ДОДАТОКD
(довідковий)

ВИПРОБОВУВАННЯ ТВЕРДОСТІ ПОВЕРХНІ НАПИЛКОМ

D.1 Застосування

Випробовування твердості напилком застосовується як якісна міра твердості поверхні. Вона більш корисна для цілком прогартовачих деталей. Її перевагами є:

  • портативність обладнання випробовування;

  • здатність випробовувати поверхні, які неможливо випробовувати іншим обладнанням;

  • швидкість застосування;

  • чутливість до станів поверхні, таких як зневуглецювання і мікроструктурних дефектів;

  • не робить пошкодження поверхні, що випробовується.

Специфічні приклади використання випробовування твердості напилком такі:

— твердість поверхні активного профілю і ніжок зубців зубчастого колеса;

— перевірки зневуглецювання на прогартованих деталях.

D.2 Принцип

Випробовування твердості напилком порівнює «відчуття» нового надпилювання поверхні де­талі, що перевіряється, з відчуттям того самого напилка при надпилюванні поверхні каліброваного зразка або «тарованого еталону». Термін «твердість, визначена напилком» означає, що гострі випробовувальні напилки не будуть різати поверхню легше, ніж вони ріжуть тарований еталон мінімальної встановленої твердості. Таке порівняння може тільки зроблено при порівнюванні відчуття різання виробу з відчуттям різання тарованого еталону.

D.3 Обладнання

D.3.1 Напилки

Напилки першої якості загартовані до твердості за Роквелом «С» (66—68) HRC і загалом бу­дуть починати брати легке надпилювання при 65 HRC. Форма зуба напилка і гострота також впли­вають на різальну здатність. Стандартизація напилків необхідна для контролю твердості.

  1. Розмір напилка має відповідати розміру деталі. Зазвичай використовують розміри від 100 мм до 200 мм у довжину.

  2. Гострота напилка є важлива. Досвідчені лаборанти можуть визначити, коли напилок зату­пився. Для точнішого методу треба періодично перевіряти напилок на тарованому еталоні.

D.3.2 Таровані еталони

Калібрований випробовувальний диск 50 мм в діаметрі і 6 мм завтовшки, який цементова­ний, загартований і відпущений до мінімальної прийнятної твердості, або зразок деталі, відомої твердості можна використовувати як тарований еталон. Зазвичай використовується набір випро- бовувальних дисків з градацією 2 HRC. Чистове оброблення поверхні тарованого еталона має бути подібне до випробовуваної деталі.

D.4 Методика

Окалина або іржа на поверхні випробовуваних деталей буде забивати напилок, що дасть в ре­зультаті неточне визначення твердості.

Коли перевіряють деталі високої твердості, шліфовані поверхні не ріжуться так легко, як зви­чайно оброблені поверхні.

Руків’я або хвостовик напилка повинне бути охоплено рукою із вказівним пальцем, витягну­тим вздовж плоского боку напилка, щоб прикласти легкий натиск і рівномірний рух. Альтернативно напилок можна тримати проти деталі подушечкою великого пальця. Напилок переміщати повільно, доки стане очевидно, надпилює напилок чи ні. За першої ознаки надпилювання треба зупинитися. Переміщення напилка по оброблюваній поверхні має бути незначним, щоб подовжити строк служби напилка. Натиск і ділянка контакту повинні залишатися постійними, тому що вони впливають на дїю надпилювання.

Деталь має «твердість, визначену напилком», якщо напилок не буде надпилювати поверхню легше, ніж він надпилює тарований еталон мінімальної встановленої твердості.

ДОДАТОК Е
(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. ISO 54:1996 Cylindrical gears for general engineering and heavy engineering — Modules

  2. ISO 10300-1:2001 Calculation of load capacity of bevel gears — Part 1: Introduction and general influence factors

  3. ISO 10300-2:2001 Calculation of load capacity of bevel gears — Part 2: Calculation of surface durability (Pitting)

  4. ISO 10300-3:2001 Calculation of load capacity of bevel gears — Part 3: Calculation of tooth root strength

  5. ANSI/AGMA 2001-C95 Fundamental Rating Factors and Calculation Methods for Involute Spur and Helical Gear Teeth, January 1995

  6. Niemann/Winter, Maschinenelemente II, Springer, Berlin, 1989

«Practical Data for Metallurgists», 12th Ed., The Timken Steel Co., Canton, Ohio, U.S.A. 1991

.УКНД 21.200

Ключові слова: зубчасті передачі, циліндричні передачі, прямозубі передачі, косозубі пере­дачі, навантажна здатність, характеристика, характеристика матеріалів, міцність, термічне оброблення, якість.

Редактор Є. Козир
Технічний редактор О. Марченко
Коректор Н. Тонишева
Верстальник В. Перекрест

Підписано до друку 10.05.2007. Формат 60x84 1/8.

Ум.друк.арк. 4,18. Зам. Ціна договірна.

Відділ редагування нормативних документів ДП «УкрНДНЦ»
03115, Київ, вул. Святошинська, 2