Страница 2: ДСТУ 4446:2005. Взуття пожежника захисне. Загальні технічні вимоги та методи випробування (61168)

Підошви шкіряного та гумового захисного взуття повинні бути стійкими до дії розчинів кислот, лугів, нафтопродуктів та підвищених температур.Таблиця 1 — Показники якості захисного взуття, їх норми та методи випробовування

Кінець таблиці 1

Захисне взуття пакують згідно з ДСТУ 4142.

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

   1. Сировина та матеріали повинні пройти випробовування з визначання токсичності про­дуктів згоряння згідно з ГОСТ 12.1.044.

   2. Під час виготовляння захисного взуття не дозволено використовувати сировину та мате­ріали, які під час випробовування виділяють продукти згоряння 1-го та 2-го класів небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007.

   3. Гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень під час виготовляння чобіт повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.

   4. Шум у виробничих приміщеннях повинен бути в межах норми згідно з ГОСТ 12.1.012.

   5. Устатковання повинне бути заземлене згідно з ГОСТ 12.1.030.

   6. Освітлення виробничих та побутових приміщень повинне бути забезпечене згідно з СНиП ІІ-4-79 [1].

   7. Взуття треба виробляти із виконанням усіх правил пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.004.

   8. Персонал повинен бути забезпечений санітарно-побутовим приміщенням згідно з СНиП 2.09.04 [2]. .

   9. Персонал повинен пройти інструктаж із правил безпеки праці.

5. ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

   1. Виробництво чобіт Не має шкідливого впливу на працівників, що приймають участь у ви­робничому процесі, і не становить небезпеки для довкілля.

   2. Опалювання, вентилювання та кондиціювання виробничих приміщень повинне відпові­дати СНиП 2.04.05 [3].

   3. Вода для пиття повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874.

   4. Загальні вимоги до виробничих процесів — ГОСТ 12.3.002.

   5. Відходи виробництва і чоботи після закінчення строку експлуатування підлягають утилізу- ванню у встановленому порядку на загальних підставах.

6. МЕТОДИ ВИПРОБОВУВАННЯ

Випробовування, залежно від виду взуття, проводять за номенклатурою показників якості та програм випробовувань відповідно до таблиці А.1 додатку А. .

Перед випробовуванням захисне взуття треба витримати не менше ніж 24 год за темпера­тури (20 ± 2) °С та відносної вологості (65 ± 5) % згідно з ГОСТ 938.14.

Визначання зовнішнього вигляду полягає у відповідності зразків захисного взуття вимогам зразка-еталона, маркованню, огляду їх на предмет пошкоджень, порушень цілісності будь-яких конструктивних елементів, оздоблення та фурнітури.

• назву і адресу випробовувальної лабораторії;

• місце проведення огляду;

• назву і адресу замовника (за умови сертифікаційних випробовувань);

• мету проведення огляду;

• характеристику і позначення зразка для огляду;

• дату отримання зразків і дату проведення огляду;

• опис процедури відбирання зразків або копію акта відбирання зразків, якщо його прово­дила стороння організація;

• умови готування зразків до випробовування;

• опис зразків для огляду;

• умови випробовування;

• вимоги нормативних документів до показників (характеристик) продукції;

• критерії відповідності та правила прийняття рішення;

• висновки та вказівку, щодо результатів випробних зразків;

• підпис і посаду керівника випробовувань та осіб, що проводили випробування.

Масу захисного взуття зі шкіри або гуми на відповідність показнику 20 таблиці 1 визначають згідно з ГОСТ 28735.

• назву і адресу випробовувальної лабораторії;

• місце проведення випробування;

• назву і адресу замовника (за умов сертифікаційних випробовувань);

• мету проведення випробування;

• характеристику і позначення зразка для випробовування;

• дату отримання зразків і дату проведення випробування;

• опис процедури відбирання зразків або копію акта відбирання зразків, якщо його прово­дила стороння організація;

• умови готування зразків до випробовування;

• опис зразків для випробовування;

• умови випробовування;

• вимоги нормативних документів до показників (характеристик) продукції;

• метод випробовування;

• перелік засобів випробовування (устатковання, засоби вимірювальної техніки та їх метро­логічні характеристики);

• фактичні значення показників (дані вимірювань, спостережень, результати обчислень) та будь-які виявлені пошкодження;

• похибку або невизначеність вимірювання;

• критерії відповідності та правила прийняття рішення;

• висновок та вказівку, щодо результатів випробування, які відносяться винятково до ви­пробних зразків; '

• підпис і посаду керівника випробовувань та осіб, що проводили випробування.

Суть методу полягає у визначанні розмірів (розміру та висоти взуття, глибини рифа підош­ви та каблука) захисного взуття.

Лінійка металева згідно з ГОСТ 427 із ціною поділки 1 мм.

Штангенциркуль згідно з ГОСТ 166 із ціною поділки 0,1 мм.

Суть методу полягає у визначанні тривалості дії теплового випромінювання певної густини, за якого у матеріалі захисного взуття відбудуться зміни зовнішнього виду: його деформація, об- вуглення, сформованість підпалин, загоряння та розплавлення.

Джерело теплового випромінювання, ефективна поверхня якого повинна становити не мен­ше ніж 150 мм², інтенсивність випромінювання — від 0 кВт/м² до 50 кВт/м².

Вимірювальний перетворювач теплового потоку з діапазоном вимірювання від 0 кВт/м² до 50 кВт/м² з похибкою вимірювання ± 10 %.