Додаткову інформацію щодо діоксиду вуглецю і його застосовування наведено в додатку С.
За будь-якого пропонованого використовування систем пожежогасіння діоксидом вуглецю, коли існує можливість перебування або входження людей у захищуваний простір, треба вжити відповідних заходів безпеки під час швидкого евакуювання, обмеження входу у цей простір після подавання вогнегасної речовини за винятком тих випадків, коли необхідно вжити заходів щодо швидкого рятування персоналу, який там перебуває. Необхідно враховувати такі аспекти безпеки, як навчання персоналу, застережні знаки, сигналізатори подавання вогнегасної речовини і дихальні апарати. Треба дотримуватися таких вимог:
а) забезпечити шляхи виходу, які постійно треба утримувати вільними, і забезпечити адекватні вказівні знаки;
забезпечити зони сигналізаторами, які відрізняються від інших сигналізаторів тривоги і повинні діяти негайно після виявлення пожежі і випускання діоксиду вуглецю (див. розділ 6);
забезпечити дверима, що відчиняються лише назовні і самозачиняються, які можна відчинити зсередини навіть у тому випадку, коли вони замкнені ззовні;
забезпечити засобами неперервної візуальної і звукової сигналізації при входах, доки атмосфера не стане безпечною;
забезпечити додавання одоратора до діоксиду вуглецю з тим, щоб можна було розпізнавати небезпечні газові середовища;
забезпечити застережними і вказівними знаками при входах;
забезпечити ізолювальними дихальними апаратами і навчити персонал їх використовувати;
забезпечити засобами вентилювання захищувані простори після гасіння пожежі;
забезпечити будь-які інші заходи безпеки, визначені як необхідні в результаті ретельного вивчення кожної конкретної ситуації.
Звукові сигнали повинні бути передбачені для всіх систем пожежогасіння об'ємним способом, а також для тих систем локального застосовування, де внаслідок розпилення діоксиду вуглецю з системи у приміщення його концентрація може перевищити 5 %. Сигнал тривоги повинен звучати протягом періоду затримування між виявленням пожежі і до закінчення подавання вогнегасної речовини.
Інтенсивність звуку сигналізатора, наведеного в 5b), повинна бути така, щоб його було чути над середнім рівнем місцевого шуму; якщо цей рівень надто високий, необхідно передбачити також візуальну індикацію.
Сигнальні пристрої повинні живитися від джерела енергії, достатнього для забезпечення неперервної дії попереджувального сигналу щонайменше протягом 30 хв.
Примітка. Сигнали можуть бути необов'язкові для систем локального застосовування, якщо кількості діоксиду вуглецю, який подається, недостатньо для досягнення концентрації понад 5 % у розрахунку на об'єм приміщення.
Перед подаванням або під час подавання діоксиду вуглецю з системи повинне бути автоматично вимкнено все обладнання, здатне, спричинити повторне загоряння горючого матеріалу, таке як нагрівальні пристрої, газові пальники, інфрачервоні лампи тощо.
Автоматичне скидання тиску повинне бути передбачене в найвищій точці будь-якого приміщення, яке щільно закривається і в якому в іншому разі може відбутися небезпечне підвищення тиску під час введення діоксиду вуглецю.
Примітка. Нещільності навколо дверей, вікон, трубопроводів або засувок, хоч і невидимі або такі, що не можуть бути легко виміряні, можуть забезпечити достатній вихід газу для звичайних систем із застосовуванням діоксиду вуглецю без вживання спеціальних заходів. В іншому випадку, для герметично закритих просторів, площу, необхідну для вільного вентилювання, W (у квадратних міліметрах) можна розрахувати за таким рівнянням:
де Q – розрахована витрата діоксиду вуглецю, кг/хв;
Р – допустимий внутрішній надлишковий тиск для закритого простору, бар.
У багатьох випадках, особливо за наявності пожежонебезпечних матеріалів, прорізи для скидання тиску вже передбачено з метою вентилювання на випадок вибуху. Ці та інші наявні прорізи часто забезпечують адекватне вентилювання
Системи пожежогасіння діоксидом вуглецю повинні бути забезпечені адекватними схемами електричного заземлення.
Примітка. Адекватне заземлення системи має мінімізувати ризик електростатичного розряду. Якщо система захищає електричне обладнання або розташована біля чи всередині будівлі з електрообладнанням, металева конструкція системи повинна бути надійно з'єднана з головним контактом заземлення електрообладнання.
Якщо існує можливість накопичення газоподібного діоксиду вуглецю в ямах, колодязях, на дні шахт або в інших низько розташованих місцях, треба передбачити додавання одоратора до діоксиду вуглецю і (або) наявність додаткових вентиляційних систем для видаляння діоксиду вуглецю після його подавання.
Примітка. Діоксид вуглецю повинен відповідати вимогам ISO 5923 після додавання будь-якого одоратора (див розділ 4).
Для систем із резервуарами низького тиску одоратор треба вводити належним способом у живильний трубопровід, який веде до захищуваної зони.
Для всіх систем пожежогасіння об'ємним способом і для тих систем локального застосовування, які можуть спричинити критичні концентрації вогнегасної речовини, на внутрішній і зовнішній стороні кожних дверей до захищуваного простору повинен бути розміщений застережний напис.
Напис повинен попереджувати, що в разі тривоги або подавання діоксиду вуглецю персонал, через загрозу асфіксії, повинен негайно залишити приміщення і не вертатися, доки воно не буде ретельно провітрене.
Щодо автоматичних систем пожежогасіння об'ємним способом, якими захищаються приміщення без постійного перебування людей, необхідно вжити заходів для запобігання автоматичному подаванню вогнегасної речовини до виходу людей, якщо вони не зможуть залишити приміщення протягом будь-якої тривалості затримки (див. розділ 6).
Примітка. Цей запобіжний захід зазвичай не є необхідним для систем локального застосовування, але повинен бути передбачений, якщо можуть бути досягнуті небезпечні концентрації в будь-якому просторі, де можуть перебувати люди
За обставин, коли можуть бути присутні вибухові пароповітряні суміші, під час випробовування перед подаванням вогнегасної речовини треба ретельно перевірити склад газового середовища у небезпечному просторі, з огляду на можливість загоряння від електричного розряду.
Конструкція огорож замкнутих просторів, які мають бути захищені системами пожежогасіння діоксидом вуглецю об'ємним способом, повинна бути така, щоб діоксид вуглецю не міг легко виходити. Стіни і двері повинні бути здатні протистояти дії вогню протягом проміжку часу, достатнього для того, щоб подавання діоксиду вуглецю відбувалось із підтриманням проектної концентрації протягом тривалості інгібування.
Примітка. Для оцінювання вогнестійкості елементів конструкції треба користуватись ISO 8341).
За можливості прорізи повинні автоматично закриватись, а вентиляційні системи повинні автоматично вимикатися до початку подавання діоксиду вуглецю або принаймні одночасно з ним, і залишатися закритими.
Якщо прорізи не можуть бути закриті і якщо стіни і (або) стеля відсутні, треба передбачити додаткову кількість діоксиду вуглецю, як зазначено в 15.6.
Якщо ці прорізи виходять до зовнішньої атмосфери, де вітрові умови можуть значно вплинути на втрати діоксиду вуглецю, необхідно вжити спеціальних запобіжних заходів. Ці випадки треба розглядати як особливе (спеціальне) застосування і можуть потребувати випробовування з подаванням вогнегасної речовини для того, щоб визначити, що досягнуто належної проектної концентрації.
15.1 Чинники, які треба враховувати
Щоб визначити необхідну кількість діоксиду вуглецю, треба взяти за основу об'єм захищуваного приміщення або закритого простору. Від цього об'єму треба відняти лише об'єм масивних структурних елементів, таких як фундаменти, колони, балки тощо.
Необхідно враховувати таке:
розмір приміщення;
матеріал, який має бути захищений;
конкретні пожежонебезпечні об'єкти;
прорізи, які не можуть бути закриті;
вентиляційні системи, які не можуть бути вимкнені. Не повинно бути прорізів у підлозі.
15.2 Визначання проектної кількості діоксиду вуглецю
Проектну кількість діоксиду вуглецю, т (у кілограмах), треба розраховувати за формулою:
де A = AV+ 30 AOV;
V = VV+ VZ – VG;
|
AV |
– |
загальна площа поверхні всіх стін, підлоги і стелі (включно з прорізами AOV) огородженого захищуваного простору, м2; |
|
AOV |
– |
загальна площа поверхні всіх прорізів за припущення, що вони будуть відкриті у разі пожежі, м2 (див. 15.6); |
|
VV |
– |
об'єм захищуваного закритого простору, м3 (див. 15.1); |
|
VZ |
– |
додатковий об'єм газового середовища, що видаляється протягом тривалості інгібування (див. таблицю 1) вентиляційними системами, які не можуть бути вимкнені, м3 (див. 15.5); |
|
VG |
– |
об'єм будівельної конструкції, який можна відняти, м3 (див. 15.1); |
|
KB |
– |
коефіцієнт, що характеризує захищуваний матеріал, який може дорівнювати одиниці або бути більшим за неї (див. 15.3 і таблицю 1). |
Число 0,2, у кілограмах на квадратний метр, характеризує частку діоксиду вуглецю, яка може видалитись.
Число 0,7, у кілограмах на кубічний метр, характеризує мінімальну кількість діоксиду вуглецю, яку взято за основу для формули.
Приклади розрахунків див. у додатку D.
Примітка. Зазначені два числа 0,2 і 0,7 враховують вплив розміру приміщення, тобто відношення об'єму приміщення (VV) до площі поверхні огороджувальних конструкцій приміщення (AV).
15.3 Коефіцієнт КB
Коефіцієнт матеріалу КB, наведений у таблиці 1, треба враховувати під час проектування для горючих матеріалів і конкретних ризиків, які потребують концентрацій, вищих за нормальну.
Коефіцієнти KB для пожежонебезпечних об'єктів, які не перелічено в переліку А таблиці 1, треба визначати за допомогою апаратури із застосовуванням чашкового пальника, як наведено в додатку А, або за іншим методом випробовування, який дає еквівалентні результати.
15.4 Вплив матеріалів, які утворюють жарини
Для матеріалів, які горять з утворенням жарин, є особливі умови, які треба брати до уваги. У таблиці 1 наведено приклади таких матеріалів.
15.5 Вплив вентиляційної системи, яка не може бути вимкнена
Щоб визначити кількість діоксиду вуглецю, яку потрібно використати, об'єм приміщення (VV) повинен бути збільшений на об'єм повітря (VZ), який подається до приміщення або виходить із нього в той час, як воно заповнюється діоксидом вуглецю, і протягом тривалості інгібування, зазначеної в таблиці 1.
15.6 Вплив прорізів (див. вступ)
Вплив усіх прорізів, у тому числі повітряних клапанів, розташованих у стінах і стелі на випадок вибуху, які не можуть бути закриті протягом пожежі, долучено до формули, наведеної в 15.2, у вигляді АOV. Пористість матеріалів огородження закритого простору або нещільності навколо дверей, вікон, засувок тощо не потрібно розглядати як прорізи, оскільки їх уже долучено до формули.
Якщо висувається вимога щодо тривалості інгібування, то прорізи не допускаються, за винятком тих випадків, коли застосовують додаткову кількість діоксиду вуглецю для підтримання необхідної концентрації протягом встановленої тривалості інгібування.
Якщо співвідношення R = AOV/AV> 0,03, систему треба проектувати як систему локального застосовування (див. розділ 16). Це не виключає застосування систем локального застосовування в разі, якщо значення R менше ніж 0,03.
Якщо R більше ніж 0,03 і якщо прорізи можуть зазнавати дії вітру, то треба провести натурні випробовування за найімовірніших максимально несприятливих умов, щоб отримати погодження, уповноваженого органу.
15.7 Одночасне заповнення сполучених просторів
У двох або більше сполучених просторах, де може мати місце «вільний потік» діоксиду вуглецю або якщо може існувати можливість поширення вогню з одного простору до іншого, кількість діоксиду вуглецю повинна дорівнювати сумі кількостей, розрахованих для кожного об'єму. Якщо один простір потребує концентрації, більшої за нормальну, цю вищу концентрацію треба застосовувати у всіх сполучених просторах.
15.8 Тривалість подавання
Проміжок часу, необхідний для того, щоб в основному подати розрахункову проектну кількість діоксиду вуглецю, т (див.15.2), має відповідати таблиці 2. Для пожеж твердих матеріалів, наприклад тих, що перелічені в таблиці 1 як такі, до яких висуваються вимоги щодо тривалості інгібування, проектна кількість повинна подаватися протягом 7 хв, але витрата повинна бути не менша, ніж необхідна для досягнення концентрації 30 % протягом 2 хв.
