Різниця мэк похибкою показів і основною похибкою приладу

  1. тимчасова помилка (transitory fault)

Короткочасні варіації показів, що їх не можна інтерпретувати, зберігати у пам'яті чи передавати як вимірювання

  1. істотна помилка (significant fault)

Помилка більша, ніж абсолютне значення ГДП, і така, що не є тимчасовою помилкою.

Примітка. Якщо ГДП становлять t 2 %, то істотною буде помилка більша ніж 2 %

  1. нормальні значення вимірюваної величини; НЗВВ (reference values of measurand; RVM) Визначений ряд значень витрати, температури у зворотному трубопроводі і різниці температур, установлений для забезпечення обґрунтованості взаємних порівнянь результатів вимірювань

  2. дійсне значення (conventional true value)

Значення величини, що для цього стандарту вважають істинним.

Примітка. Прийняте дійсне значення зазвичай вважають настільки близьким до істинного, шо різницю вважають несуттє­вою для цих цілей

  1. тип теплолічильника (meter model)

Теплолічильники або їхні складові частини різних типорозмірів, що мають подібні принципи робо­ти, конструкцію і матеріали

  1. електронний пристрій (electronic device)

Пристрій, що працює на електронних елементах і виконує визначені функції

  1. електронний елемент (electronic element)

  2. Найменший фізичний об'єкт електронного пристрою, принцип роботи якого ґрунтується на викори­станні електронно-діркової провідності в напівпровідниках або електронної провідності у газах чи у ва­куумімінімальна глибина занурення перетворювача температури (minimum immersion depth of a temperature sensor)

Глибина занурення в термостатичну ванну з температурою (80 ± 5)°С за температури навколиш­нього середовища (25 ± 5) °С. занурювання понад яку змінює значення опору на величину, що менше ніж 0.1 К у температурному еквіваленті

  1. ефект самонагрівання (self heating effect)

Прирощення в сигналі температури, спричинене розсіюванням потужності 5 мВт на кожному пе­ретворювачі температури з пари у разі занурювання мого на мінімальну глибину у водяну ванну, в якій середня швидкість води становить 0,1 м/с

  1. низькотемпературний теплолічильник (cooling meter)

Теплолічильник. призначений для застосування в системах охолоджування за низьких температур, зазвичай у температурному діапазоні від 2 °С до ЗО °С та д© до 20 К

  1. напрямок потоку (flow direction)

Напрямок потоку описано термінами прямого і зворотного потоків. Прямий потік— це потік, у якому рух відбувається до системи, а зворотний потік — рух від системи (стосовно теглолічильників прямий/ зворотний потік означає високу/низьку температуру, а стосовно низькотемпературних теплолічильників — низьку/високу температуру)

  1. електричний імпульс (electrical pulse)

Електричний сигнал (напруга, сила струму або опір), який протягом обмеженого проміжку часу відхиляється від початкового рівня, щоб потім повернутись до вихідного рівня

  1. пристрій вихідних та вхідних імпульсів (pulse output and input device)

Визначено і встановлено два види імпульсних пристроїв:

  1. пристрій вихідних імпульсів;

  2. пристрій вхідних імпульсів.

Обидва пристрої є функціональними частинами перетворювача витрати, обчислювача або допо­міжних пристроїв, таких як дистанційні показувальні пристрої або вхідні пристрої систем регулювання

  1. максимальна допустима температура (maximum admissible temperature)

Максимальна температура теплоносія, за якої теплолічильник в умовах максимально допустимого робочого тиску і номінальної витрати протягом невеликих проміжків часу (всього менше ніж 200 год протягом всього строку експлуатації) може працювати без значних несправностей після впливу цієї до­пустимої максимальної температури

  1. перетворювач витрати з великим строком експлуатації (long-life flow sensor)

Перетворювач витрати, який має строк експлуатації, що перевищує строк експлуатації стандарт­ного перетворювача, який зазвичай становить 5 років

  1. УНОРМОВАНІ РОБОЧІ УМОВИ

    1. Межі температурного діапазону

      1. Верхня межа температурного діапазону, От». є найвищою температурою теплоносія, за якої теплолічильник функціонує і його похибка перебуває у границях допустимої похибки.

      2. Нижня межа температурного діапазону, Om,n, є найнижчою температурою теплоносія, за якої теплолічильник функціонує і його похибка перебуває у границях допустимої похибки

    2. Межі різниці температур

      1. Різниця температур, дб, є абсолютним значенням різниці температур теплоносія в прямо­му і зворотному потоках теплообмінного контуру.

      2. Верхня межа різниці температур, Д0там. є найбільшою різницею температур, за якої тепло­лічильник має функціонувати за теплового потоку, що не перевищує максимального значення, і його похибка перебуває у границях допустимої похибки.

      3. Нижня межа різниці температур. д©,^. с найменшою різницею температур, понад яку тепло­лічильник має функціонувати і його похибка перебуває у границях допустимої похибки.

    3. Межі витрати

      1. Верхня межа витрати, qs, є найбільшою витратою, за якої теплолічильник має працювати нетривалий час (менше ніж 1 год на добу: менше ніж 200 год на рік) без перевищення його максимально допустимої похибки.

      2. Довготривала витрата, qp, є найбільшою витратою, за якої теплолічильник має працювати тривалий час без перевищення його максимально допустимої похибки.

      3. Нижня межа витрати, q„ є найменшою витратою, понад яку теплолічильник має працювати без перевищення його максимально допустимої похибки.

    4. Межі теплового потоку

Верхня межа теплового потоку. Ра, є найбільшим тепловим потоком, за якого теплолічильник функ­ціонує без перевищення його максимально допустимої похибки.

  1. Максимальний допустимий робочий тиск (МДТ)

Максимальний надлишковий внутрішній тиск, який теплолічильник може витримувати постійно на верхній межі температурного діапазону, виражений як PN-ряд згідно з ISO 7268.

  1. Максимальна втрата тиску

Втрата тиску теплоносія, що проходить через перетворювач витрати, який працює за сталої ви­трати qp.

  1. ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

    1. Матеріали і конструкція

Усі складові елементи теплолічильників треба виготовляти з матеріалів, які мають достатню стійкість до різних форм корозії і зношення, що виникають за унормованих робочих умов, особливо для випадків забрудненого теплоносія. Правильно змонтовані теллолічильники мають витримувати дію зовнішніх впливних чинників. Крім того, теллолічильники мають витримувати без пошкоджень дію мак­симального допустимого тиску і температури, для роботи за яких їх сконструйовано.

    1. Виробник теплолічильників повинен указати всі обмеження з монтажу теллолічильника і його орієнтування у просторі щодо вертикалі.

    2. Корпус теллолічильника має захищати внутрішні частини від потрапляння води і пилу. Мінімальний ступінь захисту оболонки обладнання, яке монтується на трубопроводі, має відповідати ІР54 під час експлуатації в системах опалювання, ІР65 під час експлуатації в системах охолоджуван­ня для обладнання, установленого всередині трубопроводу, та ІР52 для інших оболонок і в усіх випадках має вдповідати ІЕС 61010-1.

    3. Теллолічильники можна оснастити інтерфейсами, що дають змогу підключити додаткові при­строї. Такі підключення не мають впливати на метрологічні характеристики теллолічильника.

    4. Максимальна втрата тиску за qp не має перевищувати 0,25 бар, крім тих випадків, коли до складу теллолічильника входить регулятор витрати або він працює також як пристрій для зниження тиску.

  1. Вимоги, які висувають у разі перевищення граничних значень витрати

Коли дійсне значення витрати менше за допустиме значення, установлене виробником, реєстру­вання не дозволено.

Примітка. Витрату через «номінально» закритий клапан або рух рідини у трубі за закритим клапаном, спричинену тепловим розширенням і стисканням, не потрібно реєструвати

Для витрати, що перевищує qs, особливості функціонування теллолічильника, наприклад видаван­ня хибних чи нульових сигналів, має визначати виробник. Значення витрати, що перевищують qs, не ма­ють спричинювати додатну похибку, більшу за 10 %.

  1. Показувальний пристрій

    1. Кількість теплоти треба відображати у джоулях, ватт-годинах або десятковими множниками цих одиниць. Назву чи познаку одиниці вимірювання кількості теплоти потрібно відображати поруч із цифрами на показувальному пристрої.Теплолічильник треба сконструювати так, щоб за несправності або у раз відключення на­пруги зовнішнього джерела живлення (мережі або зовнішнього джерела напруги постійного струму) покази кількості теплоти у теплолічильнику залишались доступними протягом не менше ніж один рік. Виробник повинен зазначити, як вивести покази кількості теплоти на показувальний пристрій у випадку несправності або відключення напруги зовнішнього джерела живлення (мережі або зовнішнього дже­рела напруги постійного струму).

Примітка. Вимірян значення можна або послйк зберігати через визначені проміжки часу у пам'яті, або зберігати керувхням процесом відключення (за рахунок енергії внутрішнього джерела).

  1. Показувальний пристрій має забезпечувати вірогідні, однозначні покази, що легко читати.

  2. Реальна або видима висота цифр на показувальному пристрої має бути не менше ніж 4 мм.

  3. Цифри, що показують десяткові знаки, потрібно відокремлювати комою. Крім того, цифри, що показують десяткові знаки кількості теплоти, мають чітко відрізнятися від інших.

  4. Якщо використовують показувальний пристрій роликового типу, цифра певного розряду має повністю з'являтися за той проміжок часу, коли цифри меншого розряду міняються з 9 на 0. Ролики, на яких нанесено цифри найменшого розряду, можуть рухатися неперервно, при цьому видиме заміщен­ня однієї цифри іншою відбуватиметься знизу догори.

  5. Показувальний пристрій, що відображає кількість теплоти, має реєструвати без переповнен­ня кількість теплоти, що, як мінімум, відповідає неперервній роботі протягом 3000 год на верхній межі теплового потоку. Рг. теплолічильника.

Кількість теплоти, вимірювана теплолічильником. який працює на верхній межі теплового потоку протягом 1 год. має відповідати щонайменше одній цифрі найменшого розряду показувального пристрою.

  1. Захист від несанкціонованого доступу

Теплолічильник повинен мати захисний пристрій, який можна опломбувати так. щоб після оплом­бування як перед належним монтажем теплолічильника, так і після нього унеможливити його розбиран­ня, зняття або змінення показів теплолічильника чи його регулювальних пристроїв без явного пошко­дження самого теплолічильника або пломби.

Теплолічильники із зовнішнім джерелом електроживлення повинні мати засоби, що захищають прилад від відключення електроживлення або очевидно показують, що таке відключення відбувалося. Ця вимога не поширюється на теплолічильники із зовнішнім джерелом живлення, в яких передбачено автоматичне переключення на внутрішнє батарейне живлення.

Примітка. Конструктивне рішення корпусу теплолічильника з умонтованим •одинниксаим механізмом, що фіксує відпрацьо­ваний час. дасть змогу тоїно установити, що елег-рожмипення відключалося

  1. Напруга електричної мережі

    1. Теплолічильники або складові частини, що живляться від мережі змінного струму, повинні мати унормовану напругу живлення, Un, 230 В J5* •

    2. Теплолічильники або складові частини, що живляться від віддаленого джерела постійного або змінного струму, повинні мати унормовану наругу живлення. Un, 24 В. Допустимий відхил напруги постійного струму має становити від 12 В до 42 В. а у випадку змінного струму ± 50 %.

Якщо лінії віддаленого джерела використовують також для передавання даних (наприклад, шина M-bus, див. EN 1434-3), ці значення треба підтримувати під час передавання даних.

  1. Теплолічильники або складові частини, що живляться від локального зовнішнього джерела живлення постійного струму, переважно повинні мати унормовану напругу, Un. 6 В; 3.6 В або З В.

Таблиця 1 —Стандартизовані рівні для зовнішнього живлення

Номінальна налруїа

6B

3,6 В

38

Максимальне значення середньої сили струму

100 мА

10/20/50/100/200 мкА

10/20/50/100/200 мкА

Допустимий відхил за середнього значення сили струму

Від 5.4 В до 6.6 В

Від 3.4 В до 3,8 В

Від 2,8 В до 3.3 В

Максимальна сила струму

100 мА

10 мА

5 мА

Мінімальна напруга за максимальної сили струму

5,4 В

3.2 В

2.7 В

  1. УСТАНОВЛЕНИЙ РОБОЧИЙ ДІАПАЗОН