---

Знаючи значення (P_f + P_bl) та Р_ЬІ, розраховують значення P_f, використовуючи дані, отримані під час калібрування вентилятора (див. Е.2.3.1), витрату повітря Q_f, яку забезпечує вентилятор.

Для кожної серії результатів (створення надлишкового тиску і розріджування) виражають резуль­тати випробувань із використовуванням вентилятора у формі:

|Qr| = Ro-|H|". (Е.1)

Значення k₀, п та коефіцієнтів кореляції (габо г²) визначають, використовуючи рівняння регресії, отримане за методом найменших квадратів: n Q_f| = lnk₀ +лІл|В| для результатів. Перевіряють, щоб значення коефіцієнта кореляції для кожної серії дослідів було не меншим ніж г = 0,99 чи г² = 0,98. к₀ та п у двох серіях дослідів практично завжди мають різні значення.

Якщо значення коефіцієнта кореляції занадто низьке, необхідно:

• повторити випробовування;

• пересвідчитися у відсутності коливань різниці тисків;

• пересвідчитися у відсутності руху демпфера/вентилятора під час випробовування.

Розраховують уточнені значення к₀ відповідно до рівнянь (Е.1) або (Е.2), і позначають отримане значення як ку

у разі створення розріджування

, , f Р_с(7"_е + 273)Д² ҐТ₀ + 273 V 8(20 + 273) У

кі = /Co — - — • (Е 2)

<8(T_C+ 273)J ^Т_е+273Ді,О13(То+273); ^J

у разі створення надлишкового тиску

_{к = к}ГР_С(Г_О + 273)У^/2ґТ_е +273;ґ 8(20 + 273) У

¹ 8(7c+273)J LТ_о + 273Д 1,013(Т_е + 273)) ' ^(Е’³⁾

Примітка. Рівняння (Е.2) та (Е.З) дають змогу уточнити значення витрати з урахуванням зміни густини повітря зі зміною тем­ператури і тиску з урахуванням таких допущень:

• використовують витратомір звичайного типу, сигнал від якого пропорційний до густини повітря і квадрату Його витрати, вираженої в одиницях об’єму;

• для певної різниці тисків всередині захищуваного простору та за його межами витрата повітря, виражена в одиницях об’є­му, обернено пропорційна до густини повітря у степені п.

Уточнення має наближений характер, оскільки друге припущення є наближенням, а вплив воло­гості та в’язкості не беруть до уваги.

Розраховують густину суміші газової вогнегасної речовини з повітрям за температури 20°С та початкової концентрації за рівнянням:

С

(Е.4)

і 100 — С,

Pm/ — Ре + ра —“7

100 100

Д

Стіп 100 Стіп
pmf — Ре + pa TL. “ ■

100 100

Національна примітка

Замість наведеного в ISO 14520-1 «2 °C» пропонують вважати правильним значення температури «20 °C».

ля приміщень із постійним перемішуванням повітря розраховують густину суміші вогнегасної речовини з повітрям за температури 2 °С та концентрації c_min за рівнянням:

(Е.5)

р

Розраховують початковий тиск суміші газової вогнегасної речовини з повітрям Р_т, за
Рті — PnPiojpm/ РаІ-

івнянням:

(Е.6)

Для приміщень без постійного перемішування повітря, якщо с_т!П не перевищує 0,5с„ екві­валентну висоту захищуваного приміщення Н_е беруть такою, що дорівнює Н. У іншому випадку Н_в роз­раховують так.

Для газових вогнегасних речовин, густина яких більша за густину повітря (р_а < р_е):

Н_е = Но-(Но(Е.7) 2Cmin

Для газових вогнегасних речовин, густина яких менша за густину повітря (р_а < р_Р):

^Н°=^Н£~- (Е.8)

У разі використовування газових вогнегасних речовин, густина яких більша за густину повітря, а с_т,„ > С„ значення Н_емає бути у межах О,5Н_о < Н_е < Н_о, у разі використовування газових вогнегасних речовин, густина яких менша за густину повітря, a c_min > 0,5С„ значення Н_е має бути у межах ОН_о < Н_е < Н_о. Якщо ці умови не виконуються, то рівняння для розраховування Н_е і тривалості витри­мування непридатні (оскільки у захищуваному приміщенні не лишиться суміші газової вогнегасної ре­човини з повітрям із початковою концентрацією).

Національна примітка

Замість наведеного в ISO 14520-1 «0/7_о < Н_е< О,5Н_о» пропонують вважати правильним інтервал висот «0Н₀ < Н_е< Н_в».

Для усіх приміщень розраховують кінцеве значення тиску P_mf.

У разі використовування газових вогнегасних речовин, густина яких більша за густину повітря (р_а > Ре), у приміщеннях без постійного перемішування:

Pmf — QnPe jpm/ ^— Ра|- (Е.9)

У разі використовування газових вогнегасних речовин, густина яких менша за густину повітря (р_а < Ре), у приміщеннях без постійного перемішування:

Pmf = д_п(Но -Н_е)р_тІ -р_а|. (Е.10)

У разі використовування будь-яких газових вогнегасних речовин у приміщеннях без постійного перемішування:

Pmf ⁼QnHo^Pmf ~~ Pa|. (Е. 11 )

Для усіх приміщень, якщо P_bh має від'ємне значення, необхідно пересвідчитися, що P_mf переви­щує абсолютне значення P_bh. Якщо ця умова не виконується, то рівняння для розраховування трива­лості витримування непридатні (оскільки різниця тисків спричинить змінювання напрямку потоку).

Розраховують середні значення параметрів нещільностей к, та л, як описано нижче.

Розраховують середні значення Q, = АДРіГ (за даними, одержаними під час проведення дослідів зі створенням надлишкового тиску та розріджуванням) для значень P_f, які дорівнюють Р_т„ і значень P_f, які дорівнюють 0,5Р_ті. Ці величини позначають як Q_/m і Q_M2 відповідно.

кі = exp

lnQ/_m -lnQ/_m/2 п =

ІП2

(Е.12)

(lnQ_/m/₂)(lnР_ті -lnQ_/m)(lnР_т, —In2)

Іп2

(Е.13)

Якщо площу нещільностей (leakage opening area) було визначено відповідно до Е.2.6.4, то для подальших розрахунків К, множать на коефіцієнт, який дорівнює

ELA + leakage opening area

ELA ’

де ELA — значення для захищуваного приміщення, визначене відповідно до Є.2 7 за рівняннями (Е.ЗО) та (Е.32), а площу нещільностей (leakage opening area) визначено відповідно до Е.2.6 4.

К

/<2 =

оефіцієнт к₂ розраховують за рівнянням:

(Е 14)

,

(Ра

Коефіцієнт спрощення к₃ розраховують за такими рівняннями.

У разі використовування газових вогнегасних речовин, густина яких більша

за

густину повітря

(Е.15)

2gf_n |рті ра І

рт/ + Ра ~

11-Е;

!

У разі використовування газових вогнегасних речовин, густина яких менша

за

густину повітря

(Ра

2gfn|pm< Ра J

’

(Е.16)

⁼ ґТТГ'

pm/ + ра І ~ І

Розраховують коефіцієнт спрощення к₄ за такими рівняннями.

У разі використовування газових вогнегасних речовин, густина яких більша за густину повітря (Ра < ре):

к_А—

2P_bh

Pm + ра I I

(Е.17)

У разі використовування газових вогнегасних речовин, густина яких менша за густину повітря (ра > Ре):

2

к_А=

P_bh

(

(Е.18)

A-F
pm/ + ра І

Для стандартних захищуваних приміщень без постійного перемішування повітря очікувана три­валість витримування /, протягом якої концентрація газової вогнегасної речовини на висоті /-/знизиться зі значення с,до c_mm, можна розрахувати виходячи з припущення про розподіл вогнегасної речовини у захищуваному приміщенні, а також розрахунку тривалості витримування для еквівалентної висот

и

захищуваного приміщення, яка забезпечить таке саме значення тиску і швидкість втрати вогнегасної речовини, як і у випадку її дійсного розподілу.

Під час реалізування цієї методики розрахунків виходять із таких припущень:

1. захищуване приміщення є стандартним;

2. у разі використовування газових вогнегасних речовин, густина яких більша за густину повітря, концентрація газової вогнегасної речовини від нижньої точки захищуваного приміщення до певної висо­ти у кожний момент дорівнює початковій концентрації с„ а вище вказаної відмітки лінійно знижується до нуля у верхній точці захищуваного приміщення; у разі використовування газових вогнегасних речо­вин, густина яких менша за густину повітря, концентрація газової вогнегасної речовини від верхньої точки захищуваного приміщення до певної висоти у кожний момент дорівнює початковій концентрації с„ а нижче вказаної відмітки лінійно знижується до нуля у нижній точці захищуваного приміщення.

Припускаючи, що F - 0,5, розраховують очікувану тривалість витримування таким чином.

У разі використовування газових вогнегасних речовин, густина яких більша за густину повітря (Ра < р_е):

V

(Е.19)

((к₃Н₀+к<ў^п-{k₃H_e+kJ~ⁿ

Н_о (1 - n)k₂Fk₃

У разі використовування газових вогнегасних речовин, густина яких менша за густину повітря (Ра > Ре):

V

(Е.20)

f(k₃H₀+k₄)'~ⁿ-(к₃(Н₀-Н_е) + к4)'~^п

Но{ (1-л)/г₂(1-Е)/<з

Для стандартних захищуваних приміщень із постійним перемішуванням припускають, що F = 0,5, і розраховують очікувану тривалість витримування газової вогнегасної речовини t, протягом якої її концентрація у захищуваному приміщені знизиться від початкового значення о, до концентрації c_min (див. 7.8), за такими рівняннями.

У разі використовування газових вогнегасних речовин, густина яких більша за густину повітря (Ра < р_е):

t =

Fk₂

2g_nH₀(p_m- p_a)^(n+1)/n + 2P_bh(_Pm- p_a)^1/n

p

dpm ■

(E.21)

mf

У разі використовування газових вогнегасних речовин, густина яких менша за густину повітря (Ра > Ре):

ртї

2

(1-Е)/<₂

g_nHo(p_m -р_а)^(+1),п + 2Р_м(р._п -Ра)^1/П

<

(Е.22)

1-F
рт + ра —

pmf

Розв’язують рівняння методом наближень, наприклад, використовуючи Правило Сімпсона і парне (не менше ніж 20) число інтервалів.

Очікувана тривалість витримування для нестандартних захищуваних приміщень без постійного перемішування повітр

я

'=vja^dl4' <^Е-²³>

Vet

Роблять такі заміни:

_z

(Е.24)

(Е.25)

(Е.26)

_^Hracdh

^Є “

,.. acdh dV_e=

100

Примітка. Величина «а» залежить від величини «Л» і еквівалентної висоти захищуваного приміщення.

ґ С

Рт = д_п |р_е - Ра|

У разі використовування газових вогнегасних речовин, густина яких більша за густину повітря (Ра < Ре):

Q = Fk₂

2Р_т+ 2Р_ЬЬ

(Е.27)

Рті + Ра

У разі використовування газових вогнегасних речовин, густина яких менша за густину повітря (р_а > ре), виходячи з припущення про відсутність потоків від систем кондиціювання повітря, розрахо­вують за формулою:

Q = (1-F)fc₂

2Р_т+ 2Р_ЬЬ

(Е.28)

Рті + ра

. Приблизне значення тривалості витримування можна знайти, зробивши припущення під час роз­в’язання рівняння (Е.23). Отримане наближене значення буде меншим або дорівнюватиме значенню, яке можна отримати під час точного розв’язання рівняння. З метою визначення наближеного значення тривалості витримування роблять припущення про те, що початкове значення Р_т (коли с = с, в усьому об’ємі захищуваного приміщення) не змінюється, і розраховують значення величини Q. Підставляючи одержане стале значення Q у рівняння (Е.23), матимемо: