---

3.2.7 Перед началом испытаний проверяют готовность испытательного оборудования и производят предварительное воздействие на окно тремя импульсами заданного давления.

Продолжительность нарастания и снятия давления в каждом импульсе должна быть в пределах 1-3 с. Величину давления импульсов устанавливают на 10 % выше максимального давления, требуемого для испытаний, но не менее 500 Па, продолжительность воздействия – не менее 3 с (рисунок 2).

3.2.8 После полного снятия давления створчатые элементы пять раз открывают и закрывают, проверяя при этом целостность конструкции изделия. Проверяют состояние уплотнения изделия в проеме и при необходимости заменяют его или доуплотняют гер-метиком.

3.2.9 При обнаружении неустранимых нарушений в конструкции изделия образец снимают с испытаний, о чем делается отметка в протоколе испытаний.

3.2.10 При испытании оконных блоков, прошедших предварительные испытания на надежность оконных приборов, предварительное воздействие на образцы избыточным давлением по 3.2.7 допускается не производить.

3.3 Порядок проведения испытания

3.3.1 Давление на внешнюю сторону оконного блока повышают ступенчато, время выдержки под стационарным давлением на каждой ступени должно составлять не менее 10с.

На каждой ступени перепада давления замеряют объемный расход воздуха, проходящего через образец.

ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.7

Значення перепадів тиску за ступенями при випробуванні: (10), (30), 50, 100, 150, 200 Па і далі через 100 Па. У випадку, якщо кінцевий тиск при випробуванні не перевищує 150 Па, застосовують такі значення перепадів тиску за ступенями: (10), ЗО, 50, 70, 100, 150 Па. В обгрунтованих випадках допускається не проводити випробування за значеннями перепаду тиску, що наведені у дужках.

Число ступенів тиску при випробуванні повинне бути не менше п'яти, обов'язковою умовою є проведення випробування при перепаді тиску 100 Па.

3.3.2 Після досягнення заданого програмою випробувань значення кінцевого тиску навантаження на віконну конструкцію послідовно зменшують, використовуючи ту саму градацію за ступенями тиску, але у зворотньому порядку, заміряючи об'ємну витрату повітря на кожному ступені перепаду тиску.

3.3.3 За необхідності випробувань віконного блока на повітропроникність при негативній різниці тиску, порядок і послідовність підготовки і проведення випробувань не змінюють, а значення перепадів тиску приймають згідно з 3.3.1 зі знаком мінус.

Випробування на повітропроникність при негативній різниці тиску допускається замінювати на випробування позитивним тиском. При цьому необхідно змінити розташування зразка у прорізі випробувальної камери на протилежне: всередину камери внутрішнім боком.

3.3.4 На рисунку 2 наведені приклади графіків випробувань віконних конструкцій при контрольному тиску 150 і 700 Па.

3.3.5 На початку і наприкінці випробувань вимірюють температуру повітря у приміщенні. Дані вимірювань заносять у журнал лабораторних випробувань.

3.4 Правила обробки і оформлення результатів випробування

3.4.1 Об'ємну витрату повітря, що проходить крізь зразок Q_п, м³/год, слід фіксувати при наростанні і при зниженні тиску за кожним окремим ступенем.

За результати випробувань за кожним перепадом тиску приймають найбільше значення об'ємної витрати повітря для кожного ступеня незалежно від того, чи було воно досягнуте при наростанні або при зниженні тиску.

Значения перепадов давления по ступеням при испытании: (10), (30), 50, 100, 150, 200 Па и далее через 100 Па. В случае, если конечное давление при испытании не превышает 150 Па, применяют следующие значения перепадов давления по ступеням: (10), 30, 50, 70, 100, 150 Па. В обоснованных случаях допускается не проводить испытания при значениях перепадов давления, указанных в скобках.

Число ступеней давления при испытании должно быть не менее пяти, обязательным условием является проведение испытания при перепаде давления 100 Па.

3.3.2 После достижения заданного программой испытаний значения конечного давления нагрузку на оконную конструкцию последовательно уменьшают, используя ту же градацию по ступеням давления, но в обратном порядке, замеряя объемный расход воздуха на каждой ступени перепада давления.

3.3.3 При необходимости испытаний оконного блока на воздухопроницаемость при отрицательной разности давления, порядок и последовательность подготовки и проведения испытаний не изменяют, а значения перепадов давления принимают по 3.3.1 со знаком минус.

Испытания на воздухопроницаемость при отрицательной разности давления допускается заменять на испытания положительным давлением. При этом необходимо изменить расположение образца в проеме испытательной камеры на противоположное: внутрь камеры внутренней стороной.

3.3.4 На рисунке 2 представлены примеры графиков испытаний оконных конструкций при контрольном давлении 150 и 700 Па.

3.3.5 В начале и в конце испытаний измеряют температуру воздуха в помещении. Данные измерений заносят в журнал лабораторных испытаний.

3.4 Правила обработки и оформления результатов испытания

3.4.1 Объемный расход воздуха, проходящего через образец О_в, м³/ч, следует фиксировать при нарастании и при снижении давления по каждой отдельной ступени.

За результаты испытаний по каждому перепаду давления принимают наибольшее значение объемного расхода воздуха для каждой ступени независимо от того, было ли оно достигнуто при нарастании или при снижении давления.

ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.8

Рисунок 2 - Приклади побудови графіків випробувань при контрольному кінцевому тиску 150 і 700 Па

Рисунок 2 - Примеры построения графиков испытаний при контрольном конечном давлении 150 и 700 Па

При оформленні результатів випробування рекомендується застосовувати поправочні коефіцієнти, що враховують результати перевірки випробувальної установки на герметичність (за 3.1.5) і дійсні атмосферні умови проведення випробування (у порівнянні з паспортними умовами градуювання приладів і засобів контролю).

3.4.2 Результати випробувань представляють у вигляді таблиці і двох діаграм, збудованих у логарифмічній системі координат.

3.4.3 Зразок форми запису результатів випробувань при контрольному кінцевому перепаді тиску 150 Па наведений у таблиці 1.

При оформлении результатов испытания рекомендуется применять поправочные коэффициенты, учитывающие результаты проверки испытательной установки на герметичность (по 3.1.5) и истинные атмосферные условия проведения испытания (по сравнению с паспортными условиями градуировки приборов и средств контроля).

3.4.2 Результаты испытаний представляют в виде таблицы и двух диаграмм, построенных в логарифмической системе координат.

3.4.3 Образец формы записи результатов испытаний при контрольном конечном перепаде давления 150 Па приведен в таблице 1.

ДСТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.9

Таблиця 1 - Форма запису результатів випробувань

Таблица 1 - Форма записи результатов испытаний

До таблиці прикладають креслення зразка (із зображенням стулчастих елементів і схеми їх відчинення) з наведенням розмірів: висоти і ширини, мм; площі зразка S, м²; довжини притулів L, м; а також значення середньої температури повітря при випробуванні Т, К.

Переведення об'ємної витрати повітря Q_п, м³/год, у масову G_п, кг/год, провадять за формулою

G_п = Q_п 353/T. (1)

Об'ємну повітропроникність розраховують за формулами:

Q₁=Q_п/S, (2)

Q₁=Q_п/L (3)

Масову повітропроникність розраховують за формулою

G = G_п/S. (4)

3.4.4 Показник режиму фільтрації повітря крізь огороджувальну конструкцію n визначають шляхом побудови діаграми залежності масової повітропроникності G від перепаду тисків Р як тангенс кута нахилу прямої, збудованої апроксимацією результатів випробування, до осі абсцис (рисунок 3).

3.4.5 За діаграмою залежності об'ємної повітропроникності Q₁ від перепаду тиску Р, збудованою у логарифмічному масштабі координат, визначають клас зразка. На рисунку 4 наведені нормативні прямі, що визначають границі класів віконних блоків за повітропроникністю. Клас випробуваного зразка визначають за положенням прямої, збудованою за апроксимованими результатами випробувань, відносно нормативних прямих, що визначають границі класів.

К таблице прилагают чертеж образца (с изображением створчатых элементов и схемы их открывания) с указанием размеров: высоты и ширины, мм; площади образца S, м²; длины притворов L, м; а также значение средней температуры воздуха при испытании Т, К.

Перевод объемного расхода воздуха Q_в, м³/ч, в массовый G_в, кг/ч, производят по формуле

G_в = Q_в 353/T. (1)

Объемную воздухопроницаемость рассчитывают по формулам:

Q₁=Q_в/S, (2)

Q₁=Q_в/L (3)

Массовую воздухопроницаемость рассчитывают по формуле

G = G_в/S. (4)

3.4.4 Показатель режима фильтрации воздуха через ограждающую конструкцию n определяют путем построения диаграммы зависимости массовой воздухопроницаемости G от перепада давлений Р как тангенс угла наклона прямой, построенной аппроксимиро-ванием результатов испытания, к оси абсцисс (рисунок 3).

3.4.5 По диаграмме зависимости объемной воздухопроницаемости Q₁ от перепада давления Р, построенной в логарифмическом масштабе координат, определяют класс образца. На рисунке 4 приведены нормативные прямые, определяющие границы классов оконных блоков по воздухопроницаемости. Класс испытываемого образца определяют по положению прямой, построенной по аппроксимированным результатам испытаний, относительно нормативных прямых, определяющих границы классов.

ДОТУ Б В.2.6-18-2000 (ГОСТ 26602.2-99) с.10

Рисунок 3 - Приклад побудови діаграми залежності масової повітропроникності G від перепаду тиску Р

3.4.6 Обов'язковими характеристиками випробуваного зразка є:

- масова повітропроникність при перепаді тиску 10 Па;

- об'ємна повітропроникність при перепаді тиску 100 Па;

- показник режиму фільтрації;

- номер класу повітропроникності.

3.4.7 Показники повітропроникності однотипних з перевіреним зразком конструкцій віконних блоків (вироби типорозмірного ряду) допускається установлювати пропорційно відношенню (L_зр/S_зр):(L_бл/S_бл),

де L_зp і L_бл - відповідно довжини притулів випробуваного зразка і однотипного віконного блока;

S_зр і S_бл - відповідно площі стулчастих елементів випробуваного зразка і однотипного віконного блока.