4.4    Документація

Виробник повинен підготувати і надати конструкторську документацію (наприклад, кресленики, перелік складових частин до них, структурні схеми, електричні принципові схеми). Якщо доречно, документація повинна містити принцип обробляння сигналів.

4.5    Вимоги щодо програмнокерованих пристроїв

4.5.1     Загальні положення

Програмнокеровані пристрої вводу-виводу, для відповідності цьому стандарту повинні задовольняти вимоги 4.5.2, 4.5.3 та 4.5.4.

4.5.2     Документація на програмне забезпечення

4.5.2.1  Виробник повинен підготувати документацію, яка дає загальне уявлення про побудову програмного забезпечення. Вона має бути надана у випробовувальну організацію разом із випробним пристроєм. Ця документація повинна бути досить детальною для можливості проведення перевіряння пристрою на відповідність цьому стандарту, та має містити принаймні такі дані:

a)  функційний опис алгоритму основної програми (наприклад, блок-схему або структурну схему), а також:

1)  короткий опис модулів і виконуваних функцій;

2)  спосіб взаємодії цих модулів;

3)  загальну ієрархію програми;

4)  спосіб взаємодії програмного забезпечення пристрою з апаратною частиною;

5)  способи виклику цих модулів, включаючи обробляння переривань;

b)  опис областей пам’яті, що їх використовують для різних цілей (наприклад, програм, специфічних даних об’єкта і поточних даних);

c)  познаки, за допомогою яких можна однозначно ідентифікувати програмне забезпечення та його версію.

4.5.2.2  Виробник повинен також підготувати детальну конструкторську документацію, яка надається, у разі потреби, у випробовувальну організацію. Вона повинна містити:

a)  короткий опис конфігурації всієї системи, у тому числі усіх компонентів програмного забезпечення і апаратної частини;

b)  опис кожного модуля програми, а також:

1)  назву модуля;

2)  опис виконуваних завдань;

3)  опис інтерфейсів, а також спосіб передавання даних, діапазон вірогідних даних та перевіряння вірогідності даних;

c)  усі початкові тексти, у вигляді твердої копії або в електронному вигляді (наприклад, в ASCII- коді), включаючи всі використовувані глобальні і локальні змінні, константи і мітки, а також коментарі, достатні для розуміння ходу програми;

d)  детальні описи всіх програмних засобів, використаних на стадіях проектування та впроваджування (наприклад, засоби CASE, компілятори тощо).

Національна примітка.

ASCII — скорочення від American standard code for information interchange (Американський стандартний код обміну інформацією)

CASE — скорочення від computer-aided software engineering (автоматизоване проектування та створення програм).



4.5.3  Побудова програмного забезпечення

Для гарантії надійної роботи пристрою до побудови програмного забезпечення застосовано такі вимоги:

a)  програмне забезпечення повинно мати модульну структуру;

b)  у разі введення неправильних даних способи ручного і автоматичного введення даних не повинні спричиняти помилок у роботі програми;

c)   програмне забезпечення повинно бути розроблене так, щоб унеможливити зависання програми.

4.5.4  Збереження програм і даних

Для відповідності цьому стандарту, програму та всі попередньо відновлені дані, такі як настройки виробника, треба зберігати в енергонезалежній пам’яті. Записування інформації в області пам’яті, що містить ці програми і дані, повинне бути можливе лише у разі використовування спеціальних засобів або кодів, та не повинне бути можливе під час нормального функціювання пристрою.

Специфічні дані об’єкта повинні міститися в пам’яті, яка буде зберігати дані протягом принаймні двох тижнів без зовнішнього електроживлення пристрою, а з моменту відновлення електроживлення після його вимкнення повинно бути забезпечено виконання автоматичного відновляння таких даних протягом 1 год.

5    ВИПРОБОВУВАННЯ

5.1   Загальні положення

5.1.1  Атмосферні умови під час випробовування

Якщо методика випробовування не встановлює інше, то випробовувати треба після того, як випробний зразок стабілізувався за нормальних атмосферних умов для випробовування згідно з EN 60068-1, що є такими:

a)  температура — від 15 оС до 35 оС;

b)  відносна вологість — від 25 % до 75 %;

c)   атмосферний тиск — від 86 кПа до 106 кПа.

Примітка. Якщо зміна цих параметрів має значне впливання на вимірювання, то такі зміни необхідно звести до мінімуму під час ряду вимірювань, виконуваних як частина одного випробовування на одному зразку.

5.1.2  Робочий стан під час випробовувань

Якщо відповідно до методики випробовування зразок повинен бути у робочому стані, то його треба підімкнути до відповідного устатковання електроживлення і контролювання, характеристики якого відповідають технічним даним виробника. Якщо інше не зазначено в методиці випробовування, параметри електроживлення зразка повинні знаходитися у межах діапазону(-ів), встанов- леного(-их) виробником і повинні лишатися незмінними протягом випробовування. Величина, обрана для кожного з параметрів, повинна, зазвичай, мати номінальне або середнє значення зазначеного діапазону.

У протоколі випробовування треба зазначати подробиці щодо застосованого устатковання електроживлення і контролювання.

5.1.3  Установлювання

Зразок треба установлювати за допомогою його штатних засобів кріплення відповідно до вказівок виробника. Якщо в інструкціях зазначено більше ніж один спосіб установлювання, то для кожного випробовування треба обирати спосіб, який вважають найнесприятливішим.

5.1.4  Функційне випробовування

Треба активізувати кожну функцію пристрою вводу-виводу відповідними засобами згідно вказівок виробника та треба підтвердити правильне функціювання пристрою відповідним візуальним контролюванням або вимірюванням.

Примітка. Великий модельний ряд та різноманіття устатковання, що підпадає під сферу застосування цього стандарту, робить складним визначання точних подробиць цього функційного випробовування. У цьому функційному випробовуванні перевіряння кожної функції пристрою робиться спрощено. Оцінювання функціювання у більш повному обсязі згідно з вказівками виробника відбувається під час перевіряння функціювання за умов зміни напруги (див. 5.2).

5.1.5  Допустимі відхили

Якщо не зазначено інше, допустимі відхили параметрів для випробовування на впливання довкілля повинні відповідати наданим у базових стандартах на визначений вид випробовування, на яке є посилання (наприклад, відповідна частина EN 60068-2).

Якщо вимога або методика випробовування не визначає допустимі відхили або межі відхилу, то їх треба вважати рівними ± 5 %.

5.1.6  Забезпечення випробовувань

Для проведення випробовувань відповідно до плану випробовування необхідно забезпечити 12 зразків (див. 5.1.7). Ці зразки треба пронумерувати довільним чином від 1 до 12.

Примітка. Кількість зразків може бути зменшена до 9, якщо один і той самий зразок будуть використовувати для більше ніж одного випробовування на ЕМС (див. примітку до таблиці 1).

Надані зразки треба розглядати як продукцію серійного виробництва відносно їхньої конструкції.

5.1.7  План випробовування

Зразки треба випробовувати відповідно до плану, наведеного у таблиці 1.

Таблиця 1 — План випробовування

Випробовування

Підрозділ

Номер

зразка

Функціювання за умов зміни параметрів електроживлення

5.2

1

Сухе тепло (за умов функціювання)

5.3

2

Холод (за умов функціювання)

5.4

2

Вологе тепло, циклічний режим (за умов функціювання)

5.5

3

Вологе тепло, постійний режим (тривале впливання)

5.6

4

Корозійне впливання діоксиду сірки SO2 (тривале впливання)

5.7

5

Поштовх (за умов функціювання)

5.8

6

Удар (за умов функціювання)

5.9

7

Вібрація синусоїдна (за умов функціювання)

5.10

8

Вібрація синусоїдна (тривале впливання)

5.11

8

Електромагнітна сумісність (ЕМС), випробовування на захищеність

5.12

9—12*

Примітка. З метою спрощення процедур випробовування дозволено використовувати той самий зразок для декількох випробовувань за ЕМС. У такому випадку проміжне(-і) функційне(-і) випробовування на зразку(-ах), вико- ристовуваного(-их) для більше ніж одного випробовування, можна вилучити, та функційне випробовування треба проводити наприкінці такої серії випробовувань. Однак варто відмітити, що у випадку відмови може не бути можливості визначити, яке саме випробовування спричинило цю невідповідність (див. розділ 4 EN 50130-4).

 

Національна примітка.

Наведена в тексті виноска * не має пояснення в англійському оригіналі стандарту.



5.2  Функціювання за умов зміни параметрів електроживлення

5.2.1  Мета випробовування

Довести здатність пристрою вводу-виводу правильно функціювати відповідно до технічних характеристик виробника на верхній і нижній межах діапазону електроживлення, зазначених виробником.

5.2.2  Методика випробовування

Пристрій вводу-виводу треба з’єднати з відповідним устаткованням електроживлення та контролювання, як зазначено виробником. Виконання кожної функції пристрою вводу-виводу треба перевіряти відповідно до технічних характеристик, наданих виробником, на нижній та верхній межі діапазону параметрів електроживлення (наприклад, напруги). Випробовування функціювання пристрою повинно містити перевіряння та вимірювання у всіх режимах роботи за умов максимальних та мінімальних параметрів та встановленого параметра, зазначеного виробником для вхідних та (або) вихідних ліній (див. 4.3.2).

Якщо неможливо встановити електроживлення пристрою вводу-виводу на верхній та нижній межі, тоді функціювання пристрою треба перевіряти у найнесприятливіших випадках електропостачання на устатковання електроживлення та контролювання та опору лінії, зазначеними у технічній документації виробника .

5.2.3    Вимоги

Пристрій вводу-виводу повинен правильно функціювати в межах технічних характеристик, зазначених виробником.

5.3         Сухе тепло (за умов функціювання)

5.3.1    Мета випробовування

Довести здатність пристрою вводу-виводу правильно функціювати за високих температур довкілля, які можуть мати місце на короткі періоди в умовах експлуатування.

5.3.2    Методика випробовування

5.3.2.1  Посилання

Випробовувальне устатковання і методика випробовування повинні відповідати зазначеному в EN 60068-2-2, випробовування Bb, та зазначеному в 5.3.2.2—5.3.2.6.

5.3.2.2  Початкове перевіряння

Перед впливанням треба проводити функційне випробовування відповідно до 5.1.4.

5.3.2.3  Стан зразка під час впливання

Зразок треба встановлювати відповідно до 5.1.3 і з’єднувати з устаткованням електроживлення та контролювання відповідно до 5.1.2.

5.3.2.4  Умови впливання

Треба застосовувати такі умови впливання:

температура — (+ 55 ± 2) °C;

тривалість — 16 год.

5.3.2.5  Контролювання під час впливання

Під час впливання зразок треба контролювати на виявлення будь-якого небажаного або не- зазначеного функціювання.

Протягом останньої години впливання треба проводити функційне випробовування відповідно до 5.1.4.

5.3.2.6  Завершальне перевіряння

Після періоду відновляння, принаймні протягом 1 год у лабораторних умовах, треба проводити функційне випробовування зразка відповідно до 5.1.4.

5.3.3    Вимоги

Під час впливання не повинне мати місце небажане або незазначене функціювання.

Під час функційного випробовування зразок повинен правильно функціювати, як зазначено виробником.

5.4  Холод (за умов функціювання)

5.4.1    Мета випробовування

Довести здатність пристрою вводу-виводу правильно функціювати за низьких температур довкілля, властивих очікуваним умовам експлуатування.

5.4.2    Методика випробовування

5.4.2.1  Посилання

Випробовувальне устатковання і методика випробовування повинні відповідати EN 60068-2-1, випробовування Ab, та зазначеному в 5.4.2.2—5.4.2.6.