Перейти до вмісту
ДНАОП — нормативні документи з охорони праці
ДСТУ Б В.2.7-11-94
/ 2

Стандарти (ГОСТ, ДСТУ)

ДСТУ Б В.2.7-11-94

Будівельні матеріали. Добавки для виробництва штучних пористих заповнювачів. Класифікація / Добавки для производства искусственных пористых заполнителей. Классификация

Показати повну назву
2 сторінки
Завантажити документ

Безкоштовно, без реєстрації

ДСТУ Б В.2.7-11-94



ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Будівельні матеріали

ДОБАВКИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА
ШТУЧНИХ ПОРИСТИХ
ЗАПОВНЮВАЧІВ
Класифікація
Видання офіційне

Держкоммістобудування України

Київ

ДСТУ Б В.2.7-11-94 ПЕРЕДМОВА

  1. РОЗРОБЛЕНО

Українським науково-дослідним і проектно-конструкторським інститутом будівельних матеріалів та виробів (НДІБМВ)

  1. ВНЕСЕНО

Управлінням будівельної індустрії, механізації та промисловості будівельних матеріалів

Держкоммістобудування України

  1. ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ

Наказом Держкоммістобудування України від

1.08.94р. N 8

  1. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований та розповсюджений без дозволу Держкоммістобудування України

- 3 - ДСТУ Б В.2.7-11-94

ЗМІСТ

С.

  1. ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ 1

  2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1

  3. КЛАСИФІКАЦІЯ 2

- 4 - ДСТУ Б В.2.7-11-94

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Будівельні матеріали
ДОБАВКИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА
ШТУЧНИХ ПОРИСТИХ

ЗАПОВНЮВАЧІВ
Класифікація
Строительные материалы
ДОБАВКИ ДЛЯ ПРОИЗВОДСТВА
ИСКУССТВЕННЫХ ПОРИСТЫХ

ЗАПОЛНИТЕЛЕЙ Классификация Building materials ADDITIVES FOR THE

MANUFACTURING OF ARTIFICIAL POROUS FILLERS

Classification

Чинний від 1994-08-01

  1. ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Цей стандарт поширюється на всі види добавок, які застосовую­ться при виробництві штучних пористих заповнювачів (далі - пористих заповнювачів) і установлює їх класифікацію за основними ознаками.

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    1. До добавок належать різноманітні речовини та матеріали

органічного, мінерального та змішаного походження, які знахо-

Видання офіційне

- 5 - ДСТУ Б В.2.7-11-94 дяться в різних агрегатних станах та вводяться у вихідну сировину або застосовуються для обробки - опудрювання сирцевих гранул (зерен).

  1. Добавки являють собою відходи підприємств нафтопере­робної, хімічної та машинобудівної промисловості, вуглезбага- чення, вторинні продукти та природні матеріали, які містять у

своєму складі, в основному, органічні речовини, оксиди заліза

та луги.

Відходи повинні бути паспартизовані згідно з ДСТУ 2195-93 (ГОСТ 17.0.0.05-93).

    1. Призначення добавок - поліпшення якісних показників і (або) технологічних параметрів виробництва пористих заповню­вачів; економія основної сировини за рахунок утилізації відхо­дів промисловості, захист навколишнього середовища.

    2. Вимоги цього стандарту є рекомендованими при розроб­ленні нових та перегляді діючих стандартів на вказані матеріали.

  2. КЛАСИФІКАЦІЯ

    1. Добавки класифікують за такими основними ознаками:

  • походження;

  • вид;

  • агрегатний стан;

  • спосіб застосування;

  • вплив на фізико-хімічні процеси виробництва пористих заповнювачів;

  • кількість.

  1. За походженням добавки підрозділяють на природні, від­ходи промисловості, вторинні продукти та штучні.

    1. Природні: вугілля, торфи, пальні сланці, сапропель, вулканічні попели, трепели, перліти, обсидіани, опоки, кварцеві піски, вогнетривкі та тугоплавкі глини, некондиційні каоліни і т.ін.

    2. Відходи промисловості та вторинні продукти: мазут, відпрацьовані нафтопродукти, нафтові шлами очисних споруд, ліг- носульфонати технічні, шлам очищення стічних вод, кислий

- 6 - ДСТУ Б В.2.7-11-94

нейтралізований гудрон, концентрати сульфітно-дріжджової бражки

(порошкоподібні), гліцериновий гудрон (відходи жирових комбіна­тів), тирса, активний мул, лужний стік виробництва катролактаму, глина контактного очищення масел, відходи вуглезбагачення,

шлами шліфувальні (відходи підшипникових заводів), шамотний

пил, цементний пил електрофільтрів, тонкодисперсні шлами газо­очищення, золи та шлаки теплоелектростанцій, золи сухого вида­лення, відсіви подрібнення вапняків та доломитів, вапнякова мука,

шамотно-каоліновий порошок, пірітні огарки, шлами алюмоглинозем-

ного виробництва, болотні та залізні руди, пил колошниковий, пил мартенівських печей, відходи травлення металів, склобій і т.ін.

    1. Штучні добавки, які виготовляються спеціально з природної сировини і відходів промисловості різними видами обробки, - це водні розчини, емульсії, суміші.

  2. Добавки в залежності від виду підрозділяють на:

  • органічні;

  • органо-мінеральні;

  • мінеральні;

  • залізисті;

  • органо-залізисті (комплексні);

  • лужні.

  1. До органічних добавок відносяться матеріали, які вміщують органічні речовини у кількості не менше 50% по масі: мазут, відпрацьовані нафтопродукти, нафтові шлами очисних спо­руд, лігносульфонати технічні, шлам очищення стічних вод, кислий

нейтралізований гудрон, концентрати сульфітно-дріжджової бражки, гліцериновий гудрон, тирса, активний мул, лужний стік виробництва катролактаму.

  1. До органо-мінеральних добавок відносяться: вугілля, торфи, пальні сланці, сапропель, глина контактного очи­щення масел, відходи вуглезбагачення, шлами шліфувальні.

  2. До мінеральних добавок відносяться матеріали, які вміщують коригуючий мінеральний компонент у перерахуванні на оксид алюмінію (Al2O3) або кальцію (СаО) у кількості не менше 30%, або кремнію (SiO2) не менше 65% по масі: каоліни, вогнетривкі та

- 7 - ДСТУ Б В.2.7-11-94

тугоплавкі глини, шамотний пил, цементний пил, золи сухого видален­ня, відсіви подрібнення вапняків та доломитів, вапнякова мука,

опоки, золи та шлаки теплоелектростанцій, тонкодисперсні шлами га­

зоочищення, шамотно-каоліновий порошок, вулканічні попели, трепе- ли, перліти, обсидіани, кварцеві піски.

  1. До залізистих добавок відносяться матеріали, які вміщують оксиди заліза (Fe2O3+FeO) у кількості від 40% до 80% по масі: піритні огарки, шлами алюмоглиноземного виробництва, болотні та залізні руди, пил колошниковий, пил мартенівських печей, від­ходи травлення металів.

  2. Органо-залізисті комплексні добавки. Принеобхідності одночасного впровадження органічних та залізистих речовин нале­жить застосовувати добавки комплексні. Комплексні добавки можуть

виготовлятись штучно або використовуватись готовими з числа від­ходів промислових виробництв.

  1. До лужних добавок відносяться матеріали, які вміщують лужні компоненти в перерахуванні на оксиди натрію, калію (Na2O,

К20) у кількості 30% по масі. Це, в основному, розчини солей та гідрооксиди лужних металів, а також склобій.

  1. За агрегатним станом добавки підрозділяють на:

  • водні розчини та емульсії;

  • рідкі легкорухливі;

  • рідкі високов'язкі;

  • пастоподібні;

  • порошкоподібні.

  1. В залежності від способу застосування добавки під­

розділяють на:

  • коригуючі, які вводяться у вихідну сировину;

  • опудрювальні, які наносяться на поверхню сирцевих гранул (зерен).

  1. До коригуючих добавок, які вводяться у вихідну

сировину, відносяться всі добавки, крім опудрювальних.

  1. До опудрювальних добавок, які наносяться на поверхню сирцевих гранул (зерен), відносяться каоліни, вогнетривкі та ту­гоплавкі глини, шамотний пил, золи, кварцеві піски, цементний

- 8 - ДСТУ Б В.2.7-11-94

пил, пирітні огарки, відсіви подріблення вапняків та доломитів, вапнякова мука.

  1. Добавки за впливом на фізико-хімічні процеси вироб­

ництва пористих заповнювачів підрозділяють на:

  • такі, що підвищують якість пористих заповнювачів;

  • такі, що поліпшують технологічні параметри вироб­

ництва пористих заповнювачів.

  1. Добавки, які підвищують якість пористих заповнюва­чів, підрозділяють на:

  • такі, що знижують насипну густину;

  • такі, що підвищують міцність.

  1. До добавок, які знижують насипну густиту пористих заповнювачів, відносяться: органічні, органо-мінеральні, та залізисті.

  2. До добавок, які підвищують міцність пористих

заповнювачів, відносяться мінеральні.

  1. Добавки, які поліпшують технологічні параметри ви­робництва пористих заповнювачів, підрозділяють на:

  • такі, що знижують температуру випалювання;

  • такі, що розширюють температурний інтервал спу- чування вихідної сировини.

3.6.2.2. До добавок, які розширюють температурний інтервал спучування вихідної сировини, відносяться: органічні, органо- мінеральні, мінеральні та залізисті.

  1. За кількістю введення у вихідну сировину добавки підрозділяють на:

  • мікродобавки, які вводяться в кількості від 1% до

10% від маси сухої сировини;

  • макродобавки, які вводяться в кількості понад 10%

до 30% від маси сухої сировини.

  1. Умовами виробництва слід забезпечувати рівномірний

розподіл всіх добавок у сировинній шихті.

- 9 - ДСТУ Б В.2.7-11-94

  1. Добавки застосовуються при виробництві пористих за­

повнювачів (що спеціально виготовляються):

  • керамзиту, зольного гравію, шлакового гравію, глинозольного керамзиту, спучених аргеліту та трепелу, сланцепориту, гравію та піску гранульо­ваних;

  • термоліту;

  • аглопориту;

  • шлакової пемзи;

  • спученого перлітового щебеню.

  1. Вимоги хімічного складу, вмісту органічних речовин, сполук сірки, механічних домішок, в'язкості, температури спа­

лаху, тонкості помолу, вогнетривкості, радіоційно-гігієничної оцінки та інших показниках встановлюються стандартами та тех­

нічними умовами на відповідні види добавок для виробництва по­ристих заповнювачів.

- 10 - ДСТУ Б В.2.7-11-94

УДК 691.22 Ж10

Ключові слова:

добавки, штучні пористі заповнювачі, класифікація, основні ознаки, походження, вид, агрегатний стан, спосіб застосування, вплив на технологічні параметри, кількість.

ДСТУ Б В.2.7-11-94 ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ

Строительные материалы
ДОБАВКИ ДЛЯ ПРОИЗВОДСТВА
ИСКУССТВЕННЫХ ПОРИСТЫХ
ЗАПОЛНИТЕЛЕЙ
Классификация
Издание официальное
Госкомградостроительства Украины
Киев

ДСТУ Б В.2.7-11-94 ПРЕДИСЛОВИЕ 1 РАЗРАБОТАН

Украинским научно-исследовательским и проектно-конструкторским институтом строительных материалов и изделий (НИИСМИ) 2 ВНЕСЕН

Управлением строительной индустрии, механизации и промышленности строительных материалов Госкомградостроительства Украины

  1. УТВЕРЖДЕН И ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ

Приказом Госкомградостроительства Украины от 1.08.94г. N 8

  1. ВВЕДЕН ВПЕРВЫЕ

Настоящий стандарт не может быть полностью или частично воспроизведен, тиражирован и распространен без разреше­ния Госкомградостроительства Украины.

- 3 - ДСТУ Б В.2.7-11-94

СОДЕРЖАНИЕ

С.

  1. ОБЛАСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ 1

  2. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ 1

  3. КЛАССИФИКАЦИЯ 2

- 4 - ДСТУ Б В.2.7-11-94

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ

Строительные материалы
ДОБАВКИ ДЛЯ ПРОИЗВОДСТВА
ИСКУССТВЕННЫХ ПОРИСТЫХ
ЗАПОЛНИТЕЛЕЙ

Классификация

Будівельні матеріали
ДОБАВКИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА
ШТУЧНИХ ПОРИСТИХ

ЗАПОВНЮВАЧІВ Класифікація Building materials ADDITIVES FOR THE

MANUFACTURING OF ARTIFICIAL POROUS FILLERS Classification

Дата введения 1994-08-01

  1. ОБЛАСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ

Настоящий стандарт распространяется на все виды добавок, при­

меняемых при производстве искусственных пористых заполнителей (да­лее - пористых заполнителей) и устанавливает их классификацию по

основным признакам.

  1. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ

    1. К добавкам относятся разнообразные вещества и материалы органического, минерального и змешанного происходжения, находящи-

Издание официальное

- 5 - ДСТУ Б В.2.7-11-94

еся в различных агрегатных состояниях, которые вводятся в исходное сырье или применяются для обработки - опудривания сырцовых гранул (зерен).

  1. Добавки представляют собой отходы предприятий нефтеперера­батывающей, химической и машиностроительной промышленности, углеобо­

гащения, вторичные продукты и природные материалы, содержащие в своем составе, в основном, органические вещества, оксиды железа и щелочи.

Отходы должны быть паспартизированы в соответствии с ДСТУ

2195-93 (ГОСТ 17.0.0.05-93).

  1. Назначение добавок - улучшение качественных показателей

и (или) технологических параметров производства пористых заполни­телей; экономия основного сырья за счет утилизации отходов промыш­

ленности, защита окружающей среды.

  1. Требования настоящего стандарта являются рекомендуемыми

при разработке новых и пересмотре действующих стандартов на указан­ные материалы.

  1. КЛАССИФИКАЦИЯ

    1. Добавки классифицируют по следующим основным признакам:

  • происхождение;

  • вид;

  • агрегатное состояние;

  • способ применения;

  • влияние на физико-химические процессы производства

пористых заполнителей;

  • количество.

  1. По происхождению добавки подразделяют на природные, от­ходы промышленности, вторичные продукты и искусственные.

    1. Природные: угли, торфы, горючие сланцы, сапропель, вулканические пеплы, трепелы, перлиты, обсидианы, опоки, кварцевые пески, огнеупорные и тугоплавкие глины, некондиционные каолины и другие.

    2. Отходы промышленности и вторичные продукты: мазут, отработанные нефтепродукты, нефтяные шламы очистных сооружений, лигносульфонаты технические, шлам очистки сточных вод, кислый

Побачили розбіжність з офіційним текстом?

Повідомити про неточність

Напишіть, що саме розходиться з офіційною публікацією. Код документа вкажіть у повідомленні — так ми швидше знайдемо потрібне місце.

Перейти до форми зворотного зв'язку

Дивіться також

Весь розділ →