---

3.1.2 Підготовку мастики і зразків до випробування і проведення випробувань, якщо у НД на мастики конкретної о виду не­має інших вказівок, проводять при темпера­турі (293±5)К [(20±5)°С].

3 МЕТОДЫ ИСПЫТАНИЙ

3.1 Общие требования

3.1.1 Отбор проб, приготовление объединенной пробы, подготовка к испытанию и изготовление образцов мастики или пленки для испытаний должны проводиться в соот-ветствии с НД на мастики конкретного вида (примеры изготовления пленок из мастик раз­личных видов приведены в приложениях А-Г).

3.1.2 Подготовку мастики и образцов к испытанию и проведение испытаний, если в НД на мастики конкретного вида нет других указаний, проводят при температуре (293±5)К [(20±5)°C].

ДСТУ Б В.2.7-84-99 (ГОСТ 26589-94) с.3

Час витримування мастики або зразків перед випробуванням повинен бути вказаний у НД на мастики конкретного виду.

3.1.3 Кількість зразків для кожного виду випробувань повинна бути вказана у НД на мастики конкретного виду, але не менше трьох.

3.1.4 За величину показника якості мас­тики для партії приймають середнє арифме­тичне значення результатів випробувань всіх зразків, якщо немає інших вказівок.

3.2 Перевірка зовнішнього виду

Зовнішній вид мастики перевіряють візу­альним підрахунком сторонніх включень на поверхні мастики, нанесеної на підкладку (картон, сталь, скло).

Мастику наносять занурюванням підклад­ки у гарячу мастику або наливанням холодної мастики на підкладку.

Методика підготовки зразків повинна бути вказана у НД на мастики конкретного виду.

Вважається, що мастика витримала ви­пробування, якщо при огляді неозброєним оком кількість включень не перевищує вка­заних у НД на конкретний вид мастики.

3.3 Визначення умовної міцності, умовно­го напруження та відносного подовження

3.3.1 Засоби випробування та допоміжні пристрої

Розривна машина для випробувань, яка забезпечує:

- границя допустимої похибки вимірю­вання навантаження (зусиль) не по­винна перевищувати ±1 %, починаючи з 0,2 від найбільшого граничного зна­чення кожного діапазону шкали вимі­рювання;

- вимірювання відстані між захватами при розтягуванні зразка пристроєм з ціною поділки шкали не більше 1 мм або градуйованим у відсотках віднос­ного подовження. Допускаються інші способи вимірювання подовження зразка;

- швидкість переміщення рухомого захвату (500±50) мм/хв.

За наявності пристрою, який реєструє навантаження (зусилля) в залежності від по­довження зразка, границя допустимої похиб­ки реєстрації навантаження (зусилля) на діаг­рамі не повинна перевищувати ±2 %, а подов­ження - ±3 % від вимірюваної величини.

Время выдержки мастики или образцов перед испытанием должно быть указано в НД на мастики конкретного вида.

3.1.3 Количество образцов для каждого вида испытаний должно быть указано в НД на мастики конкретного вида, но не менее трех.

3.1.4 За величину показателя качества мастики для партии принимают среднее арифметическое значение результатов испытаний всех образцов, если нет других указаний.

3.2 Проверка внешнего вида

Внешний вид мастики проверяют визуаль­ным подсчетом посторонних включений на поверхности мастики, нанесенной на под­кладку (картон, сталь, стекло).

Мастику наносят окунанием подкладки в горячую мастику или наливом холодной мас­тики на подкладку.

Методика подготовки образцов должна быть указана в НД на мастики конкретного вида.

Мастика считается выдержавшей испыта­ние, если при осмотре невооруженным глазом количество включений не превышает указан­ных в НД на конкретный вид мастики.

3.3 Определение условной прочности, ус­ловного напряжения и относительного удли­нения

3.3.1 Средства испытания и вспомогатель­ные устройства

Разрывная машина для испытаний, обес­печивающая:

- предел допускаемой погрешности из­мерения нагрузки (усилий) не должен превышать ±1 %, начиная с 0,2 от наи­большего предельного значения каж­дого диапазона шкалы измерения;

- измерение расстояния между захвата­ми при растяжении образца устройст­вом с ценой деления шкалы не более 1 мм или градуированным в процентах относительного удлинения. Допуска­ются другие способы измерения удли­нения образца;

- скорость перемещения подвижного захвата (500±50) мм/мин.

При наличии устройства, регистрирую­щего нагрузку (усилие) в зависимости от уд­линения образца, предел допускаемой пог­решности регистрации нагрузки (усилия) на диаграмме не должен превышать ±2 %, а удли­нения - ±3 % от измеряемой величины.

ДСТУ Б В.2.7-84-99 (ГОСТ 26589-94) с.4

За наявності шкали, градуйованої в оди­ницях напруження, або друкувального прис­трою сумарна границя допустимої похибки реєстрації показників не повинна перевищу­вати ±5%.

Товщиномір індикаторний з границею вимірювань до 10 мм і ціною поділки 0.01 мм за ГОСТ 11358 або інший товщиномір, який забезпечує ту саму похибку вимірювання.

Штангенциркуль за ГОСТ 166.

Лінійка металева за ГОСТ 427.

Штанцевий ніж для вирізання зразків.

3.3.2 Порядок підготовки до проведення випробування

3.3.2.1 Випробування проводять на зраз­ках-лопатках типу 1 або 2, вирубаних з плівки, виготовленої відповідно до 3.1.1, штанцевим ножем.

3.3.2.2 Форма та кут загострювання ріжу­чої кромки штанцевого ножа повинні відпо­відати вказаним у додатку Д.

3.3.2.3 Типи і розміри зразків-лопаток повинні відповідати вказаним на рисунках 1 і 2.

Тип зразка-лопатки вибирають в залеж­ності від виду мастики і вказують у НД на мастику цього виду.

При наличии шкалы, градуированной в единицах напряжения, или печатающего уст­ройства суммарный предел допускаемой по­грешности регистрации показателей не дол­жен превышать ±5 %.

Толщиномер индикаторный с пределом измерений до 10 мм и ценой деления 0.01 мм по ГОСТ 11358 или другой толщиномер, обес­печивающий ту же погрешность измерения.

Штангенциркуль по ГОСТ 166.

Линейка металлическая по ГОСТ 427.

Штанцевый нож для вырезки образцов.

3.3.2 Порядок подготовки к проведению испытания

3.3.2.1 Испытание проводят на образцах-лопатках типа 1 или 2, вырубленных из пленки, изготовленной в соответствии с 3.1.1, штанцевым ножом.

3.3.2.2 Форма и угол заточки режущей кромки штанцевого ножа должны соответ­ствовать указанным в приложении Д.

3.3.2.3 Типы и размеры образцов-лопаток должны соответствовать указанным на ри­сунках 1 и 2.

Тип образца-лопатки выбирают в зави­симости от вида мастики и указывают в НД на мастику этого вида.

Рисунок 1

Рисунок 2

3.3.2.4 Відхилення від ширини ножа на довжині робочої частини не повинно бути більше 0,05 мм.

3.3.2.4 Отклонение от ширины ножа на длине рабочей части не должно быть более 0,05 мм.

ДСТУ Б В.2,7-84-99 (ГОСТ 26589-94) с.5

Різниця максимальної і мінімальної тов­щини зразка на робочій частині не повинна бути більше 0,2 мм.

3.3.2.5 Для забезпечення однакового кріп­лення зразків у захватах розривної машини наносять установочні мітки, відстань між якими (50±1) мм для зразків типу 1 і (35±1) мм для зразків типу 2. За довжину робочої ділянки приймають відстань між установочними міт­ками.

Мітки повинні бути нанесені симетрично відносно центра зразка. Фарба для нанесення міток не повинна викликати зміни властивос­тей мастики, які впливають на результати випробувань.

3.3.2.6 Товщину зразка-лопатки вимірю­ють у трьох точках на робочій ділянці. За результат вимірювання приймають найменше значення.

За ширину робочої ділянки зразка-лопат­ки приймають відстань між ріжучими кромками ножа на його вузькій частині.

3.3.3 Порядок проведення випробування

3.3.3.1 Зразок поміщають у захватах роз­ривної машини за установочними мітками, сумістивши поздовжні осі захватів і зразка.

3.3.3.2 Перевіряють нульові позначки приладів, які вимірюють силу та подовження (за наявності в машині шкали деформації). встановлюють задану швидкість переміщення рухомого захвату, приводять у дію механізм розтягування та фіксують силу і відстань між мітками (за наявності у машині шкали дефор­мації - подовження зразка) у момент розриву або максимального значення сили.

3.3.4 Правила обробки результатів випро­бування

3.3.4.1 Умовну міцність (_р) у мегапаска-лях (кілограмах-сили на квадратний санти­метр) обчислюють за формулою

Разность максимальной и минимальной толщины образца на рабочей части не должна быть более 0,2 мм.

3.3.2.5 Для обеспечения одинакового крепления образцов в захватах разрывной машины наносят установочные метки, рассто­яние между которыми (50±1) мм для образцов тина 1 и (35±1) мм для образцов типа 2. За длину рабочего участка принимают расстоя­ние между установочными метками.

Метки должны быть нанесены симмет­рично относительно центра образца. Краска для нанесения меток не должна вызывать изменения свойств мастики, влияющих на результаты испытаний.

3.3 2.6 Толщину образца-лопатки изме­ряют в трех точках на рабочем участке. За результат измерения принимают наименьшее значение.

За ширину рабочего участка образца-ло­патки принимают расстояние между режущи­ми кромками ножа на его узкой части.

3.3.3 Порядок проведения испытания

3 3.3.1 Образец помещают в захваты раз­рывной машины по установочным меткам, совместив продольные оси захватов и образца.

3.3.3.2 Проверяют нулевые отметки при­боров, измеряющих силу и удлинение (при наличии в машине шкалы деформации), уста­навливают заданную скорость перемещения подвижною захвата, приводят в действие ме­ханизм растяжения и фиксируют силу и рас­стояние между метками (при наличии в ма­шине шкалы деформации - удлинение образ­ца) в момент разрыва или максимального зна­чения силы.

3.3.4 Правила обработки результатов ис­пытания

3.3.4.1 Условную прочность (_р) в мегапаскалях (килограммах-силы на квадратный сантиметр) вычисляют по формуле

де Р_р - розривна сила, Н (кгс);

b - ширина зразка-лопатки, м (см);

h₀ - товщина зразка-лопатки, м (см);

Результат округлюють до 0,01 МПа (0,1кгс/см²).

3.3.4.2 Умовну напругу (_) у мегапаскалях (кілограмах-сили на квадратний сантиметр) Зразка-лопатки обчислюють за формулою

где Р_р - разрывная сила, Н (кгс);

b - ширина образца-лопатки, м (см);

h₀ - толщина образца-лопатки, м (см);

Результат округляют до 0,01 МПа (0,1 кгс/см²).

3.3.4.2 Условное напряжение (_) в мега-паскалях (килограммах-силы на квадратный сантиметр) образца-лопатки вычисляют по формуле

ДСТУ Б В.2.7-84-99 (ГОСТ 26589-94) с.6

(2)

де Р_ - максимальна сила при випробу­ванні на розтяг, Н (кгс);

b - ширина зразка-лопатки, м (см);

h₀ - товщина зразка-лопатки, м (см).

Результат округлюють до 0,01 МПа (0,1 кгс/см²).

3.3.4.3 Відносне подовження (є) у відсот­ках обчислюють за формулою

где Р_ - максимальная сила при испытании на растяжение, Н (кгс);

b - ширина образца-лопатки, м (см);

h₀ - толщина образца-лопатки, м (см).

Результат округляют до 0,01 МПа (0,1 кгс/см²).

3.3.4.3 Относительное удлинение (є) в про­центах вычисляют по формуле

(3)

де l - відстань між установочними мітками до випробування, мм;

l₁ відстань між захватами у момент розриву або максимального значення сили, мм.

Результат округлюють до 1 %.

3.4 Визначення міцності зчеплення з ос­новою (методи А і Б)

Метод А

3.4.1 Засоби випробування, допоміжні пристрої

Машина розривна для випробувань, що забезпечує:

- границя допустимої похибки вимірю­вання навантаження (зусилля) не по­винна перевищувати ±1 %, починаючи з 0,2 від найбільшого граничного зна­чення кожного діапазону;

- швидкість переміщення рухомого захвату (25±5) мм/хв.

Шафа електрична сушильна, що забез­печує підтримання температури до 473 К (200°С).

Ваги лабораторні з допустимою похиб­кою не більше 0,05 г.

Пристрій для закріплення зразків відпо­відно до рисунка 3.

Підкладка у вигляді призми з основою зав­ширшки (50±2) мм, завдовжки не менше 30 мм і висотою, яка забезпечує формостійкість у процесі випробування зразка. При визначенні міцності зчеплення мастики з бетоном для одержання порівняльних результатів реко­мендується використовувати плитки з бетону марки 200. Допускається повторно застосо­вувати використані бетонні плитки, у випадку арбітражного контролю використовують плитки, які не використовувались раніше.

Відривний елемент із сталі марки Ст3 за ГОСТ 380 відповідно до рисунка 4.

Где l – расстояние между установочными метками до испытания, мм;

l₁ - расстояние между захватками в момент разрыва или максимального значения силы, мм

Результат округляют до 1 %.

3.4 Определение прочности сцепления с основанием (методы А и Б)

Метод А

3.4.1 Средства испытания, вспомога­тельные устройства

Машина разрывная для испытаний, обес­печивающая:

- предел допускаемой погрешности из­мерения нагрузки (усилий) не должен превышать ±1 %, начиная с 0,2 от наи­большего предельного значения каж­дого диапазона;

- скорость перемещения подвижного захвата (25±5) мм/мин.

Шкаф электрический сушильный, обес­печивающий поддержание температуры до 473 К (200°С).

Весы лабораторные с допускаемой пог­решностью не более 0,05 г.

Приспособление для закрепления образ­цов в соответствии с рисунком 3.

Подкладка в виде призмы с основанием шириной (50±2) мм, длиной не менее 30 мм и высотой, обеспечивающей формоустойчивость в процессе испытания образца. При определении прочности сцепления мастики с бетоном для получения сопоставимых резуль­татов рекомендуется использовать плитки из бетона марки 200. Допускается повторно применять использованные бетонные плитки, в случае арбитражного контроля используют плитки, не применявшиеся ранее.

Отрывной элемент из стали марки Ст3 по ГОСТ 380 в соответствии с рисунком 4.