Стволи пожежні ручні. Технічні умови

2. ПРИЙМАННЯ

   1. Для перевірки відповідності стволів вимогам цього стандарту підприємство-вйробник повинно проводити приймально-здавальні і періодичні випробування і випробування на надійність.

   2. При приймально-здавальних випробуваннях кожен ствол пе­ревіряють на відповідність вимогам пп. 1.2.2—1.2.4, 1.2.10 і 1.3.3 (наявність чохла і пофарбування), 1.5.1, 1.5.2.

Результати випробувань оформляють протоколом приймально- здавальних випробувань.

При незадовільних результатах випробувань хоча б за одним із «показників, ВТК повертає виріб на усунення невідповідності.

Повторно випробування проводять за тим показником, за яким було одержано незадовільний результат.

Виріб, який не витримав повторних випробувань, бракують.

При перевірці на відповідність пп. 1.2.1, 1.2.5—1.2.8, 1.2.11, 1.2.12 стволи розбирають. ■

При невідповідності стволів хоча б одній вимозі проводять ви­пробування подвоєної кількості виробів.

Результати повторних випробувань вважаються остаточними.

Кількість стволів, що підлягають випробуванням при перевірці середнього терміну служби до списання,— 10 шт. (кожного типороз­міру незалежно від кліматичного виконання).

Приймальне число граничного стану — 0.

Перевірка середнього напрацювання на відказ повинна проводи­тись відповідно до ГОСТ 27.410 одноступеневим методом при таких вихідних даних:

передбачуваний закон розподілу напрацювання — експоненціаль­ний; •

ризик виробника — а “ 0,1;

ризик споживача — /3-0,1;

приймальне значення напрацювання на відказ — Tj - 300 циклів;

бракувальне значення напрацювання на відказ — Т_о - 140 циклів;

гранична кількість відказів — г_гр - 5

об’єм вибірки випробуваних виробів — не регламентований.

Випробуванням на надійність підлягають стволи, річний випуск яких перевищує 500 шт.

2. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

   1. Вхідний контроль застосовуваних матеріалів і покупних ви­робів на відповідність пп. 1.3.1—1.3.5 проводиться за ГОСТ 24297.

   2. Перевірка стволів на відповідність вимогам пп. 1.1.1, 1.2.1, 1.2.6 (крім розмірів), 1.2.10, 1.3.3 (наявність покриття), 1.2.11, 1.3.5, 1.5.1—1.5.3, 4.2 проводиться візуально.

   3. Розміри за пп. 1.1.2, 1.2.5, 1.2.6, 1.2.12 перевіряють лінійкою з ціною поділки 1 мм і штангенциркулем ГОСТ 166 з ціною поділки 0,1 мм.

   4. Шорсткість поверхонь за п. 1.2.7 перевіряють шляхом по­рівняння із зразками шорсткості поверхонь ГОСТ 9378.

   5. Масу стволів за п. 1.1.2 перевіряють на вагах ГОСТ 23676 з ціною поділки 0,01 кг.

   6. Зусилля на ручці перекриваючого пристрою за п. 1.2.9 ви­мірюють динамометром ГОСТ 13837 з ціною поділки не більше 4,9 Н (0,5 кг).

Для виміру зусилля необхідно ручку замінити на шків з діаметром у 200 мм; на шків намотати дріт 0,300 ГОСТ 15598, один кінець якого закріпити на шківі, а другий приєднати до динамометра.

Метричну різьбу а п. 1.2.8 перевіряють різьбовими пробками ГОСТ 17756, ГОСТ 17757 і різьбовими кільцями ГОСТ 17763, ГОСТ 17764; трубі у циліндричну різьбу — різьбовими пробкамиГОСТ 18925, ГОСТ 18926 і різьбовими кільцями ГОСТ 18929 і ГОСТ 18930.

Величину витрати води визначають витратоміром з похибкою вимірювання не більше як 2%.

Витрату води на утворення захисної завіси визначають як різницю витрат на утворення суцільного струменя з захисною завісою і су­цільного струменя.

Дальність водяного струменя 1.1.2 і діаметр факела захисної завіси п. 1.1.2 перевіряють рулеткою за ГОСТ 7502 з ціною поділки 10 мм. ’ Кути факела розпиленого струменя і захисної завіси 1.1.2 пере­віряють за допомогою фотографування факела з наступним вимірю­ванням кута між прямими лініями, проведеними за крайніми крап­линами на фотографії, кутоміром з точністю до 1 градуса або іншим способом. Клас точності манометрів, що застосовуються при випро­буваннях, повинен бути не нижчим 1,6.

Міцність і герметичність стволів за п. 1.2.2 перевіряють при від­критих перекриваючих пристроях і заглушених вихідних отворах. Час витримки під тиском — не менше 2 хв.

Герметичність за п. 1.2.3 перевіряють при закритих перекрива­ючих пристроях.

Час витримки під тиском — не менше 2 хв.

Граничним станом повинен вважатись такий технічний стан ство­ла, при якому відновлення його працездатності неможливе або не­доцільне.

Перевірка середнього напрацювання на відказ повинна проводи­тись на стенді. .

Відказом ствола повинно вважатись збільшення перетікання води через перекриваючий пристрій більше ніж на 100% від зазначеного в п. 1.2.3. '

Контроль проводять через кожні 100 циклів.

2. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

   1. Транспортування стволів може здійснюватись транспортом будь-якого виду відповідно до правил, чинних на транспорті цього виду.

   2. За вимогою споживача вихідний отвір насадка стволів повинен бути законсервований.

Варіант захисту ВЗІ ГОСТ 9.014.

Умови зберігання стволів у виконанні У і ХЛ — за групою 2, виконанні Т — за групою 3; умови транспортування — за групами 4, 6, 7, 9 ГОСТ 15150.

2. ГАРАНТИ ВИРОБНИКА

   1. Виробник гарантує відповідність стволів вимогам цього стан­дарту при дотриманні вимог з експлуатації, транспортування і збе­рігання

Гарантований термін експлуатації — 24 місяці з дня введення стволів в експлуатацію.ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ

1. РОЗРОБЛЕНИЙ ТА ВНЕСЕНИЙ ТК «Пожежна безпека і протипо­жежна техніка»

РОЗРОБНИКИ

В. ф. Федотов (керівних теми), О. В. Макеев, канд. техи. наук, А. С. Даценко. В. Л, Васильев, Ю. В. Клименко, А. Я. Зеленський

2. ЗАТВЕРДЖЕНИЙ ТА УВЕДЕНИЙ В ДІЮ наказом Держстандарту України № 140 віл 25.12.92

3. ЗАРЕЄСТРОВАНИЙ УкрНДІССІ за № 804/002104 19.05.93

4. Строк першої перевірки— 1999 р.

Періодичність перевірки — 5 років.

5. Замість ГОСТ 9923-80

6. НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ, НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ В СТАНДАРТІ

і

Продовження