---

ДСТУ Б В.2.7-239:2010

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Будівельні матеріали

РОЗЧИНИ БУДІВЕЛЬНІ

Методи випробувань

ДСТУ Б В.2.7-239:2010

(EN 1015-11:1999, NEQ)

ИСС «Зодчий» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 22 )

Введено: «ИМЦ» (г. Киев, просп. Краснозвездный, 51; т/ф. 391-42-10 12)

Київ

Мінрегіонбуд України

2010

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО:

Державне підприємство "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ"

РОЗРОБНИКИ: А. Бондар; О. Константиновський; Ю. Червяков, канд. техн. наук; Л. Яцук, канд. техн. наук (науковий керівник)

ЗА УЧАСТІ: ВАТ ПТІ "Київоргбуд" (В. Вороніна; Г. Целиковський)

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:

наказ Мінрегіонбуду України від 15.11.2010 р. № 443

3 Національний стандарт відповідає EN 1015-11:1999 "Method of test for mortar for masonry – Part 11: Determination of flexural and compressive strength of hardened mortar" (Методи випробування будівельних розчинів для мурування. – Частина 11: Визначення міцності на згин і на стиск розчину) в частині підготування та порядку проведення випробувань і опрацювання результатів.

Ступінь відповідності – нееквівалентний (NEQ)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 5802-86)

ЗМІСТ

с.

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 5

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ 5

3 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 7

4 ВИЗНАЧЕННЯ РУХОМОСТІ РОЗЧИНОВОЇ СУМІШІ 10

5 ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ГУСТИНИ РОЗЧИНОВОЇ СУМІШІ 12

6 ВИЗНАЧЕННЯ РОЗШАРОВУВАНОСТІ РОЗЧИНОВОЇ СУМІШІ 13

7 ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОУТРИМУВАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ РОЗЧИНОВОЇ СУМІШІ 15

8 ВИЗНАЧЕННЯ МІЦНОСТІ РОЗЧИНУ НА СТИСК 17

9 ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ГУСТИНИ РОЗЧИНУ 21

10 ВИЗНАЧЕННЯ ВОЛОГОСТІ РОЗЧИНУ 23

11 ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОПОГЛИНАННЯ РОЗЧИНУ 25

12 ВИЗНАЧЕННЯ МОРОЗОСТІЙКОСТІ РОЗЧИНУ 27

ДОДАТОК А

ВИЗНАЧЕННЯ МІЦНОСТІ НА СТИСК РОЗЧИНУ, ВЗЯТОГО ІЗ ШВІВ 31

ДОДАТОК Б

Журнал результатів випробувань для визначення рухомості, середньої густини розчинової суміші, міцності на стиск, середньої густи ни розчину 32

ДОДАТОК В

БІБЛІОГРАФІЯ 33

ВСТУП

У стандарті використані основні положення ГОСТ 5802-86, який був розроблений Центральним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій ім. Кучеренка Держбуду СРСР.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Будівельні матеріали

РОЗЧИНИ БУДІВЕЛЬНІ

Методи випробувань

Строительные материалы

РАСТВОРЫ СТРОИТЕЛЬНЫЕ

Методы испытаний

Building materials

BUILDING MORTARS

Methods of test

Чинний від 2011-08-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на розчинові суміші і розчини будівельні, виготовлені на мінеральних в'яжучих (цемент, вапно, гіпс, розчинне скло), які застосовуються в усіх видах будівництва, крім гідротехнічного.

Стандарт встановлює методи визначення таких властивостей:

• рухомість, середня густина, розшаровуваність, водоутримувальна здатність, водовідділення розчинової суміші;

• границя міцності (далі – міцність) на стиск, на згин, на розтяг при розколюванні, усадка, середня густина, вологість, водопоглинання, морозостійкість розчину.

Стандарт не поширюється на розчини жаростійкі, хімічно стійкі та напру жувальні.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті наведені посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ ГОСТ 166:2009 (ISO 3599-76) Штангенциркули. Технические условия (Штангенциркулі. Технічні умови)

ДСТУ ГОСТ 427:2009 Линейки измерительные металлические. Технические условия (Лінійка вимірювальні металеві. Технічні умови)

ДСТУ Б В.2.8-20:2009 Кельми, лопатки та відрізочки. Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-23-95 Будівельні матеріали. Розчини будівельні. Загальні технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-114-2002 (ГОСТ 10181-2000) Будівельні матеріали. Суміші бетонні. Методи випробувань

ДСТУ Б В 2.7-187-2009 Будівельні матеріали. Цементи. Методи визначення міцності на згин і стиск

ДСТУ Б В.2.7-214:2009 Будівельні матеріали. Бетони. Методи визначення міцності за контрольними зразками

ДСТУ Б В.2.7-216:2009 Бетони. Методи визначення деформацій усадки та повзучості

ДСТУ ISO 1771:2006 Термометри загальної визначеності з вкладеною шкалою (ISO 1771:1981, IDT)

ГОСТ 450-77 Кальций хлористый технический. Технические условия (Кальцій хлористий технічний. Технічні умови)

ГОСТ 6613-86 Сетки проволочные тканые с квадратными ячейками. Технические условия (Сітки дротяні ткані з квадратними комірками. Технічні умови)

ГОСТ 10733-98 Часы наручные и карманные механические. Общие технические условия (Годинники наручні та кишенькові механічні. Загальні технічні умови)

ГОСТ 11109-90 Марля бытовая хлопчатобумажная. Общие технические условия (Марля побутова бавовняна. Загальні технічні умови)

ГОСТ 12026-76 Бумага фильтровальная лабораторная. Технические условия (Папір фільтрувальний лабораторний. Технічні умови)

ГОСТ 22685-89 Формы для изготовления контрольных образцов бетона. Технические условия (Форми для виготовлення контрольних зразків бетону. Технічні умови)

ГОСТ 24104-88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия (Ваги лабораторні загального призначення та зразкові. Загальні технічні умови)

ГОСТ 24992-81 Конструкции каменные. Метод определения прочности сцепления в каменной кладке (Конструкції кам'яні. Метод визначення міцності зчеплення в кам'яному муруванні)

ГОСТ 25336-82 Посуда и оборудование лабораторные стеклянные. Типы, основные параметры и размеры (Посуд і обладнання лабораторні скляні. Типи, основні параметри і розміри)

ГОСТ 28840-90 Машины для испытания материалов на растяжение, сжатие и изгиб. Общие технические требования (Машини для випробування матеріалів на розтяг, стиск та згин. Загальні технічні вимоги)

3 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Рухомість, Водоутримувальна здатність, розшарованість розчинові суміші, міцність на стиск розчину є основними показниками якості розчинові суміші та розчину згідно з ДСТУ Б В.2.7-23. Інші властивості розчинові сумішей та розчинів визначають відповідно до вимог проекту виконання робіт.

2. Проби для випробування розчинової суміші та виготовлення зразків відбирають до початку тужавлення розчинової суміші.

3. Проби слід відбирати із змішувача після закінчення процесу перемішування, на місці використання розчинової суміші – з транспортних засобів або робочого ящика.

Проби відбирають не менше ніж з трьох місць із різної глибини. Об'єм проби повинен бути не менше 3 л.

4. Відібрана проба перед проведенням випробувань повинна бути додатково перемішана протягом 30 с.

5. Випробування розчинової суміші повинно починатись не пізніше ніж за 10 хв після відбору проби.

6. Випробування розчинів виконують на зразках. Форма і розміри зразків залежно від виду випробування повинні відповідати зазначеним у таблиці 1.

Таблиця 1 – Форма та геометричні розміри зразків розчину залежно від виду випробувань

Примітка. При виробничому контролі розчинів, до яких одночасно ставлять вимоги щодо міцності на згин та на стиск, допускається визначати міцність розчину на стиск випробуванням половинок зразків-призм, отриманих після випробування на згин зразків-призм згідно з ДСТУ Б В 2.7-187. Середню густину розчинів допускається визначати випробуванням зразків-призм, які призначені для визначення міцності розчину.

7. Відхили розмірів відформованих зразків по довжині ребер кубів, сторін поперечного перерізу призм, наведених у таблиці 1, не повинні перевищувати 0,7 мм.

8. Перед формуванням зразків внутрішні поверхні форм покривають тонким шаром мастила, що не залишає слідів на поверхні зразків і не впливає на властивості поверхневого шару розчину.

9. Усі зразки повинні бути замарковані. Маркування виконується незмивною фарбою і не по винно пошкоджувати зразок.

10. Лінійні розміри зразків заміряють штангенциркулем з похибкою не більше 1 %.

11. У зимових умовах для випробування розчину з протиморозними добавками або без них відбір проб і виготовлення зразків слід проводити на місці використання або виготовлення розчину, зберігання зразків – у тих самих температурно-вологих умовах, в яких перебуває розчин, який використано при зведенні конструкцій.

Зразки слід витримувати на полиці інвентарного ящика, що замикається, з сітчастими стінками та кришкою, що запобігає потраплянню вологи.

12. Засоби вимірювання та обладнання повинні забезпечувати вимоги даного стандарту і мають бути перевірені (атестовані, повірені) в установленому порядку.

13. Випробування слід проводити у приміщеннях за температури повітря (25 ±10) °С і відносною вологістю (60 ±10) %.

Температуру і вологість приміщення заміряють психрометром з похибкою вимірювання не більше 1,0 %.

14. Температуру в обладнанні заміряють термометром згідно з ДСТУ ISO 1771.

15. При проведенні випробувань слід застосовувати посуд, прилади та інструменти, виготов лені з матеріалів, які не реагують із в'яжучими і реактивами.

16. Міцність на стиск розчину, взятого із швів мурування, визначають за методикою, що наведена в додатку А.

Міцність розчину на згин і на стиск визначають на зразках-призмах розміром (40×40×160) мм згідно з ДСТУ Б В 2.7-187.

Міцність розчину на розтяг при розколюванні визначають на зразках-кубах розміром (70,7×70,7×70,7) мм згідно з ДСТУ Б В.2.7-214.

Міцність зчеплення з основою визначають згідно з ГОСТ 24992.

Деформацію усадки визначають згідно з ДСТУ Б В.2-7-216.

Водовідділення розчинової суміші визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-114.

4 ВИЗНАЧЕННЯ РУХОМОСТІ РОЗЧИНОВОЇ СУМІШІ

1. Рухомість розчинової суміші характеризується глибиною занурення в неї еталонного конуса і вимірюється в сантиметрах.

2. Засоби контролю

Для проведення випробування застосовують:

• прилад для визначення рухомості (рисунок 1);

• сталевий стрижень діаметром 12 мм, завдовжки 300 мм;

• секундомір з похибкою вимірювання не більше 0,2 с;

• кельму згідно з ДСТУ Б В.2.8-20.

Еталонний конус приладу виготовляють із листової сталі або з пластмаси зі сталевим наконечником. Кут при вершині повинен складати 30° ±30'.

Маса еталонного конуса зі штангою повинна складати (300 ±2) г.

Ємкість для розчинової суміші повинна мати форму зрізаного конуса заввишки 180 мм і об'ємом не менше 3 л.

4.3 Підготування та порядок проведення випробування

1. Усі поверхні конуса і посудини, які торкаються розчинової суміші, слід очистити від забруднення і протерти вологою тканиною.

2. Величину занурення конуса визначають у послідовності, що наведена нижче.

Прилад встановлюють на горизонтальній поверхні і перевіряють свободу ковзання штанги 4 у спрямувальних елементах 6.

4.3.3 Посудину 7 наповнюють розчиновою сумішшю на 1–3 см нижче її країв та ущільнюють суміш штикуванням сталевим стрижнем 25 разів і 5–6 кратним легким постукуванням об стіл, після чого посудину ставлять на площадку приладу.

4.3.4 Вістря конуса 3 приводять до зіткнення з поверхнею розчинової суміші в посудині, закріплюють штангу конуса стопорним гвинтом 8 і роблять перший відлік за шкалою. Потім відпускають стопорний гвинт.

1 – штатив; 2 – шкала; 3 – еталонний конус; 4 – штанга; 5 – тримач; 6 – спрямувальні елементи; 7 – посуд для розчинової суміші; 8 – стопорний гвинт

Рисунок 1 – Прилад для визначення рухомості розчинової суміші

5. Конус повинен занурюватись у розчинову суміш вільно. Другий відлік визначають за шкалою через 1 хв після початку занурення конуса.

6. Глибину занурення конуса, яка заміряється з похибкою до 1 мм, визначають як різницю між першим і другим відліком.

4.4 Опрацювання результатів

1. Глибину занурення конуса оцінюють за результатами двох випробувань на різних пробах розчинової суміші одного замісу як середнє арифметичне значення з них та округлюють до 1 см із метою встановлення марки суміші за рухомістю згідно з ДСТУ Б В.2.7-23.

2. Різниця в показниках окремих випробувань не повинна перевищувати 20 мм. Якщо різниця виявиться більше 20 мм, випробування слід повторити на новій пробі розчинової суміші.

3. Результати випробувань мають бути занесені до журналу за формою згідно з додатком Б.

5 ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ГУСТИНИ РОЗЧИНОВОЇ СУМІШІ

1. Середня густина розчинової суміші, г/см³, визначається відношенням маси ущільненої розчинової суміші до її об'єму.

2. Засоби контролю

Для проведення випробувань використовують:

• сталевий циліндричний посуд ємкістю 1000 ±2 см³ (рисунок 2);

• ваги лабораторні згідно з ГОСТ 24104;

• сталевий стрижень діаметром 12 мм, завдовжки 300 мм;

• сталеву лінійку 400 мм згідно з ДСТУ ГОСТ 427;

• секундомір з похибкою вимірювання не„більше 0,2 с;

• кельму згідно з ДСТУ Б В.2.8-20.