Страница 4: ДСТУ Б В.2.6-209:2016. Шпали залізобетонні попередньо напружені для залізниць колії 1520 і 1435 мм. Технічні умови (61241)

За партію приймають шпали одного типу, послідовно виготовлені підприємством за однією технологією протягом не більше однієї доби із матеріалів одного виду.

Шпали приймають за результатами:

• приймально-здавальних випробувань;

• періодичних випробувань;

• типових випробувань;

• сертифікаційних випробувань.

Шпали, що пройшли приймально-здавальні випробування, підлягають періодичним випро­буванням з метою контролювання стабільності якості і можливості подальшого виготовлення. Періодичні випробування за показниками морозостійкості та водонепроникності проводять один раз на рік, контроль електричного опору бетону і шпал здійснюють з періодичністю один раз на півроку, за точністю геометричних параметрів, за пропелерністю та положенням закладних шайб - один раз на місяць.

Випробування шпал з метою сертифікації проводять випробувальні лабораторії (центри), визначені органом з сертифікації.

Результати випробувань оформлюють протоколом.

У разі, коли хоча б одна із шпал, відібраних із партії, не витримала випробування на тріщино- стійкість, допускається розділити партію на менші партії і повторити випробування для кожної меншої партії окремо.

У разі, коли хоча б одна із шпал, відібраних із меншої партії, не витримала випробування на тріщиностійкість, допускається проводити суцільне випробування всіх шпал меншої партії, прий­маючи кожну шпалу окремо.

При незадовільному результаті контролю слід закоротити арматурні дроти на торцях шпал і повторити вимірювання. Шпали приймають за електричним опором, якщо для всіх контрольованих шпал він відповідає вимогам 5.24 для закорочених дротів.

Таблиця 6 - Програма випробувань шпал

Кінець таблиці 6

6. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

   1. Міцність бетону на стиск визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-214 на серії зразків, виготовлених із бетонної суміші робочого складу, які зберігалися в умовах, регламентованих ДСТУ Б В.2.7-224.

   2. Морозостійкість бетону визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-47, ДСТУ Б В.2.7-48 або ДСТУ Б В.2.7-49.

   3. Марку бетону за водонепроникністю визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-170.

   4. Загальну силу натягу арматури контролюють за показаннями манометра згідно з ДСТУ Б В.2.6-124, а силу натягу окремих дротів арматури - методом поперечного відтягнення згідно з ДСТУ БВ.2.6-124.

   5. Для вимірювання лінійних розмірів шпал, а також раковин і сколів бетону застосовують металеві вимірювальні інструменти згідно з ДСТУ Б В.2.6-2. Глибину раковин, а також зазорів між дротами і бетоном на торцях шпал вимірюють штангенциркулем з загостреною штангою.

   6. Відстань між упорними кромками поглиблення підрейкових площадок різних кінців шпали типу Ш1 а вимірюють шаблоном, металевою рулеткою або штангенциркулем згідно з ДСТУ ГОСТ 166, який накладають одночасно на обидві підрейкові площадки шпали (рисунок 4).

Відстань між упорними кромками поглиблення однієї підрейкової площадки шпали типу Ш1 між осями каналів для болтів а₂ та від осі каналу до упорної кромки поглиблення підрейкової площадки а₃ забезпечують перевіркою цих розмірів на формі у металевих плитах, які утворюють під час формування шпал заглиблення підрейкових площадок.

Відстань між внутрішніми гранями зовнішніх анкерів різних кінців шпал типу СБЗ а (а') вимі­рюють на рівні їх виходу із бетону шаблоном, металевою рулеткою або штангенциркулем згідно з ДСТУ ГОСТ 166, які накладають одночасно на обидві підрейкові площадки шпали (рисунок 5).

Відстань між анкерами одного кінця шпали типу СБЗ а-j, заміряну на рівні поверхні підрейко­вої площадки шпали, перевіряють за допомогою лінійки вимірювальної металевої згідно з ДСТУ ГОСТ 427, штангенциркуля згідно з ДСТУ ГОСТ 166 або спеціальними шаблонами (рисунок 6).

Штангенциркуль

Рисунок 4 - Схема вимірювання штангенциркулем розміру а по осі шпали типу Ш1

1 - шаблон; 2 - шпала

Рисунок 5 - Схема контролювання відстані а (а') для шпал типу СБЗ

1. - шаблон; 2 - шпала

Рисунок 6 - Схема контролювання відстані а₁ між внутрішніми опорними, поверхнями анкерів
одного кінця шпали

Зі(<М

а - схема контролю підуклонки підрейкових площадок та пропелерності шпал на шпалі; б - схема контролю підуклонки підрейкових площадок та пропелерності шпал на формі

Рисунок 7 - Схема контролю підуклонки підрейкових площадок та пропелерності шпал за
допомогою шаблона-індикатора

Пластини шаблона-індикатора повинні мати нахил до горизонтальної площини 1/20 (відпо­відати нормативній підуклонці) та нульову пропелерність. В чотирьох точках A_vВ^, C_vD_b(А₂, В₂, С₂, D₂) кожної з пластин шаблона-індикатора повинні бути встановлені фіксатори однакової дов­жини з вертикальним каналом всередині.

Глибиноміром штангенциркуля згідно з ДСТУ ГОСТ 166 вимірюють відстань від підрейкової площадки до верха головок фіксаторів Ь_ь ф, ф однієї пластини та а₂, b₂, с₂, d₂ другої пластини. За виміряними значеннями визначають розрахунком фактичні значення підуклонки підрейкових площадок та пропелерність шпали за формулами:

'і = ЦАІ(А-у^^_Яе^ = ^-с₁)ЦЬ_]-(І_]))І2, (1)

⁼ 1 :(АІ(А у + А 2)), де А2 ⁼((з₂— с₂) + (і>2 — d₂))/2 , (2)

/3 = 1:(6/А_пр), де А_пр = ((а₁ - ф) + (Z^ - ф))/2 - ((а₂ - с₂) + (b₂- d₂))/2 , (3)

де А - відстань між фіксаторами при вимірюванні підуклонки;

В - відстань між фіксаторами при вимірюванні пропелерності;

у - нормативне значення підуклонки 1/20.

Рисунок 8 - Схема визначення товщини захисного шару бетону на торці шпали