IDs, para 5.1(2) – "where provisions concerning the durability of works in relation to the essential requirement are connected with the characteristics of products, the mandates for the preparation of the European standards and guidelines for European technical approvals, related to these products, will also cover durability aspects".
IDs, para 5.2 (1) – "Category В specifications and guidelines for European technical approval should include indications concerning the working life of the products in relation to the intended uses and the methods for its assessment".
IDs, para 5.2 (2) – "The indications given on the working life of a product cannot be interpreted as a guarantee given by the producer, but are regarded only as a means for choosing the right products in relation to the expected economically reasonable working life of the works".
ID 1, para 4.3.1 (3)(iv) – "durability (referred to the values of characteristics) is intended to mean the extent to which the values of the characteristics are maintained during the working life under the natural process of change of the characteristics, by excluding the effect of aggressive external actions".
ID 1, Appendix – identifies durability aspects for some products: "Durability (with respect to the values of the above characteristics and under the following actions)".
3. DEFINITIONS
3
Строк експлуатації (споруди) – це період часу, протягом якого буде збережено функціонування споруди на рівні, сумісному з додержанням обов'язкових вимог.
Строк експлуатації (виробу) – це період часу, протягом якого будуть збережені експлуатаційні якості виробу на рівні, який дозволяє належним чином запроектованим і зведеним спорудам відповідати обов'язковим вимогам (тобто основні характеристики виробу відповідатимуть або перевищуватимуть мінімальні допустимі значення без значних витрат на ремонт або заміну). Строк експлуатації виробу залежить від притаманної йому довговічності і нормального обслуговування.
Слід чітко розрізняти припустимий економічно прийнятний строк експлуатації виробу (який також зветься як проектний строк експлуатації), на якому базуються оцінки довговічності в технічних умовах, і фактичний строк експлуатації виробу в спорудах. Останній залежить від багатьох факторів поза контролем виробника, таких як тип проекту, розташування при використанні (зовнішній вплив), встановлення, використання та обслуговування.
Прийнятний строк експлуатації не може, таким чином, тлумачитися як існування гарантії, наданої виробником.
Авторам технічних умов слід прогнозувати "нормальний" строк експлуатації виробів, з якими вони матимуть справу. Прийнятний строк експлуатації виробу потрібно встановлювати з урахуванням строку експлуатації споруд, легкості і вартості ремонту або заміни виробу, вимог до обслуговування, а також умов впливу зовнішнього оточуючого середовища.
3.3. Довговічність виробу – здатність виробу зберігати свої потрібні експлуатаційні якості протягом заданого або більш тривалого часу під впливом заздалегідь передбачуваних дій. При нормальному обслуговуванні виріб повинен дозволити, за умови належним чином виконаних проектних і будівельних робіт, додержуватись обов'язкових вимог протягом економічно обґрунтованого часу (строку експлуатації виробу).
Довговічність, таким чином, залежить від призначеного використання виробу та умов його експлуатації. Оцінка довговічності може стосуватися виробу в цілому або його технічних характеристик, оскільки вони відіграють суттєву роль у виконанні обов'язкових вимог. У будь-якому випадку основне допущення полягає в тому, що технічні характеристики виробу будуть зберігатися на прийнятному рівні відносно його початкових характеристик протягом усього строку його експлуатації.
3.1. Working life (works) – the period of time during which the performance of the works will be maintained at a level compatible with the fulfilment of the Essential Requirements.
3.2. Working life (product) – the period of time during which the performance of a product will be maintained at a level that enables a properly designed and executed works to fulfil the Essential Requirements (i.e. the essential characteristics of a product meet or exceed minimum acceptable
values, without incurring major costs for repair or replacement). The working life of a product depends upon its inherent durability and normal maintenance.
A clear distinction has to be made between the assumed economically reasonable working life for a product (also called: design working life), which underlies the assessment of durability in technical specifications, and the actual working life of a product in a works. The latter depends on many factors beyond the control of the producer, such as design, location of use (exposure), installation, use and maintenance.
The assumed working life can thus not be interpreted as being a guarantee given by the producer.
Technical specification writers will have to take a view about the "normal" working life of the products that they deal with. The assumed working life of a product should take account of the assumed working life of the works, the ease and cost of repair or replacement of the product, maintenance requirements and exposure conditions.
3.3. Durability of a product – the ability of a product to maintain its required performance over a given or long time, under the influence of foreseeable actions. Subject to normal maintenance, a product shall enable a properly designed and executed works to fulfil the Essential Requirements for an economically reasonable period of time (working life of the product).
Durability is thus dependent on the intended use of the product and its service conditions. The assessment of durability can relate to the product as a whole or to its performance characteristics, insofar as these play a significant part with respect to the fulfilment of the Essential Requirements In either case, the underlying assumption is that the performance of the product will be maintained at an acceptable level, in relation to its initial performance, throughout its working life.
4
3.4. Передбачувані дії – це потенційні фактори, які погіршують якість і можуть вплинути на відповідність споруд обов'язковим вимогам. До них належать, наприклад, температура, вологість, вода, ультрафіолетове випромінювання, стирання, хімічний вплив, біологічне руйнування, корозія, вивітрювання, мороз, цикли заморожування-відтавання і стомлюваність (тобто дії, пов'язані з "нормальними" факторами, які можуть в майбутньому діяти на споруди або на їх частини).
4. ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ДОВГОВІЧНІСТЬ
4.1. Умови впливу оточуючого середовища – з огляду на те, що ступінь впливів, пов'язаних, наприклад, з кліматом і географічним положенням, дуже різниться в Європі, в технічних умовах повинні встановлюватися відповідні границі умов впливу оточуючого середовища і оцінки довговічності, пов'язані з цими границями. Визначення використання категорій виробів може бути зручним способом для досягнення цього.
Прикладами типів умов, які слід брати до уваги, є коливання температури (добова, місячна, річна, умови заморожування-відтавання тощо), вплив сонячного випромінювання, вологість, дощ, швидкість вітру тощо (тобто пов'язані з "нормальним" використанням виробу).
4.2. Інші фактори – хімічні і фізичні характеристики виробу впливають на його довговічність. Наприклад, кілька видів пластиків можуть піддаватися ультрафіолетовому руйнуванню, пористі матеріали при заморожуванні-відтаванні погіршують якість, композитні матеріали чутливі до коливань температури тощо. Автори розробок технічних умов повинні враховувати такі важливі специфічні фактори, особливо це стосується базових стандартів, які потенційно охоплюють велику групу різних матеріалів.
5. ПЕРЕВІРКА ДОВГОВІЧНОСТІ
5.1. Довговічність будівельних матеріалів може бути перевірена з використанням базових методів, розрахунків або поєднанням тих і інших.
|
Національна примітка. Термін "базові методи" визначає методи випробування/ розрахунку однієї характеристики виробу, які в стандарті на виріб зазначено як рекомендовані. |
5.2. Європейські технічні ухвалення базуються на обстеженнях, випробуваннях та оцінці виробу (стаття 9.1), встановлюючи обсяги для обох видів вищезгаданого рішення. Знову ж таки, між виконаним випробуванням і розрахунками має бути досягнуто певної схожості, маючи на
3.4. Foreseeable actions – potential degradation factors that may affect the compliance of the works with the essential requirements. They include, for example, temperature, humidity, water, UV radiation, abrasion, chemical attack, biological attack, corrosion, weathering, frost, freeze-thaw and fatigue (i.e. actions related to "normal" agents that could be expected to act on the works or parts thereof).
4. FACTORS AFFECTING DURABILITY
4.1. Exposure conditions – as the severity of actions related (e.g.) to climate and geography vary considerably across Europe, technical specifications should aim to define an appropriate range of exposure conditions and relate the assessment of durability to these. The definition of use categories for products may be a suitable manner to achieve this.
Examples of the types of exposure that should be considered are temperature variations (daily, monthly, annual, freeze-thaw conditions etc), incidence of solar radiation, humidity, rainfall, wind speed etc (i.e. related to "normal" use of the product).
4.2. Other – the chemical and physical characteristics of a product will have an influence on its durability. For example, some types of plastics may be susceptible to UV degradation, porous materials to freeze-thaw damage, composite materials to temperature variations etc. Such material-specific factors will need to be considered by specification writers, particularly in performance-based standards that potentially cover a wide range of different materials.
5. THE VERIFICATION OF DURABILITY
5.1. The durability of construction products may be verified using performance-based methods, descriptive solutions or a combination of the two.
5.2. European technical approvals are based on examinations, tests and an assessment of the product (Article 3.1), giving scope for both types of solution mentioned above. Again, a balance must be struck between performance testing and descriptive solutions, hearing in mind that information
5
увазі, що в розрахунках враховано не всю інформацію. Для інноваційних виробів розгляд практичного досвіду, досягнутого в Європі для аналогічних виробів, може забезпечити скоріше відповідне рішення ніж велика програма випробувань.
Виконання випробувань на довговічність
5.3. Основним шляхом оцінки довговічності є виконання випробування виробу з визначення коливання його характеристик при заданій дії або циклі дій. Найбільш загальними видами виконання випробувань є:
Пряме випробування – досягнення достовірного рівня виконання визнається як достатнє для того, щоби визнати прийнятну довговічність (наприклад, стираність, стомленість, ущільнення і випробування на удар).
Непряме випробування – вимірювання "опосередкованих" характеристик, які можна зіставити з дійсним визначенням і, відповідно, довговічністю (наприклад, пористість – за опором заморожуванню-відтаванню і твердість – за опором стиранню).
Випробування щодо природного атмосферного впливу/старіння – такі випробування дають безпосередні показники довговічності (наприклад, випробування на корозію) або полегшують стандартне виконання випробувань, проведених після обробки, припускаючи таким чином погіршення експлуатаційних якостей під час виконання визначення.
Випробування щодо посиленого вивітрювання/старіння, як зазначено вище, але в порівнянні зі стандартним процесом старіння скорочується тривалість випробування.
Випробування "тортурами" – виріб піддається умовам, які є більш жорсткими ніж ті, що будь-коли зустрічаються при експлуатації (наприклад, випробування кип'ятінням скла, армованого поліефіром, або виробів з шаруватих лісоматеріалів).
5.4. Хоча проведене випробування може давати корисні відомості щодо погіршення характеристик з часом, часто надаючи більше можливостей для інновації, воно може бути дорогим, а ще й предметом багатьох досліджень в усьому світі, особливо це стосується прогнозу щодо строку експлуатації. Щоб уникнути зайвих витрат, слід взяти до уваги, де це є можливим, альтернативні повномасштабні випробування.
5.5. Як вимагається для кожної узгодженої характеристики, hEN або ETAG-CUAP повинні мати лише один метод оцінки параметра з яким пов'язується довговічність. Але коли це неможливо, hEN або ETAG-CUAP можуть міс-
may be lacking on the acceptability of the latter. For innovative products, rather than an extensive testing programme, an examination of the practical experience available in Europe for similar products may provide an appropriate solution.
Performance testing for durability
5.3. A mam route to durability assessment involves the performance testing of a product to determine the variation in its characteristics under a given action or cycle of actions. The most common types of performance testing are:
Direct testing – the achievement of a certain level of performance is recognised as being sufficient to give an acceptable durability (e. g. abrasion, fatigue, closing, and impact tests).
Indirect testing – the measurement of "proxy" characteristics that can be correlated to actual performance and hence durability (e. g. porosity for freeze-thaw resistance and hardness for abrasion resistance).
Natural weathering/ ageing tests – such tests either give a direct indication of durability (e. g. corrosion tests) or enable normal performance tests to be carried out after treatment, thus allowing the degradation in performance to be determined.
Accelerated weathering/ ageing tests – as above, but with the normal ageing process speeded up to reduce the duration of the test.
"Torture" tests – the product is subjected to conditions that are much harsher than those ever encountered in use (e. g. boil testing of glass reinforced polyester or laminated timber products).
5.4. Although performance testing can provide useful data on the degradation of performance over time, often allowing greater scope for innovation, it can be expensive and is still the subject of much research around the world, particularly in relation to service life prediction. To avoid unnecessary costs, alternatives to full scale testing should be considered wherever possible.
5.5. As requested for each harmonised characteristic, the hEN or ETAG-CUAP should include only one assessment method per parameter to which durability is related. Where this is not practicable, however a hEN or ETAG CUAP may
6
тити більше одного методу випробування за умови погодження з повноваженнями4, а результати різних випробувань вважаються таки ми, що є рівноцінними або кореляційними.
5.6. Довговічність слід оцінювати відповідно до сучасного стану галузі, тому використовується один метод оцінки, який існував раніше. Тим не менше, в деяких випадках він може бути необхідним для розробки нового методу випробування на довговічність, але напрацювання hEN/ETAG-CUAP не повинні в цілому стримуватися при розробці нового методу.
Наочні рішення щодо довговічності
5.7. Шлях без випробування щодо довговічності складається з заснованої на досвіді характеристики виробу або відповідних показників, які відомі для забезпечення достатньої довговічності заданого виробу за прийнятними умовами (наприклад, передбачуване використання, умови експлуатації, строк експлуатації,...). Наприклад:
технічні умови на захисне покриття/покриття,
склад/ товщина матеріалу,
рекомендації щодо умов монтажу в спорудах,
