Вимоги до запобіжних пристроїв модулів, батарейного обладнання та ізотермічних резервуарів систем газового пожежогасіння — згідно ДСТУ 4095 та ДСТУ 4312 відповідно.
Індикація вмісту
Повинні бути передбачені засоби індикації, що вказують на правильність заповнення резервуара.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
В Україні чинні ДСТУ 4095 та ДСТУ 4312, які деталізують вимоги до засобів контролю тиску та маси вогнегасної речовини, що зберігається у модулях, батарейному обладнанні та ізотермічних резервуарах систем газового пожежогасіння відповідно.
Маркування
Кожен резервуар із галогенопохідним вуглеводню повинен мати постійну табличку або інше постійне марковання, яке визначає вид вогнегасної речовини, тару, масу брутто і значення надлишкового тиску (за наявності) у резервуарі. Кожен резервуар з інертним газом повинен мати постійне марковання, яке визначає вид вогнегасної речовини, значення надлишкового тиску в резервуарі та його номінальний об’єм.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
В Україні чинні ДСТУ 4095 та ДСТУ 4312, які деталізують вимоги щодо марковання модулів, батарейного обладнання та ізотермічних резервуарів систем газового пожежогасіння відповідно.
Резервуари, з’єднані у колектори
Коли два або більше резервуарів з’єднано між собою в один колектор, то повинен бути передбачений автоматичний пристрій (типу зворотних клапанів) для запобігання втраті вогнегасної речовини з нього, якщо частину резервуарів знято для технічного обслуговування.
Резервуари, з’єднані в єдиний колектор у межах системи, повинні бути:
однакової номінальної форми і місткості;
заповнені однаковою номінальною масою вогнегасної речовини;
під однаковим номінальним робочим тиском.
Резервуари різних розмірів, з’єднані в загальну систему, можна використовувати для зберігання незріджених газів за умови, що всі вони перебувають під однаковим номінальним робочим тиском.
Робочі температури
Якщо не вказано інші умови, резервуари систем пожежогасіння об’ємним способом потрібно експлуатувати за робочих температур не вище ніж 50 °С і не нижче ніж мінус 20 °С. (Див. також 7.3.1).
Для підтримування температури резервуара в межах встановленого температурного діапазону, якщо систему не призначено для роботи поза цим діапазоном, потрібно використовувати зовнішнє нагрівання або охолоджування.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
В Україні чинні ДСТУ 4095 та ДСТУ 4312, які деталізують вимоги до температурних діапазонів експлуатування модулів, батарейного обладнання та ізотермічних резервуарів систем газового пожежогасіння відповідно.
Розподіляння
Загальні відомості
Трубопроводи і з’єднувальні елементи повинні відповідати національним стандартам, бути негорючими і здатними витримувати вплив робочих тисків і температур без ушкоджень.
Перед остаточним складанням трубопровід і з’єднувальні елементи необхідно оглянути і переконатися, що канали чисті і вільні від загорнень та іржі, не мають всередині сторонніх вкраплень, а весь їхній переріз вільний. Після збирання система повинна бути повністю продута сухим повітрям або іншим стисненим газом.
У кінці кожного трубопроводу повинен бути встановлений уловлювач бруду, який складається з трійника з закріпленим ніпелем довжиною не менше ніж 50 мм. Якщо є ймовірність конденсації води, потрібно передбачити дренажні уловлювачі, захищені від несанкційованого доступу персоналу. їх розташовують у найнижчих точках трубопроводу.
Глухі ділянки трубопроводів систем пожежогасіння повинні бути оснащені:
індикатором наявності вогнегасної речовини в трубопроводі;
пристроєм для безпечного випускання вогнегасної речовини вручну (див. 6.3.1.4);
пристроєм для автоматичного скидання тиску (за потреби).
Пристрої для автоматичного скидання тиску повинні спрацьовувати за величини тиску не більше ніж випробовувальний тиск трубопроводу, або згідно з вимогами відповідного національного стандарту.
Прилади для скидання тиску, що можуть входити до розподільних пристроїв, повинні бути встановлені так, щоб випускання вогнегасної речовини у разі спрацювання системи не призводило до травмування або створення небезпеки для персоналу. За потреби, випускання вогнегасної речовини може бути спрямовано по трубопроводу у простір, де не становитиме небезпеки для персоналу.
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
В Україні чинний ДСТУ 4240, який деталізує вимоги до розподільних пристроїв систем газового пожежогасіння.
У системах, де використовують резервуари, оснащені клапанами, які приводяться у дію тиском, потрібно передбачити автоматичні пристрої для видаляння витікань вогнегасної речовини з резервуарів, наслідком яких може бути підвищення тиску у допоміжній системі та несанкційоване відкривання клапанів резервуарів. Пристрої для скидання тиску у разі виникнення витоків не повинні заважати роботі клапана резервуара.
Колектори перед приєднанням резервуарів і запірних пристроїв повинні бути перевірені виробником із прикладанням гідравлічного тиску, величина якого в 1,5 рази перевищує максимальний робочий тиск (див. 3.17), або відповідно до вимог національних стандартів.
Трубопровід, з’єднувальні елементи та інші металеві елементи системи, що можуть піддаватися корозії, повинні бути належним чином захищені від неї. В атмосфері з високою корозійною активністю потрібно використовувати спеціальні корозійностійкі матеріали або покриви.
Трубопровід
Трубопровід повинен бути виготовлений з негорючого матеріалу, фізичні й хімічні властивості Якого забезпечують його цілісність під час механічних навантажень. Товщина стінки труби повинна бути розрахована згідно з вимогами відповідного національного стандарту. Величина тиску під час розраховування повинна дорівнювати величині тиску за максимальної температури зберігання, але не менше ніж за 50 °С. Якщо для конкретної системи дозволені більш високі робочі температури, то величина розрахункового тиску повинна дорівнювати величині тиску за максимальної температури. Під час виконання цього розрахунку до уваги беруть усі коефіцієнти й допуски для нарізі, нарізання пазів або зварювання. У разі використовування розподільних пристроїв на ділянці перед ними (не треба прикладати максимальний робочий тиск (нижче його значення).
Якщо в системах із використовуванням незріджених вогнегасних речовин застосовують стаціонарні редуктори, то товщину стінки розподільного трубопроводу, розташованого після них, розраховують за величини максимального робочого тиску.
Застосовувати чавунні та неметалеві труби не дозволено.
Гнучкі трубопроводи або рукави (у тому числі з'єднувальні) повинні виконуватися з дозволених до використовування матеріалів та бути розраховані на роботу під дією тиску вогнегасної речовини за максимальних і мінімальних температур.
З’єднувальні елементи
З’єднувальні елементи повинні бути розраховані на мінімальний розрахунковий робочий тиск, який має бути не менший ніж максимальний тиску резервуарі за температури 50 °С, або за температури, зазначеної в національному стандарті, у разі його заповнення до максимально допустимої щільності завантаження для відповідної вогнегасної речовини. Для систем, у яких використовують редуктори, розташовані після них з’єднувальні елементи потрібно розраховувати на величину робочого тиску, який має бути не менший ніж величина максимального розрахункового тиску у трубопроводі після редуктора. У разі використовування розподільних пристроїв на ділянці перед ними не повинен прикладатися максимальний робочий тиск (нижче його значення).
Застосовувати чавунні з’єднувальні елементи не дозволено.
Температура плавлення сплавів, які використовують під час зварювання або паяння, повинна бути більше ніж 500 °С.
Зварювання потрібно виконувати згідно з вимогами відповідних національних стандартів.
У випадку якщо трубопроводи виконані з міді, нержавкої сталі або інших матеріалів, з’єднують за допомогою з’єднувальних елементів, які монтуються пресуванням, значення тиску (температури), встановлені виробником з’єднувальних елементів, не повинні бути перевищені. Треба гарантувати герметичність з’єднань.
Прилади для кріплення трубопроводів і клапанів
Прилади для кріплення трубопроводів і клапанів потрібно виготовляти з негорючих матеріалів, вони повинні відповідати робочому температурному діапазону, витримувати динамічні й статичні навантаження. Повинні бути передбачені допуски для компенсації напруг, що виникають у трубопроводі у разі змінення температури. Повинен бути передбачений належний захист пристроїв для кріплення і зв’язаних із ними елементів від впливу навколишнього середовища. Відстань між пристроями для кріплення повинна відповідати даним, наведеним у таблиці 4.
Пристрої кріплення насадок треба розташовувати з урахуванням реактивних сил, що виникають. При цьому відстань від останнього пристрою кріплення має становити:
для трубопроводу діаметром до 25 мм включно — не більше ніж 100 мм;
для трубопроводу діаметром понад 25 мм — не більше ніж250 мм.
Під час монтування пристроїв кріплення треба враховувати, що переміщення трубопроводів, спричинені температурними коливаннями внаслідок впливу навколишнього середовища або подаванням вогнегасної речовини, можуть бути значними, особливо для труб великої довжини. їх треба брати до уваги під час обирання методу кріплення.
|
Номінальний діаметр труби, DN |
Максимальна відстань між пристроями для кріплення трубопроводів, м |
ні кільця, наповнювачі та інші запірні елементи повинні бути виконані з матеріалів, сумісних із вогнегасною речовиною, і повинні відповідати |
|
6 |
0,5 |
передбачуваним тискам і температурам. |
|
10 |
1,0 |
6.3.5.2 Клапани повинні бути захищені від |
|
15 |
1,5 |
механічних, хімічних та інших пошкоджень. |
|
20 |
1,8 |
6.3.5.3 В атмосфері з високою корозійною |
|
активністю потрібно використовувати спеціальні |
||
|
25 |
2,1 |
корозійностійкі матеріали або покриви. 6.3.6 Насадки |
|
32 |
2,4 |
|
|
40 |
2,7 |
6.3.6.1 Вибір насадок та їхнє розташування |
|
50 |
3,4 |
Насадки, включаючи насадки, які монтують |
|
65 |
3,5 |
безпосередньо на резервуарі, повинні бути до- |
|
зволені для застосовування і розташовані відпо- |
||
|
80 |
3,7 |
відно до об’ємно-планувальних рішень захищува- |
|
100 |
4,3 |
ного приміщення. |
|
125 |
4,8 |
Типорозмір і розташування насадок повинні |
|
150 |
5,2 |
бути такі, щоб: |
|
200 |
5,8 |
а) досягалася нормативна концентрація для гасіння об’ємним способом в усіх частинах захи- |
6.3.5 Клапани
6.3.5.1 Усі клапани
Таблиця 4 — Максимальні відстані між пристроями для кріплення трубопроводів
щуваного приміщення (див. також додаток С);
випускання вогнегасної речовини не призводило до випадкового розбризкування легкозаймистих рідин або утворення хмари пилу, що може спричинити збільшення площі пожежі, вибух або інший негативний вплив на людей;
швидкість випускання вогнегасної речовини не спричинювала негативного впливу на захищу- ване приміщення або предмети, розташовані у ньому.
У випадку, якщо можливе засмічення сторонніми матеріалами, вихідні сопла повинні бути оснащенні ламкими дисками або проривними кришками. Ці пристрої повинні забезпечити вільне відкривання отвору у разі спрацювання системи і бути розроблені й розташовані так, щоб не завдавати травм персоналу.
Насадки повинні відповідати своєму призначенню, їх застосовування для подавання вогнегасної речовини із зазначеними параметрами повинно бути схвалене, включаючи захищуваний об’єм і обмеження щодо висоти розташування (див. також додаток С), або бути дозволеними до використовування згідно з процедурою, яку передбачено національним або міжнародним стандартами на насадки.
Насадки повинні мати необхідну міцність для застосовування з розрахунковим робочим тиском, витримувати номінальні механічні перевантаження і протистояти дії очікуваних температур без деформації.
Вкладиші насадок повинні бути виконані з корозійностійких матеріалів.
Насадки, розташовані в елементах стелі
Щоб звести до мінімуму можливість піднімання або зміщення легких елементів стелі, повинні бути передбачені заходи для надійного їхнього кріплення на мінімальній відстані — 1,5 м від кожної насадки.
