Страница 2: ДСТУ 3768:2010. Пшениця. Технічні умови (60801)

і сміттєвої домішок

3.5.2 до зернової домішки пшениці відносять:

- зерна пшениці невиповнені, пророслі, пошкоджені теплом;

- зерна із забарвленим зародком: у твердій пшениці - всі зерна, у м’якій пшениці групи А -понад 8 %, у м’якій пшениці групи Б і 6-го класу - понад 30 %;

- зерна пшениці биті та поїдені шкідниками незалежно від характеру їхніх пошкоджень;

- зерна злакових культур, що, відповідно до стандартів на ці культури, не віднесено за характером їхніх пошкоджень до сміттєвої домішки;

- у м’якій пшениці 6-го класу - зерна і насіння зернових та зернобобових культур, що за характером їхніх пошкоджень, відповідно до стандартів на ці культури, віднесені до зернової домішки

3.5.3 до сміттєвої домішки пшениці відносять:

- прохід крізь сито з розміром отворів 1,0 мм х 20,0 мм, що відносять до мінеральної домішки, зокрема і шкідливу домішку;

у залишку на ситі з розміром отворів 1,0 мм х 20,0 мм:

- мінеральну, органічну та шкідливу домішки; зіпсовані зерна пшениці, жита, тритикале,

ячменю;

- частини зерен пшениці, жита, тритикале, ячменю з повністю виїденим ендоспермом.

4 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

4.1 Залежно від показників якості м’яку пшеницю поділяють на шість класів (класи 1^3 -група А, класи 4^5 - група Б і клас 6). Тверду пшеницю залежно від показників якості поділяють на п’ять класів. Вимоги до якості кожного класу пшениці надано відповідно у таблицях 1 і 2.

М’яку пшеницю групи А використовують для продовольчих (переважно в борошномельній та хлібопекарській галузях) потреб і для експортування. Пшеницю групи Б і 6-го класу використовують на продовольчі і непродовольчі потреби та для експортування. На вимогу замовника у зерні м’якої та твердої пшениці можна визначати інші показники якості, які не є класоутворюваль-ними (сила борошна за альвеографом, індекс седиментації тощо) відповідно до визнаних у світі затверджених методик.

Таблиця 1 — Показники якості зерна м’якої пшениці

Таблиця 2 — Показники якості зерна твердої пшениці

4.2 Зерно твердої та м’якої пшениці всіх класів має бути у здоровому стані, не зіпріле та без теплового пошкодження; мати властивий здоровому зерну запах (без затхлого, солодового, пліснявого, гнилісного, полинного, сажкового, запаху нафтопродуктів тощо); мати властивий зерну колір; не дозволено зараження пшениці шкідниками зерна.

4.3 Пшеницю, що внаслідок несприятливих умов дозрівання, збирання або зберігання втратила свій природний колір, визначають як «знебарвлену» і зазначають ступінь знебарвленості. Для м’якої пшениці групи А і групи Б дозволено перший і другий ступені, для 6-го класу - будь-який ступінь знебарвленості.

4.4 У разі невідповідності граничній нормі якості м’якої пшениці хоча б за одним показником її переводять у відповідний за якістю клас. У разі невідповідності показників кількості та якості клейковини мінімальним вимогам групи А пшеницю переводять у групу Б за умови дотримання вимог до інших показників якості. У разі невідповідності хоча б одного показника м’якої пшениці вимогам груп А і Б її переводять у 6-й клас.

4.5 У разі невідповідності граничній нормі якості твердої пшениці хоча б за одним із показників її переводять у відповідний за якістю клас.

4.6 За згодою зернових складів, інших суб’єктів підприємницької діяльності, вологість зерна та вміст домішок пшениці допускають вище граничних норм за умови доведення ними такого зерна до показників якості, зазначених у таблицях 1 і 2 цього стандарту.

4.7 У разі невідповідності граничній нормі якості пшениці мінімальним нормам 6-го класу для м’якої і 5-го класу для твердої пшениці хоча б за одним із показників її визначають для обліку як «нестандартна» із зазначенням показника/показників невідповідності.

4.8 Вимоги до показників якості зерна пшениці для експортування та імпортування встановлюють у контракті (угоді) між постачальником та покупцем.

4.9 Залишкові кількості пестицидів в зерні пшениці не мають перевищувати норм, передбачених МБТиСН 5061 [1] та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [2].

4.10 Уміст радіонуклідів у зерні пшениці не повинен перевищувати рівнів, установлених ГН 6.6.1.1-130 [3].

4.11 Уміст шкідливих речовин у зерні пшениці не повинен перевищувати максимально допустимих рівнів, зазначених у таблиці 3.

Таблиця 3 - Максимально допустимий уміст токсичних елементів, мікотоксинів, радіонуклідів та пестицидів

5 ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

5.1 Контролювання за викидами шкідливих речовин в атмосферу здійснюють згідно з ГОСТ 17.2.3.02, ДСП 201 [12].

5.2 Під час приймання, транспортування та зберігання зерна пшениці необхідно дотримуватися вимог щодо охорони довкілля згідно з ГОСТ 12.1.005, а також вимог, викладених у «Правилах техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и пере-работке зерна Министерства хлебопродуктов СССР», [13], в інших чинних нормативно-правових документах.

5.3 Охорону ґрунту від забруднення побутовими та виробничими відходами здійснюють згідно з СанПиН 42-128-4690 [14].

6 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

6.1 Правила приймання — згідно з ГОСТ 13586.3

Сторонні матеріали (каміння, шматки металу, дерева тощо), виявлені за візуального огляду партій зерна під час приймання, відвантаження і зберігання, має бути вилучено.

6.2 У кожній партії пшениці визначають стан зерна, запах, колір, склоподібність, натуру, вологість, зернову і сміттєву домішки, зараженість шкідниками, зерно, пошкоджене клопом-чере-пашкою, сажкове зерно, масову частку білка та сирої клейковини, її якість, число падання. Показники безпеки визначаються за сформованими партіями.

6.3 Пшеницю, в якій домішка інших злакових і зернобобових культур становить понад 15 % від загальної маси зерна разом з домішками, приймають як суміш пшениці з іншими культурами та зазначають її склад у відсотках.