---

6.1.1 Випробування стояків на міцність, жорсткість і тріщиностійкість проводять при плюсовій температурі повітря і стояка, який випробовують.

Стояки, які зберігалися при мінусовій температурі, видержують у теплому приміщенні до набуття ними плюсової температури. При перенесенні стояків зі складу у приміщення різниця між температурою бетону стояків і температурою повітря всередині приміщення не повинна перевищувати 35°С. При цьому в приміщенні повинна бути температура не нижче плюс 15°С. Температуру стояка вимірюють термометром, який улаштовують у внутрішню порожнину стояка.

Допускається випробовувати стояки в зимову пору на відкритому повітрі при температурі до мінус 10°С; при цьому стояки до випробування повинні бути витримані в теплому приміщенні, прогріті і на початку випробування мати температуру не менше плюс 5°С.

6.1.2 Схему випробування і навантаження стояків слід приймати за рисунком 2 і таблицею 5.

За узгодженням виготовлювача із замовником і проектною організацією допускається випробування стояків за іншими схемами, які забезпечують виконання вимог цього стандарту.

5.10 При контроле заказчиком качества поставленных стоек должны соблюдаться правила приемки, установленные настоящим стандартом.

По требованию заказчика предприятие-изготовитель обязано сообщить результаты лабораторных испытаний.

5.11 На поставляемую партию стоек составляют паспорт в соответствии с ГОСТ 13015.3, Дополнительно в паспорте указывают марки бетона по морозостойкости и водонепроницаемости, класс и диаметр проволочной или стержневой арматуры, виды материалов для антикоррозионных покрытий, а также ограничения по области применения стоек.

6 МЕТОДЫ КОНТРОЛЯ И ИСПЫТАНИЙ

6.1 Испытания стоек нагружением для определения их прочности, жесткости и трещиностойкости следует проводить по ГОСТ 8829 с учетом требований настоящего стандарта.

6.1.1 Испытания стоек на прочность, жесткость и трещиностойкость проводят при плюсовой температуре воздуха и испытываемой стойки.

Стойки, хранившиеся при минусовой температуре, выдерживают в теплом помещении до приобретения ими плюсовой температуры. При переносе стоек со склада в помещение разность между температурой бетона стоек и температурой воздуха внутри помещений не должна превышать 35°С. При этом в помещении должна быть температура не ниже плюс 15°С. Температуру стойки измеряют термометром, помещенным во внутреннюю полость стойки.

Допускается испытывать стойки в зимнее время на открытом воздухе при температуре до минус 10°С; при этом стойки до испытания должны быть выдержаны в теплом помещении, прогреты и в начале испытания иметь температуру не менее плюс 5°С.

6.1.2 Схему испытания и загружения стоек следует принимать по рисунку 2 и таблице 5.

По согласованию изготовителя с заказчиком и проектной организацией допускается испытание стоек по другим схемам, обеспечивающим выполнение требований настоящего стандарта.

ДСТУ Б В.2.6-21-2000 (ГОСТ 19330-99) С.15

а)

б)

Р

1 - шарнірно-ковзна опора; 2 - шарнірно-нерухомі опори; 3 - упор у торці; 4 - вимірювальна рейка; 5 -нерухомий репер; 6 - стальні хомути; 7 - пряма консоль; 8 - тяга; 9 - трос; 10 - рівень контактного проводу; 11 - рівень умовного уступу фундаменту;

Р- зусилля натягування при випробуванні; А, Б і В- місця замірювання переміщень; С - відстань між осями хомутів п'яти і тяги консолі; L - загальна довжина стояка; l₁ - відстань між центрами опор; І₂-відстань між центрами упорів у фундаментній частині; І₃- відстань від верхнього торця стояка до рівня контактного проводу; І₄- відстань від рівня умовного уступу фундаменту до нижнього торця стояка.

При випробуванні стояків ССА упори 2 приймаються, стояки закріплюються анкерними болтами у місцях розташування упора 3. Розмір у дужках відповідає стоякам завдовжки 15600 мм.

а) розташування опор по довжині стояка (вид збоку);

б) схема прикладання навантаження (вид зверху)

Рисунок 2 - Схема випробування стояка.

1 - шарнирно-скользящая опора; 2 - шарнирно-не-подвижные опоры; 3 - упор в торце; 4 - измерительная рейка; 5 - неподвижный репер; 6 - стальные хомуты; 7 - прямая консоль; 8 - тяга; 9 - трос; 10 - уровень контактного провода; 11 - уровень условного обреза фундамента;

Р - усилие натяжения при испытании; А, Б и В- места замера перемещений; С - расстояние между осями хомутов пяты и тяги консоли; L - общая длина стойки; l₁- расстояние между центрами опор; І₂- расстояние между центрами упоров в фундаментной части; І₃-расстояние от верхнего торца стойки до уровня контактного провода; l₄- расстояние от уровня условного обреза фундамента до нижнего торца стойки.

При испытании стоек ССА упоры 2 убираются, стойки закрепляются анкерными болтами в месте расположения упора 3. Размер в скобках относится к стойкам длиной 15600 мм.

а) расположение опор по длине стойки (вид сбоку);

б) схема приложения нагрузки (вид сверху)

Рисунок 2 - Схема испытаний стойки.

ДСТУ Б В.2.6-21-2000 (ГОСТ 19330-99) C.16

Таблиця У міліметрах

5

Таблица В миллиметрах

6.1.3 Величини контрольних навантажень (зусиль натягування троса при випробуваннях стояків) Р_к, які визначені з урахуванням коефіцієнтів безпеки С відповідно до ДСТУ Б В.2.6-7, наведені в таблиці 6.

6.1.3 Величины контрольных нагрузок (усилий натяжения троса при испытаниях стоек) р_к, определенные с учетом коэффициентов безопасности С в соответствии с ГОСТ 8829, указаны в таблице 6.

Таблиця

6

Таблица

6.1.4 Навантаження до стояка, який випробовують, прикладають ступенями, що вказані в додатку В. До початку випробувань слід провести обтискання випробувальної системи навантаженням, що відповідає не більше 0,1 М^н (нормативного згинального моменту).

Стояк видержують 10 хв. після прикладання кожного ступеня навантаження до значення, яке відповідає 1,0 М^н.

Після прикладання контрольного навантаження за перевіркою жорсткості і тріщиностійкості, що відповідає 1,0 М^н, стояк видержують під цим навантаженням протягом З0 хвилин. При навантаженні, що відповідає 1,1 М^н і більше, стояк видержують 5 хв після прикладання кожного ступеня навантаження до повного зруйнування стояка.

Величину зусилля натягування троса при випробуваннях належить установлювати за динамометром, який відповідає вимогам ГОСТ 13837.

6.1.4 Нагрузку к испытываемой стойке прикладывают ступенями, указанными в приложении В. До начала испытаний следует произвести обжатие испытательной системы нагрузкой, соответствующей не более 0,1 М^н (нормативного изгибающего момента).

Стойку выдерживают 10 мин после приложения каждой ступени нагрузки до значения, соответствующего 1,0 М^Н.

После приложения контрольной нагрузки по проверке жесткости и трещиностойкости, соответствующей 1,0 М^Н, стойку выдерживают под этой нагрузкой в течение 30 минут. При нагрузке, соответствующей 1,1 М^Н и более, стойку выдерживают 5 мин после приложения каждой ступени нагрузки до полного разрушения стойки.

Величину усилия натяжения троса при испытаниях следует устанавливать по динамометру, удовлетворяющему требованиям ГОСТ 13837.

ДСТУ Б В.2.6-21-2000 (ГОСТ 19330-99) С.17

6.1.5 Визначення величини прогину стояка у площині прикладання навантаження виконують з точністю до 1 мм для кожного ступеня навантаження в точці А, яка вказана на рисунку 2, з урахуванням переміщень у точках Б і В.

6.1.6 При випробуваннях на жорсткість контрольний прогин стояків під дією контрольного навантаження за перевіркою жорсткості приймають таким, що дорівнює, мм:

100 - для стояків з нормативним

вигинальним моментом до 88 кН  м

(9 тс  м) включно;

125 - для стояків з нормативним вигиналь-

ним моментом понад 88 кН  м

(9 тс  м).

6.2 Міцність бетону стояків на стискання належить визначати за ГОСТ 10180 на серії зразків, які виготовлені з бетонної суміші робочого складу і зберігалися в умовах, установлених ГОСТ 18105.

Допускається контроль міцності центрифугованого бетону здійснювати за результатами випробувань віброваних еталонних зразків-кубів після їх термовологісної обробки парою. Результати випробувань враховуються з підвищувальним коефіцієнтом переходу, що дорівнює 1,25.

При перевірці міцності бетону методами неруйнівного контролю фактичну відпускну міцність бетону на стиснення визначають ультразвуковим методом за ГОСТ 17624 або приладами механічної дії за ГОСТ 22690.

Допускається застосування інших стандартизованих методів неруйнівного контролю.

На кожній ділянці проводять не менше однієї групи вимірювань.

При застосуванні ультразвукового методу повинне здійснюватися поверхневе прозвучу-вання стояків по лінії, яка перпендикулярна напряму робочої арматури.

6.3 Морозостійкість бетону стояків належить визначати за ДСТУ Б В.2.7-47 -ДСТУ Б В.2.7-50 на серії зразків, які виготовлені з бетонної суміші робочого складу.

6.4 Водонепроникність бетону стояків належить визначати за ГОСТ 12730.5.

6.5 Силу натягу арматури, яка контролюється після закінчення натягування, вимірюють за ГОСТ 22362.

6.1.5 Определение величины прогиба стойки в плоскости приложения нагрузки выполняют с точностью до 1 мм для каждой ступени нагрузки в точке А, указанной на рисунке 2, с учетом перемещений в точках Б и В.

6.1.6 При испытаниях по жесткости контрольный прогиб стоек под действием контрольной нагрузки по проверке жесткости принимают равным, мм:

100 - для стоек с нормативным изгибающим моментом до 88 кН  м (9 тс  м) включительно;

125 - для стоек с нормативным изгибающим моментом свыше 88 кН  м (9 тс  м).

6.2 Прочность бетона стоек на сжатие следует определять по ГОСТ 10180 на серии образцов, изготовленных из бетонной смеси рабочего состава и хранившихся в условиях, установленных ГОСТ 18105.

Допускается контроль прочности центрифугированного бетона осуществлять по результатам испытаний вибрированных эталонных образцов-кубов после их термовлажностной обработки паром. Результаты испытаний учитываются с повышающим коэффициентом перехода, равным 1,25.

При проверке прочности бетона методами неразрушающего контроля фактическую отпускную прочность бетона на сжатие определяют ультразвуковым методом по ГОСТ 17624 или приборами механического действия по ГОСТ 22690.

Допускается применение других стандартизованных методов неразрушающего контроля.

На каждом участке проводят не менее одной группы измерений.

При применении ультразвукового метода должно осуществляться поверхностное прозвучивание стоек по линии, перпендикулярной направлению рабочей арматуры.

6.3 Морозостойкость бетона стоек следует определять по ГОСТ 10060.0 - ГОСТ 10060.3 на серии образцов, изготовленных из бетонной смеси рабочего состава.

6.4 Водонепроницаемость бетона стоек следует определять по ГОСТ 12730.5.

6.5 Силу натяжения арматуры, контролируемую по окончании натяжения, измеряют по ГОСТ 22362.

ДСТУ Б В.2.6-21-2000 (ГОСТ 19330-99) С.18

6.6 Розміри стояків, відхилення від прямолінійності їх поверхні, положення і діаметр отворів, ширину розкриття поверхневих технологічних тріщин, розміри раковин, напливів і відколок бетону стояків належить перевіряти методами, що установлені ГОСТ 26433.1.