Унаслідок установлення опорної точки (25 мм) на заводі в несприятливих умовах зовнішнього середовища з’являється новий складник невизначеності. Допустимо, що різниця температур між ета­лоном порівняння і мікрометром менше ніж З °С. Таким чином, новий складник u-п-сн становить 0,6 мкм.

Таблиця В.11 — Зведення бюджету невизначеності (перша ітерація). Вимірювання двох точок діаметра 25 мм, застосовуючи еталон порівняння (кінцева міра завдовжки 25 мм) як опорну точку

Назва складника

Тип оціню­вання

Тип розподілу

Кількість вимірю­вань

Граничний відхил а*, впливні одиниці

Граничний відхил а, мкм

Коефіцієнт кореляції

Коефіцієнт розподілу Ь

Складник невизна­ченості ихк. мкм

Похибка показу мікрометра**

в

Прямокутний


1,5 мкм

1.5

0

0,6

0,87

Umf

Мікрометр —

площинність 1

в

Гаусса

15

1,0 мкм

1,0

0

0,5

0,50

1/MF

Мікрометр — площинність 2

в

Гаусса

1,0 мкм

1,0

0

0,5

0,50

Щір

Мікрометр — паралельність

в

Гаусса

2,0 мкм

2,0

0

0,5

1,00

Wrr Збіжність

А




0

1,20

Wnp-ch

Опорна точка**

А

15


0

0,40

Wti-ch

Різниця темпе­ратур**

В

U-подібний

3,0 *с

0,85

0

0,7

0,60



Кінець таблиці В. 11

Назва складника

Тип оціню­вання

Тип розподілу

КІЛЬКІСТЬ вимірю­вань

Граничний відхил а*, впливні одиниці

Граничний відхил а, мкм

Коефіцієнт кореляції

Коефіцієнт розподілу b

Складник невизна­ченості мкм

Uto

Різниця температур

в

U-подібний

І

и„

10 °С

2,8

0

0,7

1,96

Uta

Температура

в

ІІ-подібний

15 °С (Хі/(Х2= 1,1

0,4

0

0,7

0,28

U«E

Похибка форми робочо­го зразка

в

Прямокутний

3,0 мкм

3,0

0

0,6

1,80

Сумарна стандартна невизначеність


3,37

Розширена невизначеність = 2), U

6,74



Складник, спричинений відмінністю нуля між трьома операторами, зникне, але змінить інший складник, зумовлений установленням зчитування. Теоретично цей складник uNp-ch не може бути мен­ше ніж 0,29 мкм. Експериментально він становитиме приблизно 0,4 мкм у заводських умовах.

Усі інші складники невизначеності не змінюються, і на них не впливає застосування еталона порівняння.

Новий бюджет невизначеності для застосування еталона порівняння записано в таблиці В.11.

Як видно з таблиці В.11, коригування невизначеності вимірювання не дуже велике в цьому разі. Зменшення від U = 7,58 мкм (наприклад, В.2) до Uw= 6,74 мкм призведе до загального зменшення на 0,84 мкм або 11 % від початкового U. Інші зміни під час вимірювання мають набагато більший вплив на невизначеність вимірювання, ніж застосування еталона порівняння.сл


Рисунок В.6 — Застосування еталона порівняння разом з методикою PUMA


ДСТУ ISO/TS 14253-2:2006





























ДОДАТОК С
(довідковий)

ПРИКЛАД БЮДЖЕТІВ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

ВИМІРЮВАННЯ ОКРУГЛОСТІ

УВАГА! Варто зазначити, що наведений нижче приклад ілюструє тільки метод PUMA. Він охоплює лише носії невизначеності, значущі у наведених випадках. Для різних значень цільо­вих невизначеностей і застосувань значущими можуть бути інші носії невизначеності.

С.1 Завдання та цільова невизначеність

С.1.1 Завдання вимірювання

Завдання вимірювання полягає у вимірюванні округлості заземленого вала з діаметром 50 мм і довжиною 100 мм з очікуваним значенням відхилу від округлості 4 мкм.

С.1.2 Цільова невизначеність

Цільова невизначеність дорівнює 0,20 мкм.

С.2 Принцип, метод, методика й умова

С.2.1 Принцип вимірювання

Механічний контакт — звіряння з характеристикою округлості.

С.2.2 Метод вимірювання

Машина для вимірювання округлості з обертовим столом. Вимірювання зміни радіуса відносно центра круга з найменшою площею (LSC).

Національна примітка

LSC — метод найменших квадратів.

С.2.2 Прпцадура вимірювання

  • Робочий зразок розміщують на обертовому столі.

  • Робочий зразок центрують і вирівнюють відносно осі обертання.

  • Результат вимірювання обчислюють за одним вимірюванням (обертом стола) за допомогою програмного забезпечення засобу вимірювальної техніки.

С.2.4 Умови вимірювання

  • Машина для вимірювання округлості від калібрована і функціонує відповідно до її технічних ви­мог (див. таблицю С. 1).

  • Температуру контролюють до такого ступеня, як зазначено в методиці.

  • Оператор кваліфікований і ознайомлений із застосуванням машини для вимірювання округ­лості.

  • Усі установлення машини для вимірювання округлості правильні і відповідають призначеності.

  • Робочий зразок відцентровано відносно осі обертання з відхилом (на висоті вимірювання над столом) менше за 20 мкм.

  • Робочий засіб відцентровано відносно осі обертання краще, ніж 10 мкм/100 мм.

С.З Графічне зображення вимірювання

Д ив. рисунок С.1.

* Розбіжність осей обертання та робочого зразка ь Неправильне центрування.

° Висота вимірювання

" Вісь обертання.

Рисунок С.1 — Завдання вимірювання



С.4 Перелік і пояснення щодо носіїв невизначеності

Див. таблицю С.1.

Таблиця С.1 — Огляд складників невизначеності у вимірюваннях округлості і коментарі щодо них

Познака (низька роздільна здатність)

Познака (висока роздільна здатність)

Назва складника невизначеності

Коментарі (попередні)

Win


Шум

Шум (електричний і механічний) зазвичай вимірюють за ме­тодикою калібрування

Wic

Сумарна похибка позиціювання модулів

Сумарну похибку позиціювання модулів зазвичай вимірюють за методикою калібрування

W|R

Збіжність

Збіжності вимірюють під час калібрування еталонів

W|S

Похибка шпинделя

Радіальну похибку шпинделя калібрують, застосовуючи ета­лон зі сферичною поверхнею. Засіб вимірювальної техніки приймають, якщо похибка шпинделя (виміряна як округлість) менше ніж МРЕіз = 0,1 мкм + 0,001 мкм/мм

Wim

Похибка збільшення

Збільшення калібрують, застосовуючи віброеталон. Засіб вимірювальної техніки приймають, якщо похибка збільшення менше ніж 4 %

Wee

Центрування робочого зразка

Центрування робочого зразка відносно осі обертання на ви­соті вимірювання h краще за 20 мкм

Wal

Вирівнювання робочо­го зразка

Вирівнювання осі робочого зразка відносно осі обертання краще ніж 10 мкм/100 мм



С.5 Перша ітерація

С.5.1 Перша ітерація. Записування й обчислювання складників невизначеності

и,ц — шум Оцінювання за типом А

Експериментом керують постійно, щоб визначити рівень шуму (електричний і механічний) у ла­бораторії, як показує вимірювальний прилад. Відокремлений від похибки шпинделя шум зазвичай створює амплітуду від піка до піка приблизно 0,05 мкм. Припускають, що ця похибка взаємодіє з по­хибкою елемента відповідно до нормального розподілу. Щоб запобігти недооцінюванню цього склад­ника невизначеності, амплітуду від піка до. піка обчислюють з точністю до ± 2 с.

Це дає носій невизначеності:

U

= 0,013 мкм.


0,05 мкм
4


UlN


ic
сумарна похибка позиціювання модулів Оцінювання за типом В

Експерименти показали, що сумарна похибка позиціювання модулів менше ніж аю = 0,05 мкм. Сумарна похибка позиціювання модулів взаємодіє з похибкою елемента так, що вона часто буває дуже строгою. Тому для моделювання взаємодії було вибрано U-подібний розподіл.

Це дає носій невизначеністі (Ь = 0,7):

Uic = 0,05 мкм ■ 0,7 = 0,035 мкм.

i/iR— збіжність Оцінювання за типом А

Було проведено дослідження збіжності, і воно показало значення збіжності бст, яке становить 0,1 мкм. Припускаючи нормальний розподіл, це дає носій невизначеності:

мкм.


0,1 мкм „ _ = 0,017


Un



i/ls— похибка шпинделя Оцінювання за типом В

Відповідно до технічних вимог похибка шпинделя (виміряна як округлість) менше ніж

MPEis = 0,1 мкм+0,001 мкм/мм

над вимірювальним столом. Вимірювання виконують на висоті 25 мм над столом, що дає в результаті максимальну граничну похибку a,s = 0,125 мкм.

Зазвичай припускають, що ця похибка становить 95 % (2ст) від розподілу похибки через те, що її вимірюють, використовуючи фільтр низьких частот (1—15 вібрацій на одне обертання). Крім того, припускають, що ця похибка взаємодіє з похибкою елемента відповідно до нормального розподілу.

Це дає носій невизначеності (Ь = 0,5):

Uis = 0,125 мкм • 0,5 = 0,063 мкм.

им похибка збільшення Оцінювання за типом В

Похибка збільшення має бути в межах МРЕ,ПкШ.ння = ± 4 % відповідно до калібрування з вібро- еталоном. Вимірювана округлість елемента становить приблизно 4 мкм. Гранична похибка:

а,м = 4 мкм • 0,04 = 0,16 мкм.

Для похибки збільшення (Ь = 0,6) припускають прямокутний розподіл. Це дає носій невизначе­ності:

utM= 0,16 мкм ■ 0,6 = 0,096 мкм.

і/сє — центрування робочого зразка Оцінювання за типом В

Центрування осі робочого зразка відносно осі обертання на висоті вимірювання h краще ніж 20 мкм. Це дає максимальну похибку:

асє< 0,001 мкм.

У результаті цього одержують складник невизначеності:

uCe « 0 мкм.

uAL— вирівнювання робочого зразка Оцінювання за типом В

Вирівнювання осі робочого зразка відносно осі обертання краще ніж 10 мкм/100 мм. Це дає в ре­зультаті максимальну похибку:

аА1_< 0,001 мкм.

У результаті цього одержують складник невизначеності:

иЛІ« 0 мкм.

C.S.2 Перша ітерація. Кореляція між складниками невизначеності

Установлено, що між складниками невизначеності кореляції немає.

C.S.3 Перша ітеграція. Сумарна та розширена невизначеності

Коли немає кореляції між складниками, то сумарна стандартна невизначеність становить:

и a = 7ІЛк -і- U?c + Z/(R + 4/(s + іЛм + і/сє + і/al •

Значення з C.5.1:

uc = V(0,0132 + 0,0352 + 0,0172 + 0,0632 + 0,0962 + 024-02) mkm2 =0,122 мкм.

Розширена невизначеність:

U = uz- к = 0,122 мкм • 2 = 0,244 мкм.

С.5.4 Зведення бюджету невизначеності. Перша ітерація

Див. таблицю С.2

.



Таблиця С.2 — Зведення бюджету невизначеності (перша ітерація). Вимірювання невизначеності

Назва складника

Тип оціню* вання

Тип Кількість Граничний відхил

вимірю- а*, впливні

розподілу г

г 7 вань одиниці

Граничний відхил а, мкм

Коефіцієнт кореляції

Коефіцієнт розподілу b

Складник невизна­ченості мкм

UlN

Шум

А

■■■■ >10


0


0,013

Uic

Сумарна похибка позиці- ювання модулів

В

U-подібний 0,05 мкм

0,05

0

0,7

0,035

Чія

Збіжність

А

НН^И >1°


0,017

l/is

Похибка шпинделя

В

Гаусса 0,125 мкм

0,125

0

0,5

0,063

U|M

Похибка збільшення

В

Прямокутний 4 %

0,160

0

0,6

0,096

Осе

Центрування робочого зразка

В


< 0,001

0

0

Ual

Вирівнювання робочого зразка

В


< 0,001

0

0

Сумарна стандартна невизначеність ис




0,122

Розширена невизначеність = 2), U




0,244