---

ДСТУ Б В.2.7-106-2001 с.6

4.2 Вимоги до сировинних матеріалів

4.2.1 Всі вихідні сировинні компоненти, які використовуються при виготовленні матеріалів БУТЕПРОЛ-2М, ТЕГЕРОН (додаток А), повинні задовольняти вимоги чинної портативної документації, супроводжуватись документами, які засвідчують якість цих матеріалів, і мати дозвіл органів Міністерства охорони здоров'я України на їх застосування.

4.3 Комплектність

У комплект поставки матеріалів споживачу входять:

- матеріал, запакований у тару;

- документ, що засвідчує якість матеріалу (паспорт);

- інструкція щодо застосування.

4.4 Маркування

4.4.1 Маркування тарного місця повинне відповідати вимогам ГОСТ 14192 і вимогам цього стандарту.

4.4.2 Маркування повинне виконуватися українською мовою або мовою, яка вказана у договорі на поставку.

4.4.3 На кожне тарне місце наклеюється етикетка, в якій вказується:

- назва і адреса підприємства-виробника;

- найменування матеріалу і його умовне позначення;

- маса нетто і брутто;

- номер партії і дата виготовлення;

- вказівки щодо зберігання і застосування;

- позначення цього стандарту;

- штамп ВТК.

4.4.4 Попереджувальний напис: "Не кидати" ставиться на тарне місце або на етикетку.

4.5 Пакування

4.5.1 Матеріали розфасовуються в брикети або джгути: для БУ-ТЕПРОЛу-2М маса брикетів повинна бути в межах 1,5 - 2,0 кг, діаметр -50 - 60 мм; для ТЕГЕРОНу маса брикетів не повинна перевищувати 3,0 кг, довжина - 550 - 720 мм; маса джгутів не повинна перевищувати 25 кг.

4.5.2 Брикети або джгут заздалегідь загортаються в поліетиленову плівку завтовшки не більше 50 мкм за ГОСТ 10354.

4.5.3 Брикети упаковуються у дерев'яні ящики за ГОСТ 15841 тип У-1 № 137 або за ГОСТ 18573 тип П-1 № 24-1, або в картонні ящики за ГОСТ 13841.

4.5.4 Джгут складається в картонні навивні барабани за ГОСТ 17065.

4.5.5 Маса брутто одного вантажного місця не повинна перевищувати 30 кг.

ДСТУ Б В. 2.7-106-2001 с.7

5 Вимоги безпеки

5.1 Організація і технологічний процес виробництва і застосуван­ня матеріалів у будівництві повинні відповідати вимогам наступних нормативних документів: ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.018. ГОСТ 12.1.019, ГОСТ 12.2.008, ГОСТ 12.2.015, ГОСТ 12.2.061, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.4.011, а також вимогам цього стандарту.

5.2 Матеріали БУТЕПРОЛ-2М і ТЕГЕРОН при застосуванні - малонебезпечні нетоксичні речовини, за характером дії на організм людини відносяться до 4-го класу небезпеки за ГОСТ 12.1.007.

5.3 Пожежонебезпечність і токсичність виробництва матеріалів визна­чаються властивостями сировинних компонентів і допоміжних матеріалів, із яких вони виготовлені (див. додаток А).

5.4 Не допускається застосування сировинних та допоміжних матері­алів, які не мають інструкцій з техніки безпеки та пожежної безпеки.

5.5 Категорія приміщень і будівель виробництва матеріалів за вибухо-пожежною та пожежною безпекою згідно з нормами технологічного про­ектування (ОНТП 24-86), СНіП 2.09.02 і ПУЕ наведені в таблиці 2.

Таблиця 2 - Вибухопожежна і пожежна небезпека виробничих приміщень та будівель

5.6 Виробничі приміщення, в яких виготовляються матеріали, повинні бути оснащені припливно-витяжною вентиляцією і відповідати вимогам ГОСТ 12.1,004, ГОСТ 12.1.010 і ГОСТ 12.4.021, СНіП 2.04.05, освітлені з урахуванням вимог СНіП 11-4.

5.7 В приміщеннях, де складуються мастило індустріальне, готова продукція, виготовляються мастичні склади матеріалів, забороняється ко­ристуватися відкритим вогнем та іншими джерелами спалаху.

5.8 Місця зберігання матеріалів, мастила індустріального, заправки установок і агрегатів повинні мати знаки безпеки за ГОСТ 12.4.026.

5.9 Гумообробні вальці та змішувальне обладнання повинні відпові­дати вимогам ГОСТ 12.2.045. ГОСТ 14333.

5.10 Електробезпека машин і обладнання, що застосовуються, повин­на відповідати вимогам ГОСТ 12.1.013, ГОСТ 12.1.018. ГОСТ 12.1.019.

5.11 При розливанні мастила індустріального необхідно зібрати його в окрему тару, місце розливання протерти ганчір'ям. При розливанні на відкритому майданчику місце

ДСТУ Б В.2.7-106-2001 с.8

розливання необхідно засипати піском з наступним його видаленням.

При загоранні мастила індустріального застосовують усі засоби поже­жогасіння (кошма, азбестова ковдра, пісок, пінні і порошкові вогнегасни­ки).

5.12 До роботи з виробництва та застосування матеріалів допускають­ся особи старші 18 років, які пройшли:

- попередній медичний огляд у відповідності з вимогами Мінохорон-здоров'я України;

- професійну підготовку;

- ввідний інструктаж з безпеки праці, виробничої санітарії, пожежної та електробезпеки.

5.13 Періодичність проведення інструктажів на робочих місцях та перевірки знань працівників з охорони праці і безпечному виконанню процесів повинні відповідати вимогам "Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці".

5.14 Медичний огляд осіб, які займаються виробництвом матеріалів і виконують герметизаційні роботи, необхідно проводити в порядку, вста­новленому Мінохорони здоров'я України (Закон України "Про охорону праці", наказ Міністерства охорони здоров'я від 31.03.1994 р. № 45).

5.15 При зміні технології виробництва, заміні сировинних матеріалів, обладнання, зміні умов праці, а також у випадку порушень вимог безпеки всі працюючі повинні проходити позаплановий інструктаж з записом у журналі реєстрації перевірок знань працівників з техніки безпеки.

5.16 При виробництві матеріалів працюючі повинні бути забезпечені спеціальними одягом, взуттям та індивідуальними засобами захисту у відповідності з ГОСТ 12.4.010, ГОСТ 12.4.011.

5.17 При виробництві матеріалів стічні води відсутні, технологія ви­робництва передбачає безвідходне виробництво.

5.18 Обладнання, комунікації та ємкості повинні бути заземлені від статичної електрики за ГОСТ 12.1.018, ГОСТ 12.1.019, ГОСТ 12.1.30 і ПУЕ.

5.19 Контроль зь вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинен виконуватись у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.005.

5.20 Контроль рівня шуму на робочих місцях повинен виконуватися у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.003.

5.21 Контроль рівня вібрації на робочих місцях повинен виконуватися у відповідності з вимогами ГОСТ 12.4.012.

5.22 Контроль освітленості на робочих місцях повинен виконуватися у відповідності з вимогами СНіП 11-4.

5.23 Контроль показників мікроклімату в робочих приміщеннях пови­нен виконуватися за ГОСТ 12.1.005.

ДСТУ Б В.2.7-106-2001 с.9

6 Вимоги охорони навколишнього середовища

6.1 Для дотримання норм гранично допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами у відповідносгі з вимогами ГОСТ 17.2.5.02 підприємство-виробник матеріалів повинне бути оснащене пилоуловлювачами з газоочисними спорудами за ГОСТ 25757 або іншими типами пилоуловлювального обладнання за узгодженням з місцевими санітарно-епідеміологічними службами.

7 Правила приймання

7.1 Матеріали приймаються партіями. Партією слід, вважати кількість герметизуючого матеріалу однієї марки, яка виготовлена із одних і тих самих компонентів, за однією і тією же рецептурою і технологією, в одну зміну.

7.2 Кожна партія матеріалу повинна супроводжуватись документом, який засвідчує його якість.

У документі повинні бути вказані:

- найменування, адреса і товарний знак підприємства-виробника;

- найменування і марка матеріалу;

- номер партії і дата виготовлення;

- маса нетто і брутто;

- результати проведених випробувань;

- позначення цього стандарту.

7.3 Для перевірки відповідності матеріалів вимогам цього стандарту віа кожної партії із трьох тарних місць відбирається по одному брикету або (при перевірці матеріалу ТЕГЕРОН) відрізається від безперерваного джгу­та кусок завдовжки не менше 500 мм.

Відібрані проби (брикети або куски джгута) зберігаються в поліетиле­новій плівці з позначенням номера партії і дати виготовлення.

7.4 Для контролю якості матеріалів проводяться приймально-зда­вальні, періодичні та типові випробування.

7.5 Приймально-здавальні випробування кожної партії матеріалів проводяться за показниками:

- зовнішній вигляд;

- границя міцності при розтягуванні;

- відносне подовження при розриві;

- характер руйнування;

- водопоглинання;

- опір текучості;

- міцність зчеплення з основою;

- пенетрація.

ДСТУ Б В.2.7-106-2001 с.10

При приймально-здавальних випробуваннях перевіряють комплект­ність, маркування, упакування матеріалів.

7.6 Періодичні випробування матеріалів проводяться за показниками:

- густина;

- відносне подовження при температурі мінус 40°С і мінус 60°С.

Контроль цих показників виконується один раз на шість місяців.

7.7 Типові випробування матеріалів проводяться при кожній зміні складу матеріалів.

7.8 Періодичним випробуванням підлягає партія матеріалу, яка прой­шла приймально-здавальні випробування.

7.9 При отриманні незадовільних результатів хоча б за одним із показ­ників проводяться повторні випробування за цим показником на подвоєній кількості знову відібраної проби від тієї самої партії.

При отриманні незадовільних результатів повторних приймально-зда­вальних випробувань уся партія матеріалу бракується.

7.10 Вхідний контроль сировиних компонентів, які надходять у вироб­ництво (додаток А), виконується у відповідності з вимогами ГОСТ 24297.

При отриманні незадовільних результатів повторних періодичних випробувань вони переводяться в приймально-здавальні до отримання позитивних результатів не менше ніж на п'яти партіях підряд, після чого цей вид випробування переводиться в періодичний.

8 Методи контролю

8.1 Загальні вказівки

8.1.1 Вхідний контроль сировини - за ГОСТ 24297 у відповідності з переліком матеріалів, затвердженим на заводі-виробнику за установленим порядком.

8.1.2 Відібрані проби за п. 7. З цього стандарту повинні бути витримані при температурі плюс (23 ± 5)°С не менше 18 год після виготовлення матеріалу.

8.1.3 За результат випробування приймається середнє арифметичне значення паралельних визначень.

8.1.4 Результати випробувань повинні бути занесені в журнал і офор­млені протоколом, з якому зазначається:

- найменування матеріалу, що випробовується, і його марка;

- дата виготовлення;

- номер партії;

- вид випробування;

- кількість зразків, які підлягали випробуванню;

- значення кожного паралельного випробування;

ДСТУ Б В.2.7-106-2001 с.11

- середнє арифметичне значення показника;

- позначення цього стандарту;

- посада та прізвище особи, яка проводила випробування;

- умови проведення випробування.

8.2 Визначення зовнішнього вигляду

Суть методу полягає у візуальному огляді поперечних зрізів випробу­вального матеріалу.

8.2.1 Апаратура, пристрої, матеріали:

- скальпель або металевий ніж.

8.2.2 Проведення випробування

На зразку випробувального матеріалу, відібраного за п. 7.3 цього стан­дарту, робиться поперечний зріз.

Матеріал повинен відповідати вимогам, які викладені в п. 4.1.2 і п. 4.1.3 цього стандарту.

8.3 Визначення границі міцності при розтягуванні, відносного подов­ження при розриві і характеру руйнування

8.3.1 Відбір зразків

Число зразків для випробування повинне бути не менше п'яти: від кожних будь-яких двох відібраних за п. 7. З цього стандарту брикетів або кусків джгута виготовляються по 2 зразка і із третього брикета або куска джгута - 1 зразок.

8.3.2 Апаратура, пристрої, матеріали

- машина розривна, яка забезпечує вимірювання навантаження з по­хибкою не більше 1,0 % і швидкість руху рухомого захвату (10 ± 0,5) мм/хв;

- захвати сталеві, схема яких представлена на рисунку 1.

Допускається зміна конструкції захватів згідно з типом розривної машини;

- лінійка металева за ГОСТ 427;

- шафа електрична сушильна, яка забезпечує підтримку температури в діапазоні від плюс 50 до плюс 100°С;

- трафарет, виготовлений із прозорого органічного скла за ГОСТ 17622, ГОСТ 9784 або віконного скла за ГОСТ 111 (рисунок 2).

Товщина скла повинна бути від 1 до 2 мм. Довжина трафарета - (48 ± 2) мм і ширина - (28 ± 2) мм. Розмітка сітки на склі робиться меха­нічним або хімічним (травлення) способами;

- основа у вигляді призми із бетону марки 200 завдовжки і завширшки (50 ± 1) мм і завтовшки (20 ± 1) мм (не менше 10 шт);

- основа прямокутної форми із скла за ГОСТ 111 завдовжки і завширш­ки (50 ± 1) мм (не менше 10 шт);

- планки дерев'яні обмежувальні розміром (52х20х10) ± 2 мм (не менше 10 шт);

ДСТУ Б В.2.7-106-2001 с.12

Рисунок 1 - Схема сталевих захватів Рисунок 2 - Трафарет скляний

- мастило індустріальне за ГОСТ 20799;

- папір антиадгезійний за ТУ 13-0281020-621;

- крейда за ГОСТ 12085;

- штангенциркуль за ГОСТ 166;

- секундомір за ТУ 25-1819.0021;

- ніж або скальпель за ГОСТ 21240;

- ацетон за ГОСТ 2768;

- грунтовка КН-2;КН-3;51-Г-18 за ТУ 38.105,1243.

8.3.3 Підготовка до випробування

8.3.3.1 Випробування проводиться на п'яти зразках. Матеріал перед виготовленням зразків підігрівається на антиадгезійному папері при темпе­ратурі плюс (70 ± 2)°С у сушильній шафі протягом (0,5-1) год.

8.3.3.2 Випробування зразків матеріалу БУТЕПРОЛ-2М виконується на скляних основах, випробування зразків матеріалу ТЕГЕРОН - на бетон­них основах.

8.3.3.3 Поверхня скляних основ знежирюється ацетоном, поверхня бетонних основ грунтується складами КН-2 або КН-3. Грунтування бетон­них основ виконується за два рази. Сушення 1-го шару - не менше 15 хв, 2-го шару - не менше 5 год.