Страница 2: ДСТУ 4466-1:2008. Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтаж, випробування, технічне обслуговування та безпека. Частина 1. Загальні вимоги (61194)

Цей стандарт розроблено з урахуванням найновіших технічних даних, які були відомі робочій групі на час його підготовки. Але, у зв’язку з тим, що охоплено широку сферу, було неможливо докладно розглянути кожний чинник або обставину, які могли б вплинути на впровадження розроблених рекомен­дацій.

Під час розробляння цього стандарту передбачалося, що виконання його положень покладатиметься на висококваліфікованих фахівців, які мають досвід роботи у сфері розробляння вихідних вимог та про­ектування систем газового пожежогасіння, а також монтування, випробування, отримування дозволу на експлуатування, перевіряння, управління та технічне обслуговування систем пожежогасіння та їхніх еле­ментів. Цей стандарт розроблено саме для таких фахівців, очікується, що вони виконуватимуть свої обов’язки щодо недопущення необгрунтованих викидів вогнегасної речовини.

Взято до уваги вимоги Моя реал ьського Протоколу щодо речовин, які руйнують озоновий шар.

Важливо, щоб протипожежний захист будинків і споруд розглядали як єдине ціле. Системи газо­вого пожежогасіння складають лише частину, хоча і важливу, відомих засобів пожежогасіння, але не треба вважати, що з їх упровадженням відпадає потреба розгляду додаткових заходів (забезпечення пере­сувними вогнегасниками або іншими рухомими засобами) для першої допомоги або для використовування в критичних ситуаціях, або для застосовування до особливих пожежонебезпечних об’єктів.

Національна примітка

В Україні чинні ДБН В 1 1-7 та НАПБ А 01 001, які деталізують вимоги, наведені у цьому стандарті, та встановлюють додаткові

Протягом багатьох років газові вогнегасні речовини визнано як ефективні засоби для гасіння горю­чих рідин, пожеж електрообладнання, що перебуває під напругою, і звичайних пожеж класу А. Але під час проектування систем пожежогасіння не треба забувати, що може виникнути ситуація, коли газові вогнегасні речовини виявляються непридатними. За деяких обставин також може виникнути небезпека від їхнього використання, що потребує спеціальних запобіжних заходів.

Рекомендації з цих питань можна отримати від виробника вогнегасної речовини або системи поже­жогасіння. Інформація може також надаватися органами влади з питань пожежної безпеки, організаці­ями з охорони здоров’я й охорони праці, страховими компаніями. Крім того, у разі потреби, доцільно звертатися до інших національних стандартів і настанов конкретної держави.

Важливо, щоб проводили ретельне технічне обслуговування протипожежного обладнання для за­безпечення його готовності до негайного застосовування у разі потреби. Треба передбачити повсякденне технічне обслуговування, тому що йому може приділятися недостатня увага власником системи. Це загрожує життю людей, що перебувають у приміщеннях, і фінансовим втратам. Значення технічного об­слуговування переоцінити неможливо. Монтування і технічне обслуговування протипожежного облад­нання мають проводити лише кваліфіковані працівники.

Перевіряння доцільно доручати третій стороні й охоплювати оцінювання здатності системи поже­жогасіння забезпечувати достатній рівень захисту від небезпеки (конфігурація захищуваних зон) уяв­лення стосовно боротьби з пожежами може змінюватися з часом.

Протокол випробовування, що міститься у додатку С цього стандарту, розроблено спеціальною робочою групою технічного комітету ISO/ТС 21/SC 8. У додатку С йдеться про випробовування з визна­чання мінімальних вогнегасних концентрацій і працездатності системи, призначених для забезпечування власникам систем можливості їхнього експлуатування і проведення усіх дослідів із гасіння. Потреба в проведенні випробовувань, описаних у додатку С, встановлена на підставі того факту, що досліди з га­сіння дерев’яного штабелю і дека, заповненого н-гептаном, а також досліди з гасіння дека, заповненого н-гептаном у приміщенні об’ємом 100 м³, які проводили раніше, не давали змоги визначити мінімальні вогнегасні концентрації, які необхідно знати для забезпечення протипожежного захисту приміщень, де обертаються горючі пластмаси. Такі приміщення можуть траплятися на об’єктах інформаційних техно­логій, телекомунікацій, а також управління технологічними процесами.

Враховуючи викладене, здійснено перегляд додатка С цього стандарту, про що йдеться у «Передмові».

Частини 3, 4 та 7 стандарту ISO 14520 вилучено, оскільки використовування вогнегасних речовин, про які йдеться у них, виявилося невигідним. Натомість введено частину 5 про систему пожежогасіння з використовуванням вогнегасної речовини FK-5-1-12 (додекафтор-2-метилпентан-З-ону).ДСТУ 4466-1:2008

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИСТЕМИ ГАЗОВОГО ПОЖЕЖОГАСІННЯ

Проектування, монтування, випробування,
технічне обслуговування та безпека

Частина 1. Загальні вимоги

СИСТЕМЫ ГАЗОВОГО ПОЖАРОТУШЕНИЯ

Проектирование, монтаж, испытания,
техническое обслуживание и безопасность
Часть 1. Общие требования

GASEOUS FIRE-EXTINGUISHING SYSTEMS

Design, installation, testing, maintenance and safety
Part 1. General requirements

Чинний від 2009-07-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цим стандартом встановлено вимоги та рекомендації щодо проектування, монтування, випробу­вання, технічного обслуговування та безпеки систем газового пожежогасіння, призначених для проти­пожежного захисту будинків, підприємств та інших споруд; також у ньому наведено характеристики різних вогнегасних речовин і типів пожеж, для гасіння яких вони є ефективним засобом.

Національна примітка

В Україні чинні ДБН А.2 2-3, ДБН В.1.1-7 та НАПБ А.01 001, які деталізують вимоги, наведені у цьому стандарті.

Стандарт поширюється на системи пожежогасіння об’ємним способом, які застосовують для протипожежного захисту будинків, підприємств та інших спеціальних споруд. У таких системах вико­ристовують газові вогнегасні речовини, які не проводять струм, після їхнього застосовування відсутній нелеткий залишок. У сьогоденні наявна достатня кількість технічних даних цих вогнегасних речовин, підтверджених відповідними незалежними органами влади. Цей стандарт не стосується сис­тем вибухопридушення.

Цей стандарт не вказує на прийнятність відповідними органами лише перелічених у ньому вог­негасних речовин, оскільки інші вогнегасні речовини можуть бути також прийнятні. У цьому стандарті не йдеться про діоксид вуглецю, оскільки ця речовина є предметом інших міжнародних стандартів. Для прийняття конкретної вогнегасної речовини треба брати до уваги вимоги національних норматив­них документів.

Цей стандарт стосується вогнегасних речовин, які наведено у таблиці 1. Треба зважати й на інші стандарти, в яких йдеться про окремі вогнегасні речовини, наведені у таблиці 1.

Видання офіційне ★

Таблиця 1 — Вогнегасні речовини, дозволені до застосовування

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наведені нижче нормативні документи містять відомості, які через посилання в цьому тексті, складають положення цього стандарту. Якщо посилання на нормативні документи зроблено із зазна­ченням дати, то наступні зміни або доповнення до них не беруть до уваги. Якщо посилання наведено без зазначення дати, то беруть до уваги останню редакцію нормативного документа (з усіма змінами та доповненнями).

ISO 3941 Classification of fires

ISO 5660-1 Reaction-to-fire tests — Heat release, smoke production and mass loss rate — Part 1: Heat release rate (cone calorimeter method)

ISO 14520-2 Gaseous fire-extinguishing systems — Physical properties and system design — Part 2: CF₃I extinguishant

ISO 14520-5 Gaseous fire-extinguishing systems — Physical properties and system design — Part 5: FK-5-1-12 extinguishant

ISO 14520-6 Gaseous fire-extinguishing systems — Physical properties and system design — Part 6: HCFC Blend A extinguishant

ISO 14520-8 Gaseous fire-extinguishing systems — Physical properties and system design — Part 8: HFC 125 extinguishant

ISO 14520-9 Gaseous fire-extinguishing systems — Physical properties and system design — Part 9: HFC 227ea extinguishant

ISO 14520-10 Gaseous fire-extinguishing systems — Physical properties and system design — Part 10: HFC 23 extinguishant

ISO 14520-11 Gaseous fire-extinguishing systems — Physical properties and system design — Part 11: HFC 236fa extinguishant

ISO 14520-12 Gaseous fire-extinguishing systems — Physical properties and system design — Part 12: IG-01 extinguishant

ISO 14520-13 Gaseous fire-extinguishing systems— Physical properties and system design — Part 13: IG-100 extinguishantISO 14520-14 Gaseous fire-extinguishing systems — Physical properties and system design — Part 14: IG-55 extinguishant

ISO 14520-15 Gaseous tire-extinguishing systems — Physical properties and system design — Part 15: IG-541 extinguishant

ASTM E1354-04a Standard Test Method for Heat and Visible Smoke Release Rates for Materials and Products Using an Oxygen Consumption Calorimeter.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 3941 Класифікація пожеж

ISO 5660-1 Досліди з визначання поведінки під дією полум’я. Виділяння теплоти, утворення диму і швидкість втрати маси. Частина 1. Інтенсивність виділяння теплоти (метод конічного кало­риметра)

ISO 14520-2 Системи газового пожежогасіння. Фізичні властивості та проектування систем. Ча­стина 2. Вогнегасна речовина CF₃I

ISO 14520-5 Системи газового пожежогасіння. Фізичні властивості та проектування систем. Ча­стина 5. Вогнегасна речовина FK-5-1-12

ISO 14520-6 Системи газового пожежогасіння. Фізичні властивості та проектування систем. Ча­стина 6. Вогнегасна речовина HCFC Суміш А

ISO 14520-8 Системи газового пожежогасіння. Фізичні властивості та проектування систем. Ча­стина 8. Вогнегасна речовина HFC 125

ISO 14520-9 Системи газового пожежогасіння. Фізичні властивості та проектування систем. Ча­стина 9. Вогнегасна речовина HFC 227еа

ISO 14520-10 Системи газового пожежогасіння. Фізичні властивості та проектування систем. Частина 10. Вогнегасна речовина HFC 23

ISO 14520-11 Системи газового пожежогасіння. Фізичні властивості та проектування систем. Частина 11. Вогнегасна речовина HFC 236fa

ISO 14520-12 Системи газового пожежогасіння. Фізичні властивості та проектування систем. Частина 12. Вогнегасна речовина 1G-01

ISO 14520-13 Системи газового пожежогасіння. Фізичні властивості та проектування систем. Частина 13. Вогнегасна речовина IG-100

ISO 14520-14 Системи газового пожежогасіння. Фізичні властивості та проектування систем. Частина 14. Вогнегасна речовина IG-55

ISO 14520-15 Системи газового пожежогасіння. Фізичні властивості та проектування систем. Частина 15. Вогнегасна речовина IG-541

ASTM Е1354-04а Стандартний метод визначання інтенсивності виділяння теплоти і видимого диму з матеріалів і виробів із використовуванням калориметра, що забезпечує можливість погли­нання кисню.

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовано такі терміни та визначення.

Примітка.У цьому стандарті термін «бар» необхідно розуміти як «значення надлишкового тиску», якщо не вказано інше. Концентрації або кількості, наведені у відсотках (%), потрібно вважати як об’ємні, якщо не вказано інше.

Погоджений відповідним органом влади (див 3.2).

Примітка. Визначаючи можливості використовування устатковання, процесів або матеріалів, орган влади має базуватися на відповідних стандартах

Організація, установа або особа, відповідальні за погодження використовування устатковання або процесів

Засіб для переведення системи з автоматичного режиму до ручного.

Газова вогнегасна речовина, що не проводить електричний струм і не лишає після випаровуван­ня залишку (див. таблицю 1)

Повітряний простір між обладнанням, включаючи трубопровід і насадки, та відкритими або неізо- льованими вузлами, що перебувають під напругою, яка відрізняється від потенціалу землі

Концентрація вогнегасної речовини з урахуванням коефіцієнта безпеки, досягнення якої повинна забезпечити система пожежогасіння