Цикли автоматичного повторного включення (опис) Поведінка під час симетричних та несиметричних зовнішніх коротких замикань(опис)
Інші умови довкілля (ті, які враховують)
Проектні умови в разі офшорних ВТГС (глибинні умови, хвильові умови та ін.) Нормальний та екстремальний діапазон температур [°С]
Відносна вологість повітря [%]
Густина повітря [кг/м3]
Сонячне випромінення [Вт/м2]
Дощ, град, сніг, обледеніння
Хімічні активні речовини
Механічні активні частки
Опис системи захисту від блискавок
Модель і параметри землетрусу
Солоність [г/м3]
ДОДАТОК В
(обов’язковий)
СТОХАСТИЧНІ МОДЕЛІ ТУРБУЛЕНТНОСТІ
Для розрахунків проектного навантаження можна використовувати стохастичні моделі турбулентності, які наведено нижче. Вони задовольняють вимоги, наведені в 6.3.1. Допускають, що флуктуації вектора швидкості турбулентності будуть випадковим вектором поля, чиї складники мають се- редньонульову статистику Гауса. Спектральні щільності потужності, які описують складники, наведені в межах спектральної моделі Кеймела, моделі експоненціальної когерентності або за допомогою ізотропної моделі Вон Кармена.
Спектральна модель Кеймела
Спектральну щільність потужності складників наводять у нерозмірній формі за допомогою рівняння:
4^/^ub
°* (1 + 6/Lk/Vhub)S/3 '
де f —частота, Гц;
k — індекс, який стосується напрямку складника вектора швидкості (тобто 1 — поздовжній, 2 — поперечний та 3 — вертикальний);
Sk — односторонній спектр складника вектора швидкості;
стк — нормальне відхилення складника вектора швидкості (див. рівняння (В.2));
Lk — інтегральний масштабний параметр складника вектора швидкості; та за умови:
= J Sk(f)d/. (В.2)
о
Спектральні параметри турбулентності наведено в таблиці В.1.
Таблиця В.1 — Спектральні параметри турбулентності для моделі Кеймела
Індекс складника вектора швидкості (к)
Нормальний оідхил |
О1 |
0,8 о. |
0,5 Сп |
Інтегральний масштаб Ь. |
8,1 А, |
2,7 Аі |
0,66 Лі |
У цьому стандарті зазначено, що сц та А! е параметри нормального відхилу та масштабу турбулентності відповідно.
Модель експоненціально'! когерентності
Наступну модель експоненціальної когерентності можна використовувати у сполученні з авто- спектральною моделлю Кеймана для врахування просторової кореляції структури поздовжнього складника вектора швидкості;
C
(В.З)
oh (r,t) = ехр[-8,8 ((ї + (0,12 riLcf)°5,де Coh(r.f) — функція когерентності, визначена за допомогою комплексного значення щільності поперечного спектра поздовжніх складників вектора швидкості вітру у двох просторових точках, розділених за допомогою автоспектральної функції;
г — значення проекції вектора розділення між двома точками на площину, перпен
дикулярну середньому напрямку вітру;
f — частота, Гц;
Lc = 3,5 А! — масштабний параметр когерентності.
Ізотропна модель турбулентності Вон Кармена
Спектр поздовжнього складника вектора швидкості в цьому разі подають нерозмірним рівняй ням:
о? >71 (/L/^)2)5'6’ (В-*)
де f —частота, Гц;
L = 3,5 Лі — ізотропний інтегральний масштабний параметр;
a-і — поздовжній нормальний відхип на висоті маточини.
Поперечний та вертикальний спектри рівні між собою, їх подають у нерозмірній формі за допомогою:
f ss{f} _ f s3(Q
O3
H
(B.5)
W9(fL^ub)2, 0.11/6 '
(1+71(/L/Vhuh)2)
де L — такий самий ізотропний параметр, як і той, що використовують у (В.4);
02 = а3 = Пі — складники нормального відхилу вектора швидкості.
Когерентність визначають через;
?1/6і .і і
Coh <r’Z>= 77^ И 6 К5'в (*Ь°'5 хKveW , (В.6)
1 (о/о)
де х 2 n((7-r/Vhub)2 + (0.12 r/L)2)0-5;
г — відстань між двома фіксованими точками;
L — ізотропний інтервальний масштаб турбулентності;
Г(.) — Гамма-функція;
К(.){.) — порядок факторіалу, модифікована функція Бесселя.
Рівняння (В.6) можна апроксимувати за допомогою експоненціальної моделі, поданої в рівнянні (В.З) з Lc, заміненим на ізотропний масштабний параметр L.ДОДАТОК С
{обов'язковий)
ДЕТЕРМІНІСТИЧНИЙ ОПИС ТУРБУЛЕНТНОСТІ
Якщо режими вітряної турбіни і, особливо, режими вібрації ротора, суттєво послаблено (демп- фозано), то для турбулентності в нормальних вітрових умовах можна використовувати таку детерміністичну модель. Значимість послаблення можна перевірити, використовуючи просту стохастич- ну модель для обертово вибраного вектора швидкості вітру. У цій простій верифікаційній моделі, незалежний, нескорельований випадковий приріст з нормальним відхилом 5 % від середнього послідовно додають до середньої швидкості вітру для кожної лопаті в кожний період часу в динамічній імітаційній моделі вітряної турбіни. Вважають, що кожна лопать буде повністю занурена у відповідне миттєве поле вектора швидкості. Потім аналізують часові вибірки модельованої лопаті, які відповідають перемінним відхилам кінця лопаті та згинального моменту в корні (ті, що хлопають, та ті, що ріжуть). Цей аналіз складається з визначення відношення амплітуд вищих гармонік до основної амплітуди за частоти обертання. Якщо всі ці відношення менші ніж 1,5, то можна використати таку детерміністичну модель:
Поздовжній складник вектора швидкості:
Vi (у, z, f) = l/(z) + AjSin (2тсї, 0 + + Aaysin(2 п[/гґ + 1/4віп(2к/30]) + + Aj z sin (2it[f2f + 1/4 cos (2nf3 fj),
де (у, z) — горизонтальна та вертикальна координати точки на поверхні обмаху ротора вітряної турбіни з початком у центрі ротора.
Поперечний складник вектора швидкості:
Уг(0 = Аз sin (2л (fAі + 1/4 5іп(2я/5 0)). (С.2)
Можна допустити, що поперечний складник вектора швидкості буде незмінним на всій площі обмаху ротора.
Для попередньої моделі вектора швидкості вітру параметри амплітуди та частоту наведено в таких співвідношеннях:
Параметри амплітуди:
А-, = 2,0 оі
Аг = A,/D
А3 = 0,8 А,
Параметри частоти:
0 = 0,0194
= 4,0 0
= f-i/10,0
f4 = 0,6 f,
f5= Д/10,0,
де ф — нормальний відхил швидкості вітру на висоті маточини;
Ат — масштабний параметр турбулентності;
V'hub — середня за 10 хв швидкість вітру на висоті маточини;
D —діаметр ротора турбіни.
Необхідно зазначити, що поперечний та поздовжній складники вектора швидкості разом визначають миттєві швидкість вітру на висоті маточини та напрямок, використовуючи співвідношення:
Чиь(г) = ((^ (о,о,О) +(v2(t)) ) ,
ebub(f) = arctan_^_ (С.3)
ц (0,0,0БІБЛІОГРАФІЯ
У проектах вітряних турбін необхідно додержуватись таких стандартів:
ІЕС 60034 Rotating electrical machines
ІЕС 60038:1983 ІЕС standard voltages
ІЕС 60146 Semiconductor convertors
ІЕС 60173:1964 Colours of the cores of flexible cables and cords
IEC 60227 Polyvinyl chloride insulated cables of rated voltages up to and including 450/750 V
IEC 60245 Rubber insulated cables — Rated voltages up to and including 450/750 V
IEC 60269 Low-voltage fuses
IEC 60287 Electric cables — Calculation of the continuous current rating (100 % load factor)
IEC 60439 Low-voltage switchgear and controlgear assemblies
IEC 60446:1989 Identification on conductors by colours or numerals
IEC 60529:1989 Degrees of protection provided by enclosures (IP Code)
IEC 60617 Graphical symbols for diagrams
IEC 60755:1983 General requirements for residual current-operated protective devices
IEC 60898:1995 Electrical accessories —Circuit-breakers for overcurrent protection for household and similar installations
ISO 4354:1997 Wind actions on structures
ISO 8930:1987 General principles on reliability for structures — List of equivalent terms
ISO 9001:1994 Quality systems — Model for quality assurance in design/development, production, installation and servicing
ISO 9002:1994 Quality systems — Model for quality assurance in production, installation and servicing
ISO 9003:1994 Quality systems - Model for quality assurance in final inspection and test
НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ
IEC 60034 Обертові електричні машини
ІЕС 60038:1983 Стандартні напруги, прийняті ІЕС
ІЕС 60146 Напівпровідникові перетворювачі
ІЕС 60173:1964 Кольори жил гнучких кабелів і шнурів
ІЕС 60227 Кабелі з полівінілхлоридною ізоляцією на номінальні напруги до 450/750 В включно
ІЕС 60245 Кабелі з гумовою ізоляцією. Номінальні напруги до 450/750 В включно
ІЕС 60269 Низьковольтні плавкі запобіжники
ІЕС 60287 Електричні кабелі. Розрахунок номінального струму (коефіцієнт навантаження 100 %)
ІЕС 60439 Низьковольтні комплектні пристрої розподілу та керування
ІЕС 60446:1989 Позначення провідників кольорами та цифрами
ІЕС 60529:1989 Ступені захисту, які забезпечуються оболонками (IP код)
ІЕС 60617 Умовні графічні позначення в схемах
ІЕС 60755:1983 Загальні вимоги до пристроїв захисту, які спрацьовують від залишкового струму
ІЕС 60898:1995 Електротехнічні допоміжні пристрої. Автоматичні вимикачі для захисту від надлишкового струму
ISO 4354:1997 Дія вітру на будівлі (будівельних спорудах)
ISO 8930:1987 Загальні принципи будівельних конструкцій. Перелік відповідних термінів
ISO 9001:1994 Системи якості. Модель забезпечення якості для проектування, розроблення, виробництва, монтажу та обслуговування
ISO 9002:1994 Системи якості. Модель забезпечення якості для виробництва, монтажу та обслуговування
ISO 9003:1994 Система якості. Модель забезпечення якості для контролю готової продукції та ! її випробування
ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ ВИЗНАЧЕНЬ
Визначення за стандартам ІЕС 61400-1 «Вітрові турбогенераторні системи. Частина 1. Вимоги безпеки» |
Визначення за стандартом ДСТУ 3896-99 «Вітроенергетичні установки та вітроелектричні станції. Терміни та визначення» |
система керування (control system) (вітрові турбіни) Підсистема, яка приймає інформацію про умови вітряної турбіни та/або довкілля і регулює вітряну турбіну для підтримання її в режимах експлуатації |
система керування ВЕУ Автоматична система, яка приймає інформацію (про стан і роботу механізмів та систем ВЕУ, а також іншу інформацію), оброблює її за заданою програмою та забезпечує запускання, підтримування робочих параметрів ВЕУ та її зупинення в аварійних ситуаціях згідно з установленою програмою |
вмикальна швидкість вітру (1^) (cut-in wind speed) (/,) Мінімальна швидкість вітру на висоті маточини, за якої вітряна турбіна починає виробляти енергію для подальшого використовування |
вмикальна швидкість вітру для ВЕУ Найменша швидкість вітру, за якої ВЕУ починає ви- ; робпяти електроенергію |
вимикальна швидкість вітру (Vout) (cut-out wind speed) (Vout) Максимальна швидкість вітру на висоті маточини, за якої вітряна турбіна запроектована виробляти енергію для подальшого використовування |
вимикальна швидкість вітру для ВЕУ Найбільша швидкість вітру, за якої ВЕУ перестає виробляти електроенергію, щоб запобігти пошкодженню конструкції |
гондола (nacelle) Корпус, який вміщує привод системи зубчатих передач та інше обладнання на вершині опори горизонтально-осьової вітряної турбіни |
гондола Складова частина ВУГО, установлювана на вершині опору ВУ, в якій розташовують вузли кріплення вала ротора, трансмісію, генератор таїабо інші елементи |
номінальна потужність (rated power) Потужність, установлена, в основному, виробникам для зазначених умов експлуатації компонента, вузла агрегату або обладнання |
номінальна потужність ВЕУ Потужність, значення якої установлено виробником для певної швидкості вітру за конкретних атмосферних умов |
площа обмаху (swept area) Площа проекції копа, уздовж якого рухаються кінці лопатей ротора пщ час обертання, на площину, що перпендикулярна вектору швидкості зітру |
площа обмаху ротора Площа проекції поверхні, яку утворює лопать ротора ВУГО за один повний оберт, на площину, перпендикулярну осі обертання ротора |
вітряна електрична станція (wind power station) Група або групи вітряних турбогенераторів, які зазвичай називають вітряною фермою |
вітрова електрична станція Група ВЕУ (або окрема ВЕУ), устатковання і споруди, які розташовані на одній території, функційно зв'язані між собою і становлять єдиний комплекс, призначений виробляти електроенергію, перетворюючи кінетичну енергію вітру в електричну |
никання (yawing) Обертання осі ротора навколо вертикальної осі (тільки для горизонтально-осьових вітряних турбін) |
никання [виник] (ВУГО) Відхилення [відхип] осі ротора ВУ від напряму повітряного потоку в горизонтальній площині під час роботи |
27.180
Ключові слова: вітряні турбогенераторні системи, вимоги безпеки, коефіцієнти часткової безпеки, системи керування та захисту, класи безпеки, вітрові умови, види навантаження, граничні стани.
1 ISO 2394 визначає крайні та експлуатаційні граничні стани таким чинам: стан конструкції та навантажень, що на неї діють, за межами якого конструкції більше не задовольняють проектні вимоги. Призначення проектних розрахунків — підтримати ймовірність досягнення граничного стану нижче певного заданого значення для даного типу конструкції
Крайнім граничним станам, наприклад, відповідають:
— втрата рівноваги конструкції або частини конструкції, яку розглядають як нерухомо закріплене тіпо (наприклад, перекидання): .
— руйнування критичних секцій конструкції, яке обумовлено перевищенням критичної напруги (у деяких випадках знижене повторними навантаженнями) або критичною деформацією матеріалу;