|
Назва |
Позначення |
Зображення |
Опис |
|
Свищ |
2016 |
Трубчаста або воронкоподібна порожнина в зварному шві, викликана виділенням газу |
|
|
Поверхнева пора |
2017 |
Газова пора, що порушує суцільність поверхні зварного шва |
|
|
Кратер |
202 |
Усадочна раковина в кінці валика зварного шва, що не заварена до або під час виконання наступних проходів |
|
|
Група 3. Тверді включення |
|||
|
Тверді включення: шлакове флюсове оксидне металеве |
300 301 302 303 304 |
Тверді чужорідні речовини металевого чи неметалевого походження в металі зварного шва |
|
|
Група 4. Несплавлення і непровар |
|||
|
Несплавлення |
401 |
відсутність з’єднання між металом зварного шва і основним металом або між окремими валиками (шарами) зварного шва |
|
|
Непровар (неповний провар) |
402 |
несплавлення основного металу по всій довжині шва або на ділянці, що виникае внаслідок неспроможності направленого металу проникнуть в корінь з’єднання |
|
Група 5.Порушення форми шва |
|||
|
Підріз неперервний |
5011 |
Заглиблення поздовжнє на зовнішній поверхні валика зварного шва, яке утворилося при зварюванні |
|
|
Назва |
Позначення |
Зображення |
Опис |
|
Підріз переривчастий |
5012 |
Заглиблення поздовжнє на зовнішній поверхні валика зварного шва, яке утворилося при зварюванні |
|
|
Перевищення опуклості зварного шва |
502, 503 |
Надлишок наплавленого металу на лицьовій стороні стикового (502) або кутового (503) зварного шва понад установлене значення |
|
|
Перевищення проплаву |
504 |
Надлишок наплавленого металу на зворотній стороні стикового шва понад установлене значення |
|
|
Неправильний профіль зварного шва |
505 |
Кут між поверхнею основного металу і площиною, дотичною до поверхні шва, менший від установленого значення |
|
|
Наплив |
506 |
Надлишок наплавленого металу, що натік на поверхню основного або раніше наплавленого металу, але не сплавився з ним |
|
|
Лінійне зміщення |
507 |
Зміщення між двома елементами, що зварюються, за якого їх поверхні розташовуються паралельно, але не на потрібному рівні |
|
|
Кутове зміщення |
508 |
Зміщення між двома деталями, що зварюються, за якого їх поверхні розташовані під кутом, що відрізняється від потрібного |
|
|
Пропалювання |
510 |
Витікання металу зварювальної ванни, в результаті якого утворюється наскрізний отвір у зварному шві |
|
|
Неповне заповнення розроблення кромок |
511 |
Поздовжня неперервна або переривчаста канавка на поверхні зварного шва через недостатність присаджувального металу при зварюванні |
|
Назва |
Позначення |
Зображення чення |
Опис |
|
Надмірна асиметрія кутового шва |
512 |
Надмірне перевищення розмірів одного катета над іншим |
|
|
Нерівномірна ширина шва |
513 |
- |
Відхилення ширини від встановленого значення вздовж зварного шва |
|
Нерівномірна поверхня шва |
514 |
- |
Відхилення форми опуклості шва від встановленого значення |
|
Увігнутість кореня шва |
515 |
Неглибока канавка з боку кореня одностороннього зварного шва, що виникла внаслідок усадки металу |
|
|
Відновлення |
517 |
|
Місцева нерівність поверхні в місці відновлення зварювання |
|
Група 6. Інші дефекти |
|||
|
Груба лускатість зварного шва |
|
Поперечні чи округлі заглиблення на поверхні зварного шва |
|
|
Заглиблення (западання) між валиками шва |
|
Поздовжня впадина між двома сусідніми валиками шва |
|
|
Випадкова дуга |
601 |
- |
Місцеве пошкодження (припік) поверхні основного металу, що виникло в результаті випадкового горіння дуги |
|
Бризки металу |
602 |
- |
Краплі наплавленого або присаджувального металу, які утворились під час зварювання і прилипли до поверхні затверділого металу зварного шва або навколошовної зони основого металу |
|
Поверхневі задири |
603 |
- |
Пошкодження на поверхні, викликані видаленням тимчасових технологічних пристроїв |
|
Потоншення металу |
606 |
- |
Зменшення товщини металу до значення, меншого за допустиме, при механічному обробленні |
(довідковий)
І ПАРАМЕТРІВ ЗВАРНИХ ШВІВ
Із застосуванням шаблона УШС-3
Рисунок К.1 - Вимірювання кута скосу кромки
Рисунок К.2 - Вимірювання розміру притуплення кромки
Рисунок К.3 - Вимірювання лінійного зміщення зовнішніх поверхонь складених деталей
Рисунок К.4 - Вимірювання зазору між складеними деталями
Рисунок К.5 - Вимірювання опуклості стикового шва
Рисунок К.6— Вимірювання ширини шва
Рисунок К.7 - Вимірювання глибини западини між валиками
Із застосуванням шаблона Ушерова-Маршака
Рисунок К.8 - Вимірювання опуклості стикового шва
Рисунок К.9 - Вимірювання опуклості кутового шва
Із застосуванням шаблона з ноніусом
Рисунок К.10 - Вимірювання опуклості стикового шва
Рисунок К.11 - Вимірювання опуклості та увігнутості кутового шва
Рисунок К.12 - Вимірювання катета кутового шва
Із застосуванням шаблону Красовського
Рисунок К.13 - Вимірювання опуклості стикового шва
Рисунок К.14 - Вимірювання зазору між складеними деталями
Із застосуванням спеціального шаблону для контролю зварних швів
Рисунок К.15 – Вимірювання опуклості стикового шва
Рисунок К.16 - Вимірювання зворотної опуклості стикового шва
Рисунок К.17 - Вимірювання катетів кутового шва
(довідковий)
|
Назва |
Визначення |
|
Тріщини втоми |
Розрив металу під дією змінних (циклічних) навантажень. Розрив виникає, як правило, в поверхневому шарі металу і в місцях концентрації напружень, зокрема: - у місцях переходу від одного перерізу до іншого (біля основи різьби, в кутах шпонкових канавок тощо); - у місцях металургійних і технологічних дефектів |
|
Тріщини-надриви |
Розрив металу під дією постійних (статичних) або одноразових (динамічних) навантажень, коли напруження перевищують межу міцності. Розрив виникає, як правило, в поверхневому шарі металу в місцях концентрації напружень |
|
Корозійні пошкодження |
Суцільні чи локальні пошкодження металу, які виникають у результаті електрохімічних процесів, що проходять за наявності агресивного середовища (кисню, води, кислот, лугів тощо). Суцільна (рівномірна і нерівномірна) та місцева (виразкова, щілинна, крапкова, поверхнева) корозія приводять до зменшення товщини металу. Місцева міжкристалічна та стрес-корозія (або корозія під напругою) приводять до утворення тріщин |
|
Механічні пошкодження |
Забоїни, вм'ятини, задири, риски, наклеп иощо. Причини їх виникнення різні |
|
Механічне зношення |
Поступова зміна розмірів і форми елементів металоконструкції внаслідок відокремлення з поверхні часток металу. Механічне зношення за причинами свого виникнення розподіляється на: - фрикційне (при терті сполучених поверхонь елементів); - абразивне (стирання твердими частками зовнішнього середовища); - гідроабразивне (стирання твердими частками в потоці рідини); - газоабразивне (стирання твердими частками в потоці газу); - ерозійне (при впливі потоку рідини чи газу); - кавітаційне (вібраційне порушення при утворенні і хлопанні газових бульбашок у рідині) |
|
Залишкові відхилення положення і форми елементів металоконструкції |
Необоротні (залишкові) зміни геометричного положення і форми основи, осідання фундаментів і пластичної деформації металоконструкції в умовах експлуатації. Пластична деформація пов'язана з виникненням і розвитком пошкоджень у матеріалі металоконструкції |
(обов'язковий)
ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ І ФОРМИ ДОКУМЕНТІВ, ЩО ОФОРМЛЮЮТЬ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ
ВІЗУАЛЬНОГО ТА ВИМІРЮВАЛЬНОГО КОНТРОЛЮ
За результатами візуального і вимірювального контролю оформлюються:
журнал обліку робіт та реєстрації візуального та вимірювального контролю;
акт візуального та вимірювального контролю;
акт візуального та вимірювального контролю якості зварних швів у процесі зварювання з'єднань;
протокол розмірів;
карта (схема) операційного контролю.
Примітка. Допускається оформлювати результати контролю в інших документах, форми яких містяться в ПТД та чинній НД, а також застосовувати замість наведених інші форми документів, що розробляються організацією відповідно до вимог чинної нормативно-технічної документації, які забезпечують ідентифікацію і простежуваність деталей, вузлів, виробів у процесі виготовлення (монтажу, ремонту), фіксацію контрольованих параметрів, обсягів і методів контролю, оформлення звітної та облікової документації з візуального та вимірювального контролю.
Вимоги до змісту Журналу обліку робіт та реєстрації результатів
візуального та вимірювального контролю
Результати контролю продукції, виробів та об'єктів фіксуються в 'Журналі обліку робіт та реєстрації результатів візуального та вимірювального контролю", в якому зазначають:
назву і вид (тип) об'єкта, що контролюється, його номер або шифр;
розташування і за необхідності розміри контрольованих ділянок на об'єкті контролю;
умови проведення контролю;
виробничо-контрольний документ, його номер;
спосіб вимірювального контролю та прилади (інструменти), що застосовувались;
марку і номер партії матеріалу об'єкта контролю, а також позначення стандарту або технічних умов на матеріал і номер креслення об'єкта (останнє тільки для деталей і збірних одиниць);
основні характеристики дефектів, виявлених при контролі (форма, розміри, розташування або орієнтація відносно базових галузей або поверхонь об'єкта контролю);
назву або шифр НД, згідно з якою виконана оцінка якості;
оцінка результатів контролю;
10) дату контролю.
___________________________________________
(організація)
АКТ № від
візуального та вимірювального контролю
1. Відповідно до наряду-замовлення (заявки) здійснений__________________________
номер зазначити вид
контроль___________________________________________________
контролю (візуальний, вимірювальний) назва і розміри контрольованого об'єкта,
___________________________________________________________________________________________
шифр документації, ТУ, креслення, плавка (партія), номер об'єкта контролю
Контроль здійснений згідно з___________________________________________________________________
назва і/чи шифр технічної документації
2. При контролі виявлені такі дефекти __________________________________________________________
характеристика дефектів (форма, розміри,
___________________________________________________________________________________________
