10.4 Вимоги до визначення параметрів індикації

10.4.1 При контролі зварних з'єднань повинні бути визначені чисельні значення параметрів індикацій всіх несуцільностей, амплітуди луна-сигналів від яких перевищують рівень реєстрації.

10.4.2 Наявність несуцільностей у зварному з'єднанні встановлюється при поздовжньому L-скануванню та нормальному N-скануванню. При L-скануванні виявляються та параметризуються поздовжні індикації, у яких кут між напрямком умовної протяжності та поздовжньою віссю зварного шва знаходиться у межах 0° ±15°. При N-скануванні виявляються та параметризу-ються всі індикації незалежно від напрямку умовної протяжності.

Рисунок 10.1 – Схеми L-сканування

3. Кут орієнтації перетворювача при L-скануванні повинен знаходитися в діапазоні 0° ±15°. Траєкторії точки вводу на поверхні сканування та траєкторія центрального променя в нормальній поздовжній площині перетворювача з кутом орієнтації 0° наведені на рисунку 10.1. Параметри цих траєкторій повинні відповідати вказаним на тому самому рисунку.

4. Еквівалентна площа несуцільності повинна вимірюватися за найбільшим значенням амплітуди луна-сигналу від несуцільності.

5. Параметри луна-сигналу від несуцільності з найбільшою амплітудою, а саме:

• координати точки вводу перетворювача;

• кут орієнтації перетворювача вимірюються за допомогою допоміжних вимірювальних інструментів.

Параметри того самого луна-сигналу, а саме:

• відстань від точки вводу до несуцільності по акустичній осі пучка;

• амплітуда луна-сигналу вимірюються по А-скану на екрані дефектоско-па. При цьому координати X, Y та Z центра несуцільності повинні розраховува-тися за виміряними параметрами луна-сиг налу згідно з додатком А.

За наявності блока цифрової обробки сигналів, дефектоскоп забезпечує безпосереднє вимірювання:

• відстані по поверхні сканування в напрямку поздовжньої осі перетворювача від точки вводу до проекції центра несуцільності на цю поверхню;

• координати Z центра несуцільності по глибині.

При цьому координати X та Y центра несуцільності повинні вимірюватися за допомогою допоміжного вимірювального інструменту за відомим положенням проекції цього центра на поверхні сканування.

6. Умовні розміри несуцільності повинні визначатися за протяжністю зони індикації та вели чиною інтервалу відстаней у зоні індикації. Протяжність зони індикації та величина інтервалу відстаней в зоні індикації повинні вимірюватися тільки при одному методі сканування прямим або однократно відбитим променем. Метод сканування повинен відповідати положенню перетворювача на поверхні вводу при найбільшій амплітуді луна-сигналу від несуцільності. У цьому положенні перетворювача точка вводу та кут його орієнтації визначають, відповідно, центр та орієнтацію зони індикації.

7. Протяжність орієнтованої зони індикації повинна вимірюватися за відстанню на поверхні сканування між крайніми положеннями перетворювача, які встановлюються при спрямованому скануванні з траєкторією переміщення точки вводу згідно з рисунком 10.2.а. У крайніх положеннях перетворювача обвідна для всіх обвідних амплітуд луна-сигналів від несуцільності при переміщенні точки вводу в зоні індикації вздовж поздовжньої осі перетворювача набуває значення, що дорівнює рівню оцінки.

Протяжність неорієнтованої зони індикації повинна вимірюватися за найбільшою відстанню на поверхні сканування між різними положеннями точки вводу на межі зони індикації. Найбільша відстань між різними діамет-ральними положеннями точки вводу на межі зони індикації визначається при скануванні з траєкторією переміщення точки вводу згідно з рисунком 10.3.а. У діаметрально протилежних положеннях точки вводу на межі зони індикації обвідна амплітуд луна-сигналів від несуцільності при переміщенні точки вводу в зоні індикації вздовж діаметрального напрямку набуває значення, що дорівнює рівню оцінки. Позначається найбільша з виміряних відстаней між різними діаметральними положеннями точки вводу на межі зони індикації.

10.4.8 Величина інтервалу відстаней в зоні індикації повинна вимірюватися як різниця між найбільшою та найменшою відстанями, що відлічуються по осі абсцис А-скану дефектоскопа. При цих відстанях обвідна для всіх обвідних амплітуд луна-сигналів від несуцільності на різних ділянках траєкторії переміщення точки вводу в зоні індикації набуває значення, що дорівнює рівню оцінки згідно з рисунками 10.2.а і 10.3.а.

Примітка до 10.4.7 та 10.4.8. У разі складності або неможливості вимірювань умовних розмірів несуцільності згідно з вимогами 10.4.7 та 10.4.8 через умови контролю допускається визначення умовних розмірів несуцільності як параметрів поздовжньої індикації відповідно до ГОСТ 14782 згідно з рисунками 10.2.б та 10.3.б.

Рисунок 10.2 – До визначення умовних розмірів несуцільності при орієнтованій зоні індикації

10.4.9 Вимоги до виконання ультразвукового контролю різних типів зварних з'єднань першої та другої категорій наведені у додатку Б.

10.5 Вимоги до оцінки якості

10.5.1 Якість зварного з'єднання повинна оцінюватися за параметрами усіх виявлених під час контролю індикацій, еквівалентна площа яких перевищує рівень реєстрації.

Рисунок 10.3 – До визначення умовних розмірів несуцільності при неорієнтованій зоні індикації

Рівень реєстрації встановлюється в залежності від умовної протяжності несуцільності згідно з таблицею 10.5 та рисунком 10.4 для зварних з'єднань першої категорії та згідно з таблицею 10.6 та рисунком 10.5 для з'єднань другої категорії.

Норми оцінки якості встановлюються щодо параметрів окремої індикації, що реєструється, та щодо параметрів сукупності поздовжніх індикацій, що реєструються на кожній контрольній ділянці зварного з'єднання, відповідно до 10.5.2 та 10.5.3.

10.5.2 Дефектами у зварному з'єднанні першої категорії є окремі індикації або сукупність індикацій, параметри яких не відповідають хоча б одній з вимог, наведених нижче:

• еквівалентна площа несуцільності не повинна перевищувати рівень приймання, який встановлюється в залежності від умовної протяжності несуцільності згідно з таблицею 10.5 та рисунком 10.4;

• умовна висота несуцільності не повинна перевищувати 20 % від найменшої номінальної товщини основного матеріалу деталей, що з'єднані зварюванням;

• сума умовних протяжностей несуцільностей усіх поздовжніх індикацій на будь-якій контроль ній ділянці зварного з'єднання завдовжки в 10 найменших номінальних товщин основного матеріалу деталей, що з'єднані зварюванням, не повинна перевищувати 20 % довжини контрольної ділянки.

Рисунок 10.4 – Графічна форма залежності рівнів приймання, реєстрації та оцінки від умовної протяжності окремої несуцільності при різній товщині основного матеріалу зварного з'єднання першої категорії

Таблиця 10.5 – Таблична форма залежності рівнів приймання, реєстрації та оцінки від умовної протяжності окремої несуцільності для різних товщин основного матеріалу зварного з'єднання першої категорії

Примітка. Опорний рівень дорівнює 0 дБ.

10.5.3 Дефектами у зварному з'єднанні другої категорії є окремі індикації або сукупність індикацій, параметри яких не відповідають хоча б одній з нижченаведених вимог:

- еквівалентна площа несуцільності не повинна перевищувати рівня приймання, який встановлюється в залежності від умовної протяжності несуцільності, згідно з таблицею 10.6 та рисунком 10.5;

- умовна висота несуцільності не повинна перевищувати 40 % від найменшої номінальної товщини основного матеріалу деталей, що з'єднані зварюванням;

- сума умовних протяжностей несуцільності усіх поздовжніх індикацій на будь-якій контрольній ділянці зварного з'єднання протяжністю в 10 найменших номінальних товщин основного матеріалу деталей, що з'єднані зварюванням, не повинна перевищувати 20 % протяжності контрольної ділянки.

Таблиця 10.6 – Таблична форма залежності рівнів приймання, реєстрації та оцінки від умовної протяжності окремої несуцільності для різних товщин основного матеріалу зварного з'єднання другої категорії

Примітка. Опорний рівень дорівнює 0 дБ.

Рисунок 10.5 – Графічна форма залежності рівнів приймання, реєстрації та оцінки від умовної протяжності окремої несуцільності при різних товщинах основного матеріалу зварного з'єднання другої категорії

11 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНТРОЛЮ

1. Результати ультразвукового контролю зварних з'єднань металоконструкцій повинні бути внесеними у звітні документи з контролю. Первинним звітним документом з контролю є Журнал ультразвукового контролю, на підставі записів у якому оформлюються Протоколи ультразвукового контролю.

2. Запис у Журналі ультразвукового контролю кожного зварного з'єднання повинен мати посилання на цей стандарт.

3. Протокол ультразвукового контролю кожного зварного з'єднання повинен мати посилання на цей стандарт та містити дані, що перелічені у додатку В.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

ВИЗНАЧЕННЯ КООРДИНАТ ЦЕНТРА НЕСУЦІЛЬНОСТІ ЗА ПАРАМЕТРАМИ ЛУНА-СИГНАЛУ

Луна-сигнал від несуцільності, отриманий при ультразвуковому контролі методом відбиття, характеризується сукупністю наступних параметрів:

• координатами Х_В, Y_B точки вводу перетворювача, мм;

• кутами вводу а та орієнтації у перетворювача, кут. град.;

• відстанню р від точки вводу до несуцільності вздовж акустичної осі пучка, мм;

• амплітудою и луна-сигналу від несуцільності, дБ.

Чисельні значення цих параметрів установлюються прямими вимірюваннями за допомогою основних та допоміжних вимірювальних засобів, які наведені в розділі 6 цього стандарту.

На підставі результатів вимірювання параметрів Х_в, Y_B, α, γ та р луна-сигналу від несуцільності з найбільшою амплітудою u = u_max розраховуються координати X, Y та Z положення центра несуцільності в зварному з'єднанні.

У системі координат, що пов'язана зі зварним з'єднанням, згідно з 10.1 цього стандарту координати X, Y та Z центра несуцільності визначаються за формулами:

- при скануванні зони контролю прямим променем:

- при скануванні зони контролю однократно відбитим променем, де t – товщина основного матеріалу деталі зварного з'єднання, поверхня якої є поверхнею вводу:

Примітка 1. У правій системі координат додатній кут орієнтації перетворювача γ > 0° відповідає його повороту від початкового положення при γ = 0° навколо нормальної осі за годинниковою стрілкою, якщо дивитись на поверхню сканування та перетворювач із боку від'ємного напрямку цієї осі.

У лівій системі координат, додатній кут орієнтації перетворювача γ > 0° відповідає його повороту від початкового положення при γ > 0° навколо нормальної осі проти годинникової стрілки, якщо дивитись на поверхню сканування та перетворювач з боку від'ємного напрямку цієї осі.

Примітка 2. При незмінних значеннях кутів вводу α < 90° та орієнтації перетворювача у, між параметрами Х_В, Y_B і р луна-сигналу від несуцільності та координатами X, Y і Z точки відбиття по центральному променю існує взаємно-однозначна відповідність. Це дозволяє розглядати параметри Х_В, Y_B і р луна-сигналу як просторові координати точки відбиття несуцільності та визначати умовні розміри несуцільності за розмірами її зони індикації на поверхні сканування та за величиною інтервалу відстаней у тій самій зоні.

ДОДАТОК Б

(обов'язковий)

ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ УЛЬТРАЗВУКОВОГО КОНТРОЛЮ РІЗНИХ ТИПІВ ЗВАРНИХ З'ЄДНАНЬ

Вимоги до виконання ультразвукового контролю різних типів зварних з'єднань першої та другої категорії викладені:

- у таблиці Б.1 та на рисунку Б.1 для стикового з'єднання;

• у таблиці Б.2 та на рисунку Б.2 для таврового з'єднання;

• у таблиці Б.3 та на рисунку Б.3 для кутового з'єднання;

• у таблиці Б.4 та на рисунку Б.4 для напускового з'єднання.

Рисунок Б.1 – Стикове зварне з'єднання

Таблиця Б.1 – Стикове зварне з'єднання

Рисунок Б.2 – Таврове зварне з'єднання

Таблиця Б.2 – Таврове зварне з'єднання