|
Категорія I |
Верхня межа: |
|
Category I |
upper limit: |
|
Θi max = 0,33·Θrm+ 18,8 + 2 |
||||
|
|
Нижня межа: |
|
|
lower limit |
|
Θi max = 0,33·Θrm+ 18,8 - 2 |
||||
|
Категорія II |
Верхня межа: |
|
Category II |
IIupper limit: |
|
Θi max = 0,33·Θrm+ 18,8 + 3 |
||||
|
|
Нижня межа: |
|
|
lower limit: |
|
Θi max = 0,33·Θrm+ 18,8 - 3 |
||||
|
Категорія III |
Верхня межа: |
|
Category III |
upper limit: |
|
Θi max = 0,33·Θrm+ 18,8 + 43 |
||||
|
|
Нижня межа: |
|
|
lower limit: |
|
Θi max = 0,33·Θrm+ 18,8 - 4 |
||||
|
де Θi - гранична величина внутрішньої робочої температури, °C; Θrm - поточне значення зовнішньої температури. |
|
where Θi = limit value of indoor operative temperature, °C Θrm = running mean outdoor temperature. |
|
Дані межі застосовуються, коли 10 < Θrm < 30 °С для верхньої межі та 15 < Θrm < 30 °С для нижньої межі. За температури вищої від 25 °С графіки будуються на обмеженій базі даних. |
|
These limits apply when 10 < Θrm < 30 °С for upper limit and 15 < Θrm < 30 °С for lower limit. Above 25 °С the graphs are based on a limited database. |
|
Наступні обмеження щодо температури в опалювальний період, які необхідно застосовувати в будівлях без механічної системи охолодження: якщо температура нижче зовнішньої середньої поточної температури в 10 °С для верхньої межі, використовуються такі самі (I, II, III) значення, як для будівель з механічним охолодженням (зимова верхня температура, див. 6.2.1); якщо температура нижче зовнішньої середньої поточної температури в 15 °С для нижньої межі, використовуються такі самі (I, II, III) значення, як для будинків з механічним охолодженням (зимова нижня температура, див. 6.2.1). |
|
The following temperature limits that should be applied in the heating season in buildings without mechanical cooling systems: below an outdoor running mean temperature of 10 °С use for the upper limits the same (I, II, III) values as for mechanically cooled buildings (winter upper temperature, see 6.2.1); below an outdoor running mean temperature of 15 °С use for the lower limits the same (I, II, III) values as for mechanically cooled buildings (winter under temperature, see 6.2.1). |
|
Обмеження щодо температури, що представлені в А.2, повинні використовуватись для визначення пасивних заходів для запобігання перегріву в літніх умовах, наприклад, розміри і орієнтація вікон, параметри сонячного зал- нення і теплоємність конструкцій будинку. Якщо температурні обмеження, що представлені в А.2 (верхня межа) не можуть гарантуватись пасивними заходами, механічне охолодження є неминучим. У таких випадках використовують проектні критерії для будівель із механічним охолодженням. |
|
The temperature limits presented in A.2 should be used for the dimensioning of passive means to prevent overheating in summer conditions e.g. dimensions and the orientation of windows, dimensions of solar shading and the thermal capacity of the building’s construction. Where the adaptive temperature limits presented in A.2 (upper limits) cannot be guaranteed by passive means mechanical cooling is unavoidable. In such cases the design criteria for buildings WITH mechanical cooling should be used. |
|
На рисунку А.1 розрахунки наведені вже з урахуванням пристосування одягу людей; тому немає необхідності враховувати рівень одягу при використанні альтернативних методів, представлених у додатку А. |
|
Note that Figure A.1 already accounts for people’s clothing adaptation; therefore it is not necessary to estimate the clothing values when using the alternative method presented in this annex. |
|
Під літніми комфортними умовами (внутрішня робоча температура > 25 °С) підвищена швидкість руху повітря може використовуватись для компенсації підвищених температур повітря. В приміщеннях, де є вентилятори (які можуть керуватись безпосередньо мешканцями будинку) або засоби для персонального регулювання швидкості повітря (наприклад, персональні вентиляційні системи), верхня межа, представлена на рисунку А.1, може бути підвищена на декілька градусів. Точна температурна поправка залежить від швидкості руху повітряного потоку, утвореного вентилятором, і може бути отримана згідно з рисунком А.2. Цей метод також може використовуватись для подолання надмірної температури в будівлях з механічним контролем, якщо локальний спосіб регулювання руху повітря (вентилятори тощо) доступний. |
|
Under ’summer comfort conditions’ (indoor operative temperatures > 25 °С) increased air velocity may be used to compensate for increased air temperatures. Where there are fans (that can be controlled directly by occupants) or other means for personal air speed adjustment (e.g. Personal Ventilation systems) the upper limits presented in Figure A.1 can be increased by a few degrees. The exact temperature correction depends upon the air speed that is generated by the fan and can be derived from Figure A.2. This method can also be used to overcome excessive temperatures in mechanically controlled buildings if the local method for controlling air movement (fan etc) is available. |
∆Θ0
|
Познаки: ∆Θ0 - зростання (зміна) робочої температури, К; Va - швидкість руху повітря, м/с. |
|
Key: ∆Θ0 = Increase in operative temperature, K Va = Air speed, m/s. |
Рисунок А.2 - Необхідна швидкість руху повітря для компенсації підвищеної температури. Швидкість руху повітря збільшується на величину, необхідну для підтримання того самого сумарного теплообміну від поверхні шкіри людини. Відчуття збільшення швидкості руху повітря вимагає від мешканців контролю приладів, що регулюють місцеву швидкість повітря.
Figure A.2 - Air speed required to offset increased temperature (EN ISO 7730).The air speed increases by the amount ecessary to maintain the same total heat transfer from the skin. Acceptance of the increased air speed will require occupant control of device creating the local air speed.
|
А.3 Рекомендована внутрішня температура для енергетичних розрахунків |
|
A.3 Recommended indoor temperatures for energy calculations |
Таблиця А.3-Температурний діапазон для погодинного розрахунку енергії, що витрачається на опалення і охолодження в трьох категоріях внутрішнього мікроклімату
Table A.3 - Temperature ranges for hourly calculation of cooling and heating energy in three categories of indoor environment
|
Тип будівлі або приміщення Type of building or space |
Категорія Category |
Температурний діапазон для опалення Одежа ~ 1,0 кло Temperature range for heating, °C Clothing ~ 1,0 clo |
Температурний діапазон для охолодження Одежа ~ 0,5 кло Temperature range for cooling, °C Clothing ~ 0,5 clo |
|
Житлові будинки, житлові приміщення (спальні, вітальні тощо) Сидяча діяльність ~1,2 мет Residential buildings, living spaces (bed room’s living rooms etc.) Sedentary activity ~1,2 met |
I |
21,0-25,0 |
23,5-25,5 |
|
II |
20,0-25,0 |
23,0-26,0 |
|
|
III |
18,0-25,0 |
22,0-27,0 |
|
Тип будівлі або приміщення Type of building or space |
Категорія Category |
Температурний діапазон для опалення Одежа ~ 1,0 кло Temperature range for heating, °C Clothing ~ 1,0 clo |
Температурний діапазон для охолодження Одежа ~ 0,5 кло Temperature range for cooling, °C Clothing ~ 0,5 clo |
|
Житлові будинки, інші приміщення (кухні, комори тощо) Стояння-ходьба ~1,5 мет Residential buildings, other spaces (kitchens, storages etc.) Standing-walking activity ~1,5 met |
I |
18,0-25,0 |
|
|
II |
16,0-25,0 |
|
|
|
III |
14,0-25,0 |
|
|
|
Офіси і приміщення з подібною активністю (окремі офіси, офіси відкритого плану, конференц-зали, аудиторії, їдальні, ресторани, класи) Сидяча діяльність ~1,2 мет Offices and spaces with similar activity (single offices, open plan offices, conference rooms, auditorium, cafeteria, restaurants, class rooms, Sedentary activity ~1,2 met |
I |
21,0-23,0 |
23,5-25,5 |
|
II |
20,0-24,0 |
23,0-26,0 |
|
|
III |
19,0-25,0 |
22,0-27,0 |
|
|
Дитячі садки Стояння-ходьба ~1,4 мет Kindergarten Standing-walking activity ~1,4 met |
I |
19,0-21,0 |
22,5-24,5 |
|
II |
17,5-22,5 |
21,5-25,5 |
|
|
III |
16,5-23,5 |
21,0-26,0 |
|
|
Магазин Стояння-ходьба ~1,6 мет Department store Standing-walking activity ~1,6 met |
I |
17,5-20,5 |
22,0-24,0 |
|
II |
16,0-22,0 |
21,0-25,0 |
|
|
III |
15,0-23,0 |
20,0-26,0 |
|
Як вже зазначалось в А.1, середня розрахункова температура може відрізнятись від наведених значень з урахуванням, наприклад, місцевих звичаїв чи необхідності енергозбереження за умови, якщо зміна розрахункової температури протягом дня знаходиться в межах даного діапазону, і мешканці мають час і можливість для адаптації до зміненої розрахункової температури. |
|
As noted in clause A.1 the mean design temperature can vary from the values shown to take account of e.g. local custom or a desire for energy saving so long as the within-day variation from the design temperature is within the given range, and the occupants are given time and opportunity to adapt to the modified design temperature. |
ДОДАТОК В(довідковий) |
|
Annex B(informative) |
|
|
|
|
|
ОСНОВА ДЛЯ КРИТЕРІЮ ЯКОСТІ ВНУТРІШНЬОГО ПОВІТРЯ ТА НОРМ ВЕНТИЛЯЦІЇ |
|
Basis for the criteria for indoor air quality and ventilation rates |
|
В.1 Рекомендовані проектні норми вентиляції для нежитлових будівель |
|
B.1 Recommended design ventilation rates in non-residential buildings |
|
В.1.1 Загальні дані |
|
B.1.1 General |
|
Для визначення якості внутрішнього повітря не існує загального стандартного індексу. Якість внутрішнього повітря в такому випадку визначається як обов’язковий рівень вентиляції чи концентрації CO2. Загальноприйнято, що якість внутрішнього повітря знаходиться під впливом забруднення від людей та їхньої діяльності (біологічні стічні води, куріння), від будівель та їх оснащення і від самої системи опалення, вентиляції та кондиціонування. Два останніх джерела зазвичай називають будівельними компонентами. Необхідна вентиляція базується на гігієнічних нормах та показниках комфортності. У більшості випадків гігієнічні норми будуть визначати необхідну вентиляцію щодо комфорту. Вплив на здоров’я людини може приписуватись до певних компонентів забруднення і якщо понижується концентрація одного джерела, також понижується концентрація інших. Комфорт більше стосується сприймаючої якості повітря (запах, подразнення). В такому випадку різні джерела забруднення можуть додавати складові елементи запаху до загального рівня. Проте загального узгодження щодо додавання різних джерел забруднення не існує. В діючому стандарті критерій буде виражатись різними шляхами: |
|
There does not exist a common standard index for the indoor air quality. The indoor air quality is then expressed as the required level of ventilation or CO2 concentrations. It is general accepted that the indoor air quality is influenced by emission from people and their activities (bio effluent, smoking), from building and furnishing, and from the HVAC system itself. The two last sources are normally called the building components. The required ventilation is based on health and comfort criteria. In most cases the health criteria will also be met by the required ventilation for comfort. Health effects may be attributed to specific components of emission and if you reduce concentration of one source you also reduce concentration of others. Comfort is more related to the perceived air quality (odour, irritation). In this case different sources of emission may have an odour component that adds to the odour level. There his however no general agreement how different sources of emission should be added together. In the present standard the criteria will in the following be expressed in different ways: |
|
В.1.2 Розрахунок необхідної вентиляції для людського компонента (зони куріння і зони, де воно заборонено) і додавання необхідної вентиляції для будівельного компонента. |
|
B.1.2 Calculating required ventilation for people component (smoking, non-smoking) and add the required ventilation for the building component. |
|
В.1.3 Розрахунок необхідної норми вентиляції на особу чи на квадратний метр загальної площі. |
|
B.1.3 Calculate the required ventilation rate per person or per square meter floor area. |
|
В.1.4 Розрахунок необхідної норми вентиляції на основі масового балансу і необхідного показника для рівня CO2. |
|
B.1.4 Calculate the required ventilation rate based on a mass balance and required criteria for the CO2 level. |
|
В.1.2 Метод, що базується на людському і будівельному компонентах |
|
B.1.2 Method based on person and building component |
|
Розрахункова проектна норма вентиляції складається з двох компонентів: (а) вентиляція для усунення забруднень, що надходять від мешканців (біологічні потоки), та (б) вентиляція для усунення забруднень від будинків та систем. Вентиляція для кожної категорії — це сума цих двох компонентів, як показано у рівнянні (В.1) Норма вентиляції тільки для мешканців qp наведена в таблиці В.1. |
|
The calculated design ventilation rate is from two components (a) ventilation for pollution from the occupants (bio effluents) and (b) ventilation for the pollution from the building and systems. The ventilation for each category is the sum of these two components as illustrated with the equation (B.1). The ventilation rates for occupants (qp) only are listed in Table B.1: |
