— ІР31 — для виробів, що розміщені у кабінах кранів.
Оболонки виробів (за винятком прокладок, деталей кабельних вводів, рукояток керування) повинні виготовлятися з негорючих матеріалів.
Окисленню контактів необхідно запобігати їх притиранням або покриттям з дорогоцінних металів.
Вироби та їх деталі повинні мати захисне покриття проти корозії, що відповідає умовам експлуатації, — металеве і неметалеве (неорганічне) згідно з ГОСТ 9.303.
За умовами експлуатації, що стосується корозійної активності атмосфери, вироби повинні відповідати групі СЗ для кліматичних виконань У1, У2, УЗ, УХЛ1, УХЛ2, УХЛЗ та групі Ж1 для виконань Т1, Т2, ТЗ згідно з ГОСТ 15150 для умовно-чистого та промислового типів навколишнього середовища.
Ізоляція сухих і чистих виробів повинна витримувати протягом 1 хв. випробну напругу частотою 50 Гц:
1500 В — для виробів з номінальною напругою живлення 6/до 300 В за постійного струму ідо 100 В за змінного струму;
(2,0t/+ 1500)В — для виробів за номінальною напругою живлення Uдо 600 В за змінного і постійного струмів.
Вироби, що мають подвійну ізоляцію струмовідного кола від каркаса і каркаса від заземлених частин, повинні витримувати випробну напругу (2,06/ + 1000) В.
Для тиристорних комплектних пристроїв випробні напруги ізоляції залежно від їх номінальної напруги живлення ^/повинні мати значення:
500 В — для U від 24 до 60 В;
1000 В — для U вище 60 до 200 В;
2000 В — для Uвище 200 до 500 В.
Для пристроїв, що містять елементи радіоелектроніки випробна напруга ізоляції і методи випробувань повинні бути зазначені у технічних умовах на конкретні типи пристроїв.
Випробна напруга котушок (між котушками та заземленими частинами, між котушками і магнітопроводом за вимкненого заземлення повинна дорівнювати 1,1 U.
Випробна напруга контактних частин виробів, що мають дугогасильну камеру (між розімкненими контактами), і запобіжників (між струмовідними частинами патрона) може бути зменшена до (1,656/н-1000) В, а за шунтування повітряного проміжку опором —до 0,75 (1,656/4-1000) В.
Опір електричної ізоляції між будь-якою електрично незалежною струмовідною частиною та заземленою частиною виробу під час експлуатації повинен бути не менше:
для силових кіл та кіл керування, захисту та сигналізації у релейно-контакторних схемах з номінальною напругою 220 і 380 В — 1 МОм;
для кіл керування, захисту та сигналізації у релейно-контакторних схемах з напругою менше 220 В — 0,5 МОм;
для кіл безконтактних систем керування та регулювання з напругою менше 60 В та кіл, що вміщують напівпровідникові прилади, — 5 МОм.
Для пристроїв шафного виконання промислового виробництва відстань між частинами виробів, що знаходяться під напругою, відповідно до ГОСТ 22789, повинна бути не менше:
до 60 В: у повітрі — 2 мм, на поверхні — 3 мм;
від 380 до 500 В: у повітрі — 6 мм; на поверхні — 10 мм.
Встановлення контактних виробів, що вбудовані у комплектні пристрої, повинно бути виконано з урахуванням зони викиду дуги відповідно до ДСТУ 2846 (ГОСТ 11206).
Ці вимоги забезпечуються конструкцією виробів.
Комутаційна здатність виробів — згідно з ДСТУ 2773 (ГОСТ 9219).
Найменша комутаційна здатність виробів:
для керування швидкістю двигунів — 1000000 циклів;
для кіл захисту та сигналізації — 10000 циклів.
Параметри навантажень, числа та частоти комутаційних циклів, що відповідають режиму роботи, а також механічна стійкість проти спрацювання, повинні бути зазначені у технічній документації на конкретні види виробів.
Вйпробўвання на механічну стійкість проти спрацювання проводяться згідно з ДСТУ 2993 (ГОСТ 2933). Допускається суміщати випробування на механічну стійкість проти спрацювання з випробуванням на комутаційну стійкість проти спрацювання.
Частини виробів з ізоляційного матеріалу повинні бути негорючими або такими, що не підтримують горіння відповідно до ГОСТ 27483 та ГОСТ 28779.
Ізоляційні матеріали повинні бути стійкими до виникнення струмовідних містків у місцях комутації струму з утворенням дуги.
Конструкція оболонок виробів повинна забезпечувати у разі відкритих кришок (дверей) доступ до всіх струмовідних частин з одного (лицьового) боку. Блоки комплектних пристроїв, що мають елементи радіоелектроніки, повинні легко вийматися для їх ремонту. Конструкція блоків, що мають елементи регулювання, повинна забезпечувати їх регулювання без вийняття блоків. Вийняття інших стаціонарних виробів (наприклад, реакторів, трансформаторів, ділянок силових шин та ін.) під час ремонту допускається виконувати з частковим демонтажем інших елементів комплектного пристрою.
Відкриття кришок (дверей) повинно виконуватися без інтрументу або за допомогою викрутки. Двері шаф повинні бути обладнанні внутрішніми замками, що відмикаються спеціальними ключами або іншими спеціальними пристроями згідно з ГОСТ 12.2.007.11.
Ущільнення, що захищають вироби від зовнішніх впливів, повинні бути захищені від пошкоджень або випадання.
Усі отвори в оболонці повинні закриватися виробником таким чином, щоб забезпечувався потрібний для виробів ступінь захисту.
Для кріплення зовнішніх частин оболонок слід використовувати кріпильні деталі діаметром не менше 6 мм. Болти (гвинти) кріплення кришок, що відкриваються під час експлуатації більше одного разу на місяць, повинні захищатись від випадання.
Вироби, що виділяють тепло, повинні розміщуватися так, щоб підвищення температури всіх елементів всередині оболонки було в границях допустимого.
Пускові реостати повинні монтуватися в окремих, за необхідності, вентильованих секціях.
Різьбові з'єднання виробів повинні бути надійно захищені від самовідгвинчування.
Контактні з'єднання повинні бути виконані відповідно до ГОСТ 10434.
Стаціонарний внутрішній монтаж виробів на крані повинен виконуватися згідно з нормативною документацією.
Підімкнення повинно здійснюватися: силової частини — кабелем з наконечниками під болтове з’єднання, кіл керування — багатожильними кабелями через клемні блоки.
Контактні затискачі повинні бути розміщені так, щоб проводи могли бути легко підімкнені до них. Висота їх розміщення не нижче 0,2 м від майданчика для обслуговування.
Струмовідні частини виводів, затискачів і контактних з’єднань виробів повинні бути виготовлені із міді, латуні або шин твердого алюмінію та забезпечувати підімкнення кабелів з мідними або латунними наконечниками.
Вироби, які встановлені на крані, повинні мати, за необхідності, додаткове кріплення у верхній частині.
Робоче положення комплектного пристрою — вертикальне і повинно бути забезпечене конструкцією.
Конфігурація та габаритні розміри вбудованих у кран шаф, панелей та ін. не регламентуються, але не повинні перевищувати (для одиниці виробу) у висоту 1800 мм, у ширину—1200 мм, у глибину — 600 мм для пристроїв за напругою до 500 В і струмом до 1000 А, якщо інше не обумовлюється угодою із замовником.
Деталі виробів, що швидко зношуються та знімні, повинні бути взаємозамінними та зручними для обслуговування.
Ергономічні вимоги до пульта оператора (машиніста) — згідно з ГОСТ 27913.
У технічній документації на вироби конкретних типів встановлюють такі показники надійності:
імовірність безвідмовної роботи у разі виконання захисних функцій за одне відмикання;
імовірність безвідмовної роботи у разі комутації струму навантаження за призначений ресурс, рівний комутаційній стійкості проти спрацювання;
імовірність безвідмовної роботи у разі комутації без струму навантаження за призначений ресурс, рівний механічній стійкості проти спрацювання;
гамма-відсотковий термін служби;
наробіток на відмову;
середня тривалість відновлення.
Вірогідність безвідмовної роботи у годинах за рік експлуатації повинна відповідати значенням, вибраним із ряду: 10000; 12000; 15000; 20000; 30000; 40000; 50000; 60000.
Середній ресурс у годинах повинен відповідати значенням, вибраним із ряду: 20000; 30000; 40000; 50000; 60000; 70000; 80000;90000; 100000; 120000; 150000.
Термін служби у роках повинен відповідати значенням, вибраним із ряду: 5; 8; 10; 12.
Середній ресурс та термін служби виробів визначаються залежно від режимної групи класифікації крана відповідно до ГОСТ 25835.
Гамма-відсотковий термін збережуваності до впровадження виробів у експлуатацію у роках повинен відповідати значенням, що вибираються із ряду: 1; 2; 3 за значення гамма не менше 80 %.
Середня тривалість відновлення працездатності стану виробів у годинах повинен відповідати значенням, що вибираються із ряду: 1; 2; 3; 5; 7; 10; 12; 15; 20; 24.
За критерії відмов та граничних станів приймають невідповідність вимогам цього стандарту, технічної документації на вироби конкретних типів.
Маркування виробів згідно з ГОСТ 18620.
Основні маркувальні дані повинні вміщувати:
позначення типу виробів;
номінальні значення найважливіших параметрів виробу (не більше трьох параметрів), якщо вони не входять до умовного позначення типу виробу;
дату виготовлення;
масу (у разі маси виробу 10 кг і більше);
товарний знак підприємствй-виробника.
Зміст марковання котушок виробів повинен бути таким:
позначення котушки за конструкторською документацією;
номінальна напруга, В (для котушок напруги) або номінальний струм, А (для котушок струму);
марка провода та його діаметр у мм;
число витків обмотки;
опір обмотки за 20 °С, Ом;
є) позначення роду струму.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Вимоги безпеки до конструкції виробів згідно з ГОСТ 12.2.007.0, ГОСТ 22789, ГОСТ 12.2.007.11.
Конструкції виробів у частині електробезпеки обслуговування повинні відповідати ДСТУ 2817 (ГОСТ 12.2.007.6), у частині пожежобезпеки — згідно з ГОСТ 12.1.004. Пожежобез- пека конструкції виробів повинна бути забезпечена:
засобами захисту;
вибором відстаней між струмовідними частинами.
Лаки, емалі, оксидні плівки, що покривають металеві частини, не повинні вважатися такими, що забезпечують захист від випадкового дотику до струмовідних частин виробів.
Допустимі температури нагрівання частин виробів — згідно з ГОСТ 403.
На зовнішній (лицьовій) поверхні оболонок виробів повинен бути нанесений знак безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026.
Використання кріпильних виробів як елементів заземлення не допускається. На не- знімних металевих частинах, що не з’єднані з струмовідними частинами, повинен бути передбачений затискач заземлення згідно з ГОСТ 21130 або забезпечений надійний контакт із заземленими частинами виробів.
Середній рівень шуму виробів у ввімкненому стані за номінальних параметрів не повинен перевищувати 80 дБА на відстані 0,5 м відповідно до ГОСТ 12.1.003.
Вироби повинні бути стійкими до уражувального електромагнітного впливу джерел природного та штучного походження — грозових розрядів та високовольтних ліній електропередач.
Захист виробів за їх входами (виходами) від уражувального впливу зовнішніх впливових чинників електромагнітного поля повинен виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 27049.
Перелік технічних характеристик, що визначають електромагнітну стійкість виробів, повинно бути зазначено у технічній документації на конкретні типи виробів.
ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
Випробування виробів виконується відповідно до вимог ДСТУ 2993 (ГОСТ 2933), ДСТУ 2773 (ГОСТ 9219), ДСТУ 2846 (ГОСТ 11206), ДСТУ 3020 (ГОСТ 12434), ГОСТ 18142.1, ГОСТ 22789, ГОСТ 27487, технічних умов на інші конкретні типи виробів та на відповідність до вимог розділу 4.
Вироби повинні підлягати приймально-здавальним, кваліфікаційним, періодичним, типовим, сертифікаційним випробуванням.
Безпечність випробувань та вимірювань повинна бути забезпечена відповідно до вимог ГОСТ 12.3.019.
МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
Методи випробувань виробів — згідно з ГОСТ 20.57.406, ДСТУ 2993 (ГОСТ 2933), ДСТУ 2773 (ГОСТ 9219), ГОСТ 18142.1, ГОСТ 26567, ГОСТ 22789, технічними умовами на інші конкретні типи виробів.
Випробування виробів повинні проводитися за кліматичних умов, що відповідають їх кліматичному виконанню відповідно до ГОСТ 15150.
Обладнання та прилади, необхідні для проведення випробувань та контролю згідно з ГОСТ 20.57.406, ДСТУ 2993 (ГОСТ 2933) і технічними умовами на конкретні типи виробів.
Похибка вимірювань не повинна перевищувати 1/3 допуску вимірювальної величини.
Випробування на індустріальні радіозавади та завадостійкість:
стійкість до наносекундних імпульсних завад — згідно з ГОСТ 29156;
стійкість до електростатичних розрядів — згідно з ГОСТ 29191;
стійкість до мікросекундних імпульсних завад та до динамічних змін напруги мережі електроживлення — згідно з ГОСТ 29254.
ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Транспортування та зберігання виробів повинно проводитися відповідно до вимог ГОСТ 15150, паспорта та цього стандарту.
Вимоги транспортування, зберігання та термін зберігання виробів залежно від виду постачання повинні відповідати ГОСТ 15150, ГОСТ 23216. Пакування повинно відповідати ГОСТ 23216.
Транспортування виробів допускається будь-яким видом критого наземного транспорту в транспортній тарі або в будь-якому пакованні, що забезпечує цілісність виробів.
ВКАЗІВКИ ЩОДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ
Під час установлення виробів на місце експлуатації необхідно після розконсервації перевірити справність виробу. Готовність виробу до експлуатації повинна бути підтверджена актом щодо закінчення монтажних та налагоджувальних робіт.
Для забезпечення експлуатації виробів у документації повинні бути зазначені:
