Страница 5: ДСТУ EN 50016-2001. Апаратура електрична для потенційно вибухонебезпечних середовищ. Оболонки з надлишковим тиском ’р’ (61430)

У випадку застосування статичного способу створення тиску оболонку заповнюють повітрям. Після цього апарат заповнюють інертним газом відповідно до документації виробника і перевіряють, чи не перевищує концентрація кисню у будь-якій точці величини 1 % за об’ємом (V/V) за атмосферних умов.

Шляхом вибирання газу може бути врахований як вплив зовнішніх газів, так і горючих газів, що виділяються всередину оболонки.

Випробовують за методикою, описаною в 14.3.2. Мінімальна швидкість потоку продувального газу, що повинна бути не нижча максимальної швидкості витікання горючих речовин з вміщувального при­строю під час випробовувань, має бути збільшена на 50 %. Мінімальна тривалість продування, вка­зана виробником, повинна бути більша тривалості продування, визначеної під час випробовувань, не менше, ніжу 1,5 рази.

Це випробовування проводити нема необхідності оскільки у вміщувальному пристрої міститься не більше ніж 2 % кисню (за об'ємом).

Оболонку заповнюють повітрям. Повітря також має бути введене у оболонку через вміщувальний пристрій, при чому швидкість введення має відповідати максимальній швидкості відведення горючих речовин за найнесприятливіших умов експлуатації апаратури з урахуванням місцезнаходження, кількості і характеру джерел виділення горючих речовин, а також їх відстані від вибухонебезпечного апарата.

Після цього подають запобіжний газ з мінімальною вказаною виробником швидкістю потоку.

Визначають час, необхідний для того, щоб у жодній точці всередині оболонки концентрація кис­ню не перевищувала значень, наведених у додатку D 3. Цей час вважають тривалістю продування.

Мінімальна тривалість продування, визначена виробником, не повинна бути менша величини, виз­наченої під час випробовувань.

Зразу ж після випробовування продування за 14.4.2.1 швидкість потоку запобіжного газу встанов­люють відповідною до мінімального вказаного виробником значення швидкості потоку; швидкість витікання кисню з вміщувального пристрою підтримують на рівні, вказаному в 14.4.2.1.

Концентрація кисню, що створюється протягом не менше ніж ЗО хв, не повинна перевищувати значень, наведених у додатку D.3.

У оболонку з надлишковим тиском подають кількість повітря, еквівалентну кількості кисню у вміщувальному пристрої разом з витоком повітря усередину оболонки відповідно до 10.2.

Протягом усього часу розбавлення концентрація кисню поблизу вибухонебезпечного обладнання не повинна перевищувати 1,5-кратного значення концентрації кисню, зазначеного в додатку D.3, і по­винна бути знижена до зазначеної величини протягом не більше ніж ЗО хв.

Випробовують за методикою 14.3.1. Крім того, випробний газ у процесі випробовувань подаєть­ся в оболонку з надлишковим тиском через вміщувальний пристрій за швидкості потоку, що дорівнює максимальній швидкості виділення горючих речовин, яке може мати місце за найнесприятливіших умов роботи електроапарату з урахуванням місцезнаходження, кількості й характеру горючих речовин, що виділяються, а також близькості їх джерела до вибухонебезпечного обладнання.

Визначають час, необхідний для того, щоб у жодній точці, де присутній випробний газ, концент­рація горючих речовин не перевищувала значень, наведених у додатку D.2.

Якщо необхідне повторення випробовувань, їх проводять з іншим випробним газом; тривалість продування, визначену дослідним шляхом, надалі вважають тривалістю продування.

Мінімальна тривалість продування, вказана виробником, не повинна бути менша тривалості, одер­жаної під час випробовувань. Остаточно в якості тривалості продування приймають більше з двох зна­чень, одержаних під час зазначених двох випробовувань.

Зразу ж після закінчення випробовування продування, описаного в 14.4.3.1, швидкість потоку за­побіжного газу, якщо це необхідно, встановлюють на вказаний виробником мінімум швидкості потоку розбавлення. Швидкість потоку випробного газу, що витікає з вміщувального пристрою, підтримують рівною значенням, наведеним у 14.4.3.1.

Значення концентрації випробного газу, одержане під час вимірювання протягом не менше ніж ЗО хв не повинно бути більше значень, наведених у додатку D.2.

Після цього об’єм випробного газу, еквівалентний об’єму горючих речовин у вміщувальному при­строї подають в оболонку з надлишковим тиском з міщувального пристрою разом з потоком випроб­ного газу, еквівалентним максимальному об’єму горючих речовин, що відводять (див. 10.2).

Протягом часу відведення горючих речовин концентрація випробного газу поблизу вибухонебезпеч­ного обладнання не повинна більше ніж у 2 рази перевищувати значення, наведені в додатку D.2, і протягом ЗО хв вона має знизитись до величини, вказаної виробником.

За необхідності випробовування повторюють з іншим випробним газом.

Випробовування необхідне для перевіряння працездатності системи створення надлишкового тиску і підтримання надлишкового тиску в процесі нормальної експлуатації відповідно до 5.9.

Тиск усередині оболонки треба вимірювати у точках можливого виникнення витікання і, особливо, у точках можливого зниження тиску. Запобіжний газ треба подавати в оболонку за найнижчого тиску, і, за необхідності, за мінімально вказаної виробником швидкості потоку.

Якщо випробовують обертові апарати, випробовувати треба у режимі стопоріння і при роботі з максимальною розрахунковою швидкістю обертання.

Випробовують на вміщувальних пристроях, розрахованих на безвідмовну роботу.

Для випробовування у вміщувальному пристрої створюється тиск, у 5 разів більший за внутрішній надлишковий тиск під час нормальної експлуатації, мінімум — 1000 Па. Зазначений тиск підтримують протягом 2 хв + 10 с. Вміщувальний пристрій треба випробовувати за умов найнесприятливіших роз­рахункових температур.

Тривалість зростання випробного тиску у вміщувальному пристрої до максимального значення повинна складати 5 с.

Результати випробовувань вважають задовільними, якщо у вміщувальному пристрої не виявле­но залишкової деформації і воно витримало випробовування, про які йдеться в 14.6.2.

1. Вміщувальний пристрій розміщують у середовищі гелію з тиском, що дорівнює максимально­му робочому тиску. Після цього тиск у цьому пристрої зменшується до 0,1 Па або нижче.

2. Альтернативний варіант: вміщувальний пристрій розміщують у вакуумній камері і з’єднують з джерелом гелію, яке створює тиск, що дорівнює максимальному робочому тиску. Тиск у вакуумній ка­мері знижується до 0,1 Па або нижче.

Результати випробовувань вважають задовільними, якщо тиск 0,1 Па залишається незмінним.

Примітка. Схематична діаграма випробовування надійності, описаного в 14.6.2а) наведена у додатку В.

Випробовують вміщувальний пристрій, у якому за нормального робочого режиму міститься дже­рело обмеженого виділення горючих речовин.

У цьому пристрої створюється тиск, у 1,5 рази більший за надлишковий тиск нормального робо­чого режиму, мінімум 200 Па, і підтримують протягом 2 хв ± 10 с.

Результати випробовування вважають задовільними, якщо у пристрої не виявлено залишкової деформації.

15. ТИПОВІ ВИПРОБОВУВАННЯ

Випробовування, що перелічені нижче, треба проводити після відповідних випробовувань, перед­бачених стандартом EN 50014.

Типові випробовування проводять відповідно до 14.1.

Типові випробовування проводять відповідно до 14.2.

Надійність вміщувального пристрою випробовують відповідно до 14.6.

Випробовують відповідно до 14.7.

МАРКУВАННЯ

15. МАРКОВАННЯ

Маркують оболонки з надлишковим тиском згідно з EN 50014. На них можна проставляти також наступне необхідне для інформації марковання:

1. Внутрішній вільний обсяг, також обсяг трубопроводів, які є невід’ємними частинами оболонки;

2. Тип запобіжного газу (якщо ним не є повітря);

3. Мінімальний об’єм запобіжного газу, необхідний для продування оболонки, який залежить від:

• мінімальної швидкості потоку запобіжного продувального газу;

• мінімальної тривалості продування;

• мінімальної тривалості додаткового продування на одиницю обсягу додаткових трубопроводів (за необхідності);

Примітка. Користувач може під свою відповідальність збільшити об’єм подання запобіжного газу для забезпечення продування трубопроводів.

4. Мінімальний і максимальний надлишковий тиск;

5. Максимальна швидкість витікання газу з оболонки з надлишковим тиском;

6. Температура, або межі температури запобіжного газу в районі вхідного отвору в оболонку з над­лишковим тиском, якщо ці величини визначені виробником;

д) Точка або точки, у яких слід контролювати величину тиску, якщо ця інформація відсутня у відповідній документації.

Крім марковання, наведеного вище, такі оболонки можуть мати, за необхідності, таке марковання:

1. категорія внутрішнього джерела виділення горючих речовин;

2. мінімальна швидкість потоку запобіжного газу (за необхідності);

3. максимальний тиск на вході у вміщувальний пристрій;

4. максимальна швидкість потоку на вході у вміщувальний пристрій;

5. максимальна концентрація кисню у вміщувальному пристрої;

6. максимальне припустиме значення верхньої межі виникнення вибуху UEL у вміщувальному при­строї.

Оболонка повинна мати одну або кілька табличок з написами:

1. «ОБОЛОНКА ЗАХИЩЕНА СТАТИЧНИМ НАДЛИШКОВИМ ТИСКОМ»;

2. «ОБОЛОНКУ НЕ МОЖНА ЗАПОВНЮВАТИ У НЕБЕЗПЕЧНІЙ ЗОНІ ВІДПОВІДНО ДО ВКАЗІВОК ВИРОБНИКА».

Якщо система контролю безпеки пройшла сертифікацію випробовування, на ній і пов’язаних з нею захисних пристроях ставлять марковання «ЄЄхр».

Можна проставляти будь-яке інше необхідне марковання.ДОДАТОКA

(інформаційний)

ПОДАННЯ ЗАПОБІЖНОГО ГАЗУ

А.1 Місця введення запобіжного газу в трубопровід, за винятком балонів та деяких пристроїв групи І для подання газу, треба розміщувати за межами небезпечної зони.

У пристроях групи І, у яких запобіжний газ подають в трубопровід з небезпечної зони, слід вжити таких запобіжних заходів:

1. Зі зворотної сторони вентилятора чи компресора мають бути встановлені два незалежні вимі­рювальні прилади, що визначають появу горючого газу; обидва вони мають автоматично вимикати електроживлення, яке подають в оболонку з надлишковим тиском, як тільки концентрація горючого газу стане більшою ніж 10 % нижньої межі виникнення вибуху.

2. Час, необхідний для автоматичного відключення електроживлення, не повинен бути більше ніж 1/2 тривалості протікання запобіжного газу від точки виявлення горючого газу до входу в оболонку з надлишковим тиском.

3. Якщо відбулось автоматичне знеструмлення, перед поновленням електроживлення оболонка з надлишковим тиском має бути продута запобіжним газом.