним для реалізації систем ав­томатизованого керування на всіх інших 5 секціях, усереднені витрати на автоматизацію однієї секції становитимуть: DM 194114 = $107841.

Для цього Випадку період окупності ЕЗЗ на одну секцію становитиме:

($107841 )/(($397485...$48581б)/рік] = 0,27 - 0,22 року = 3,3 — 2,7 місяці.

Для випадку, коли систему автоматизованого керування буде реалізовано тільки на одній секції збагачувальної фабрики, період окупності становитиме;

($187620)/[($397485...$485815)/рік) = 0,47 - 0,39 року = 5,7 -4,6 місяці.

Таким чином цей ЕЗЗ є перспективним для запровадження на підприємстві.ДОДАТОК Ж
{рекомендований)

РЕКОМЕНДОВАНА ФОРМА ВИСНОВКУ ЕНЕРГОАУДИТОРА
ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО

АУДИТУ (ЕНЕРГЕТИЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ)

Висновок
за результатами енергоаудиту (енергетичного обстеження)

(Назва та юридична адрес* підприємства)

Я, енергоаудитор (Ми, енергоаудитори)

* (Прізвище, ініціали)

(Назм свідоцтв* про осиїту (підвищення кваліфікації), його номер та дата отримання)

виконав (виконали) енергетичний дудит (енергетичне обстеження) підприємства (j організації) .

(Назво та юридична адреса підприємства)

з « »20 р. до « »20 р.

за договором

(Назаа, дитя та иом«р договору, згідно з яки* виконували енергетичний аудит}

Під час-проведення енергетичного аудиту (енергетичного обстеження) було виконз — аналіз економічного становища підприємства (установи, організації) виконували нували);

  • аналіз питомих витрат енергоресурсів виконували (не виконували);

  • розроблення безаитратних (організаційних) енергозбережних заходів виконувалі конували);

  • роботи зі створення служби енергоменеджменту провадили (не провадили);

  • працівники підприємства допомагали — 2 (заважали — 0, не заважали — 0,5) о- ти необхідну для ведення енергетичного обстеження інформацію та провадити доспідже рема інструментальні;

  • енергоаудитори виконували дослідження щоб з'ясувати доцільність запроваджен енергозбережних заходів:

  1. __ -

  2. А-

. —-За результатами енергетичного аудиту енергоаудитор (енергоаудитори} можуть зробити такі вис­новки:

  • енергетичні служби та підрозділи підприємства мають — 1 (не мають — 0) достатні для ефективного їх функціонування права (пояснити);

  • рівень компетенції співробітників енергетичних служб та підрозділів підприємства достатній (не­достатній) для ефективного виконання ними своїх обов'язків (достатній кваліфікаційний рівень — 1, не­достатній — 0. Якщо, наприклад, третина робітників мають достатній кваліфікаційний рівень — 0.33);

  • на підприємстві створено — 1 (не створено — 0) позитивне ставлення керівництва та інших працівників до запровадження енергозбережних заходів;

  • керівництво підприємства зацікавлене — Т (не зацікавлене — 0) у створенні та ефектив­ному функціонуванні служби енергоменеджменту;

  • працівники енергетичних служб та підрозділів підприємства зацікавлені — 1 (не зацікав­лені — 0) у створенні та ефективному функціонуванні служби енергоменеджменту;

За результатами енергетичного обстеження енергоаудитор (енергоаудитори) вважають за доцільне запровадити такі енергоібережні заходи (доцільно зазначити послідовність їх реалізації, а також простий (недискоитований) період окупності та вартість реалізації):

П

  1. .

  2. 1

У цілому енергоаудитори оцінюють стан робіт з енергозбереження нд підприємстві (в уста­нові, організації) як хороший (> 6), задовільний (> 4). незадовільний (< 4).

Керівник спеціалізованої організації

(Прчдніца, Ініціали, підпис, дата, качатка слеціалізоояної вртанімиіі)

Енергоаудито р (енергоауди тори)_

(Прізвище, ініціали, підпис, дата)ДОДАТОК к

(довідковий)

ТИПОВІ ПОМИЛКИ ПІД ЧАС ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ

  1. Запровадження нового — не найголовніше (доцільнішим є раціональне використання наявно го). Відповідно до одного з правил енергоменеджмеиту: жодна компанія не повинна планувати інве стиції доти, доки керівництво підприємства не вичерпало всі можливості правильного господарюванні та управління.

  2. Навіть найкращі ідеї необхідно обгрунтовувати економічно, що підтверджується другим правилом енергоменеджменту — інвестувати слід саме ті проекти, що мають найкращі економічн показники.

  3. Розрахунок економії слід робити, враховуючи фактичні, а не вигадані (бажані для малоква- ліфікованих енергоаудиторів) витрати енергоресурсів (типова помилка новачків).

  4. Запровадження енергоефективного обладнання не завжди є обгрунтованим економічне (широке розповсюдження такого обладнання на Заході багато в чому зумовлено законодавчими та нормативними актами на державному та регіональному рівнях):

  • система електроприводу «перетворювач частоти — асинхронний двигун» (існують інші системи плавнорегульованого приводу);

  • енергоефектавні двигуни fix застосування в Україні часто є недоцільним через низький рівень завантаження під час роботи та високої їх вартості, а також з огляду на потребу в якісно­му захисті двигуна);

  • використання плавнорегульованого приводу не завжди є економічно доцільним (замість плавнорегульованого можна використати приводи з регулюванням швидкості ступенями, або ті, що забезпечують тільки плавний пуск);

  • застосування енергоефективних імпортних ламп в Україні може, подекуди, окупитися після завершення їх експлуатації і т.ін.

  1. Під час прийняття рішень не повинно бути штампів; у кожному конкретному випадку всю процедуру прийняття рішень слід здійснювати цілком. Такої помилки припускаються енергоауди- тори, що вже мають досвід реалізації «типових» ЕЗЗ.

  2. Займатися утилізацією анергії можна тоді, коли відомо, де її можна використовувати.

  3. Сума розрахункової економії перевищує вартість річного її споживання. Однією з можли­вих причин такої ситуації є нехтування взаємним впливом реалізації одного ЕЗЗ на Інший, коли через'реалізацію одного ЕЗЗ можливі заощадження від реалізації іншого знижуються. Деякі енер- гоаудитори необгрунтовано використовують коефіцієнт взаємного впливу, приймаючи його сталим для всіх випадків і таким, що дорівноє 0,75,

Встановлення додаткової теплової ізоляції на вже наявну може призвести до руйнування останньої і т.ін.4) Розрахунок вартості реалізації

Вартість реалізації визначають або на підставі даних прайс-листів (якщо вони с), або на підставі усереднених оцінок, добре відомих фахівцям з конкретних типів обладнання. Для друго­го випадку можна користуватися вартістю 1 кг електродвигуна певної потужності, 1 хг редуктора, враховуючи номінальний момент і передаточне його число, 1 кВт потужності перетворювача за­лежно аід його типу, номінальної потужності та номінальної напруги і т.ін.

Вр - 4 * * * Во6п +®мир + +$под •

де — вартість реалізації;

80бп — вартість обладнання;

Вмир — витрати на монтажно-налагоджувальні роботи;

ВГ() т- витрати на транспортування;

Впад — витрати на сплату податків та інших зборів.

Вартість обладнання визначають під час проведення тендерів на його закупівлю.

Витрати на монтажно-налагоджувальні роботи під час розроблення проектів ЕЗЗ можна виз- начити, як частину вартості обладнання (якщо зазначені роботи здійснюють підрядні чи інші сто­ронні організації. Для багатьох типів обладнання, що мають високий ступінь готовності до вико­ристання (системи електроприводу, насосне та компресорне обладнання, а також котли невеликої потужності, що їх постачають цілком змонтованими і т.ін.) витрати на монтажно-налагоджувальні роботи можуть становити приблизно 10 % від вартості обладнання. Монтаж і налагодження сис­тем автоматики коштуватимуть від 40 % ДО 50 % від їхньої вартості. Під час укладання контрактів на постачання обладнання з фірмами, що є його виробниками або регіональними дилерами, до­цільно обумовити виконання хоча б налагоджувальних робіт фахівцями фірми, що постачає об­ладнання. Для такого випадку монтажні роботи можуть виконати працівники підприємства, що заощадить кошти.

1 Слід пам'ятати, ще повиомасштабне нявчання згідно з чинний законодавством України можуть здійснювати тільки заклади ошти, що мають відповідну ліцензію Державної акредитаційної комісії України. Організації, що не мають аілпоаідиої ліцензії, можуть провадити тільки консалтингову діяльність, якщо це передбачено Тхнім Статутом.

3