---

А.5 Обробка результатів

А.5.1 Для кожного зразка обчислюють:

- значення усадки при висиханні (Єі), мм/м після кожного

вимірювання за формулою:

Lo - Li

Єі = --------- х 1000, (A.1)

Z

де Lо - початковий відлік за індикатором після водонасичення

зразка, мм;

Li - відлік за індикатором після і діб витримки зразка в ек-

сикаторі над карбонатом калію, мм;

Z - довжина зразка, мм;

- вологість бетону (за масою) (Wi), %, після закінчення

випробування для строку вимірювання за формулою

Mi - Mo

Wi = ---------- х 100, (A.2)

Mo

де Mi - маса вологого зразка після і діб витримки в

ексикаторі над карбонатом калію, г;

Мо - маса зразка, г, висушеного при температурі

(105 +- 5) оС.

- 14 -

ДСТУ Б В.2.7-45-96

А.5.2 За значеннями Єі і Wi будують для кожного зразка криву

усадки. Приблизна крива усадки наведена на рисунку А.2.

висиханні зразків бетону

А.5.3 По рисунку А.2 визначають усадку при висиханні зразка

від вологи (Єо) мм/м, в інтервалі від 35 до 5 % за масою згідно за

формулою

Єо = Є5 - Є35, (А.3)

де Є5 - значення усадки при висиханні зразка від його во-

донасиченого стану до вологості 5 % за масою, мм/м;

Є35 - значення усадки при висиханні зразка від водонасичено-

го стану до вологості 35 % за масою, мм/м.

А.5.4 Контрольні значення усадки при висиханні Єk, для вип-

робувального бетону визначають як середнє арифметичне Єо трьох

випробуваних зразків.

А.5.5 Бетон відповідає вимогам, якщо контрольне значення

усадки при висиханні Єk, не перевищує нормовану Єn яка

приймається по п.4.1.7 цього стандарту, а значення усадки окремих

зразків - 1,25 Єn.

А.5.6 Результати визначення і контролю усадки при висиханні

повинні бути занесені в журнал випробувань.

В журналі зазначають:

- дату виготовлення, розміри та масу зразків;

- дату і результати кожного визначення зміни довжини і маси

зразків;

- дату і результати обчислення вологості кожного зразку;

- висновок за результатами випробувань бетону на усадку.

- 15 -

ДСТУ Б В.2.7-45-96

Додаток Б

(обов'язковий)

Метод контролю морозостійкості бетону

Б.1 Загальні положення

Б.1.1 Морозостійкість бетону - здатність зберігати фізико-

механічні властивості при багаторазовій дії поперемінного замо-

рожування і відтавання на повітрі над водою.

Морозостійкість бетону характеризується його маркою за

морозостійкістю.

Б.1.2 За марку бетону по морозостійкості F приймають устано-

влене число циклів поперемінного заморожування і відтавання за

методом цього додатку, при якому міцність бетону при стиску

знижується не більше як на 15 %, а втрата маси бетонних зразків -

не більше як на 5 %.

Б.2 Вимоги до засобів контролю

Б.2.1 Для контролю морозостійкості застосовують:

- камеру морозильну згідно з ГОСТ 10060;

- камеру для відтавання зразків, обладнану пристроєм для

підтримки відносної вологості (95 +- 2) % і температури

плюс (18 +- 2) оС;

- ванну для насичення зразків;

- сітчасті стелажі в морозильній камері;

- сітчасті контейнери для розміщення зразків.

Б.2.2 Для контролю морозостійкості бетонів можуть бути

застосовані кліматичні камери з автоматичним регулюванням темпе-

ратури і вологості, які забезпечують можливість підтримки темпе-

ратури і вологості, вказаних в п.Б.2.1.

Б.3 Підготовка до випробувань

Б.3.1 Випробування за морозостійкістю бетону проводять після

досягнення ним міцності при стиску, яка відповідає його класу

(марці).

Б.3.2 Морозостійкість бетону контролюють шляхом випробування

зразків-кубів розмірами 100х100х100 мм або зразків-циліндрів

діаметром і висотою 100 мм.

Б.3.3 Зразки (куби або циліндри) випилюють лише із середньої

частини контрольних неармованих блоків чи виробів згідно з ГОСТ

10180. Допускається при проведенні науководослідних робіт, а та-

кож для випробування пінобетону виготовляти зразки в

індивідуальних формах, які задовільняють вимогам ГОСТ 22685.

Б.3.4 Зразки, призначені для контролю морозостійкості, прий-

мають за основні.

Зразки, призначені для визначення міцності при стиску без

заморожування і відтавання, приймають за контрольні.

- 16 -

ДСТУ Б В.2.7-45-96

Б.3.5 Число зразків для випробувань згідно з таблицею Б.1

повинно складати не менше 21 (12 - основних, 6 - контрольних для

установленого і проміжного циклів та 3 - для визначення втрати

маси бетону).

Б.3.6 Основні і контрольні зразки бетону перед випробуванням

за морозостійкістю повинні бути насичені водою при температурі

плюс (18 +- 2) оС.

Насичення зразків проводять занурюванням у воду (з забезпе-

ченням умов, які виключають їх спливання) на 1/3 їх висоти і нас-

тупним витримуванням на протязі 8 год; потім занурюванням у воду

на 2/3 їх висоти і витримуванням у такому стані ще 8 год., після

чого зразки занурюють повністю і витримують у такому стані ще 24

год. При цьому зразки повинні бути зі всіх боків оточені шаром

води не менше 20 мм.

Б.4 Проведення випробувань

Б.4.1 Основні зразки завантажують в морозильну камеру при

температурі мінус 18 оС в контейнерах або установлюють на

сітчасті полиці стелажів камери таким чином, щоб відстань між

зразками, стінками контейнерів та встановленими вище полицями,

була не менше 50 мм. Якщо після завантаження камери температура

повітря у ній підвищується понад мінус 16 оС, то початком заморо-

жування вважають момент установлення в камері температури мінус

16 оС.

Б.4.2 Температуру повітря в морозильній камері належить

вимірювати в центрі її робочого об'єму в безпосередній близькості

від зразків.

Б.4.3 Тривалість одного циклу заморожування при установленій

температурі в камері мінує (18 +- 2) оС повинна бути не менше

4 год, включаючи час переходу температури від мінус 16 до мінус

18 оС.

Б.4.4 Зразки після їх розвантаження із морозильної камери

відтаюють в камері відтавання при температурі плюс (18 +- 2) оС і

відносній вологості (95 +- 2) %.

Зразки в камері відтавання установлюють на сітчасті полиці

стелажів таким чином, щоб відстань між ними, а також полицею, яка

лежить вище, була не менше 50 мм. Тривалість одного циклу

відтавання повинна бути не менше 4 год.

Б.4.5 Число циклів заморожування і відтавання основних

зразків бетону протягом однієї доби повинно бути не менше одного.

Під час вимушених перерв при випробуваннях за морозостійкістю

зразки повинні знаходитися у відталому стані, який виключає їх

висихання (в камері відтавання).

У випадку тимчасового припинення випробування зразки повинні

знаходитися и камері відтавання (над водою) при температурі плюс

(18 +- 2) оС і відносній вологості (95 +- 2) %.

Б.4.6 Контрольні зразки до випробування на стиск витримують в

камері відтавання протягом часу, яке відповідає числу циклів, наве-

деному в таблиці Б.1.

- 17 -

ДСТУ Б В.2.7-45-96

Таблиця Б.1

:------------------------------------------------------------:

: Марка бетону за : F15 : F25 : F35 : F50 : F75 :F100 :

: морозостійкістю : : : : : : :

:-------------------:------:-------:-----:-------:-----:-----:

: Число циклів, : : : : : : :

: після яких випро- : 10 : 15 : 25 : 35 : 50 : 75 :

: бовують зразки : 15 : 25 : 35 : 50 : 75 : 100 :

: бетону на стиск : : : : : : :

:------------------------------------------------------------:

Б.4.7 Міцність на стиск, масу і вологість основних і

контрольних зразків визначають через число циклів, наведених в

таблиці Б.1.

Б.4.8 У випадку появи явних признаків руйнування зразків про-

водять їх випробування на стиск достроково, раніше циклів, наведе-

них у таблиці Б.1.

Б.5 Обробка результатів

Б.5.1 За результатами випробування на стиск основних зразків

після заданого в таблиці Б.1 числа циклів, а також контрольних

зразків, визначають міцність і розраховують коефіцієнт варіації

контрольних зразків згідно з ГОСТ 10180, який не повинен бути

більше 15 %, а також визначають втрату їх маси.

Б.5.2 Відносне зниження міцності (Rre1),%, основних зразків

обчислюють за формулою

Rmtn

Rre1 = (1 - ------) х 100, (Б.1)

Rmtk

де Rmtn - середнє значення міцності основних зразків після

заданого числа циклів випробувань, МПа;

Rmtk - середнє значення міцності контрольних зразків, МПа.

Б.5.3 Втрату маси (Дm), %, зразків обчислюють за формулою

Mn (1 - Wn) - Nn (1 - Wn)

Дm = ---------------------------- x 100, (Б.2)

Mn (1 - Vn)

де Mn - середнє значення маси основних зразків після водона-

сичення по п.Б.3.6, г;

Wn - середнє значення вологості контрольних зразків в час-

тинах від одиниці після водонасичення по п. Б.3.6;

Nn - середнє значення маси основних зразків після проход-

ження установленого або проміжного числа циклів, г;

Vn - середнє значення вологості основних зразків в частинах

від одиниці установленого або проміжного числа циклів.

Увага!

У зв'язку з тим, що на клавіатурі ПЕВМ відсутні деякі символи,

задіяні в тексті оригіналу стандарту, в даному тексті впровад-

жено слідуючі заміни:

в значеннях Rmtn та Rmtk символ "R" читати з надкресленням

в значенні Дм символ "Д" відповідає символу "дельта"

в значенні Vn символ "V" читати як "W" з надкресленням

в значенні Nn символ "N" читати як "M" з надкресленням

- 18 -

ДСТУ Б В.2.7-45-96

Б.5.4 Вологість бетону визначають згідно з ГОСТ 12730.2 на

пробах контрольних зразків після закінчення їх водонасичення і

основних зразків - зразу після їх випробування за міцністю.

Проби дня визначення вологості відбирають від трьох контро-

льних і трьох основних зразків.

Б.5.5 Марка бетону за морозостійкістю відповідає потрібній,

якщо відносне зниження міцності бетону після проходження числа

циклів випробувань, яке дорівнює потрібному, складає менше 15 % і

середня втрата маси серії основних зразків не перевищить 5 %.

Б.5.6 Марка бетону за морозостійкістю не відповідає потріб-

ній, якщо відносне зниження міцності бетону після проходження

циклів, які числово дорівнюють потрібній марці, складе більше

15 % або середня втрата маси серії основних зразків бетону пере-

вищить 5 %. У цьому випадку марка бетону за морозостійкістю

відповідає числу циклів, яке дорівнює попередній марці.

Б.5.7 Вихідні дані і результати випробувань контрольних і

основних зразків повинні бути занесені в журнал випробувань за

формою, наведеною в Додатку В.

Форма журналу випробувань зразків

бетону за морозостійкістю

- 19 -

ДСТУ Б В.2.7-45-96

Додаток Г

(довідковий)

Номенклатура виробів із бетону

Г.1 Панелі стінові зовнішні бетонні та залізобетонні для жи-

тлових і громадських будинків за ГОСТ 11024.

Г.2 Панелі із автоклавних бетонів для зовнішніх стін

будівель за ГОСТ 11118.

Г.З Панелі із автоклавних бетонів для внутрішніх несучих

стін, перегородок і перекриттів житлових і громадських будинків

за ГОСТ 19570.

Г.4 Панелі стінові внутрішні бетонні та залізобетонні для

житлових і громадських будівель за ГОСТ 12504.

Г.5 Вироби із бетонів теплоізоляційні за ГОСТ 5742.

Г.6 Блоки із бетонів стінові дрібні за ГОСТ 21520.

Примітка.

Автоклавні бетони застосовують для виготовлення всієї номенклату-

ри виробів і конструкцій.

Неавтоклавні - переважно для виготовлення дрібних стінових

блоків та теплоізоляції.

- 20 -

ДСТУ Б В.2.7-45-96

Додаток Д

(рекомендований)

Метод визначення модуля пружності

Цей метод поширюється на неавтоклавний бетон у проектному

віці та автоклавний бетон і установлює модуль пружності при

випробуванні зразків-балочок при вигині.

Метод базується на рівності значень модуля пружності бетону

при стиску і розтягу з використанням графіка (діаграми)

залежності "навантаження-деформація" розтягуючої поверхні зразка,

записаного при його безперервному навантаженні з постійною

швидкістю до руйнування.

Д.1 Зразки, їх виготовлення і відбір

Д.1.1 Модуль пружності визначають на зразках-балочках

розмірами 40х40х160 мм.

Д.1.2 Зразки виготовляють серіями. Серія не повинна склада-

тись менше ніж із трьох зразків.

Д.1.3 Зразки випилюють із готових виробів або з контрольних

неармованих блоків, виготовлених одночасно з виробами. Схеми ви-

пилювання приймають за ГОСТ 10180. Поздовжня вісь зразків повинна

відповідати напрямку визначення модуля пружності з врахуванням

умов роботи конструкції або виробу при експлуатації (перпендику-

лярно чи паралельно напрямку спучення бетону).

Д.1.4 Відхилення розмірів і форми зразків від номінальних не

повинні перевищувати значень, установлених ГОСТ 10180.

Д.2 Вимоги до обладнання і приладів

Д.2.1 Для проведення випробувань застосовують:

- випробувальні машини або навантажуючі установки і пристрій

для випробування бетону на розтяг при вигині за ГОСТ 10180;

- провідникові тензорезистори з базою 20 мм на паперовій

основі за ГОСТ 21616;

- електричний силовимірювач, наприклад, тензорезисторний да-

тчик сили за ГОСТ 23836. Похибка силовимірювача не повинна

перевищувати +-1%;

- проміжний вимірювальний перетворювач, наприклад, тензомет-

ричний підсилювач і погоджений з ним двокоординатний

самописний прилад за ГОСТ 24178;

- клей для наклеювання тензорезисторів, наприклад, БФ-2 за

ГОСТ 12172;

- прилади і засоби дня зважування зразків, їх вимірювання,

визначення геометричної точності і т.іншi. за ГОСТ 10180.

Д.2.2 Випробувальні машини, установки і прилади повинні бути

атестованими та повіреними в установленому порядку в

відповідності з ГОСТ 8.001.

- 21 -

ДСТУ Б В.2.7-45-96

Д.З Підготовка до випробувань

Д.3.1 На зразках вибирають грані, до яких повинні бути

прикладені зусилля в процесі навантаження, і розтягуючу поверхню,