---

Відповідність перевіряють розгляданням конструкції та наявних даних і, за необхідності, відповідними випробовуваннями згідно з 4.2.2- 4 2.7.

Випробовуванням не піддають ручки, руків’я, кнопки, лицьові поверхні електронно-променевих трубок (див. 4.2.8) та прозорі або напівпрозорі накривки пристроїв індикації або вимірювальних приладів, якщо у разі їх усунення не стають доступними для випробовувального пальця, рисунок 2А (див. 2 1.1.1), частини з небезпечною напругою.

Під час випробовувань відповідно до 4.2.2, 4.2.3 та 4.2.4 уземлені або неуземлені провідні кожухи не повинні спричиняти замикання частин із небезпечним енергетичним рівнем, та не повинні контактувати з незаїзольованими частинами з небезпечною напругою. Якщо напруги перевищують 1000 В змінного або 1500 В постійного струму, окрім відсутності контакту, між кожухом та частиною з небезпечною напругою повинен запишатись повітряний проміжок. Довжина цього повітряного проміжку повинна або дорівнювати мінімальному зазору згідно з 2.10.3 для основної ізоляції, або витримувати випробовування на електричну міцність відповідно до 5.2.2.

Після випробовувань згідно з 4.2.2 - 4.2.7 зразок повинен залишатись у такому стані, який відповідає вимогам 2.1.1, 2.6.1, 2.10, 3.2.6 та 4.4.1. Не повинно бути ознак наслідків випробовувань на пристроях безпеки, таких як термовимикачі, прилади захисту від надструмів або блокувальних пристроїв. У разі непевності в результатах випробовувань додатову та посилену ізоляції випробовують на електричну міцність відповідно до 5.2.2.

Пошкодження за результатами випробовувань, тріщини, вм’ятини та уламки не беруть до уваги, якщо вони не впливають на безпеку.

Примітка. У разі застосування для випробовувань окремо кожуха або частини кожуха, для підтвердження відповідності може знадобитись їх переустановка

Компоненти та частини, які не є частинами кожуха, піддають дії постійної сили, яка дорівнює (10 ± 1) Н.

Критерії відповідності - згідно з 4.2.1.

Частини кожуха, розташовані у зоні, доступній для оператора та захищені накривками або дверцятами, які відповідають вимогам 4.2 4, протягом 5 с піддають дії сили, яка дорівнює (30 ±3) Н, та яку прикладають за допомогою жорсткого прямого варіанта випробовувального пальця, рисунок 2А (див 2.1 1.1), до частин, які перебувають усередині або зовні апаратури.

Критерії відповідності - згідно з 4.2.1.

Зовнішній кожух з верху, боків та днища протягом 5 с піддають дії сили, що дорівнює (250 ±10) Н, за допомогою відповідного випробовувального інструмента, який забезпечує зону контакту у вигляді площі кола діаметром 30 мм. Однак, до днища апаратури з масою, яка перевищує 18 кг, це випробовування не застосовують.

Критерії відповідності - згідно з 4.2.1.

Зовнішні поверхні кожухів апаратури, за винятком апаратури, зазначеної у 4.2.6, якщо їх пошкодження роблять доступними небезпечні частини, випробовують таким чином:

Зразок кожуха у зібраному стані або його частину, яка являє собою найменш міцну поверхню, встановлюють у нормальне положення. Тверду гладку сталеву кулю, діаметром приблизно 50 мм та масою (500 ± 25) г, вільно скидають з висоти (Н) 1,3 м на зразок (див. рисунок 4А). (Вертикальні поверхні цьому випробовуванню не піддають.)

Додатково, для нанесення горизонтального удару стальну кулю підвішують на шнурі та відводять як маятник, відпускаючи з висоти (Н) 1,3 м (див. рисунок 4А). (Горизонтальні поверхні цьому випробовуванню не піддають). Як альтернатива, зразок повертають на 90^о навколо кож­ної з його горизонтальних осей і кулю скидають як у випадку вертикального удару.

Випробовування не проводять для плоских панелей дисплеїв або скляних накривок апаратури (наприклад, копіювальних машин).

Критерії відповідності - відповідно до 4.2.1.

Рисунок 4А - Випробовування на удар із застосуванням стальної кулі

На падіння випробовують таку апаратуру:

- ручну апаратуру;

• апаратуру безпосереднього під’єднання;

• переносну апаратуру;

• настільну апаратуру з масою, що не перевищує 5 кг, і яка призначена для роботи із:

• з’єднаною з нею шнуром телефонною трубкою;

• з’єднаними з нею шнуром акустичними аксесуарами, призначеними для утримування в руках під час роботи;

• навушниками.

Зразок апаратури у зібраному стані піддають трьом падінням на горизонтальну поверхню у положеннях, які призводять до найбільш несприятливих результатів. Висота падіння повинна бути:

• (750 ± 10) мм - для зазначеної вище настільної апаратури;

• (1000 ±10) мм - для ручної апаратури, апаратури безпосереднього під’єднання та переносної апаратури.

Горизонтальна поверхня повинна бути виконана з твердого дерева, товщиною не меншою ніж 13 мм, змонтована на двох шарах фанери, товщиною від 19 мм до 20 мм кожний та розташована на бетонній або еквівалентній до неї за жорсткістю підлозі.

Критерії відповідності - згідно з 4.2.1.

Відлиті або відштамповані кожухи з термопластичних матеріалів треба так сконструювати, щоб будь-яка усадка або викривлення, зумовлені внутрішніми напруженнями від лиття або штампування, не призводили до відкривання небезпечних частин або зменшення зазорів та шляхів витоку нижче мінімальних значень.

Відповідність перевіряють випробовуваннями, як зазначено нижче або, якщо не можливо, аналізом конструкшї та дійових характеристик.

Один зразок повністю виконаної апаратури або повністю виконаний кожух разом з його каркасом витримують 7 год у сушильній камері за температури, яка на 10 К перевищує максимальну температуру кожуха, виміряну під час випробувань відповідно до 4.5.1, але не меншої за 70 ^оС, та потім охолоджують до кімнатної температури.

За згоди виробника тривалість витримування допустимо збільшувати.

Для великої апаратури, де неможливо піддати витримуванню увесь кожух, допустимо використовувати для нього частину кожуха, яка являє собою завершену конструкцію відповідної товщини і форми та містить будь-які частини кріплення.

Примітка. Підтримувати визначене значення відносної вологості під час цього випробовування не потрібно.

Критерії відповідності за результатами випробовувань відповідно до 4.2.1.

Якщо в апаратуру вбудовано слектронно-променсву трубку з максимальним розміром екрана більшим за 160 мм, то електронно-променева трубка чи апаратура або обидві разом, повинні відповідати вимогам ІЕС 60065 щодо механічної міцності та захисту від вибуху.

Як альтернатива допустима відповідність електронно-променевих трубок ІЕС 61965.

Відповідність перевіряють оглядом, вимірюваннями та, якщо необхідно, відповідними випробовуваннями згідно з ІЕС 60065.

Механічний кожух лампи високого тиску повинен бути достатньо міцний, щоб унеможливити ураження оператора або осіб, які перебувають поблизу апаратури, за нормальних умов експлуатації або обслуговування

У розумінні цього стандарту під «лампою високого тиску» мають на увазі лампу, тиск у якої перевищус 0,2 МПа у холодному стані або 0,4 МПа у робочому

Відповідність перевіряють оглядом.

Засоби закріплення апаратури до стіни або стелі повинні бути достатньо надійні.

Відповідність перевіряють аналізом конструкції та чинних характеристик або, якщо необхідно, такими випробовуваннями.

Апаратуру закріплюють відповідно до інструкцій виробника. Через геометричний центр апаратури протягом 1 хв у напрямку до низу прикладають силу, яка дорівнює трикратній вазі апаратури, але не меншу за 50 Н. Апаратура та засоби закріплення за результатами вип­робовувань повинні бути непошкоджені

4.3 Конструкція апаратури

Якщо розташування ребер та кутів у апаратурі може становити небезпеку для оператора, їх треба закруглити або згладити.

Цю вимогу не поширюють на кути та ребра, форма яких визначена функціями, які виконує апаратура

Відповідність перевіряють оглядом.

Руків'я, кнопки, ручки, важелі і т.ін. повинні бути надійно закріплені, щоб їх звільнення за нормальних умов експлуатації було неможливе, якщо це може спричинити небезпеку. Не допустимо з цією метою застосовувати заливні компаунди та щось подібне за винятком тужавких смол.

Якщо руків'я, кнопки і т.ін. використовують для зазначення положення перемикачів або аналогічних компонентів, треба унеможливити їх фіксацію у неправильному положенні, якщо це може спричинити небезпеку.

Відповідність перевіряють оглядом, перевіркою вручну та спробою знімання руків'я, кнопки, ручки або важеля прикладанням уздовж осі протягом 1 хв сили, величина якої зазначена нижче.

Якщо форма частин така, що за реальних умов виникнення осьових навантажень нереальне, сила, яку прикладають, повинна дорівнювати:

• 15Н- для засобів керування електричними компонентами;

• 20 Н - для інших засобів.

Якщо форма така, що допускає виникнення осьових навантаг. сила, яку прикладають, повинна дорівнювати:

• 30 Н - для засобів керування електричними компонентами;

• 50 Н- для інших засобів.

Апаратура повинна бути сконструйована так, щоб ручне перемикання органів керування таких, що визначають вибір напруги основного джерела живлення змінного струму, вимагало застосування інструмента, якщо неправильне вмикання або ненавмисне перемикання може призвести до небезпеки.

Примітка. Вимоги до маркування пристрою щодо вибору напруги живлення наведені у 17.4

Відповідність перевіряють випробовуваннями вручну.

Ґвинти, гайки, шайби, пружини та аналогічні деталі треба закріплювати так, щоб вони витримували механічні вібрації, які можливі за нормальної роботи апаратури, якщо їх вивільнення створює небезпеку або зменшує зазори або шляхи витоку як додаткову або посилену ізоляцію, нижче значень, наведених у 2.10.

Примітка 1. Вимоги до закріплення проводів наведено у 3.1.9.

Відповідність перевіряють оглядом, вимірюванням та випробовуванням вручну.

Під час розгляду відповідності виходять із того, що:

• два незалежних кріплення не можуть стати послабленими одночасно;

• частини, закріплені гвинтами або гайками із застосуванням стопорних шайб або інших засобів, які запобігають відкручуванню, не можуть послабнути.

Примітка 2. Пружні шайби та аналогічні пристрої забезпечують задовільне кріплення.

Конструкція штекерів та гнізд в апаратурі, якими може користуватись оператор або обслуга, повинна запобігати можливості неправильного з’єднання, якщо це створює небезпеку. Зокрема, з’єднувачі, які відповідають ІЕС 60083 або ІЕС 60320, не можна застосовувати для з’єднання кіл БННН або НТМ. Наявність ключа, розташування контактів або у випадку, коли з’єднання доступне лише для осблуги, чітко видиме маркування забезпечують відповідність цій вимозі.

Відповідність перевіряють оглядом.

Апаратура безпосереднього під’єднання не повинна створювати надмірного навантаження на штепсельну розетку. Вилка мережі повинна бути виконана за стандартом на відповідні вилки мережі.

Відповідність перевіряють оглядом та, за необхідності, таким випробовуванням.

Апаратуру під’єднують, як для нормального використання, до закріпленої штепсельної розетки із розмірами, передбаченими виробником, та яка може повертатись навколо горизонтальної осі, що перетинає центральні лінії контактів на відстані 8 мм від передньої поверхні розетки. Додатковий момент, який може утримувати розетку у вертикальній площині, не повинен перевищувати 0,25 Н-м.

Примітка 1. В Австралії відповідність перевіряють згідно з AS/NZS 3112.

Примітка 2. У Великій Британії:

• перевірка моменту обертання виконують за допомогою штепсельної розетки згідно з BS 1363, із контактом уземлення;

• штепсельгу частину апаратури безпосереднього під’єднання оцінюють згідно з BS 1363; частина 1, 12.1, 12.2, 12.3, 12.9, 12.11, 12.12, 12.16 і 12.17, з урахуванням того, що випробовування відповідно до 12.17 проводять за температури, не нижчої ніж 125 ^оС.

Захист елементів нагрівання в апаратурі, уземленій у цілях безпеки, треба виконати так, щоб у випадку пошкодження уземлення була передбачена небезпека займання від перегрівання. Термочутливі прилади у такій апаратурі, якщо вони передбачені, повинні від’єднувати усі фазові проводи живлення елементів нагрівання. Вони також мають від’єднувати нейтральний провід у таких випадках:

1. в апаратурі, яка живиться від системи електроживлення IT;

2. в апаратурі з під’єднанням з’єднувачем, яка живиться через реверсивний штекер або гніздо;

3. в апаратурі, яка живиться через штепсельну розетку з невизначеною полярністю.