Страница 4: ДСТУ EN 13771-2:2013. Компресори та конденсатори для охолодження. Методи випробування з перевіряння робочих характеристик. Частина 2. Агрегати компресорно-конденсаторні (61082)

Масову витрату холодоагенту або вимірюють безпосередньо масовим витратоміром, або об­числюють виходячи з витрати, виміряної з використанням об’ємного витратоміра, та густини парів:

Фп ⁼ Ф 'Pm (11)

5.7 Метод Е. Витратомір холодоагенту в лінії рідкого холодоагенту

Витрату холодоагенту визначають (див. рисунок 6) з використанням або об’ємного, або ма­сового витратоміра, вставленого в лінію рідкого холодоагенту. Витратомір під’єднують до лінії рідкого холодоагенту між виходом з компресорно-конденсаторного агрегата та розширювальним пристроєм.

а) Принципова схема

Ь) Діаграма залежності тиску від ентальпії

Познаки:

1. — конденсатор;

2. — проміжний охолоджувач;

3. — витратомір рідини;

4. — компресор;

5. — розширювальний пристрій;

6. — випарник.

Рисунок 6 — Витратомір холодоагенту

Тиск і температуру випарів холодоагенту на вході компресорно-конденсаторного агрегата встановлюють з використанням розширювального пристрою та змінюючи кількість тепла, що під­водиться до випарника. Подання охолоджувального середовища на конденсатор регулюють так, щоб забезпечити стабільні умови протікання на належному рівні. Вони мають відповідати основним умовам випробування та зазначеним у таблиці 3.

Під час випробування холодоагент у рідкій фазі має бути однорідним та переохолодженим не менше ніж на З К на виході з вимірювального пристрою, для цього може знадобитися додатковий проміжний охолоджувач перед витратоміром. Потрібно визначити вміст мастила в холодоагенті.

Масову витрату холодоагенту, визначену внаслідок випробування, обчислюють за такими формулами:

• з використанням масового витратоміра:

Qm=('l-*oil)‘7m_X; (12)

• з використанням об’ємного витратоміра:

Ч_т = (¹ - *«,)-—,У^т . ,■ (13)

Ф/х >ІІ (1 Pm^Poil)

6. ВИЗНАЧЕННЯ СПОЖИВАНОЇ ПОТУЖНОСТІ

КОМПРЕСОРНО-КОНДЕНСАТОРНОГО АГРЕГАТА

Вимірювання споживаної потужності компресорно-конденсаторного агрегата виконують одно­часно з вимірюваннями відповідно до розділу 5.

Фактичне значення споживаної потужності компресорно-конденсаторного агрегата із зовнішнім приводом належить визначати з урахуванням середнього крутного моменту на валу компресора, який вимірюють за допомогою відповідних пристроїв та з похибкою ±1,5 %.

Фактичне значення споживаної потужності вентилятора — електроенергія, виміряна на клемах двигуна вентилятора, його потрібно вимірювати з похибкою ± 3 %. За наявності кількох вентилято­рів вимірюють сумарну потужність вентиляторів.

У тих випадках, коли неможливо виконати вимірювання крутного моменту, як привод потрібно використовувати тарований електродвигун з відомими характеристиками. Фактичне значення спо­живаної потужності на клемах двигуна потрібно вимірювати з похибкою ± 1 %.

Фактичне значення споживаної потужності потрібно обчислювати, враховуючи характеристики двигуна.

У разі використання пасового привода потрібно враховувати втрати на пасовій передачі.

Фактичне значення споживаної потужності компресорно-конденсаторних агрегатів із вмонто­ваним двигуном — електрична енергія, що підводиться на клеми двигуна, яку має бути виміряно з похибкою ±1 %.

Фактичне значення споживаної потужності вентилятора — електроенергія, виміряна на клемах двигуна вентилятора з похибкою ± 3 %. За наявності кількох вентиляторів вимірюють сумарну по­тужність вентиляторів.

Фактичним значенням споживаної потужності допоміжних складових частин має бути електро­енергія, виміряна на клемах цих допоміжних складових частин. Її потрібно вимірювати з похиб­кою ± 3 %.

Споживаною потужністю компресорно-конденсаторного агрегата є сума потужностей: комп­ресора, вентилятора та додаткових пристроїв, необхідних для експлуатації компресорно-конден­саторного агрегата, наприклад мастильний насос. Споживану потужність компресорно-конденса­торного агрегата за основних умов випробування обчислюють за формулою (3).

6. ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАННЯ

   1. Загальні положення

Протокол випробування треба складати на кожне випробування та він має містити наведену нижче інформацію.

• дата проведення випробування;

• назва організації, що виконує випробування;

• місце проведення випробування;

• назва виробника компресора;

• назва виробника компресорно-конденсаторного агрегата;

• позначення моделі компресора (див. 3.4.4 EN 378-1:2000);

• позначення моделі компресорно-конденсаторного агрегата;

• заводський номер компресора;

• заводський номер компресорно-конденсаторного агрегата;

• тип компресора;

• тип компресорно-конденсаторного агрегата;

• позначення та місцезнаходження додаткового пристрою для охолодження компресора, за наявності;

• позначення масловіддільника, за наявності;

• дата останньої атестації випробувального стенда.

• застосовані методи випробування;

• тиск навколишнього повітря у тих випадках, коли вимірювання тиску залежить від атмос­ферного тиску;

• використаний холодоагент;

• джерело даних про термодинамічні властивості холодоагенту;

• основні умови випробування;

• результати випробування (фактичні значення).

Задані та фактичні значення має бути наведено у вигляді таблиці. Організація, що виконує ви­пробування, та оператор випробувального стенда несуть відповідальність за точність результатів випробування.

Відповідно до вимог 4.2.5 має бути визначено значення таких параметрів:

• співвідношення різниці ентальпій;

• масова витрата холодоагенту за основних умов випробування (q_m0);

• різниця ентальпій (на вході та виході агрегата);

• холодопродуктивність компресорно-конденсаторного агрегата за основних умов випро­бування (Ф_о);

• споживана потужність компресорно-конденсаторного агрегата за основних умов випробу­вання (Р_стабо P_cs);

• СОР_гт або COP_rs;

• похибка вимірювання у разі ступеня вірогідності 95 %;

• циркуляція мастила (х_оН) в холодильній установці, тобто маса мастила в масі суміші мас­тила та холодоагенту (кілограмів на кілограм) або відсотковий вміст мастила в суміші мастила та холодоагенту.

Для того щоб належно виконати обчислення наведених вище даних, необхідно реєструвати таку інформацію.

Таблиця 4 — Додаткова інформація

Кінець таблиці 4