with EN 1015-3 and reported.





Laboratory mixed samples shall, before testing, be brought to a defined flow value as specified in EN 1015-2.




Ready to use mortars (factory-made wet mortars which are retarded), and pre-batched air-lime/sand wet mortars when not gauged with hydraulic binders, shall be tested within their specified workable life.



The length of mixing period shall be measured from the moment all constituents are introduced into the mixer.

Before testing, the batch shall be gently stirred by hand using a trowel or palette knife in 5 s to 10 s to counteract any false setting etc., but without any additional mixing of the batch.


Any deviation from the mixing procedure shall be noted.


Two test samples shall be tested.



6 Method A - Workable life of general purpose mortar



6.1 General

The workable life of the fresh mortar is measured by the time in minutes at which it reaches a defined limit of resistance to penetration of a standard rod forced into it.

6.2 Метод випробування

Форми заповнюють випробувальною розчиновою сумішшю для забезпечення площі поверхні для необхідної кількості занурень товкачика. Кожну форму заповнюють за 10 кроків, після кожного з них ущільнюють 4-кратним постукуванням. Надлишок розчинової суміші зрізують шпателем, залишаючи поверхню розчинової суміші врівень з верхнім краєм форми.

Заповнені форми зберігають за температури (20±2) °С та відносної вологості повітря не менше 95 %, наприклад, в поліетиленовому пакеті.

Форму розміщують на ваги під товкачик так, щоб поверхня проби знаходилась на відстані не менше 20 мм від краю форми або від місця попередніх занурень. Записують масу заповненої форми, за необхідності використовують різноваги. За допомогою важеля пристрою свердлильного типу повільно опускають товкачик в суміш до торкання поверхні шайбою (рисунок 1).

Показання шкали записують в кілограмах. За необхідності коригують отримане значення з врахуванням маси заповненої форми та ділять його на 3 для визначення опору зануренню в Н/мм2.

Для розчинових сумішей, що не містять в складі сповільнювачів тужавлення, опір зануренню вимірюють з інтервалом 15 хв, починаючи вимірювання за 30 хв до вказаного терміну придатності, поки він не перевищить встановленої межі опору (див 6.3).

Для розчинових сумішей, що містять в складі сповільнювачі тужавлення, занурення здійснюють періодично, в зручний час, поки опір не почне збільшуватись, після чого випробування продовжують за вказаною вище методикою.

6.2 Procedure

Fill sufficient moulds with test mortar and any control mix to provide adequate area of surface for the required number of penetrations of the rod. Fill each mould in about 10 increments, minimizing excess mortar to be struck off, and tapping the mould on the bench four times after each increment. Strike off the surface plane and level with the top of the mould using a palette knife.

Store the filled moulds in air at a temperature of 20 °С ± 2 °С and a relative humidity of not less than 95 %, e.g. in a sealed polyethylene bag.

Place a mould on the scale under the penetration rod so that the portion of the sample surface immediately beneath the rod is at least 20 mm from the rim of the mould or from the position of any previous penetrations. Adjust the tare device or record the mass of the filled mould. By means of the lever on the drill stand, lower the penetration rod slowly into the sample until the loose washer just touches the surface (see figure 1).

Note the reading of the scale in kilograms. Correct this reading, if necessary, for the mass of the filled mould, and then divide it by 3 to express the resistance to penetration in N/mm2.

For a non-retarded mortar measure the resistance to penetration at intervals of 15 min, starting at 30 min before the declared workable life, until it exceeds the prescribed limit of resistance (see 6.3).


For retarded mortars, check the penetration intermittently, at convenient times, until the resistance starts to increase then proceed as described above.

6.3 Опрацювання результатів

Термін придатності визначають від завершення додавання води до сухих компонентів або додавання цементу або гіпсу до розчинової суміші, що містить вапно та/або пісок.

Термін придатності, виміряний в хвилинах (значення округлюють з точністю до хвилини), визначають часом, за який опір занурення досягне значення 0,5 Н/мм2, отриманого шляхом інтерполяції результатів випробування, що безпосередньо вище та нижче цього значення.

Середнє значення розраховують за результатами випробувань різних проб, всі значення округлюють з точністю до хвилини. Середнє значення є терміном придатності розчинової суміші.

7 МЕТОД В - ТЕРМІН ПРИДАТНОСТІ ДЛЯ ТОНКОШАРОВИХ РОЗЧИНОВИХ СУМІШЕЙ

7.1 Загальні положення

Термін придатності визначають як час в хвилинах, за який різниця між значенням розпливу конуса та початковим значенням розпливу конуса розчинової суміші, визначеного через 10 хв після змішування проби, не почне становити 30 мм.

7.2 Метод випробування

Значення розпливу конуса визначають згідно з 6 EN 1015-3:1998 з інтервалом часу 15 хв.

Протягом випробування розчинову суміш тримають у відрі, що накрите вологою тканиною, та зберігають за температури (20±2) °С. Перед кожним випробування розчинову суміш дозволяється додатково перемішувати вручну.

6.3 Calculation and expression of results

Measure the workable life from the completion of either the addition of water to the dry constituents, or the addition of cement or gypsum to a wet mix of lime and/or sand as follows.

Determine the time in minutes, rounded to the nearest minute, to give the resistance to penetration of 0,5 N/mm2 by interpolation of the results immediately below and above this figure.



Calculate the mean value from the individual values of each mortar test sample, all values rounded to the nearest minute. The mean value is the workable life of the mortar.


7 Method В - Workable life of thin-layer mortar



7.1 General

The workable life is measured by the time in minutes at which the flow value of the mortar differs by 30 mm from the initial flow value determined 10 min after mixing the batch.



7.2 Procedure

Determine the flow value, in accordance with clause 6 of EN 1015-3:1998 at intervals of 15 min.

During the test period keep the mortar in a bucket, covered with a moist cloth, and stored in air at a temperature of 20 °С ± 2 °С. Before each test the mortar mix may be given an additional mixing by hand.

7.3 Опрацювання результатів

Термін придатності, виміряний у хвилинах (значення округлюють з точністю до хвилини), визначають як час від завершення змішування суміші, за який значення розпливу конуса розчинової суміші не буде відрізнятись на 30 мм від початкового значення розпливу у конусі, визначеного через 10 хв після змішування проби, шляхом інтерполяції результатів випробування, що безпосередньо вище та нижче цього значення.

Середнє значення розраховують за результатами випробувань окремих проб, всі значення округлюють з точністю до хвилини. Середнє значення є терміном придатності розчинової суміші.

8 МЕТОД С - ЧАС КОРИГУВАННЯ ТОНКОШАРОВИХ РОЗЧИНОВИХ СУМІШЕЙ

8.1 Суть методу

Час коригування визначають як час у хвилинах, за який 50 % контактної поверхні зразка-куба, розміщеного на шарі розчинової суміші, що нанесена на стіновий камінь, а потім видалена, буде покрита приклеєною розчиновою сумішшю. ИСС «З о д ч и й»

Цей метод випробування не застосовують у випадках, коли для мурування використовують пористі стінові камені.

8.2 Метод випробування

Зразок-куб розміром 50 мм х 50 мм х 50 мм відрізують з елементів мурування так, щоб його поверхня, що буде використовуватись в якості контактної, була нижньою поверхнею в муруванні.

Перед випробуванням стінові камені та зразки-куби висушують у сушильній шафі за температур, зазначених в таблиці 1.

7.3 Calculation and expression of results

Determine the time in minutes, rounded to the nearest minute and measured from the time of completion of the mixing, that the flow value of the mortar differs by 30 mm from the initial flow value determined 10 min after mixing, by interpolation of the results immediately below and above this figure.




Calculate the mean value from the individual values of each mortar test sample, all values rounded to the nearest minute. The mean value is the workable life of the mortar.

8 Method С - Correction time of thin-layer mortar


8.1 Principle

The correction time is measured by the time in minutes at which 50 % of the contact surface of a cube, placed on a layer of mortar applied on the specified masonry unit substrate, and then removed, is covered with adhering mortar.


The method is not applicable where perforated masonry units are being used.



8.2 Procedure

Cut cubes with dimensions 50 mm x 50 mm x 50 mm from the specified masonry units ensuring that the face to be used as the contact face is one from the original bed face.


Before performing the test, dry the prescribed masonry units and cubes in an oven at the temperature shown in table 1.

Таблиця 1 - Температура сушіння для стінових каменів та зразків-кубів

Table 1 - Drying temperatures for masonry units and cube specimens

Матеріал, з якого виготовлено стінові камені

Masonry unit material

Температура сушіння, °С

Drying temperature, °С

Глина

Clay

105±5

Силікати кальцію

Calcium silicate

Ніздрюватий бетон автоклавного тверднення

Autoclaved aerated concrete

Природній камінь

Natural stone

70±5

Бетон

Aggregate concrete

Штучний камінь

Manufactured stone

Стінові камені з органічними компонентами

Masonry units with organic constituents

60±5


Стінові камені вважають висушеними до постійної маси, якщо результати двох послідовних зважувань, проведених з інтервалом часу 2 год в процесі висушування, не відрізняються більше ніж на 0,2 % від їх маси. Потім стінові камені зберігають протягом двох днів за температури повітря (20±2)°С та відносній вологості (65±5)%.

Випробування проводять за температури (20±2)°С та відносній вологості повітря (65±5)% наступним чином:

  1. через (10±1) хв після закінчення перемішування розчинової суміші на контактну поверхню стінового каменю кельмою наносять тонким шаром розчинову суміш та одразу знімають;

  2. на попередньо підготовлену поверхню стінового каменю наносять 2 мм - 3 мм шару розчинової суміші згідно з а);

  3. зразок-куб контактною поверхнею (отриманою з нижньої поверхні)


Consider the masonry units to have reached constant mass if two consecutive weighings, two hours apart during the drying, do not differ by more than 0,2 % of their mass. Then condition the masonry units by storage in air of temperature 20 °С ± 2 °С and 65 % ± 5 % relative humidity for two days.


Carry out the test at an air temperature of 20 °С ± 2 °С and 65 % ± 5 % relative humidity, by the following procedure.

a) Apply the thin-layer mortar with a trowel to the contact surface (bed face) of the masonry unit substrates and immediately sweep off 10 min ± 1 min after completion of the mixing of the mortar.


b) Apply a 2 mm to 3 mm layer of thin-layer mortar to the surface of the substrate pre-treated as described in a).


c) Place a cube with contact face (derived from a bed face) on the mortar

розміщують на шар розчинової суміші та витримують 30 с під навантаженням 1,2 кг для стінових каменів густиною не менше 1000 кг/м3 та 0,5 кг для стінових каменів густиною не більше 1000 кг/м3.

  1. знімають зразок-куб у напрямку, перпендикулярному до поверхні основи, та визначають у відсотках площу контактної поверхні куба, вкриту приклеєною розчиновою сумішшю, з точністю до 10 %;

  2. повторюють с) та d) з інтервалами часу 1 хв з іншим зразком-кубом, поки 50 % контактної поверхні куба не буде вкрита приклеєною розчиновою сумішшю, та реєструють кожен інтервал та відповідну площу покритої поверхні у відсотках. Час записують у хвилинах. Повторюють випробування згідно з а) - е).

Примітка. При розміщенні зразка-куба на стіновому камені необхідно, щоб він знаходився на відстані не менше 20 мм від місця попереднього розташування кубів.

8.3 Опрацювання результатів

Середнє значення показника розраховують за результатами випробувань окремих проб, всі значення округлюють з точністю до хвилини. Середнє значення є часом коригування розчинової суміші.

9 ПРОТОКОЛ ВИПРОБУВАНЬ

Протокол випробувань повинен містити наступну інформацію:

a) номер, назву і дату видання цього стандарту;

b) місце, дату та час відбору часткової проби1);

c) layer and keep it there for 30 s by applying to it a load of 1,2 kg in the case of masonry units with a density ≥ 1000 kg/m3 and a load of 0,5 kg in the case of masonry units with a density ≤ 1000 kg/m3.

d) Remove the cube perpendicularly from the bed surface and determine the percentage area of the contact surface on the cube covered with adhering mortar to the nearest 10 %.


e) Repeat c) and d) at intervals of 1 min using a fresh cube until 50 % of the contact surface of a cube is covered with adhering mortar, and record each interval and corresponding percentage area of covered surface. Record the time in minutes. Repeat the procedure a) to e).



Note: Each time a cube is placed on the masonry unit it should be at least 20 mm away from the site where cubes were placed previously.


8.3 Calculation and expression of results

Calculate the mean value from the individual values of each mortar sample, all values rounded to the nearest minute. The mean value is the correction of the mortar.

9 Test report

The test report shall include the following information:

a) the number, title and date of issue of this European Standard;

b) the place, date and time of taking the bulk test sample1);

Примітка. Це проба, відібрана від об'єднаної проби, яку використовують для всіх випробувань згідно з EN 1015.

  1. метод відбору часткової проби (якщо відомо) та назву організації, яка проводила відбір проб;

  2. тип, особливості та призначення розчинової суміші з посиланням на відповідні частини EN 998;

  3. дату та час проведення випробування;

  4. умови виготовлення (змішування, відбір) та зберігання (витримка);

g) дату та час виготовлення проб для випробування (за необхідності також вказувати дату та час змішування, відбору, формування та розпалублення форм);

h) тип та опис стінових каменів, що використовують в якості основи, згідно з відповідною частиною EN 771 та його початкове значення водопоглинання;

і) початкове значення розпливу конуса проби розчинової суміші згідно з EN 1015-3;

j) вік випробування розчинової суміші;

k) загальну масу окремої проби;

l) використаний метод випробування (Метод А - термін придатності розчинів загального призначення, Метод В - термін придатності тонкошарових розчинів або Метод С - час коригування тонкошарових розчинів) та довідкове граничне значення терміну придатності;

m) результати випробувань (значення окремих проб та середнє значення терміну придатності розчинових сумішей загального призначення, округлені з точністю до хвилини; значення окремих проб та середнє значення терміну придатності та часу коригування тонкошарових розчинів, округлені з точністю до хвилини);

n) примітки за необхідності;

Note: This is the sample taken from the bulk supply that is to be used for all of the tests in EN 1015;

  1. the method used for taking the bulk test sample (if known) and the name of the organization that took it;

  2. the type, origin and designation of the mortar by reference to the relevant part of EN 998;

  3. the date and time of testing;


  1. preparation (mixing, casting) and storage (curing) conditions;

  2. the date and time of preparing samples for test (i.e. date and time of any mixing, casting, moulding, or demoulding procedure, if appropriate);

h) type and description of any substrate in accordance with the relevant part of EN 771 and the initial rate of water absorption, if known;

i) initial flow value of test mortar in accordance with EN 1015-3;