Страница 2: ДСТУ Б Д.2.2-6:2012. Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Бетонні та залізобетонні конструкції монолітні (Збірник 6) (60685)

1.1.22 Ресурси на зведення залізобетонних стін при обпиранні на них монолітних перекриттів слід визначати за відповідними нормами ДСТУ Б Д.2.2-1:2008, ДСТУ Б Д.2.2-2:2008, ДСТУ Б Д.2.2-3:2008 незалежно від висоти стін.

1.1.23 Ресурси на теплоізоляцію бетонних поверхонь стін шахтних баштових копрів, що зводяться в ковзній опалубці, слід визначати додатково за відповідними нормами ДБН Д.2.2-26 "Теплоізоляційні роботи", а на обштукатурювання внутрішніх стін – за відповідними нормами ДБН Д.2.2-15 "Оздоблювальні роботи".

1.1.24 Норми на улаштування ємкісних споруд водопроводу і каналізації слід застосовувати також і при визначенні ресурсів на аналогічні за технічними вимогами і умовами споруди (резервуари для нафтопродуктів і т.п.).

1.1.25 Наведені в розділі 16 норми на приготування бетонів і розчинів у будівельних умовах слід застосовувати у виняткових випадках при віддаленні будівельного майданчика від бетонних заводів (бетонорозчинних вузлів) на відстань, що не дозволяє транспортувати бетони і розчини.

1.1.26 Виключено

1.1.27 В нормах групи 24 на зведення стін у тунелях і прохідних каналах передбачено застосування уніфікованої розбірно-переставної дрібнощитової опалубки.

1.1.28 Виключено

1.1.29 Ресурси на завантаження фільтрів сульфовугіллям, кварцовим піском та іншими спеціальними матеріалами слід визначати за нормами групи 39.

1.1.30 Затрати бетону (розчину) на заливання гнізд (колодязів) при встановленні анкерних болтів (група 11) враховані в нормах на влаштування фундаментів.

1.1.31 У випадках торкретування поверхонь без попередньої піскоструминної обробки з ресурсів за нормою 2 групи 36 слід вилучити ресурси за нормою 1 групи 36.

1.1.32 У випадку, якщо проектом передбачений захист від корозії закладних і накладних деталей, ресурси на вказані роботи слід визначати за відповідними нормами ДБН Д.2.2-13 ”Захист будівельних конструкцій та устаткування від корозії’.

1.1.33 Указаний в даному збірнику розмір "до" включає в себе цей розмір.

1.1.34 Маса конструкцій, виробів і матеріалів прийнята як маса "нетто".

1.2 Правила обчислення об'ємів робіт

1.2.1 Об'єм залізобетонних і бетонних фундаментів під будівлі, споруди і обладнання повинен обчислюватися з відрахуванням об'ємів стаканів, ніш, прорізів, колодязів та інших елементів, що не заповнюються бетоном (крім об'єму пробок для анкерних болтів).

1.2.2 Об'єм монолітних залізобетонних колон слід визначати за їх перерізом, помноженим на висоту колон.

Висоту колон приймати:

• при ребристих перекриттях – від верху башмака нижньої поверхні плити;

• при каркасних конструкціях – від верху башмака до верху колон.

При наявності консолей об'єм їх включається в об'єм колон.

1.2.3 Об'єм монолітних залізобетонних балок приймати за їх перерізом, помноженим на довжину балок, при цьому:

• довжина прогонів і балок, що обпираються на колони, приймається рівною відстані між внутрішніми гранями колон або прогонів;

• довжина балок, що обпираються на стіни, визначається з урахуванням довжини опорних частин балок, що входять у стіни;

• при каркасних конструкціях і окремих балках приймається повний переріз балок;

• при ребристих перекриттях і при балках із монолітними плитами переріз балок визначається без врахування товщини плити.

При наявності вутів їх об'єм включається в об'єм балок.

1.2.4 Об'єм монолітних залізобетонних плит визначається як добуток всієї площі перекриття на товщину плити, при цьому повинен враховуватися об'єм опорних частин плит, що входять у стіни. При наявності вутів їх об'єм включається в об'єм плит.

1.2.5 Об'єм ребристих перекриттів слід визначати за сумарним об'ємом балок і плит.

1.2.6 Об'єм стін і перегородок слід визначати з відрахуванням прорізів за зовнішнім обводом коробок, об'єм бункерів – як суму об'ємів стінок бункерів і прилеглих до них підтримувальних балок.

1.2.7 Об'єм бетону конструкцій, для яких застосовуються норми з жорсткою арматурою, слід визначати з відрахуванням об'ємів, що займає жорстка арматура (стальні сердечники), а при замкнутих перерізах – те ж, з урахуванням об'ємів, що не заповнені бетоном. Об'єм жорсткої арматури слід обчислювати діленням маси металу, т, на щільність (7,85 т/м3).

1.2.8 Довжина осьових ліній ковзної опалубки визначається як сумарний периметр у плані осей зовнішніх і внутрішніх стін.

1.2.9 Об’єм монолітних залізобетонних криволінійних плит визначається як добуток площі перекриття криволінійних обрисів на товщину плити. Площу криволінійних плит перекриття варто визначати або як сектори між радіусами початку і кінця заокруглень [при опуклих заокругленнях], або між прямими, що дотикаються закругленої частини [при увігнутій поверхні].

1.3 Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм

Таблиця 3 – Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм