На відповідність вимогам нормативних документів повинна перевірятись кожна партія матеріалів, яку використовують для виробництва асфальтобетонної суміші.

  1. При операційному контролі приготування асфальтобетонної суміші контролюють: точність та послідовність дозування мінеральних матеріалів, бітуму, модифікаторів, температурний та часовий режим приготування бітуму, підігріву мінеральних матеріалів, температуру асфальтобетонної суміші під час приготування, послідовність та тривалість перемішування, температуру готової асфальтобетонної суміші.

  2. Приймально-здавальний контроль готової асфальтобетонної суміші проводять партіями. При прийманні і відправці гарячих сумішей партією вважають кількість суміші одного складу, що випускають на одному змішувачі протягом зміни. Якщо протягом зміни проводили переналагодження обладнання з метою випуску суміші іншого складу або виконували ремонт, то за партію вважається об'єм суміші, що випускають після кожного переналагодження.

При приймально-здавальному контролі із кожної партії щозміни відбирають одну об'єднану пробу. Відбір проб проводять згідно з ДСТУ Б В.2.7-89 (ГОСТ 12801).

7.5 При прийманні холодної суміші партією вважають кількість суміші одного складу, що випускають на даному змішувачі протягом однієї зміни. Після приймання суміш розміщують у сховище, не допускають перемішування її з холодною сумішшю іншого складу.

7.6 При відвантаженні холодної суміші зі складу в автомобілі партією вважають кількість асфальтобетонної суміші одного складу, що відвантажена одному споживачу протягом доби. При відвантаженні холодної суміші зі складу у залізничні або водні транспортні засоби партією вважають кількість асфальтобетонної суміші одного складу, що відвантажують в один залізничний потяг або в одну баржу.

  1. Кількість суміші, що відвантажують, визначають за масою. Суміш, що відвантажена у вагони або автомобілі, зважують на залізничних або автомобільних вагах.

  2. Періодичним випробуванням піддають асфальтобетонну суміш, що пройшла приймально-здавальні випробування.

Періодичний контроль якості суміші проводять один раз на місяць або виконують для кожного нового складу суміші.

7.9 Для періодичних випробувань асфальтобетонної суміші, що відвантажують у автомобілі, відбирають дев'ять проб із кожної партії, безпосередньо із кузовів автомобілів за методикою ДСТУ Б В.2.7-89 (ГОСТ 12801). Для контрольних випробувань холодної асфальтобетонної суміші, відвантаженої у залізничні або водні транспортні засоби, відбирають дев'ять проб із кожного вагона або баржі. Кожну пробу відбирають із різних місць у вагоні або баржі. Відібрані проби не змішують і випробовують спочатку три проби. Якщо результати випробувань перших трьох проб задовільні, то інші проби не випробовують. При отриманні незадовільних результатів (невідповідність вимогам цього стандарту) хоча б по одній із трьох проб проводять випробування інших шести проб. При отриманні незадовільних результатів (невідповідність вимогам цього стандарту) хоча б по одній із шести проб партію бракують.

7.10 При контролі якості продукції визначають показники фізико-механічних властивостей асфальтобетону згідно з таблицею 14 і встановлюють їх відповідність вимогам цього стандарту.

Перелік приймально-здавальних і періодичних випробувань може бути доповнений відповідно до вимог галузевих і (або) відомчих нормативних документів.

  1. Замовник має право проводити контрольну перевірку відповідності асфальтобетонної суміші та асфальтобетону вимогам цього стандарту. Якщо метою перевірки є рекламація, то відбір проб повинен бути проведений у присутності виготовлювача і представника атестованої (акредитованої) випробувальної лабораторії.

  2. За наявності візуальних ознак неоднорідності суміші (наявність не вкритих бітумом зерен; зерен, що перевищують нормовані для даної суміші розміри мінерального матеріалу; згустків бітуму та асфальтов'яжучого), а також при невідповідності температури суміші вимогам таблиці 12 суміш вважають такою, що не пройшла приймально-здавальні випробування.

  3. Контроль якості укладання та ущільнення асфальтобетонної суміші і якості асфальтобетону у покритті здійснюють шляхом відбору кернів або вирубок у порядку, що передбачений ДБН В.2.3-4, та їх випробовування.

У процесі випробування визначають: для зразків-кернів або зразків, відокремлених від вирубки, - середню густину та водонасичення; для зразків, що виготовлені із переформованої суміші у лабораторії згідно з ДСТУ Б В.2.7-89 (ГОСТ 12801) та цим стандартом, - водонасичення, границю міцності при стиску при 20 °С та 50 °С, коефіцієнт довготривалої водостійкості.

Значення показників вказаних властивостей повинні відповідати вимогам цього стандарту. Допускається відхилення від вимог до значення водонасичення асфальтобетону кернів або вирубок, якщо зміна цього показника по відношенню до значень водонасичення переформованих у лабораторії зразків не перевищує більше ніж: для асфальтобетону верхнього шару покриття з гранулометрією типів А1, А і Б1, Б - 1,5 %, типу В, Г і Д - 1 %, для щільного асфальтобетону нижнього шару покриття та шарів основи - 2 %.

Таблиця 14 - Перелік показників фізико-механічних властивостей, що визначають при контролюванні суміші та асфальтобетону

Чергове число

Назва показників

Приймально-здавальний контроль

Періодичний контроль

Для гарячої суміші

1

Температура готової суміші

+

-

2

Вміст зерен більших за 5 мм та більших максимальної нормованої крупності для даної суміші

-

+

3

Границя міцності при стиску за температури:

0°С

20 °С

50 °С

-

+

+

+

-

-

4

Зерновий склад і вміст бітуму

-

+

5

Водонасичення

+

-

6

Пористість мінерального кістяка

-

+

7

Залишкова пористість

-

+

8

Коефіцієнт водостійкості експрес-методом

+

-

9

Коефіцієнт довготривалої водостійкості

-

+

10

Коефіцієнт варіації R50

-

+

Кінець таблиці 14

Чергове число

Назва показників

Приймально-здавальний контроль

Періодичний контроль

Для холодної суміші

1

Границя міцності при стиску за температури 20 °С до прогрівання та після прогрівання

+

-

2

Зерновий склад та вміст бітуму

-

+

3

Водонасичення до прогрівання

+

-

4

Пористість мінерального кістяка

-

+

5

Залишкова пористість

-

+

6

Набрякання до прогрівання

-

+

7

Коефіцієнт водостійкості до прогрівання

+

-

8

Коефіцієнт водостійкості після прогрівання

-

+

9

Злежуваність

+

-


8 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

8.1 Асфальтобетонну суміші та асфальтобетон випробовують згідно з ДСТУ Б В.2.7-89 (ГОСТ 12801). Визначення складу суміші здійснюють методом екстрагування або іншими методами, що забезпечують достовірність результатів випробувань.

Коефіцієнт водостійкості асфальтобетону визначають за експрес-методом згідно з додатком Д.

Асфальтобетонну суміш у лабораторії готують у змішувачах примусової дії при середньому значенні температури, що наведена в таблиці 12.

Ущільнення зразків у лабораторних умовах для всіх випробувань, окрім показника стійкості асфальтобетону до накопичення залишкових деформацій здійснюється у сталевих циліндричних формах відповідних розмірів в залежності від максимального розміру зерен згідно з ДСТУ Б В.2.7-89 (ГОСТ 12801).

Формування зразків у лабораторних умовах із суміші з вмістом щебеню, більшим або що дорівнює 35 %, виконують при тиску 30 МПа, а з меншим вмістом - при 40 МПа протягом 3 хв. При цьому, щоб не відбувалося дроблення зерен мінерального матеріалу, рекомендується встановлювати швидкість руху поршня преса під час стискання суміші до досягнення нормативного тиску 5 мм/хв. Допускається для досягнення нормативного тиску збільшувати швидкість поршня преса, якщо не відбувається дроблення зерен суміші. У випадку дроблення зерен мінерального матеріалу ущільнення виконують іншими методами, що дозволяють уникнути дроблення зерен мінеральної частини суміші.

8.2 Для визначення показника стійкості асфальтобетону до накопичення залишкових деформацій формують зразки згідно з [4] або іншими методами. Товщина зразків повинна дорівнювати проектній товщині верхнього шару покриття.

Випробування асфальтобетону для визначення показника стійкості до накопичення залишкових деформацій здійснюють згідно з [4, 6] або іншими методами, що дозволяють оцінити стійкість до накопичення залишкових деформацій.

  1. Коефіцієнт температурної тріщиностійкості асфальтобетону визначають за методикою, наведеною в додатку Е.

  2. Мінеральні матеріали, що входять до складу суміші, випробовують згідно з ДСТУ Б В.2.7-71 (ГОСТ 8269.0), ДСТУ Б В.2.7-72 (ГОСТ 8269.1), ДСТУ Б В.2.7-149, ДСТУ Б В.2.7-205, ДСТУ Б В.2.7-210, ДСТУ Б В.2.7-232, ДСТУ Б В.2.7-247.

  3. Бітуми випробовують згідно з ДСТУ 4044, ДСТУ Б В.2.7-81, ГОСТ 4333, ГОСТ 11501, ГОСТ 11503, ГОСТ 11505, ГОСТ 11506, ГОСТ 11507, ГОСТ 17789, ГОСТ 18180, ГОСТ 20739.

9 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

9.1 При відвантаженні споживачу асфальтобетонної суміші виробник зобов'язаний надавати на кожен транспортний засіб, що перевозить гарячу суміш, паспорт, в якому повинно бути вказано: номер паспорта і дата його видачі; найменування виробника і споживача; адреса споживача; найменування транспортної організації і номер машини; умовна познака суміші згідно з пунктом 4.8 цього стандарту; дата і час відправки гарячої суміші; температура суміші на час відправки; маса завантаженого та порожнього автомобіля; маса суміші, що постачається.

Паспорт надають споживачу до розвантаження суміші.

  1. При транспортуванні холодної суміші кожен окремий транспортний засіб (автомобіль, залізничний вагон, баржа) супроводжують паспортом із додатковим зазначенням у ньому терміну зберігання холодної суміші.

  2. Холодну суміш у літній період слід зберігати на відкритих площадках, а в осінньо-зимовий період необхідно зберігати у закритих сховищах або під навісами у штабелях висотою не більше ніж 2 м.

  3. Холодну суміш, за необхідності, упаковують в тару для забезпечення збереження показників її якості.

10 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

  1. Виробник гарантує відповідність асфальтобетонної суміші та виготовленого з неї асфальтобетону (за показниками якості) вимогам цього стандарту за умов дотримання правил транспортування, укладання і ущільнення суміші та правил експлуатації асфальтобетонних шарів.

  2. Гарантійний термін зберігання холодної суміші, виготовленої з використанням бітумів СГ 70/130, БСГР 70/130, - 4 місяці, з використанням бітумів МГ 70/130 і МГО70/130 та БПГР 70/130, БПГЗ 70/130 - 8 місяців, з використанням бітумів БСГР 130/200, СГ 130/200, МГ 130/200, МГО 130/200 та БПГР 130/200, БПГЗ 130/200-2 тижні.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ЗА КЛІМАТИЧНИМИ УМОВАМИ РОБОТИ АСФАЛЬТОБЕТОННОГО ПОКРИТТЯ

Таблиця А.1 - Районування території України за кліматичними умовами роботи асфальтобетонного покриття

Шифр

району

Адміністративні області

А-1

Волинська, Рівненська, Житомирська (північна частина)

А-2

Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Хмельницька, Житомирська (південна частина), Вінницька (північна частина), Київська (північно-західна частина), Тернопільська

А-3

Київська (північно-східна частина), Чернігівська, Сумська, Черкаська (східна частина), Полтавська, Харківська (північна частина)

А-4

Вінницька (південна частина), Черкаська (західна частина), Кіровоградська (північна частина), Одеська (північна частина)

А-5

Миколаївська, Одеська (південна частина), Кіровоградська (південна частина), Дніпропетровська (західна частина)

А-6

Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Харківська (південна частина), Запорізька (північна частина)

А-7

АР Крим, Херсонська, Запорізька (південна частина)

Примітка 1. У відповідності з ДСТУ-Н Б В.1.1-27 район А-2 включає два підрайони: Гірсько-Карпатський (А-2 (ГК)); Закарпатський (А-2 (ЗК)); район А-7 включає два райони за ДСТУ-Н Б В.1.1-27: Південний берег Криму (А-7 (ПБ)); Кримські гори (А-7 (КГ)).

Примітка 2. Розташування районів на території України за кліматичними умовами роботи асфальтобетонного покриття показано на рисунку А.1.