---

Середньоарифметичну температуру визначають так.

Креслять графік залежності температури від часу за розгляданий період з урахуванням циклічної роботи трансформатора (ввімкнення - розімкнення), див. рисунок С. 1. Середньоарифметичне значення температури (1a) визначають за формулою: де 1_макс — середнє значення максимальної температури;

1_мін - середнє значення мінімальної температури.

Рисунок С.1 - визначення середньоарифметичного значення температури

С.2 Ізоляція

Ізоляція, застосована у трансформаторах, повинна задовольняти такі вимоги.

Обмотки та провідні частини трансформаторів розглядають як частини кіл, до яких вони під’єднані, якщо вони є. Ізоляція між ними повинна, відповідно до застосування ізоляції в апаратурі (див. 2.9.3), задовольняти відповідні вимоги 2.10 та витримувати відповідні випробовування 5.2.

Потрібно вжити заходів щодо запобігання зменшенню зазорів та шляхів витоку, які забезпечують основну, додаткову або посилену ізоляцію, нижче потрібних мінімальних значень, через:

s зміщення обмоток або їх проводів;

s зміщення внутрішньої проводки або проводів для зовнішніх з’єднань;

s надмірне зміщення частин обмоток або внутрішньої проводки, у випадку обриву проводів, які підходять до з’єднань, або порушення з’єднань;

s шунтування ізоляціі проводами, екранами, шайбами і т.ін., кріплення яких може послабнути або вони можуть від’єднатись.

Прийнято вважати, що два незалежних кріплення не можуть послабнути одночасно.

Виводи усіх обмоток повинні бути закріплені надійними способами.

Відповідність перевіряють оглядом, вимірюваннями та, за необхідності, такими випробовуваннями.

Якщо трансформатор для захисного уземлення розміщено у екрані, відокремленому від первинної проводки, приєднаної до кола небезпечної напруги, тільки основною ізоляцією, екран повинен відповідати одному з такого: s відповідати вимогам, зазначеним у 2.6.3.3;

s відповідати вимогам, зазначеним у 2.6.3.4 між уземленим екраном та головною клемою захисного уземлення апаратури;

s витримувати випробовування на імітацію пробою основної ізоляції між екраном та відповідною первинною проводкою. Трансформатор повинен бути захищений приладом захисту, який задіяний під час його конкретного застосування. Уземлена частина захисту і екран не повинні мати пошкодження.

Якщо випробовування виконані, спеціально підготовлений зразок трансформатора, який має додатковий зовнішній провід від вільного кінця екрана застосовують так, щоб струм під час випробовування проходив через екран.

Випробовування на електричну міцність для ізоляції між будь-якою обмоткою та осердям чи екраном не проводять, якщо осердя чи екран повністю закриті або ізольовані та не мають електричного з’єднання. Однак, між обмотками, які мають виводи, випробовування проводять.

Примітка. Приклади задовільних конструкцій (інші види конструкцій також можливі):

s обмотки ізольовані одна від одної за допомогою їх розташування на різних ділянках осердя з або без шпульок;

s обмотки, розташовані на одній шпульці з перегородками, які або відштамповані або відлиті як одне ціле, або перего родка напресована на шпульку, а у місцях з’єднання перегородки зі шпулькою має внутрішню оболонку або покрив;

s розташування концентричних обмоток на шпульці із ізоляційного матеріалу без фланців або на ізоляціі з тонкого шарового матеріалу, обгорнутого навколо осордя трансформатора;

s застосування між обмоток ізоляції із шарового матеріалу, який виходить за межі крайніх витків кожного шару обмотки;

s застосування концентричних обмоток, відокремлених уземленим провідним екраном з металевої фольги, яка повністю перекриває шиирину обмотки, з відповідною ізоляцією між кожною обмоткою та екраном. Окрім того провідний екран та йото вивід мають достатній переріз, щоб у випадку пробою ізоляціі пристрій зажисту від перевантажування забезпечив розрив кола до того, як екран зруйнусться. Пристрій захисту від перевантажування може бути частиною трансформатора.

Додаток D

(обов’язковий)

ВИМІРЮВАЛЬНИЙ ПРИЛАД ДЛЯ ВИПРОБОВУВАННЯ СТРУМУ ДОТИКУ
(див. 5.1.4)

D.1 Вимірювальний прилад

Вимірювальний прилад, наведений на рисунку D.1, узято з ІЕС 60990, рисунок 4.

ifc turn

R1 1500 Ом

R₂ 500 Ом

R ₃ 10 кОм

C2 0,22 мкФ

C1 0,022 мкФ

Вольтметр або осцилограф (дійового або пікового значень)

Вхідний опір: > 1 МОм

Вхідна ємність: < 200 акФ

Частотний діапазон: Від 15 Гц до 1 МГц

(щодо необхідності вищої частоти, див. 1.4.7)

Рисунок D.1 - Вимірювальний прилад

Вимірювальний прилад калібрують порівнянням частотної характеристики U2 з суцільною лінією на рисунку F.2 ІЕС 60990 для різних частот. Побудована калібрувальна крива показує відхил U2 від ідеальної кривої як функції від частоти.

D.2 Альтернативний вимірювальний прилад

М прилад з рухомою рамкою та діапазоном вимірювання від 0 мА до 1 мА;

Rі + Rvi + Rs за постійного струму о,5 мА

1500 Ом ± 1% у разі С = 150 нФ ± 1% або

2000 Ом ± 1% у разі С = 112 нФ ± 1%;

D1 - D4 випрямляч;

Rs безіндуктивний шунт для десятиразового розширювання діапазону вимірювання;

S кнопка для перемикання діапазону вимірювання (розширенний діапазон відповідає натиснутому положенню)

Рисунок D.2 - Альтернативний вимірювальний прилад

Вимірювальний прилад складено з випрямляча та приладу з рухомою рамкою, послідовно з’єднаних з додатковими резисторами, шунтованими конденсатором, як показано на рисунку D.2. Конденсатор зменшує чутливість приладу до гармонії та інших частот, які перевищують часті мережі. У приладі також мас бути 10-разове розширення чутливості, яке забезпечується за рахунок шунтування вимірювальної рамки безіндуктивним резистором. Допустимо застосовувати захист від перевантажування за умови, що він не впливає на основні характеристики приладу.

Rs служить для підлагодження значення загального опору за умов постійного струму, який дорівнює 0,5 мА.

Прилад калібрують у діапазоні максимальної чутливості у разі синусоїдного сигналу з частот від 50 Гц до 60 Гц та таких значень струму:

0,25 мА, 0,5 мА, 0,75 мА.

Чутливість у разі синусоїдного сигналу з частотою 5 кГц: 3,6 мА ± 5%

ДОДАТОК Е

(обов'язковий)

ПЕРЕВИЩЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ОБМОТКИ

(див. 1.4.13)

Величину перевищення температури обмотки розраховують за формулою:

для обмоток з мідного проводу:

At * ^яцгм.З *і< )- (і, - г.).

для обмоток з алюмінієвого проводу:

де At - перевищення температури, К;

Ri - опір обмотки на початку випробовування, Ом;

R2 - опір обмотки у кінці випробовування, Ом;

ti - температура у приміщенні на початку випробовування, ⁰С;

t2 - температура у приміщенні у кінці випробовування, ⁰С;

На початку випробовування обмотки повинні бути кімнатної температури.

Вимірювання опору обмоток у кінц випробовування рекомендовано виконувати якнайшвидше після вимкнення та потім, додатково, повторювати через невеликі проміжки часу для того, щоб можна було побудувати криву залежності опору від часу для встановлювання значення опору у момент вимкнення.

Щоб порівняти температуру обмоток, визначених резистивним методом згідно з цим додатком. з межами температур за таблицею 4А, до розрахованого підвищення температури додають 25 ⁰С.

ДОДАТОК F
(обов’язковй)

ВИМІРЮВАННЯ ЗАЗОРІВ ТА ШЛЯХІВ ВИТОКУ
(див. 2.10)

Методи вимірювання ЗАЗОРІВ та ШЛЯХІВ ВИТОКУ, зазначених на нижченаведених рисунках, застосовують для пояснення вимог цього стандарту

Значення X на рисунках наведено у таблиці F.1. Якщо зазначений розмір менший за X, глибиною щілини або канавки під час вимірювання ШЛЯХУ ВИТОКУ нехтують.

Таблицю F.1 застосовують тільки у випадку, коли необхідне мінімальне значення ЗАЗОРУ більше або дорівнюс 3 мм. Якщо необхідне мінімальне значення ЗАЗОРУ менше 3 мм, то за значення Х беруть менше із:

• відповідних значень за таблицею F.1;

• однієї третини від мінімального значення ЗАЗОРУ.

Таблиця F.1 - Значення X

На наведених нижче рисунках ЗАЗОР та ШЛЯХ ВИТОКУ позначені так:

ЗАЗОР

ШЛЯХ ВИТОКУ

Національна примітка

Зразки ЗАЗОРУ та ШЛЯХУ ВИТОКУ наведено лише один раз.

Умови: Шлях, який розглядають, містить рівчак з паралельними або Умови: Шлях, який розглядають, містить рівчак з паралельними такими, що звужуються стінками будь-якої глибини та завширшки стінками будь-якої глибини та такої ширини, яка більша або дорівнює X

менше ніж X мм. мм.

Правило: ЗАЗОР та ШЛЯХ ВИТОКУ вимірюють напрямок через рівчак.

Правило: ЗАЗОР вимірюють напрямки. ШЛЯХ ВИТОКУ вимірюють по контуру рівчака.

Рисунок F.1 - Вузький рівчак

Рисунок F.2 - Широкий рівчак

У

Правило: ЗАЗОР - найкоротша лінія по повітрю через вершину ребра. ШЛЯХ ВИТОКУ вимірюють по контуру ребра.

мови: Шлях, який розглядають, містить V-подібний рівчак, який має Умови: Шлях, який розглядають, містить ребро. внутрішній кути, менший ніж 80^о та ширину, більшу за X мм.

Правило: ЗАЗОР вимірюють по прямій лінії.

Ш

Рисунок F.4 - Ребро

ЛЯХ ВИТОКУ вимірюють по контуру рівчака, але з «коротким замиканням» дна рівчака на ширині, яка дорівнює X мм.

Рисунок F.3 - V-подібний рівчак

Умови: Шлях, який розглядають, містить несуцільне з’єднання з рівчаками з кожної сторони, які мають ширину, меншу ніж X мм.

Умови: Шлях, який розглядають, містить несуцільне з’єднання з рівчаками з кожної сторони, з ширино, яка менша або дорівнює X мм.

Правило: ЗАЗОР та ШЛЯХ ВИТОКУ вимірюють по прямій лінії.

Рисунок F.5 - Несуцільне з’єднання з вузькими рівчаками

Правило: ЗАЗОР вимірюють по прямій лінії. ШЛЯХ ВИТОКУ вимірюють по контуру рівчака.

Рисунок F.6 - Несуцільне з’єднання з широкими рівчаками

Умови: Шлях, який розглядають, містить несуцільне з’єднання з рівчаками по обидві сторони: з однієї сторони з шириною, яка менша за X мм, а з іншої такою, що більша, ніж X мм.

Правило: ЗАЗОР і ШЛЯХ ВИТОКУ вимірюють як визначено на рисунку.

Рисунок F.7 - Несуцільне з’єднання з вузькими та широкими
рівчаками

Зазор між головкою гвинта та стінкою заглибини надто малий, щоб його брати до уваги.

Рисунок F.8 - Вузька заглибина

Зазор між головкою гвинта та стінкою залибини достатньо широкий і його треба брати до уваги.

Рисунок F.9 - Широка заглибина

Рисунок F.10 - Покрив навколо клем

Рисунок F.11 - Покрив друкованої плати

Точку А застосовують під час визначання повітряного зазору до частин з напругою, яка перевищує 1000 В змінного або 1500 В постійного струму (див. 2.1.1.1).

Точку В застосовують під час вимірювання ЗАЗОРУ та ШЛЯХУ ВИТОКУ від поверхні КОЖУХА із ізоляційного матеріалу до частин усередині КОЖУХА (див. 2.10.3.1 та 2.10.4).

Рисунок F.12 - Приклад вимірювання на кожусі із ізоляційного матеріалу

Умови: Відстань, яка відокремлює, містить неприєднану провідну частину.

Правило: ЗАЗОР дорівнює сумі відстаней d + D.

ШЛЯХ ВИТОКУ також дорівнює сумі відстаней d + D.

Якщо розмір d або D менший, ніж X, йога треба розглядати як такий, що дорівнює нулю.

Рисунок F.13 - Вставлення неприєднаної провідної частини

ДОДАТОК G

(обов’язковий)

АЛЬТЕРНАТИВНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧАННЯ МІНІМАЛЬНИХ ЗНАЧЕНЬ ЗАЗОРІВ

Цей додаток містить альтернативний щодо 2.10.3 метод визначання мінімальних значень ЗАЗОРІВ.

G.1 Загальний порядок визначання мінімальних значень зазорів

Примітка. Мінімальні значення зазорів для ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ, ОСНОВНОЇ, ДОДАТКОВОЇ та ПОСИЛЕНОЇ ІЗОЛЯЦІЇ у первинних або інших колах залежать від величини ВИПРОБОВУВАЛЬНОЇ НАПРУГИ. ВИПРОБОВУВАЛЬНА НАПРУГА, в свою чергу, залежить від сумісної дії нормальної робочої напруги (зокрема повторюваних сплесків, спричинених перемиканням живлення у внутрішніх колах) та сплесків наднапруг, спричинених перекісними неповторюваними процесами.

Щоб визначити мінімальне значення конкретного ЗАЗОРУ, необхідно виконати такі кроки:

1. виміряти ПІКОВУ РОБОЧУ НАПРУГУ на розгляданому ЗАЗОРІ.

2. Якщо апаратура працює від мережі:

s визначити НАПРУГУ ЗБУРЕНЬ МЕРЕЖІ ЖИВЛЕННЯ (G.2);

s для апаратури, яку під’єднують до ОСНОВНОГО ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ ЗМІННОГО СТРУМУ, розрахувати амплітудне значення номінальної напруги ОСНОВНОГО ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ ЗМІННОГО СТРУМУ.

3. Застосовуючи правило G.4 а) та найбільші значення вищезазначених напруг, визначити ВИПРОБОВУВАЛЬНУ НАПРУГУ для перехідних збурень як від мережі, так і від внутрішніх кіл. За відсутності перехідних збурень від ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ перейти до кроку 7.

4. Якщо апаратура під’єднана до ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ, визначити НАПРУГУ ЗБУРЕНЬ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ (G.3).

5. Застосовуючи правило G.4 b) та НАПРУГУ ЗБУРЕНЬ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ, визначити 8ИПРОБОВУВАЛЬНУ НАПРУГУ від перехідних збурень ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ. За відсутності перехідних збурень від мережі та внутрішніх кіл перейти до кроку 7.

6. Застосовуючи правило G.4 с). визначити сумарну ВИПРОБОВУВАЛЬНУ НАПРУГУ.

7. Використовуючи ВИПРОБОВУВАЛЬНУ НАПРУГУ, визначити мінімальне значення ЗАЗОРУ (G.6).